Юрій Стець: «Приватна компанія Дмитра Фірташа подала документи на реєстрацію за собою бренду Ukraine Tomorrow»

Юрій Стець: «Приватна компанія Дмитра Фірташа подала документи на реєстрацію за собою бренду Ukraine Tomorrow»

7 Серпня 2015
5897
7 Серпня 2015
16:00

Юрій Стець: «Приватна компанія Дмитра Фірташа подала документи на реєстрацію за собою бренду Ukraine Tomorrow»

5897
Державний канал іномовлення не зможе називатися Ukraine Tomorrow, бо права на таку торгову марку реєструє приватна структура, пов’язана з Дмитром Фірташем. Про ці та інші перепони в проведенні реформи іномовлення України міністр інформаційної політики Юрій Стець розповів в інтерв’ю «Телекритиці»
Юрій Стець: «Приватна компанія Дмитра Фірташа подала документи на реєстрацію за собою бренду Ukraine Tomorrow»
Юрій Стець: «Приватна компанія Дмитра Фірташа подала документи на реєстрацію за собою бренду Ukraine Tomorrow»

Міністр інформаційної політики Юрій Стець прагне запустити до Дня Незалежності нову мультимедійну медіаплатформу іномовлення України. На цьому шляху, зізнається він, зіштовхується не тільки з бюрократичними перепонами, а й завадами конкурентів.

 

Міністерство інформполітики проґавило реєстрацію прав на торгову марку Ukraine Tomorrow - зі слів міністра, в нього з-під носа цей бренд забрала компанія Дмитра Фірташа. Тож тепер міністерству доведеться вносити зміни до законопроекту про іномовлення в частині назви інформресурсу. Також будуть внесені зміни і щодо структури медіаплатформи іномовлення, до якої увійдуть ще й інформагенція «Укрінформ» та міжнародна кореспондентська мережа.

 

Також МІП планує зареєструвати в парламенті новий законопроект про акредитацію іноземних ЗМІ в Україні. Її було скасовано у 2011 році, коли набули чинності зміни до закону «Про інформацію». Зміни були спрямовані на те, щоб прирівняти у правах іноземних та вітчизняних журналістів, однак частина зарубіжних медійників неодноразово нарікали на ці новації як такі, що ускладнили їхню роботу. МІП планує покласти повноваження акредитації іноземних ЗМІ на себе, оскільки Міністерство закордонних справ, яке займалося акредитацією до 2011 року, зі слів Юрія Стеця, відмовилося від такого обов'язку.

 

 

- Пане Юрію, на засіданні колегії Міністерства інформаційної політики (МІП) 4 серпня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк визначив подальші напрямки діяльності відомства. А саме:  «відкриття корпунктів для іноземних ЗМІ, робота над картою покриття українського мовлення на Сході, а також розповсюдження соціального ролика про Україну на світових телеканалах». Чи є у вас інформація, скільки корпунктів іноземних ЗМІ вже є в Україні і які ще хочуть відкрити? Яким чином ви їм сприятимете?

- Арсеній Яценюк сказав не розробити, а надати йому карту покриття, яка вже існує, і є на сайті МІП. Вона оновлюється, тому що ситуація постійно змінюється.

 

Що стосується корпунктів. Перше, що ми маємо зробити, - це надати Кабміну (і ми це зробимо найближчим часом) проект закону про акредитацію іноземних ЗМІ в Україні. Проект розроблений з представниками закордонних ЗМІ, був погоджений з ними і їм сподобався. Оскільки ми маємо використовувати той функціонал, який у нас є як у суб'єкта законодавчої ініціативи, то ми це зробили, підготувавши законопроект.

 

Крім того, ми хочемо зробити медіадім, використавши частково приміщення, які зараз перешли до нас в управління («Укрінформ» і ДТРК «Всесвітня служба УТР»), для того, щоб там створити робочі місця для представників іноземних ЗМІ в Україні. Сподіваюся, що така ж допомога буде надана закордоном українським кореспондентам мультимедійної медіаплатформи іномовлення України, яку ми створюємо.

 

Зараз є проблеми з відсутністю акредитації та законодавчої бази для неї. Тому в нас не може бути точної статистики, і будь-яка статистика буде неправдивою. Раніше МЗС робило акредитацію - тоді можна було подивитися, скільки у нас працює іноземних журналістів. Зараз говорити про реальні цифри неможливо.

 

- Річ у тім, що після заяви Яценюка про потребу відкрити в Україні корпункти іноземних ЗМІ, дехто обурювався в соціальних мережах, зазначаючи, що такі корпункти насправді вже давно в Україні...

- Я не коментую того, що сказав прем'єр. Ми зробимо все, що ми можемо зробити як суб'єкт законодавчої ініціативи, і дамо можливість представникам закордонних ЗМІ тут працювати, наприклад, створивши медіадім. Очевидно, що наразі в Україні є і представництва, і стрингери, а деякі з них працюють уже давно.

 

- Відповідно до вашого законопроекту акредитацією знову буде займатися МЗС?

- Ні, там визначено, що цим буде займатися Міністерство інформполітики. МЗС відмовився від цього, вважаючи, що цим маємо займатися ми.

 

- І щодо «соціального ролика про Україну на світових телеканалах». Чи готовий він уже? Про що в ньому йдеться? Яким чином ви його розміщуватимете на закордонних телеканалах?

- Ролики існують (їх багато). У них ідеться і про Савченко, і про Сенцова, і про те, що відбувається на сході, і про анексію Криму, про реформи та ін. Ролики знімалися продакшн-студіями, з якими ми співпрацюємо, а також «інфовійськами» і зусиллями комерційних каналів та «UA: Першого». У тому числі такі ролики замовляв і МЗС.

 

Роликів десятки, але стоїть питання про можливість їх розміщення. Очевидно, що вартість розміщення не по кишені для українського бюджету. Наприклад, хвилина на CNN - сотні тисяч доларів. Але це доручення прем'єра, тому ми буде вести якісь переговори щодо розміщення. Закордоном немає такого розуміння, що це має розміщуватися як соціальна реклама з боку України. Це в Україні Нацрада виписує, що ролик можна вважати соціальним і його можна розмістити на телеканалах на безкоштовній основі. Але закордоном таке рішення не має жодної сили.

 

- Прем'єр-міністр також визначив ваш основний напрямок - «інформування населення, наших партнерів та захист свободи слова в Україні». Що робить МІП у першому і другому випадках?

- Що стосується свободи слова, то ми маємо її забезпечити своєю діяльністю. Це був один з ризиків і загроз, які озвучували журналісти під час створення МІП. В Україні немає жодного журналіста ні українського, ні закордонного, якому б МІП наказав щось робити або заронив щось писати. МІП ніколи не буде міністерством цензури і не зробить навіть півкроку в напрямку тиску на професію.

 

Що стосується інформування, то створення мультимедійної медіаплатформи іномовлення України якраз і має стати цією піар-агенцією України у світі. Мова не йде про те, що це буде телеканал, який буде виділяти 100% свого часу на інформування про те, що відбувається на сході. Мова йде про те, що ми не робимо мультимедійну медіаплатформу на якийсь короткий час. Мова йде про те, що ми створюємо інструмент популяризації України у світі, ми вироблятимемо продукт, який буде розповідати про Україну світові: про інновації, привабливість туризму, культуру, Карпати тощо. Це інструмент промоції України у світі.

 

- Коли, найімовірніше, можуть ухвалити закон про іномовлення?

- Сподіваюсь, у вересні він буде розглянутий профільним Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики. Я буду просити, щоб Комітет рекомендував парламенту розглянути його в першому читанні і за скороченою процедурою. Між першим і другим читанням буду пропонувати, щоб депутати внесли зміни щодо назви іномовлення, переліку всіх ресурсів тощо.

 

- А положення про редакційну раду?

- Положення про редакційну раду буде підписано представниками наглядової ради і журналістами в день запуску мультимедійної платформи у формі меморандуму.

 

- Ви неодноразово заявляли про те, що до Дня Незалежності відбудеться перезапуск оновленого каналу іномовлення Ukraine Tomorrow. Чи оформили ви вже права на цей бренд?

- Мова йшла не тільки про запуск телеканалу, а про проведення цілої реформи іномовлення України. І проект закону ми готували саме для проведення реформи. Але цей процес дуже не подобається певним людям. Коли ми публічно заявили, що будемо створювати телеканал Ukraine Tomorrow, а потім звернулися до патентного бюро, дізналися, що нас трохи випередила приватна компанія Дмитра Фірташа, яка подала документи на реєстрацію за собою бренду Ukraine Tomorrow в різних версіях, у тому числі й російською «Украина завтра». Ми зрозуміли, що ми рухаємося в правильному напрямку, якщо це викликає такі дії.

 

По-друге, це в черговий раз стверджує нас у тому, що ми маємо провести реформу іномовлення в Україні. Якщо Дмитро Фірташ, чи його партнер Сергій Льовочкін, який представляє «Опозиційний блок», думають, що таким чином вплинуть на реалізацію цієї реформи, то вони помиляються. Тому що ключовим є не назва, а суть, контент і якість медіаплатформи. Тому те, що вони запатентували бренд Ukraine Tomorrow, нас точно не зупинить. Просто буде інша назва.

 

- Тепер вам доведеться вносити зміни до законопроекту про іномовлення?

- Ми будемо вносити зміни в законопроект у частині назви. Ми цю перешкоду подолаємо між першим і другим читанням розгляду проекту про іномовлення.

 

- І яка буде назва?

- У законопроекті іномовлення буде мати назву: «Мультимедійна медіаплатформа іномовлення України». І всюди в законопроекті назва Ukraine Tomorrow буде замінена на «Мультимедійна медіа платформа іномовлення України».

 

Ми подали в патентне бюро документи, щоб забронювали за собою цю назву. Цього достатньо, щоб подібні дії від різних представників колишньої влади не повторилися.

 

До «Мультимедійної медіаплатформи іномовлення України» буде входити не тільки телеканал. Коли подавався цей проект закону, у нас не було юридичних підстав говорити про те, що це буде повноцінна медіаплатформа, оскільки на той момент у нас не було «Укрінформу». Тому між першим і другим читанням ми вноситимемо зміни в частині медіаресурсів, що входитимуть до медіаплатформи. Мова йде про УТР (ДТРК «Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення"». - ТК), БТБ (ТОВ «Банківське телебачення». - ТК), «Укрінформ» і про створення нової структури - міжнародної кореспондентської мережі.

 

Інтернет-портал іномовлення буде працювати на базі порталу «Укрінформу». «Укрінформ» має стати інформагенцією номер один в Україні до кінця року. Я переконаний, що ми досягнемо цього результату. І я переконаний, що ми запустимо цей проект мультимедійної медіаплатформи.

 

Звичайно, ціль стоїть, щоб це зробити до Дня Незалежності. Якщо не буде перепон, подібних на спроби завадити реалізації цього процесу патентуванням назв, або бюрократичних завад. Ми не сподівалися, що нам будуть передавати в управління ресурси протягом трьох-чотирьох місяців. Але загалом поки що ми рухаємося достатньо динамічно в цьому напрямку.

 

- А якою ж тепер буде назва телеканалу іномовлення?

- Пропоную всім уже сьогодні долучити до визначення назви каналу іномовлення. Надсилайте свої пропозиції на електронну адресу міністерства.

 

- Кабмін передав у підпорядкування Мінінформполітики інформагентство «Укрінформ» і телеканали БТБ і УТР. Чи завершився вже процес передачі?

- Ні, не завершився. Я не можу сказати, що це блокує якась конкретна людина або чиновник. Просто передача - це великі бюрократичні процедури через неякісне українське законодавство.

 

- Ну, скільки треба часу, щоб передати ці ресурси?

- Це дуже складно прогнозувати, тому що я вважав, що це можна зробити протягом тижня, принаймні так це відбувалося, коли я керував комерційними медіа. А виявляється, що кожен чиновник, який має підписати той чи інший листочок, може це робити згідно із законом п'ять хвилин або три тижні. І от який саме шлях він обере - важко спрогнозувати. Очевидно, коли підходиш до нього, береш його за бари і питаєш: «Прочитав? Немає порушень?», а він відповідає, що прочитав і порушень немає, тоді я кажу: «Підписуй». Тоді він дуже швидко підписує. Якщо ж не підписує, то я йому пропоную саперну лопатку і йти копати фортифікаційні споруди. Тоді він рухається швидше. Але є й інші перепони, і їх дуже багато. Тому я сподіваюся, протягом кількох тижнів ми цей процес завершимо.

 

- Що саме зміниться на діючому каналі УТР? В «Укрінформі»? Структура? Контент? Керівництво?

- Ми точно не збираємося міняти керівництво жодного з медіаресурсів. Те саме стосується людей, які працюють. Я зустрічався з колективом і «Укрінформу», і УТР, і можу сказати, що там є достатньо амбіційних людей. Якщо їм дати іншу мотивацію, то вони можуть звернути гори. Вони можуть зробити якісний продукт, я бачив, що в них запалились очі. З ними можна зробити якісний крок уперед. Держава має дати їм мотивацію, у тому числі і в покращенні їхнього фінансового стану. Тому що ті зарплати, які зараз існують, не передбачають будь-якої мотивації. Люди не приходять з бажанням робити якісний контент, а думають про те, де їм ще заробити коштів.

 

Що стосується структури, то мультимедійна платформа буде мати наступну форму управління: при МІП створюється наглядова рада, яка буде керівним органом, що буде прописано в статуті. Наглядова рада створюється наступним чином: два співголови експертної ради при МІП (один з них - сам Юрій Стець. - ТК), голова громадської ради і чотири керівники медіаресурсів, які будуть входити до платформи. Це, якщо хочете, певна обслуга журналістів, і представник міністерства в цій наглядовій раді - лобіст, у хорошому розумінні цього слова, журналістів в органах державної влади.

 

Що стосується контенту, то ним буде керувати редакційна рада, яка буде створена наступним чином. Це буде вперше в історії України, коли членами редакційної ради будуть виключно журналісти медіаресурсів, які входитимуть до мультимедійної платформи. Тобто по 25% журналістів, яких оберуть у кожному з ресурсів, створять редакційну раду. В цій редраді не буде жодного представника міністерства, жодного менеджера. Це той запобіжник, який ми хочемо поставити, щоб держава не могла використовувати цей ресурс у корисливих цілях.

 

- Уточніть ще раз ці чотири ресурси?

- До платформи мають увійти: інформагенція, телеканал, студія-продакшн (або продакшн-хаб на базі БТБ) і міжнародна кореспондентська мережа (МКМ), яка буде обслуговувати всі ресурси.

 

- У яких країнах будуть корпункти?

- З урахуванням політичних і економічних інтересів, вони спершу будуть створені в Бельгії, Японії, Китаї, Великій Британії, Франції, США, Литві, Німеччині, Нідерландах, Польщі. Росії не буде. Вони будуть забезпечені якісною технікою, і в них будуть заплати, конкурентні в тих країнах, де вони житимуть і працюватимуть. Це нам дозволить вимагати від них якісного й оперативного контенту. Доступ до цього фотовідеобанку матимуть офіційно зареєстровані медіа в Україні і журналісти офіційних ЗМІ.

 

- Де розміщуватиметься керівництво мережі та хто її очолить?

- Зараз ми проводимо аналіз усіх приміщень, які є в УТР, «Укрінформу» та БТБ, і вже видно, що нам стільки не потрібно. Загалом усі ресурси й надалі розміщуватимуться там, де вони є зараз, але від частини ми просто відмовимося.

 

Очевидно, що офіс кормережі знаходитиметься в «Укрінформі», потрібна буде наявність техніки, мережі інтернет, і щоб це було зручно з точки зору розміщення.

 

Щодо керівника МКМ, то принаймні зараз я бачу, що цю структуру може очолити керівник департаменту міжнародних кореспондентів «Укрінформу» Наталія Костіна.

 

- На круглому столі «Детектор медіа» щодо іномовлення медіаексперти радили МІП запускати не просто канал, а медіаплатформу, до якої б входили й інформагенція, й інтернет-портал. Чи дослухалися ви до їй пропозиції?

- Ми й так розуміли, що це треба робити. Просто на момент проведення цього круглого столу нам не було ще передано інформагенцію. Тому ми не могли вносити в проект закону подібні формулювання. Але проведення цих круглих столів тільки ствердило нас, що ми думаємо однаково із суспільством, журналістами та медіаюристами. Це означає, що ми на правильному шляху. Але є юридичні процедури, які ми мали пройти.

 

- Скільки коштів потрібно для запуску медіаплатформи? Де вона розміщуватиметься?

- Я можу сказати, скільки коштів ми будемо просити в держави. Це прописано в законопроекті - 0,04% від держбюджету. Крім цього, ми будемо долучати кошти (так само, як в інших програмах, які реалізує міністерство) донорів і партнерів - неурядових організацій. Думаю, що цього вистачить для того, щоб зробити хорошу реформу іномовлення, і медіаплатформа буде на порядок якіснішою, ніж те, що ми зараз маємо.

 

- Експертна рада при МІП заявляла, що провела перший етап обговорення проекту Концепції інформаційної безпеки. Скільки цих етапів має бути? І де можна ознайомитися з результатами обговорення? Що буде з проектом після обговорення? І чи встигнете до вересня, як обіцяли?

- У дорожній карті, яку я озвучив після призначення в грудні, було прописано, що ми маємо до травня презентувати суспільству концепцію інформаційної безпеки. Потім провести низку обговорень і круглих столів у регіонах України. Потім має бути процедура експертної оцінки, в тому числі і ОБСЄ (з правовим аналізом ОБСЄ можна ознайомитися тут. - ТК). Потім на базі цієї концепції і напрацьованих документів, має бути створено три документи: 1. Доктрина інформаційної політики України; 2. Проект закону про інформаційну безпеку; 3. Державна програма про розвиток інформаційного простору. Можу зазначити, що подібним шляхом пішла Польща, яка почала розробку інформаційної доктрини Польщі.

 

До вересня ми проводимо круглі столи за підтримки фонду «Відродження». Також нам допомагає в цьому процесі ОБСЄ. Ми проведемо їх у 12 регіонах, у тому числі  в Луганській та Донецькій областях. У вересні буде проведена велика міжнародна конференція за участі міжнародних експертів. І у вересні буде презентація нормативно-правових документів, про які я казав вище.

 

Ми викладаємо в онлайн-режимі всю інформацію з кожного міста, де йшло обговорення. Ми всіх закликаємо долучитися до розробки і кожен може надіслати свої пропозиції нам на сайт. Експертна рада їх розгляне.

 

- Чи дійсно ви обрали нового голову громадської ради?

- Замінили. Тепер громадську раду очолює Ольга Скрипник з ГО «Центр громадянської просвіти "Альменда"».

 

Фото - Facebook

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5897
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду