Без якої ліцензії залишився канал Симоненка та чим він гірший за компанії Деркача і Порошенка

Без якої ліцензії залишився канал Симоненка та чим він гірший за компанії Деркача і Порошенка

1 Липня 2016
4204
1 Липня 2016
16:15

Без якої ліцензії залишився канал Симоненка та чим він гірший за компанії Деркача і Порошенка

4204
З трьох колишніх учасників київського «цифрового експерименту» в ефірі залишилися двоє: Нацрада продовжила строк дії ліцензій на цифрове ефірне мовлення стандарту DVB-T в Києві компаніям «Ера-продакшн» родини Андрія Деркача та «Експрес-інформ» Петра Порошенка і відмовила в продовженні ліцензії компанії «Гамма-консалтинг» синів Петра Симоненка.
Без якої ліцензії залишився канал Симоненка та чим він гірший за компанії Деркача і Порошенка
Без якої ліцензії залишився канал Симоненка та чим він гірший за компанії Деркача і Порошенка

23 червня в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення завершилася піврічна епопея з продовженням ліцензій на багатоканальне мовлення стандарту DVB-T в Києві трьох компаній, що були 10 років тому учасниками «цифрового експерименту» – ТОВ «Ера продакшн», ТОВ «ТРК “Експрес-інформ”» і ТОВ «Гамма-консалтинг». Першим двом Нацрада ліцензії продовжила, а останній – відмовила, бо та мала два попередження.

Що це за ліцензії?

Усі три компанії володіли ліцензіями на багатоканальне мовлення (по суті – цифрове ефірне) стандарту DVB-T в Києві на різних частотах (телевізійних каналах, ТВК). Де-факто вони були провайдерами власних локальних мультиплексів (адже стандарт DVB-T дозволяє на одній частоті транслювати сигнал до десятка телеканалів). Але де-юре вони володіли ліцензіями саме на багатоканальне мовлення, а не ліцензіями провайдерів (як «Зеонбуд»).

Історія отримання цих ліцензій така. Наприкінці 2005 року Нацрада оголосила конкурс на експериментальне цифрове мовлення на 41-му, 43, 51 та 64 телевізійних каналах (ТВК) у м. Києві. У березні 2006 року були визначені переможці, які отримали право транслювати по чотири цифрові телепрограми:

ДП «Ера продакшн» на 41 ТВК: «Ера»/Перший національний, К1, «Київ» та К2;

ТОВ «ТРК "Експрес-Інформ"» на 43 ТВК: 5 канал, 7 канал, «MTV-Україна» та «Мегаспорт»;

ТОВ «Українська цифрова телемережа» (УЦТМ) на 51 ТВК: КДРТРК, ТОНІС, «1+1» та «Гравіс»;

ТОВ «Гамма-Консалтинг» на 64 ТВК: «Гамма», ICTV, Новий та М1.

Ліцензії чотирьом компаніям видали на 10 років, кількість і перелік програм, які вони ретранслювали, могла змінюватися згідно з рішеннями Нацради.

На початку грудня 2007 року Нацрада завершила експеримент, і діяльність ліцензіатів перейшла на постійні засади.

Між тим, четвертий учасник експерименту – ТОВ «УЦТМ» – 16 січня 2008 року отримав ліцензію провайдера загальнонаціонального мультиплексу МХ-4 стандарту DVB-T (у складі 10 програм). А 20 лютого 2008 року Нацрада задовольнила заяву УЦТМ й анулювала її ліцензію на багатоканальне цифрове мовлення на 51 ТВК. До речі, згодом ця компанія так і не спромоглася розбудувати мультиплекс МХ-4, і її ліцензія була анульована судом за позовом Нацради у 2013 році.

Позаяк «Ера продакшн», «Експрес-інформ» і «Гамма-консалтинг» продовжували діяльність своїх локальних київських мультиплексів. Наприкінці 2009 року Нацрада оголосила конкурс на мовлення в цих мультиплексах, але у квітні 2010 року не визначила переможців через нестачу або навіть відсутність претендентів.

Незважаючи на безуспішний конкурс, у локальних мультиплексах транслювалися по чотири-п’ять телеканалів, які були вписані безпосередньо до ліцензій компаній «Ера продакшн», «Експрес-інформ» і «Гамма-консалтинг». За 10 років компанії кілька разів переоформлювали свої ліцензії, змінюючи перелік програм (телеканалів), які вони ретранслюють. Станом на кінець 2015 року ліцензії встановлювали такий порядок каналів у міні-мультиплексах:

ТОВ «Ера продакшн» на 41 ТВК: «Ера»/«UA:Перший» (аналог мовлення в мережі УТ-1), К1, «Київ» і «Рада»;

ТОВ «ТРК "Експрес-Інформ"» на 43 ТВК: 5 канал, O-TV, EU Music, News One і ICTV;

ТОВ «Гамма-Консалтинг» на 64 ТВК: «Гамма», М1, Перший діловий, «Pro все».

За даними єдиного державного реєстру, кінцевими власниками «Ери продакшн» є дружина народного депутата Андрія Деркача Оксана Терехова та Олена Федорова, яка є співвласницею компанії «Центральноєвропейські медіа ініціативи», що володіє колишнім провайдером мультиплексу МХ-4 ТОВ «УЦТМ». Кінцевим власником ТРК «Експрес-інформ», яка є однією з двох юридичних осіб 5-го каналу, є Президент України Петро Порошенко. А міноритарними співвласниками «Гамми-консалтинг» є сини лідера Комуністичної партії України Петра Симоненка Андрій і Костянтин, один з яких (Костянтин) водночас є й генеральним директором цієї компанії. При цьому, за даними єдиного державного реєстру, в «Гамми-консалтинг» відсутній кінцевий бенефіціарний власник.

Як «Ера продакшн» і «Гамма-конслатинг» опинилися в зоні ризику

У квітні-травні 2016 року в усіх трьох ліцензіатів мав завершитися строк дії ліцензії. Відповідно, за 210 днів до цих дат у них мали відбутися планові перевірки, а самі ліцензіати подали заяви про продовження ліцензій. Водночас дві з трьох компаній ще й попросили в Нацради внести до ліцензій зміни.

У жовтні 2015 року «Ера продакшн» подала до Нацради заяву про переоформлення ліцензії. У неї змінилося керівництво (компанію очолив Юрій Крушановський) і склад мультиплексу: компанія ретранслювала канали «Ера», «Правда тут», «Сонце», UBR і News Network замість передбачених ліцензією телеканалів «UA:Перший»/«Ера», К1, «Київ» і «Рада». Але Нацрада наприкінці грудня 2015-го відклала питання про переоформлення складу мультиплексу до завершення планової перевірки компанії.

Станом на кінець 2015 року члени Нацради пояснювали, що ще не визначилися щодо подальшої долі трьох локальних київських мультиплексів. Річ у тім, що компанії мали ліцензії на багатоканальне мовлення, тоді як цифрове наземне телебачення наразі ліцензується іншим шляхом – подвійним. Є оператори мультиплексів, які без конкурсу отримують ліцензії провайдерів програмної послуги (фактично є один оператор-монополіст чотирьох загальнонаціональних мультиплексів – «Зеонбуд»), а є мовники, які отримують ліцензії на мовлення в складі мультиплексів за конкурсною процедурою. І ці мовники додатково вписуються до ліцензії провайдера мультиплексу. Крім того, нині у Європі триває перепланування частот, передбачених для цифрового наземного телебачення планом «Женева-2006», тож частоти «Ери продакшн», «Експрес-інформу» і «Гамми-конслатинг» можуть відійти для інших цілей. Принаймні частота «Гамми-консалтинг» (64 ТВК) входить до першого цифрового дивіденду, який в Україні має бути до червня 2017 року вивільнено від телебачення для впровадження технології LTE.

21 січня 2016 року Нацрада розглянула результати перевірки «Ери продакшн» і оголосила їй попередження за зміну складу мультиплексу без дозволу регулятора.

Тоді ж на прикладі «Ери продакшн» з’ясувалися цікаві подробиці діяльності цифрових ліцензіатів. Компанія брала з телеканалів плату за послуги з ретрансляції сигналу, фактично виступаючи посередником між телеканалами і Концерном РРТ – оператором, який обслуговував її цифровий передавач. Зі слів Юрія Крушановського, з телеканалами укладалися контракти в межах 20 тис. грн. на місяць. Тобто з чотирьох каналів компанія збирала до 80 тис. грн. на місяць. А Концерну РРТ «Ера продакшн» платила близько 50 тис. грн. на місяць. Таким чином, різниця в 30 тис. грн. – це і є прибуток компанії. Втім, через неплатежі телеканалів «Ера продакшн», зі слів директора, заборгувала Концерну РРТ 200 тис. грн. «Канал “Рада”, наприклад, 10 років нам не платив ні копійки за ретрансляцію», - поскаржився пан Крушановський. Тому компанія змінила канали-неплатники на тих мовників, які готові були їй платити.

Члени Нацради були з «Ерою продакшн» суворими. «Це ваші господарські відносини. А наша компетенція – це права глядачів, які чекали від вас каналу “Рада”. Не можете виконувати умови ліцензії – здайте ліцензію, прийде хтось інший замість вас», - заявив тоді голова Нацради Юрій Артеменко.

Як і «Ера продакшн», у жовтні 2015 року заяву про переоформлення ліцензії подала й «Гамма-консалтинг». Вона просила змінити їй програмну концепцію власного телеканалу «Гамма» (раніше Нацрада переоформила ці параметри в супутниковій ліцензії «Гамми») і зменшити вказану в ліцензії кількість передавачів з двох до одного. Річ у тім, що компанія від початку мала один передавач, а другий хотіла запустити на іншій частоті, оскільки ще у 2010 році Нацрада приймала рішення про заміну в ліцензії «Гамми-консалтинг» 64 ТВК на 24 ТВК. Та на практиці змінити частоту на вдалося, і новий передавач так і не запрацював.

Доки заява «Гамми-консалтинг» чекала свого розгляду, 5 листопада 2015 року Нацрада розглянула результати планової перевірки компанії й оголосила їй попередження за недотримання програмної концепції – зменшення обсягу розважальних програм і відсутність дитячих.

25 лютого 2016 року члени Нацради дійшли до розгляду заяви «Гамми-конслатинг» про переоформлення ліцензії та відмовили їй у зміні програмної концепції цифрового каналу і відклали питання про зменшення кількості передавачів «для з’ясування обставин справи».

Єдиною компанією, яка без проблем пройшла планову перевірку Нацради, виявилася президентська ТРК «Експрес-інформ». Попри виявлені в ефірі 5-го каналу відхилення від програмної концепції (зменшення національного продукту та культурологічних і просвітницьких передач за рахунок інформаційних), Нацрада взяла результати перевірки до відома.

31 березня 2016 року Нацрада вперше дійшла до розгляду заяв трьох компаній про продовження їхніх ліцензій. І всі їх залишила без розгляду, бо компанії не виконали всіх вимог закону про прозорість медіавласності, який тоді тільки-но почав діяти: не подали всіх даних щодо бенефіціарних власників, пов’язаних з ними осіб і їхніх декларацій про майно, доходи, витрати.

Між тим Нацрада нарешті звернула пильну увагу на ефір телеканалу «Гамма», який призупинив супутникове мовлення, але продовжував цифрове. Ще на початку березня регулятор виявив там виступи Петра Симоненка, котрий заперечував декомунізацію та обзивав борців за незалежність України і теперішню українську владу нацистами. Нацрада звернулася до Незалежної медійної ради по експертну думку. Ситуацію погіршив ефір 9 травня, у якому Петро Симоненко знову обізвав теперішню українську владу неонацистами і відкинув ідеї Дня пам’яті і примирення 8 травня. Ці дані Нацрада долучила до своєї заяви до Незалежної медійної ради, паралельно призначивши 12 травня позапланову перевірку «Гамми».

7 червня Незалежна медійна рада встановила порушення телеканалом «Гамма» частини 2 статті 9 та частини 2 статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення», оскільки передачі за участі Петра Симоненка містили виправдання переслідування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті, а також умисні заклики до розпалювання ворожнечі (детальний висновок можна прочитати тут). 9 червня Нацрада оголосила компанії «Гамма-конслатинг» попередження за її цифровою ліцензією через ефіри Петра Симоненка на каналі «Гамма». З приводу цих виступів пана Симоненка Нацрада ще й звернулася до правоохоронних органів.

«Ері продакшн» після першого попередження теж жилося неспокійно. 14 квітня регулятор їй призначив повторну перевірку, бо компанія не виконала розпорядження Нацради, не повернулася до ліцензійного складу мультиплексу та продовжувала ретранслювати канали «Правда тут», «Сонце», UBR і News Network. До того ж, Нацрада отримала звернення народної депутатки Тетяни Чорновол з проханням перевірити компанію, яка порушує умови ліцензії.

День «ікс»

Вирішальний для трьох ліцензіатів день настав 23 червня. Після неодноразових відстрочок і перенесень цього дня Нацрада таки взялася за розгляд заяв про продовження ліцензій. Та перед тим регулятор ще мав ухвалити рішення за результатами позапланової перевірки «Ери продакшн».

Проект рішення Нацради передбачав призначити «Ері продакшн» штраф у розмірі 5% ліцензійного збору за зміну переліку програм у мультиплексі, яку було зафіксовано моніторингом Нацради від 6-7 квітня. Хоча компанія запевняла, що 8 квітня повернулася до передбаченого її ліцензією переліку та відтоді ретранслює «Ера»/«UA:Перший», «Мега» (кілька років К1 і «Мега» помінялися юридичними особами, тому замість К1 тепер «Мега»), «Київ» і «Рада».

Відповідальні за напрямок цифрового телебачення члени Нацради Олег Черниш та Олександр Ільяшенко пропонували колегам взяти результати перевірки «Ери продакшн» до відома. Мовляв, ліцензіату треба було «якось виживати і десь брати гроші». За їхніми словами, компанія робила все можливе в умовах законодавчої та ліцензійної колізії, в якій опинилася з вини Нацради. Вони згадали ще й приклад «Зеонбуду», який через несплату узагалі відключає телеканали-боржники, попри те, що вони є ліцензіатами Нацради.

Юрій Крушановський розповів членам Нацради, як його компанія планує продовжувати свій бізнес. Своє майбутнє «Ера продакшн» бачить у переході від стандарту цифрового телебачення DVB-T до DVB-T2, що дозволить збільшити ємність локального мультиплексу до 10 телеканалів і зменшити ціну за послуги «Ери продакшн» для кожного з мовників. Керівник компанії не зміг деталізувати, якими будуть нові тарифи «Ери продакшн» - вони зараз прораховуються. Але назвав три місцеві телекомпанії, які готові входити в мультиплекс: ТРК «Купол» (телеканал «100+»), ТРК «Академія» (телеканал КРТ) і телеканал «Правдатут». Він припустив, що запустити повноцінний локальний мультиплекс можна менше ніж за рік. Але спершу компанія має через Нацраду замовити в УДЦР прорахунок переходу з DVB-T до DVB-T2, далі Нацрада має оголосити конкурс на місця в мультиплексі і проліцензувати мовників.

Член Нацради Сергій Костинський наполягав на санкції для «Ери продакшн». «Компанія змінює умови ліцензії на власний розсуд. Вносити зміни до ліцензії потрібно через рішення Національної ради», - наголосив він. Коли дійшли до голосування, то за штраф проголосували лише троє членів регулятора – Сергій Костинський, Юрій Артеменко й Ольга Герасим’юк. Тож після цього більшістю голосів члени Нацради ухвалили рішення взяти до відома наявність порушення умов ліцензії та вказати на неприпустимість порушення в подальшому.

Після цього Нацрада без зволікань продовжила «Ері продакшн» ліцензію. На заваді не стала ні наявність попередження, ні той факт, що ліцензіат не подав у своїх документах повного переліку пов’язаних осіб своїх кінцевих бенефіціарів (приміром, не зафіксував у документах імені Андрія Деркача – чоловіка кінцевої бенефіціарки Оксани Терехової). Щоправда, Нацрада зобов’язала «Еру продакшн» надати цю інформацію протягом 10 днів і пригрозила, що без цих даних самої ліцензії на бланку компанія не отримає. За півроку, доки тривала епопея з продовженням, у компанії та Нацради був час погодити майбутнє київської «цифри». «Ері продакшн» пощастило ще й мати в лавах регуляторного органу свого захисника – Олега Черниша, який колись очолював провайдера мультиплексу МХ-5 компанію УЦТМ, пов’язану з «Ерою продакшн» однією співвласницею – громадянкою України Оленою Федоровою.

Ще швидше Нацрада продовжила ліцензію президентської ТРК «Експрес-інформ»: жодних запитань, жодних зауважень. Нагадаймо, що половина членів Нацради призначена саме Президентом України. І згадаймо перший же конкурс, проведений Нацрадою цього скликання восени 2014 року на аналогову ефірну телевізійну частоту в Одесі. Тоді перемога з-поміж восьми претендентів дісталася 5-му каналу (Одеса та Ужгород були єдиними регіонами, де президентський мовник не мав частот).

Обом компаніям – «Ері продакшн» і ТРК «Експрес-інформ» – Нацрада виписала особливі ліцензійні умови.

По-перше, їхні ліцензії мають бути приведені до вимог чинного законодавства шляхом переоформлення (очевидно, йдеться про переоформлення ліцензій мовників на ліцензій провайдерів чи в інший спосіб, який може бути передбачений новим законом «Про аудіовізуальні послуги» для ліцензування цифрового наземного телебачення). Також компанії зобов’язані до 31 грудня 2016 року перейти на стандарт мовлення DVB-T2.

По-друге, в компаній можуть бути змінені частоти за результатами перепланування частот плану «Женева-2006».

По-третє, наповнення локальних мультиплексів ліцензіатів (кількість і перелік програм) будуть визначені Нацрадою на конкурсній основі або шляхом переоформлення ліцензій місцевих аналогових ефірних мовників з аналогового на цифровий стандарт. Це має відбутися не пізніше завершення переходу від аналогового до цифрового мовлення. Поки що в продовжені ліцензії «Ери продакшн» і ТРК «Експрес-інформ» Нацрада записала перелік каналів з їхніх старих ліцензій. «Ера продакшн»: «Ера»/«UA: Перший», «Мега», «Київ» і «Рада»; ТРК «Експрес-інформ»: 5 канал, O-TV, EU Music, NewsOne і ICTV.

Таким чином, після піврічних вагань і внутрішніх дискусій Нацрада дійшла згоди, що принаймні в київському цифровому ефірі в «Зеонбуду» має бути альтернатива. І таких альтернатив буде дві. У такому разі від регуляторного органу чекають послідовності й появи інших локальних мультиплексів. Приміром, в Одесі такий мультиплекс готовий будувати Одеський ОРТПЦ, він неодноразово подавав до Нацради заяви на отримання ліцензії провайдера DVB-T2 в Одесі та Одеській області, але його заяви регулятор поки що залишав без розгляду.

«Гамма» поплатилася за пропаганду комунізму

Єдиний з трьох ліцензіатів, кому члени Нацради одноголосно відмовили в продовженні ліцензії, стала «Гамма-консалтинг». Цілком прогнозовано, з огляду на два попередження, одне з яких – за такі суттєві порушення, як розпалювання ворожнечі, приниження честі та гідності українського народу, заперечення або виправдання злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму тощо.

Директорка «Гамми-консалтинг» Лариса Буга звинуватила Нацраду в неоднаковому підході до ліцензіатів: комусь регулятор дає санкції, а когось – пробачає. У відповідь на це заступниця голови Нацради Уляна Фещук заявила, що в цьому й полягають дискреційні повноваження регулятора – можливість на власний розсуд визначати рішення, вибираючи з кількох варіантів.

Попередження Нацради за ефіри Петра Симоненка пані Буга назвала цензурою: «Члени Національної ради займаються виключно цензурою і наступом на свободу слова». «Це ваша думка. Зустрінемося в суді», - відповіла їй пані Фещук. Судячи з настроїв телекомпанії, вона оскаржуватиме рішення Нацради.

«Гамма» позиціонувала себе як перший український цифровий канал. Дійсно, «Гамма» стартувала 10 років тому саме як цифровий мовник стандарту DVB-T. Більше права на таке мовлення канал не має.

Але в «Гамми» залишилася ще ліцензія на супутникове мовлення, яку вона отримала у 2009 році. Щоправда, зараз «Гамма» на супутнику не мовить. За це вона має одне попередження, а 9 червня їй знову призначили позапланову перевірку. Зі слів пані Буги, канал призупинив мовлення через неможливість забезпечувати два сигнали з двома різними концепціями. Адже Нацрада торік затвердила зміну концепції та формату «Гамми» за супутниковою ліцензією, але відмовила – за цифровою. Канал готовий вийти на супутник, але не знає, з якою концепцією йому мовити, стверджувала в Нацраді пані Буга.

Схоже на те, що така проблема вже відпала. Тепер у «Гамми» одна ліцензія, одна концепція й один формат – інформаційно-просвітницький з фільмопоказом. Якщо найближчим часом «Гамма» не відновить мовлення, за результатами перевірки Нацрада може їй призначити штраф. Якщо й після цього канал не повернеться на супутник, його ліцензію може бути анульовано в суді.

Тож історія з «Гаммою» ще не завершилася. Подивимося, чи з’явиться Петро Симоненко зі своїми полум’яними спічами про «неонацистів» на супутнику.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4204
Читайте також
31.08.2016 15:05
«Детектора медіа»
1 041
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Андрій
1907 дн. тому
З 43 ТВК особлива справа на електромагнітну сумісність з сусідньою Білоруссю. 43 ТВК був виділений у Київі саме для тестового мовлення. Він не передбачений Женевою. А в Білорусі, у Брагині, 150 км від Києва на цьому каналі мовить потужний мультиплекс (5 кВт), до речі, передбачений Женевою. Треба змінити 43 ТВК у Києві на інший!!!!!!!!!!!
Підтримай нас! Стань частиною проєкту!
Щодня наша команда готує для вас найсвіжі та незалежні матеріали. Ми будемо надзвичайно вдячні за будь-яку вашу підтримку. Ваша підтримка – це можливість зробити ще більше!
Підтримати нас
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду