12 вересня Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про внесення зміни до статті 28 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо визначення передач європейського виробництва». Він набув чинності 15 вересня, наступного дня після офіційного оприлюднення. Але передували цій події майже чотири місяці, протягом яких ухвалений Верховною Радою 17 травня закон пролежав у шухляді в Адміністрації Президента.

Закон, як випливає з його назви, змінив статтю 28 закону «Про телебачення і радіомовлення», якою регламентовано квоти іноземного та українського продукту в ефірі мовників.

Як змінилися квоти?

1. Збережено встановлену попередньою редакцією закону квоту передач українського виробництва 50 %. Також українські передачі, як і раніше, зараховуються до європейської квоти.
2. Знижено квоту передач європейського виробництва, яка є загальною європейською практикою, з 80 % до 70 %.
3. До квоти європейського продукту додано ще й передачі виробництва США та Канади.
4. Квоти вираховуються із загального тижневого обсягу мовлення, а не добового, що дає більшу гнучкість у програмуванні.
5. Російські передачі виведено з квоти європейського та українського продукту.
6. Тимчасово (до 8 листопада 2016 року – набуття чинності закону про квоти на радіо) збережено квоту 50% музичних творів українських авторів і виконавців від загального щотижневого обсягу мовлення радіостанцій. Згодом ця норма зникне, натомість для радіо з’явиться квота пісень українською мовою.
7. Усі ці квоти, як і раніше, не поширюються на супутникове мовлення.

Як це виглядає в ефірі?

Якщо підсумувати всі квоти, то тижнева сітка мовлення ефірного телеканалу чи радіостанції має виглядати наступним чином: мінімум 50% - українського продукту, мінімум 20% - європейського, американського чи канадського, максимум 30% - будь-якого іншого, у тому числі російського.

А як було раніше?

Раніше добова сітка мовлення ефірного телеканалу чи радіостанції мала виглядати так: мінімум 50% - українського продукту (у тому числі – українсько-російського), мінімум 30% - європейського (у тому числі російського чи російсько-європейського), максимум 20% - будь-якого іншого (у тому числі російського). Тобто зі старими квотами в ефірі мовників міг безперешкодно домінувати російський контент.

У чому ж принципова зміна?

Найсуттєвіша зміна — це виведення російського продукту з квоти європейського. Дотепер передбачена законом квота європейського продукту фактично виконувалася мовниками за рахунок передач російського виробництва. Адже закон давав можливість видавати російський продукт за європейський і навіть за український.

Нині ж для показу російського продукту (як і азійського, латиноамериканського, австралійського чи африканського) залишається 30 % тижневого ефірного часу, тобто понад 50 годин на тиждень.

Чи заборонено копродукцію з Росією?

Закон не забороняє російсько-українського спільного виробництва, але опосередковано обмежує його обсяги. Телеканали й далі зможуть показувати повтори своїх шоу чи серіалів, знятих у минулі роки за участі російських партнерів, і можуть далі співпрацювати з ними у виробництві. Вони лишень мають вкластися в 30 % тижневого ефіру, показуючи такий продукт.

Як до закону поставилася індустрія?

Індустрія від початку намагалася завадити ухваленню закону. Після прийняття законопроекту № 2766 за основу першому читанні (24 листопада 2015 року) експертна рада Української телевізійної академії (УТА) звернулася до Верховної Ради з проханням відхилити законопроект.

«Закон про квоти не стимулює мене як виробника, тому що позбавляє ринку й можливості залучати інвестиції», - розтлумачував незгоду індустрії гендиректор «Медіа Групи Україна» Євген Лященко на круглому столі на початку лютого 2016 року.

Єдиною з телегруп, яка не підтримала колег, була «1+1 медіа». «Законопроект закриває прогалини, наявністю яких наразі користуються певні національні телеканали, які видають російський продукт за власне виробництво», – заявили в «1+1 медіа».

У процесі підготовки законопроекту до другого читання депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Мороко запропонував низку поправок, якими мав на меті залишити в межах європейської та української квот російський продукт, а точніше – продукт, вироблений спільно з Росією. Як відомо, пан Мороко до обрання народним депутатом працював у холдингу Ріната Ахметова (власника «Медіа Групи Україна»). А його колегою по фракції є співвласник «Інтер медіа груп» Сергій Льовочкін. Тож цілком очевидно, в чиїх інтересах вносив свої поправки депутат. Утім, парламент його пропозицій не підтримав.

Коли ж Верховна Рада ухвалила закон, розпочалася «підкилимна» боротьба в Адміністрації Президента. Закон не давав мовникам ніякого перехідного періоду для зміни своїх сіток мовлення – напевно, цим і пояснюються чотири місяці його вичікування в шухляді в АП. До прикладу: закон про квоти на радіо набуває чинності через чотири місяці з дня оприлюднення, аби радійники мали час змінити плейлисти.

Співавторка закону, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар пояснювала затримку з президентським підписом лобістськими впливами індустрії: «Кажуть, цей закон дуже довго лежить під сукном в Адміністрації без підпису через прохання деяких телеканалів, що полюбляють концерти Баскова і Кобзона» (концерти за участі Баскова й Кобзона в минулому транслював телеканал «Інтер»). Невідомо, чи то слова пані Сюмар вплинули, чи неофіційний «перехідний період» завершився, але через кілька днів закон було підписано й він набув чинності.

Чи готова індустрія до змін?

«Детектор медіа» запитав у чотирьох найбільших телевізійних груп, чи готові вони до нових квот і чи довелося їм щось змінювати у своєму програмуванні, аби виконати нові вимоги закону.

«1+1 медіа» першою відгукнулася на наше запитання та виявила не просто готовність до виконання норм закону, а й привітала його ухвалення. «Ми практично готові до того, щоб слідувати нормам нового закону і, чесно кажучи, вітаємо його прийняття. Він заповнить прогалини в законодавстві, які існували раніше, дозволить простіше прогнозувати, в який спосіб і в якому напрямку може розвиватися телевізійне мовлення в Україні і які програми насправді можна готувати до ефіру, визначить правила, за якими неможливо буде видавати російське виробництво за українське», - сказав генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко.

У прес-службі «Інтер Медіа Груп» заявили, що цей закон не був несподіванкою (так, чотири місяці пролежав. – Авт.) і вносити зміни в програмування немає потреби: «Оскільки ухвалення та підписання згаданого закону не було якоюсь несподіванкою для медійників, вносити зміни в сітки мовлення телеканалів немає необхідності. Всі телевізійні канали, що входять до “Інтер Медіа Груп”, у своїй діяльності дотримуються та будуть дотримуватися вимог чинного законодавства України».

Якщо «Інтер» «дотримуватиметься» нових норм у такий же спосіб, як і заборони трансляції російських фільмів і серіалів, шукаючи шпарини в законі, то доведеться депутатам думати над посиленням законодавства. Останній свіжий приклад: «Інтер» невдовзі покаже придбаний у російського продакшну продукт до його прем’єри в Росії та під іншою назвою, видаючи його за спільне російсько-українське виробництво (з українського там хіба що актори в ролях другого плану).

Телегрупа StarLightMedia закону не схвалює, хоч і вважає, що особисто на неї він не вплинув. «Як ми заявляли раніше, цей закон мав політичний характер. Для галузі він мало що змінив і точно нічого не поліпшив. На нашу телегрупу він не особливо вплинув, оскільки ми вже давно просуваємося шляхом збільшення обсягів власного виробництва», - прокоментував заступник генерального директора групи StarLightMedia Анатолій Максимчук.

«Медіа Група Україна» відмовилася від коментарів. Хоча раніше директор телеканалу НЛО TV Іван Букреєв в інтерв’ю «Детектору медіа» сказав: «До тієї ж європейської квоти ми цілеспрямовано перейшли ще в лютому-березні, щоб підготувати глядачів». Але ж не НЛО TV є флагманом групи.

На запитання «Детектора медіа», яким нині є співвідношення українського та іноземного продукту в ефірі телеканалів, топ-менеджери телегруп не відповіли. За винятком Олександра Ткаченка. «Ми наразі не аналізували сітку з цієї точки зору. Щодо російського продукту – сумарно на всіх каналах групи в нас залишилося максимум 5-7%», - повідомив він.

Раніше структуру сітки каналу «Україна» частково розкрив гендиректор «Медіа Групи Україна» Євген Лященко: «В нас у 2014 році власне виробництво, включаючи новини, серіали й ток-шоу, складало 31 %. У 2015 році — 47 %. А в 2016 році ця частка становитиме 57 %. За цими цифрами стоять конкретні проекти, які ми робимо самостійно та в копродукції, російською та українською мовами».

Ключове слово в цитаті пана Лященка – «копродукція». Адже саме за можливість збереження обсягів співпраці з російським ринком так запекло боролася індустрія. І поки що програла: оберти доведеться знизити.

Ілюстрація - постер серіалу «Кухня»