Законопроект № 3822-1 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо частки музичних творів державною мовою в програмах телерадіоорганізацій)» зареєстрували 25 травня народні депутати Олена Кондратюк, Ірина Геращенко, Владислав Севрюков, Григорій Шверк, Олександр Абдуллін, Андрій Лозовой, Іван Крулько, Олена Колганова, Ольга Червакова та Борислав Береза.

Він є альтернативним законопроекту № 3822 народного депутата Олега Медуниці, до якого приєдналися Ігор Артюшенко, Віктор Кривенко, Павло Кишкар і Сергій Рудик. Законопроект № 3822 було зареєстровано ще 27 січня 2016 року, але 18 квітня відкликано і 11 травня подано доопрацьований документ, який зареєстровано 17 травня на заміну до попереднього варіанту.

Законопроект № 3822-1 передбачає замість чинної для радіостанцій квоти 50% пісень українських авторів і виконавців запровадити квоту пісень українською мовою (музичних творів із текстом) не менше 35% загального обсягу пісень, поширених протягом доби. При цьому не менше 70% цієї квоти має виконуватися в денному ефірі (з 6:00 до 22:00).

На додачу до чинної для всіх мовників (і телеканалів, і радіостанцій) квоти 50% національного аудіовізуального продукту автори законопроекту пропонують встановити квоту продукту українською мовою. А саме: з 7:00 до 23:00 не менше половини національного аудіовізуального продукту має бути озвучено українською мовою на телеканалах і радіостанціях, основу програмної концепції яких не становлять музично-розважальні передачі. Для тих же мовників, які спеціалізуються на музично-розважальних передачах, пропонується квота 35% музичних аудіовізуальних творів українською мовою. При цьому не менше 70% цієї квоти має виконуватися в денному ефірі (з 7:00 до 23:00).

Законопроект передбачає, що квота пісень українською мовою не поширюється на форматні радіостанції та розмовні радіостанції, на яких музичні твори становлять не більше 5% обсягу мовлення. Для форматних радіостанцій пропонуються зменшені квоти пісень українською мовою протягом доби:

– 25% – для радіостанцій класичної (академічної) музики та фольклору (народної музики);

– 30% – для радіостанцій старої популярної музики (понад 25-річної давності);

– 20% – для радіостанцій музичних стилів джаз, рок, блюз, R&B, хіп-хоп, лаунж (релакс).

Законопроект передбачає при підрахунку квоти використовувати подвійний коефіцієнт для нових пісень (з моменту першого публічного сповіщення пісні минуло не більше 18 місяців) і молодих виконавців (з моменту опублікування першого музичного альбому або окремого твору виконавця минуло не більше 18 місяців).

Також законопроект встановлює для радіостанцій обов’язкову квоту ведення інформаційних, інформаційно-аналітичних і розважальних передач українською мовою – 50% загального обсягу тривалості передач.

Розмір частки пісень українською мовою має вказуватися в ліцензіях мовників. Музичний формат радіостанції та розмір частки пісень українською мовою має вказуватися в програмній концепції.

Законопроект передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі тим мовникам, які зобов’язуються збільшити квоту на 5 і більше відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника національного аудіовізуального продукту.

Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору.

Автори хочуть деталізувати в законі «Про телебачення і радіомовлення» критерії, якими керується Національна рада з питань телебачення і радіомовлення при проведенні конкурсів на видачу ліцензії на мовлення та встановлює конкурсні умови. До таких критеріїв вони пропонують віднести:

– забезпечення інформаційних потреб громадян, у тому числі забезпечення громадян місцевими новинами;

– захист інтересів держави, протидія інформаційній агресії;

– захист інтересів виробника національного аудіовізуального продукту;

– розвитку державної мови;

– захист прав та інтересів національних меншин;

– захист осіб, що опинилися на тимчасово окупованих територіях;

– захисту інтересів національних мовників;

– розвиток регіональних, місцевих і некомерційних мовників;

– реалізація державної політики з вивчення іноземних мов, спрямована на забезпечення інтеграції України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього простору.

Законопроект також зобов’язує Нацраду наглядати за дотриманням мовниками вимог закону щодо частки національного аудіовізуального продукту та частки пісень державною мовою.

Аби уникнути колізії із законом «Про засади державної мовної політики», згідно з якими телерадіоорганізації на власний розсуд обирають мову програм, автори передбачили в статті 24 цього закону (про мову ЗМІ і видавництв) виняток стосовно обов’язкової частки пісень, національного продукту і передач державною мовою.

Закон має набрати чинності через три місяці з дня опублікування, але поетапно: протягом першого року квота українських пісень має становити 30%, починаючи з другого року – 35%.

Нагадаємо, що в першому тексті законопроекту № 3822, зареєстрованому 27 січня, його автори запропонували встановити для радіоринку квоти не лише музичних творів українських авторів і виконавців, а й пісень українською мовою: «В музичних радіопрограмах та радіопередачах твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щодобового обсягу мовлення, а частка пісень (словесно-музичний твір) державною мовою має становити не менше 75 відсотків від загального обсягу пісень українських авторів чи виконавців. Радіоорганізації мають забезпечувати дотримання такого співвідношення рівномірно протягом всього ефірного часу». Законопроект було подано з ініціативи віце-прем’єр міністра – міністра культури В’ячеслава Кириленка.

Законопроект викликав бурхливу дискусію в медійному середовищі, було проведено низку експертних обговорень. Детально свою позицію щодо квот представники радіоіндустрії та музичного бізнесу висловили 17 лютого на круглому столі «Підтримка української музики: ефективні інструменти та популістські кроки».

24 березня відбулася нарада з питань впровадження механізмів збільшення частки пісень українською мовою в радіоефірі під головуванням віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка. За її підсумками Міністерство культури повідомило, що більшість присутніх підтримали законопроект № 3822. Натомість Незалежна асоціація телерадіомовників та «Радіокомітет» назвали цю заяву недостовірною.

Асоціація «Український незалежний музичний бізнес» теж заявила про свою категоричну незгоду з рішеннями, прийнятими 24 березня на нараді.

Проти збільшення квот для української музики виступив і голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа» Микола Баграєв.

Натомість Державний комітет телебачення і радіомовлення висловив підтримку законопроекту про так зване квотування україномовного контенту в радіоефірі.

Парламентський Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на засіданні 30 березня вирішив відправити законопроект № 3822 на доопрацювання за участі членів комітету і внести законопроект на заміну.

Народна депутатка, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар на засіданні робочої групи в комітеті 4 квітня запропонувала компромісний варіант законопроекту щодо частки пісень державною мовою на радіо. А саме:

– встановити для радіо квоту пісень (словесно-музичних творів) державною мовою в обсязі 35% загальнодобового обсягу мовлення окремо від чинної квоти музичних творів українських авторів чи виконавців в обсязі 50% загального обсягу мовлення (таким чином, у квоту 35% потраплятимуть і твори іноземних авторів і виконавців, але виконані українською мовою).

– передбачити винятки щодо мовної пісенної квоти для: радіостанцій класичної та інструментальної музики, місцевих радіостанцій, що транслюють програми мовами нацменшин у місцях компактного проживання нацменшин, а також радіостанцій, що транслюють освітні програми іноземною мовою;

– передбачити, що прем’єрні пісні (яким не більше одного року) та дебюти виконавців у радіоефірі (перші виступи в ефірі) обраховуються з подвійним коефіцієнтом (тобто прем’єрна пісня тривалістю 3 хвилини зараховується як 6 хвилин ефірного часу);

– стимулювати мовників збільшувати квоту пісень українською мовою: радіостанціям, які братимуть на себе такі зобов’язання, надаватиметься перевага під час конкурсів;

– передбачити поступове впровадження квотування пісень державною мовою: протягом першого року – 25% (при цьому нові пісні множитимуться не на два, а на півтора), з другого року – 35%.

– встановити для радіостанцій штраф за невиконання вимог закону щодо частки пісень державною мовою в розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору.

Члени робочої групи висловили низку зауважень і пропозицій до запропонованого пані Сюмар варіанту законопроекту, але зрештою так і не змогли дійти компромісу та погодити остаточний текст законопроекту.

10 травня віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко заявив, що допускає можливість зменшення до 35% квоти українських пісень на радіо в законопроекті № 3822.

11 травня народний депутат Олег Медуниця подав до Верховної Ради доопрацьований законопроект № 3822 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)» на заміну до попереднього варіанту. Згодом під законопроектом підписалися ще кілька народних депутатів.

Автори пропонують замість передбаченої чинним законом для радіо квоти 50% пісень українських авторів і виконавців запровадити квоту 35% пісень (словесно-музичних творів) державною мовою. Квота ця має дотримуватися як протягом доби, так і в часових проміжках з 6 до 12, з 12 до 18 та з 18 до 24 години. Водночас законопроект не передбачає винятків для нішевих чи місцевих радіостанцій.

Законопроект передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі тим мовникам, які зобов’язуються збільшити квоту на 5 і більше відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника національного аудіовізуального продукту.

Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору.

Закон має набрати чинності через три місяці з дня опублікування, але поетапно: протягом першого року квота пісень українською мовою має становити 25%, протягом другого року — 30%, з третього року — 35%.

Як видно з текстів доопрацьованого законопроекту № 3822 і законопроекту № 3822-1, їхні автори врахували різні пропозиції робочої групи під головуванням Вікторії Сюмар.

18 травня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики одноголосно підтримав доопрацьований законопроект № 3822 про квоти українських пісень в музичних програмах радіостанцій та вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти його в першому читанні за основу. За це рішення проголосували в тому числі й Олена Кондратюк, Ольга Червакова та Олександр Абдуллін, які, втім, 25 травня ініціювали альтернативний законопроект № 3822-1.