12 жовтня на своєму засіданні комітет за результатами розгляду поправок до законопроекту № 4815 рекомендував парламенту ухвалити його в другому читанні та в цілому.

Законопроект передбачає прописати прямо в законі «Про телебачення і радіомовлення» розміри штрафів та порушення, за які вони накладаються на мовників і провайдерів (нині це питання регулюється розпорядженням Кабміну).

Після розглянутих комітетом поправок у законопроекті залишаються штрафи в розмірі 25%, 10% і 5% розміру ліцензійного збору для мовників і провайдерів. При цьому найбільший штраф (25%) призначається за найтяжчі порушення та може стягуватися незалежно від того, чи застосовувалася до порушника санкція попередження. А менші штрафи за менші порушення можуть стягуватися тільки після попередження.

Комітет підтримав низку поправок народної депутатки Олени Кондратюк («Батьківщина»), які певною мірою пом’якшили норми, що викликали занепокоєння індустрії.

З переліку порушень, за які можуть каратися телерадіоорганізації, прибрано новелу законопроекту – «приниження національної честі та гідності». Натомість новим видом порушення, за яке каратимуться мовники, будуть «заклики до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті».

З підстав для переоформлення ліцензії вилучено вимогу звітувати про зміни на всіх рівнях структури власності – натомість ліцензіати мають переоформлювати ліцензії в разі зміни відомостей про прямого власника (співвласників) та/або бенефіціарного власника (контролера). І в ліцензіатів буде 30 днів замість 10 днів на внесення організаційно-правових змін до ліцензії.

Уточнено порушення, за які можуть застосовуватися санкції. Зокрема, трансляція програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, каратиметься тоді, коли ці програми чи сюжети не були позначені візуальними позначками та/або були показані в неналежний час.

Також Нацрадою каратиметься трансляція аудіовізуальних творів (але не фільмів – за фільми, на думку депутатів, має карати Держкіно), одним з учасників яких є фігурант Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці (так званий «чорний список» Мінкульту), якщо цей Перелік не просто оприлюднено на сайті Мінкульту, а й затверджено його офіційним рішенням.

До законопроекту додано уточнення про звільнення мовників від відповідальності за незаконні заклики, які пролунали в прямому ефірі з вуст осіб, які не є працівниками медіа. Але якщо працівники телерадіоорганізації не вжили заходів щодо припинення правопорушення в ефірі – тоді мовник несе відповідальність за ці заклики.

Із законопроекту вилучено норму про звернення Нацради до суду не лише після санкцій, а й у разі «невиконання розпорядження Національної ради у встановлені нею строки». Це положення викладено в іншій редакції, згідно з якою Національна рада звертається до суду з позовом про анулювання ліцензії, якщо порушення не були усунені після застосування санкції «стягнення штрафу».

Також додано уточнення, що ліцензіат вважається таким, що не притягався до відповідальності у вигляді штрафу, якщо протягом року з моменту накладення штрафу він не вчиняв ті самі порушення.

Ще одна поправка стосується повідомлення ліцензіатів про накладені на них штрафи. Їх повідомлятимуть не через публікацію на сайті Нацради, а рекомендованим листом. При цьому ліцензіат вважатиметься належно повідомленим Нацрадою про прийняте рішення через 5 днів з моменту надсилання копії такого рішення рекомендованим листом.

Сплатити штраф порушник має протягом 30 днів з дня повідомлення Нацрадою. Але, згідно з ухваленою поправкою, у разі оскарження санкції цей 30-денний строк зупиняється на час судового розгляду по справі. Завдяки цій поправці під час судового оскарження на прострочений штраф не нараховуватиметься пеня.

Співавтор законопроекту Григорій Шверк («Блок Петра Порошенка») також повернув до законопроекту окремі нині чинні норми про штрафи за невиконання вимог щодо прозорості медіавласності та щодо квот українських пісень на радіо.

Дискутивною на засіданні комітету виявилася поправка Олени Кондратюк про те, що наявність у діях мовників ознак порушень частини 2 статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» (різноманітні протизаконні заклики, мова ворожнечі, порнографія, шкідливий для дітей контент, заборонені фільми тощо) має бути підтверджена «висновком органу співрегулювання, який створюється Національною радою та мовниками».

За словами пані Кондратюк, її фракцію («Батьківщину») бентежить питання, хто проводить експертизу в питанні накладення штрафів. Заступниця голови Нацради Уляна Фещук зауважила, що цією поправкою нівелюється роль колегіального регуляторного органу, члени якого мають експертні повноваження для ухвалення своїх рішень. Більш того, будь-які рішення Нацради можуть оскаржуватися в суді, де мовники можуть замовляти й оплачувати судову експертизу рішень регулятора. А в самої ж Нацради наразі немає коштів на замовлення й проведення будь-яких експертиз.

Григорій Шверк та Уляна Фещук підтримали тему співрегулювання, але виступили за те, щоб детально прописати її в новому законі «Про аудіовізуальні послуги» замість однієї згадки в законі про штрафи, де не йдеться ані про порядок створення органу співрегулювання, ані про його повноваження.

Пані Кондратюк зауважила, що не наполягає на своїй поправці, але в такому разі не може гарантувати голосів своєї фракції за закон. Уляна Фещук запропонувала прийти й пояснити членам «Батьківщини», чому така поправка є недоречною саме в цьому законопроекті.

Голова комітету Вікторія Сюмар запропонувала комропоміс: надати можливість Нацраді звертатися, в разі дискутивних рішень, до органу співрегулювання, створеного Нацрадою, мовниками та громадськістю. Тоді виникла дискусія, кого саме вважати представниками громадськості. Зрештою, присутні представники індустрії (зокрема, груп «1+1 медіа» та StarLightMedia) погодилися, що одинична поправка є недоцільною, адже не прописує механізму створення органу співрегулювання.

Тож комітет поправку пані Кондратюк про обов’язкове підтвердження рішень Нацради рішеннями органу співрегулювання не підтримав.

Члени комітету частково врахували деякі поправки народних депутатів Миколи Княжицького, Григорія Шверка, Оксани Продан, Оксани Білозір та Дмитра Шпенова, які частково повторювали суть поправок пані Кондратюк, відхилили поправки Юрія Мороко, Юрія Левченка, Борислава Берези, Сергія Ківалова, Олександри Кужель, Василя Гуляєва, а також і частину поправок Миколи Княжицького, Оксани Білозір і Дмитра Шпенова.

Нагадаємо, 8 вересня парламент прийняв у першому читанні за основу законопроект про штрафи Нацради.

Відповідний законопроект № 4815 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо удосконалення процедури застосування санкцій Національною Радою)» зареєстрували 15 червня народні депутати Григорій Шверк, Владислав Севрюков (обидва – «Блок Петра Порошенка»), Андрій Артеменко («Радикальна партія Олега Ляшка»), Андрій Тетерук («Народний фронт»), Артем Ільюк («Відродження»), Олександр Опанасенко («Самопоміч») і Євген Рибчинський («Воля народу»).

6 липня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики підтримав цей законопроект і рекомендував Верховній Раді ухвалити його за основу в першому читанні.