– Павле, розкажіть, будь-ласка, про створення Ovva.tv із самого початку. Минулого року я чула від кількох телегруп, що вони хотіли б запустити відеоагрегатори. Запустили поки що тільки ви. Коли у вас з’явилася ця ідея та як ви її втілювали?

– Це довга історія. Я очолюю управління веб-розробок в «1+1 медіа», і так вийшло, що я починав проект Ovva.tv як людина, яка виконує чиєсь завдання, а закінчилося все тим, що я ним керую.

Проект під кодовою назвою «агрегатор» ми почали десь у жовтні-листопаді 2014 року. Тоді ми стали говорити: «Дивіться, у ВВС є iPlayer, ще в когось є чудові майданчики для перегляду відеоконтенту – зробімо й ми централізований сайт, де люди дивитимуться відео». Мабуть, півроку ми деталізували проект: який там буде контент, який він матиме вигляд, які люди ним користуватимуться. Зрештою, ми дійшли висновку, що фактично просто будуємо ще один сайт групи «1+1 медіа», тому що основний контент дає саме вона. І вирішили, що хочемо не тільки агрегувати контент групи, а й залучати зовнішніх телевиробників, щоб забезпечувати для них якісну дистрибуцію в онлайні, тобто монетизацію за aVOD-моделлю (відео на запит, доступ до якого надаєтсяь разом із показом реклами. – ДМ).

Паралельно з розробкою Ovva.tv ми створили продукт, який дає змогу захищати права на цей відеоконтент. Ми назвали його Sudum, що в перекладі з латини означає «очищення». Принцип його роботи такий: є набір парсерів, і є база піратських майданчиків (кілька десятків тисяч). Цими піратськими майданчиками ходить робот і перевіряє на них наявність нашого відео. Він заходить на кожен сайт і перевіряє збіги за ключовими словами. Якщо він знаходить сторінку, яка збігається, то перевіряє, чи є на ній відео. Якщо воно є, то він перевіряє, у якому воно плеєрі. Якщо плеєр неавторизований, настає черга нашого спілкування з адміністратором піратського майданчика, щоб він або видалив плеєр, або замінив на наш. Насправді найвигідніше для нас рішення, якщо вони замінюють плеєр на наш.

Коли вони замінюють плеєр, ми розглядаємо варіанти їхнього включення до партнерської програми, тобто потенціального розподілу доходів від реклами на нашому контенті в цьому плеєрі на їхньому сайті.

Ми не віримо в концепцію вітринного споживання, тобто в те, що люди будуть навмисно «гуглити» якийсь сайт та заходити туди, щоб подивитися там якийсь контент: вони дивитимуться його там, де це зручно. І наше завдання, з одного боку, зробити свій контент керованим, а з іншого – самостійно відповідати за заповнюваність рекламою нашого інвентарю.

Нині на Ovva.tv, крім контенту «1+1 медіа», є продукт від студії «Квартал 95», від телеканалів «Перший автомобільний» та «Сонце», поступово стає доступною бібліотека TigerMilk, на етапі підписання договору є ще група телеканалів та великий виробник контенту.

Я давно чув, що дещо схоже робить StarLightMedia, але поки що не бачив, що саме. У «Медіа Групи Україна» абсолютно інша стратегія: вони інвестують у підписну модель. Ми ж віримо саме в аVOD, і поки не ухвалено антипіратський закон, наше завдання – умовно кажучи, очолити те, що ми не можемо викорінити. Ми дамо піратам контент хорошої якості, допоможемо їм заробити й самі заробимо. Але є певна кількість майданчиків, з якими ми принципово не працюємо, – Ex.ua, FS.to, Kinogo. Також ми не співпрацюємо з сайтами з порнографічним контентом та тими, що розміщують заклики до сепаратизму.

– Це цікаво, що вашими основними партнерами є пірати. Коли я готувалася до цього інтерв’ю, то звернула увагу, що в розділі «Відгуки партнерів» на сайті Ovva.tv є відгуки всього двох людей: Віталія Пасічника з Tv.ua та Ангеліни Оверчук з Open Media Group. І подумала, що ви ще не напрацювали партнерську мережу. А виявляється, це не те, чим ви хочете похвалитися?

– Я б не так сказав. Насправді ми не встигли заповнити цей розділ. Але справедливо й те, що пірати, на жаль чи на щастя, не хочуть бути публічними. Ба більше, у лютому, коли ми тільки-но запустилися, піратські майданчики нам не вірили: їм здавалося підозрілим, що ми до них приходимо та пропонуємо гроші. Тому в партнерську програму вони йшли, але свої реальні реквізити для переказу грошей не вказували. І тільки коли дрібніші майданчики почали приймати гроші та всі побачили, що ми платимо й жодних проблем немає, підключилися й інші.

– Яку частку доходів ви їм віддаєте?

– 15–20% від ефективного СРМ. Але ми оплачуємо тільки комерційні перегляди.

StarLightMedia, до речі, теж будує партнерську мережу, просто дещо по-іншому її позиціонує та, наскільки мені відомо, пропонує трохи нижчу відсоткову ставку. І в нас різний фокус. З того, що ми бачимо, вони зосереджені на великих глянцевих онлайн-журналах, куди віддають нарізки своїх шоу. А ми фокусуємося на великих контент-агрегаторах.

– На початку розмови ви сказали, що не вірите в концепцію вітринного споживання. Навіщо ж вам тоді сайт Ovva.tv?

– Нам банально потрібен каталог, звідки партнери зможуть брати контент. Ovva.tv – це передусім сервіс відеодистрибуції. Платформа – це додатковий продукт, який було створено на його базі.

Фактично в нас є відкрите API (доступ можна отримати, написавши нам на електронну пошту), яке дає змогу побудувати власний сайт на базі нашого контенту. Тому таких сайтів може стати безліч.

– За даними на 1 липня – наразі найсвіжішими даними, які дає сервіс SimilarWeb, – на сайті Ovva.tv за місяць було близько 180 тис. відвідувань. Це зовсім небагато.

– Так, це, безперечно, мало. Більше того, в Ovva.tv фактично навіть не було жодного маркетингу. Ми розіслали кілька прес-релізів та написали кілька постів у соцмережах. Навіть у групі «1+1» у «ВКонтакте» ми не писали, щоб люди приходили дивитися відео на Ovva.tv. Наш фокус нині – це партнерська мережа. А сайт – це вітрина для партнерів, які можуть прийти й узяти свіже відео.

– Скільки у вас нині майданчиків-партнерів?

– Наше відео нині доступне на 500–600 майданчиках, із них ми активно спілкуємося зі 100, а особливо активно, ледве не щодня, з топ-15.

Бували випадки, коли до нас приходили сайти з поганим трафіком або вірусоємні – таким ми відмовляли. Але переважно всі вони нормально працюють, тому що вміють вирішувати задачу доступу кінцевих користувачів до контенту.

– Ви сказали, що, плануючи запуск Ovva.tv, дивилися, зокрема, на досвід ВВС. На чий досвід ви дивитеся тепер?

– Якщо вести мову тільки про телевізійний контент, то крутіше за всіх із ним працюють світові піратські мережі. Є піратські мережі, які працюють за тим же принципом, що й Ovva.tv. Вони сфокусовані на формуванні величезної бібліотеки – звісно, жодних прав вони не мають – і дуже якісному плеєрі, який дає монетизацію на рівні 100%. Ми теж сфокусовані на тому, щоб зробити класний плеєр і щоб він працював, як мінімум, не гірше, як у лідерів ринку. Зрозуміло, що в нас немає таких потужностей та ресурсів, як у YouTube, але для нас бенчмарк-плеєр – саме YouTube.

Також мені подобається те, що робить Hulu, і те, що тепер Amazon запустив для креаторів, – вони працюють за підписною моделлю на розважальний контент. Зрештою, це хороший підхід: розкручуєте в YouTube якусь зірку чи блогера, а потім цю суперлояльну аудиторію з YouTube конвертуєте в платні підписки на інших платформах. Так робить Fullscreen, так намагається робити Machinima. І взагалі, команди, які створюють web-only-контент, часто стикаються з тим, що його виробництво стає настільки дорогим, що викладати його в YouTube просто нерентабельно. У мене нещодавно був Skype-call із Machinima – просто познайомитися, – і вони розказали багато цікавого, зокрема, те, що в YouTube багато їхнього контенту, але заробляють вони не там, а з продажу прав у ОТТ, кабель тощо. За їхніми словами, неможливо утримувати офіс із більше як двох людей, якщо викладати своє відео тільки в YouTube. Мені здається, це правильно: цей майданчик класно допомагає з маркетинговими завданнями, але далі потрібно шукати інші шляхи: спонсорські продажі, платні підписки, дистрибуція прав.

– А в нас ви вірите в підписну модель?

– В Україні ця модель тільки зароджується. Наразі люди ще не мають звички платити за контент. На сьогодні ми більше віримо в рекламну модель.

– Мені здається, що якщо приймуть антипіратський законопроект і ви підете з піратських сайтів-партнерів, то ви програєте ОТТ-майданчикам із ширшими бібліотеками…

– Дивлячись, у чому. Попит на контент не впаде. Зрозуміло, що колишній піратський трафік один до одного не конвертується в наш, але люди як дивилися наш контент, так і дивитимуться. Якщо він не буде доступний на десяти майданчиках, а буде тільки на Ovva.tv, то велика ймовірність того, що вони прийдуть і подивляться його. Більше того, усе залежить від комерційних політик конкретних проектів.

– А в Smart TV ви вже є?

– Ми запускаємо додатки для Smart TV на початку серпня (мова про додатки для Ovva.tv та телеканалів «1+1 медіа». Раніше в Smart TV вже було запущено додатки для окремих продуктів групи – ТСН, «ПроФутбол» тощо. – ДМ). Почнемо з додатку для телевізорів Samsung (це 50–60% ринку), потім буде LG (25–30%), а потім уже займатимемося рештою дрібних для нашого ринку виробників.

– Спілкуючись у вересні минулого року, ми з вами говорили, що в Smart TV не можна виміряти аудиторію. Це так і залишилося?

– Так. Більше того, рекламодавці неохоче купують рекламу в додатках для Smart TV, тому ми розглядаємо їх радше як хороший майданчик для дистрибуції.

З українських телеканалів Smart-додаток сьогодні є лише в каналу «24». Іще когось можна дивитися через браузер, але це не дуже зручно. Ще є канали, які можна подивитися через YouTube. І, звісно, купити підписку в наявних ОТТ-платформ. Ми ж свої канали показуватимемо в Smart-додатку безкоштовно – принаймні на початку.

– Дев’ятого серпня ви запустили мобільні додатки Ovva.tv. Який у них функціонал?

– Це додатки для iOS і Android. Насправді там повністю продубльований функціонал сайту, просто ми пропонуємо мобільний досвід. Також у цих додатках можна дивитися всі канали групи та в зручному форматі стежити за появою нових епізодів улюбленого контенту.

– Додатки не помирають? Люди споживають контент через них? І які, на вашу думку, перспективи мобільної реклами?

– Хороше запитання (сміється. – ДМ). Скажімо так: якщо вести мову про Smart TV, то ми віримо, що дивлення в них зростатиме. Ми бачимо з досвіду наших партнерів, що українці охоче споживають контент у Smart TV.

Якщо ж вести мову про додатки для iOS і Android, то ми зробили їх без особливого прицілу на те, що вони матимуть величезну популярність. Ми більше віримо в оптимізовані мобільні версії. Але маючи хорошу мобільну версію, ми все ж вважаємо, що додаток буде додатковим містком, який дозволить нам прокласти дорогу до користувачів, залучити їх. Фактично на цьому етапі ми не робимо в наших додатках нічого такого, що не могли б зробити в хорошій адаптованій мобільній версії. Але нам важливо нарощувати кількість інсталяцій, щоб у момент, коли мобільна реклама продаватиметься краще, ніж тепер, – за вищим СРМ, – у нас уже було де її відкручувати. А нині ми запустилися навіть без банерів: грошей вони поки що практично не приносять, а користувача дратують.

Єдиний тип реклами, який буде в додатках – це прероли, пауз-роли, построли.

– А наскільки нині нижчий СРМ у мобільної реклами?

– Значно. Треба дивитися від кампанії до кампанії, але може бути різниця в кілька разів.

– Чи змінилася з появою Ovva.tv ваша політика присутності в YouTube?

– Поки що не змінилася. Але ми активно це обговорюємо. Думаю, до кінця серпня ми вже матимемо стосовно цього внутрішню стратегію. Нині дійсно склалася ситуація, коли весь контент «1+1 медіа», доступний в Ovva.tv, частково доступний і в YouTube, і він ніяк не блокується для вбудовування третіми сайтами. І насправді, YouTube для Ovva.tv – це головний конкурент.

У YouTube дійсно є питання з монетизацією: українська аудиторія, яка дивиться нас там, приносить дохід, який лише дуже віддалено можна порівняти з доходом від аудиторії нашого плеєра. Різниця в СРМ – у три-чотири рази на користь плеєра Ovva.tv.

– Ви не перші, від кого я чую думку про те, що варто піти з YouTube. А в чому причина, що там така невисока ціна?

– YouTube, а точніше, український офіс Google, каже, що аудиторія, яка дивиться ці проекти, начебто погано монетизується.

– Але ж вам удається її монетизувати.

– Нам удається, тому що в нас свої внутрішні продажі. YouTube же зацікавлений у тому, щоб продати аудиторію взагалі, а не аудиторію конкретного контенту. Через це виходить, що ми йому віддаємо контент, але нам ніхто не гарантує, що ми щось заробимо. На ринку України YouTube не дає можливості самостійно продавати цю рекламу, або ми про цю можливість наразі не знаємо.

Поки що гроші, які нам приносить YouTube, співмірні з тим, що нам приносить Ovva.tv, але ми розуміємо, що YouTube ми займаємося набагато довше, ніж власними майданчиками. Інакше кажучи, якщо в Ovva.tv ми можемо комерціалізувати практично всі покази, які в нас є, то в YouTube – у середньому, кожен четвертий.

Тому поки що ми жодних різких рухів не робимо, але думаємо в цьому напрямку.

– А якими будуть ваші відносини з майданчиками на зразок Megogo, Divan.tv?

– Є два підходи. Перший – коли майданчик хоче відкручувати контент у своєму плеєрі й самостійно його монетизувати. У такому разі ми продаємо йому права на контент. Другий – це коли ми віддаємо контент у нашому плеєрі. Тобто в нас є API, за яким будь-який партнер, котрий відповідає нашому уявленню про нормальний веб-майданчик, може отримати контент у нашому плеєрі безкоштовно. Але ми самі будемо відкручувати й продавати там рекламу. Нині ми ведемо перемовини з Divan.tv щодо інтеграції нашого плеєра в їхній майданчик.

Megogo ми продаємо права – на доставку ефірного сигналу для їхнього платного пакету, на окремі продукти («Останній москаль», «Світ навиворіт» тощо).

– А поява онлайн-стрімів у Facebook якось вплинула на вашу стратегію присутності в інтернеті?

– Цим займаються мої колеги з маркетингу телеканалів. Наші онлайн-стріми користувачі Facebook дивляться добре, але це тільки маркетингова історія, тому що як такої монетизації у Facebook немає. Там, напевно, ніколи не буде монетизації преролами, тому що Цукерберг сказав, що «прерол – це поганий користувацький досвід». Єдиний інструмент, який дозволяє монетизувати відео у Facebook, це promoted suggested – відео, рекомендовані сервісом під час перегляду інших відео: якщо користувач на них клікає, то ролик заробляє гроші.

Навіть якщо подивитися на розвинутіші ринки – те, що роблять Al Jazeera Plus, Fuse чи NowThis, – то всі вони кажуть, що залучають величезні аудиторії у Facebook, роблячи для цієї соцмережі спеціальні відео, але практично не отримують звідти грошей. Там є гроші в спонсорстві для тих ринків, де готові його купувати, але грошей від прямої реклами немає. Принаймні зараз. Мабуть, колись будуть.

– Ми теж думаємо, який наш контент ексклюзивно викладати у Facebook, тому що є різниця в показах.

– І вона суттєва: десь учетверо вища, ніж у посилань на YouTube. Facebook – монополіст і формує поведінку, спонукаючи виробляти відеоконтент спеціально для нього. До того ж більшість відеоконтенту у Facebook його користувачі переглядають без звуку, і я не знаю, до чого все це прийде.

– І незрозуміло з точки зору архівації цих відео…

– Я не впевнений, що хтось колись буде їх повторно шукати. Але така проблема є. Хоча я не заглиблювався в неї.

– Я бачу, що ви експериментуєте з контентом для вебу: нещодавно пробували показати слоумуві в YouTube. У фестивалі «Де кіно», який ви проводите спільно з Film.ua Group, також є номінація для веб-контенту. Чи є вже в групи web-only-контент, окрім цих експериментів та рекламних трейлерів?

– Ні. Скажімо так: є експерименти, але я б їх зараз не називав, тому що вони ані цифр високих не зібрали, ані маркетингу серйозного не мали. Колеги запускали їх, щоб зрозуміти, наскільки ми можемо виробляти такий контент та яким чином цей процес організувати. І поки ми розуміємо лише те, що, скоріше, web-only-контент має робити web-only-команда, а не команда, яка займається продакшном телевізійного промо чи телепроектів, тому що для його створення потрібні підходи та інструменти, які дуже відрізняються.

Якщо не рахувати Film.ua Group, то в Україні в жодної медіагрупи немає успішного досвіду виробництва web-only-контенту. Film.ua Group вдало зачепилася за хороші офлайн-бренди, як-от Oh My Look! – мабуть, усі дівчата в Києві знають, що це таке. Вони взяли класний офлайн-бренд, додали класний продакшн і зробили хороший контент. Зрештою, це один із підходів: узяти щось добре відоме та популярне й дати йому додатковий медійний поштовх.

– Яку частку доходів нині приносить вашій групі діджитал-реклама?

– Ми цього не розкриваємо. Але ви завжди запитуєте (раніше комерційний директор сейлз-хаусу «Плюси» Валерій Варениця розповів, що інтернет наразі приносить близько 5% доходів «1+1 медіа». – ДМ).

– Деякий час тому ви шукали людину на позицію керівника управління веб-розробок. Чи знайшли ви її та чи зосередитеся тільки на Ovva.tv?

– Ні, на жаль, поки що не знайшов. Планую зосередитися, тільки-но ми закриємо цю вакансію.

– А чому ви вирішили зосередитися на Ovva.tv?

– Для мене це інший виклик. У розробках бізнес-показники обмежено швидкістю, дотриманням термінів, бюджету – це все одно сервісна функція. А Ovva.tv – продуктова, з продуктовими показниками. Мені здається, що для мене це точка зростання.

– Скільки людей нині працює в Ovva.tv?

– До 20. З них половина – у розробці, і ще по п’ятеро зайняті партнерською програмою та контентом.

– Тобто у вас виокремлено команду розробників?

– Так. Ми нині дещо переформатовуємо свій підхід до розробок. Зрозуміло, що ми не можемо змагатися з монстрами ІТ-аутсорсу, але водночас шукаємо моделі, які дадуть змогу навіть з обмеженими ресурсами виконувати ті завдання, які в нас є. Ми намагаємося за кожним великим проектом закріпити команду, яка працюватиме тільки над ним. А раніше в нас був підхід такий, що там, де валиться, там і підпирали. Він також працює, але тоді складно прогнозувати результати або терміни.

– Нещодавно ви зробили редизайн ТСН.ua. Ви задоволені ним?

– Особисто я задоволений дизайном, але незадоволений реалізацією. З командою, з якою ми це робили, ми розійшлися, тому нам в екстреному режимі довелося приймати те, що було, доробляти, виправляти, і, я думаю, у вересні-жовтні ми повиправляємо всі ті баги, які є тепер і які стосуються переважно верстки й відображення на різних екранах.

– Ovva.tv уже також пережила редизайн. Що ви змінювали?

– Протягом двох місяців ми змінили практично все: неможливо працювати, коли твоє бачення проекту розходиться з баченням людини, яка ним займалася перед цим. Ми подивилися, як люди користуються попереднім дизайном, та замінили його на звичніший для користувачів. І ми бачимо, що він тепер працює краще.

Дрібні правки ми вносимо в Ovva.tv буквально раз на два дні. Потрібно ще пам’ятати, що Ovva.tv працює як точка зберігання всього контенту медіагрупи. Наприклад, сайт «1+1» 100% відео отримує з Ovva.tv, сайт ТСН.ua теж незабаром отримуватиме все відео звідти. Це зроблено для того, щоб плеєр і всі ресурси, які стосуються зберігання, системи рекомендацій плеєра, були в одній точці, а кінцеві сайти були для нас не більше ніж партнерами, які використовують наш плеєр. Це дає нам змогу зберігати й доставляти весь контент в однаковій якості. Раніше в нас була проблема з тим, що наші сайти мали різні, несинхронізовані системи зберігання контенту. Тому те, що в Ovva.tv «під капотом», – це набагато більше, ніж те, що люди бачать.

– Також нещодавно відбувся редизайн сайтів УНІАН та «1+1». Що ще ви плануєте змінювати найближчим часом?

– Наскільки я знаю, нічого. В активній роботі зараз – наступні ітерації поточних проектів. Буде ще велике оновлення сайту «1+1», по ТСН.ua у нас тепер дуже багато роботи, яка пов’язана з доробками того, що лишилося від попередньої команди, по Ovva.tv в нас план на два роки наперед плюс Sudum потребує постійної уваги, – є окрема група людей, які відповідають тільки за нього.

– Скільки нині в групі «1+1 медіа» штатних розробників?

– Штатних не дуже багато: до 15. Ми дуже багато послуг купуємо на аутсорсі, але це невеликі команди, які практично 100% свого часу витрачають на нас. Ми, на жаль, не можемо собі дозволити працювати з топ-провайдерами, тому що вони працюють на інші ринки, і для нас це фінансово невигідно. Тому ми працюємо з маленькими командами, але даємо їм багато роботи. Сумарно в наших проектах зайняті приблизно 40 розробників. Це без урахування дизайнерів та менеджерів.

– Хакатоном Media Hack Weekend цього року теж ви будете займатися?

– Так. Ми проводитимемо його 7–9 жовтня. Уже була перша зустріч команди. Ми готуємо тізер ролика, сайт, піар-стратегію. Ми хочемо зробити його трошки більшим, аніж він був минулого року: якщо тоді ми зібрали 600 осіб, то нинішнього року плануємо 800. Ми справді зробили найбільший хакатон у Східній Європі. Цього року, сподіваємося, нам ніщо не завадить повторити цей успіх. Але ми хвилюємося, тому що після попереднього івенту в усіх було враження, що сталося щось грандіозне, а цього року всі чекатимуть так само грандіозного, і ми боїмося, що можемо не відповідати високим сподіванням. Тому ми почали готуватися дуже заздалегідь, щоб у момент запуску все пройшло без жодних проблем.

– Чого вас навчив перший хакатон і що ви хочете змінити до другого?

– Багато чого (сміється. – ДМ). По-перше, я зрозумів, що масові заходи – це завжди не так, як ви їх собі уявляєте. Для нашої команди це була найбільша подія, яку ми коли-небудь організовували. Я зрозумів, що без команди, яка буде максимально відгукуватися в критичний момент, неможливо нічого зробити. Тому що сам ти на івенті «в полі не воїн». Можна бути скільки завгодно хорошим організатором, та якщо не буде людей на місцях, які в конкретних точках розв’язуватимуть конкретні проблеми, нічого не вийде.

Друге – це те, що цього року ми змінимо: ми не будемо затискувати команди в набір технологій (минулого року група цікавилася великими даними, другим екраном, віртуальною й доповненою реальністю та синхронізацією відеоконтенту. – ДМ), а натомість задаватимемо напрямок їхньої роботи набором тематик, які нам цікаві. Нам здається, що це дасть їм більше поле для фантазії.

На цьому івенті взагалі сталося все, що могло статися. Я клеїв урни за годину до відкриття. Подію почав абсолютно безумний проект під кодовою назвою «Матрична структура суспільства», – ніхто досі не зрозумів, про що він був. А в якийсь момент усе почало виглядати наче якась безумна лабораторія. Я їхав із локації о 04:00, повертався о 08:00–09:00. І просто не міг удома заснути: мені хотілося швидше на майданчик, тому що здавалося, що без мене там нічого не відбудеться.

А коли без жартів, то ми дійсно зробили бенчмарк подібних івентів в Україні. І це накладає велику відповідальність, тому що від нас уже очікують, що це буде класно. Ми робитимемо хакатон не частіше як раз на рік, щоб тримати планку (спочатку «1+1 медіа» планувала влаштовувати хакатони щопівроку. – ДМ).

– А яку користь для бізнесу він вам приніс?

– Це був хороший нетворкінг із технологічним світом. Також «1+1 медіа» отримала кілька підрядників, з якими ми робили проекти з 3D-принтингу, 360⁰-зйомки, новинні проекти. Так, ми не купували в них частку власності, але купували продукти, послуги. Ми сформували свою експертність у колі людей, які займаються технологічним бізнесом, і своїми грошима підтримали їхній розвиток. Ну й нашу команду це добре згуртувало. Практично все управління веб-розробок було так чи інакше задіяне в хакатоні: хтось допомагав з адміністрацією техніки, хтось працював із командами, хтось організовував лекторій. Це добре, коли команда займається якимось проектом разом, тому що зазвичай ми поділені за завданнями.

Фото – Олексій Темченко