Національне газетно-журнальне видавництво - це державне підприємство Міністерства культури України, яке є видавцем газет «Культура і життя», «Кримська світлиця», журналів «Українська культура», «Музика», «Український театр», «Пам'ятки України», «Театрально-концертний Київ». Уже кілька місяців у видавництві триває кадрова війна: спершу працівники видавництва добивалися звільнення попереднього генерального директора Романа Ратушного, нині протистоять призначенню в. о. гендиректора Богдана Мазницького.

Втративши надію знайти порозуміння з Мінкультури в питанні призначення керівництва, колектив видавництва запросив до вирішення своїх проблем журналістів.

23 липня в офісі видавництва відбулася прес-конференція за участі заступника генерального директора видавництва з творчих питань Руслана Онопрієнка, юриста видавництва Артема Михайленка, голови профкому та головного редактора журналу «Музика» Ольги Голинської, головного редактора журналу «Пам'ятки України» Ігоря Гирича, головного редактора журналу «Український театр» Надії Соколенко, головного редактора журналу «Театрально-концертний Київ» Людмили Олтаржевської, головного редактора журналу «Музика» Ольги Голинської та головного редактора порталу «Культура» Ліліани Фесенко.

Запрошували на прес-конференцію і представників Мінкультури, і заступника гендиректора видавництва з виробничих питань Анатолія Сєрікова. Куратор видавництва, заступник міністра культури Ростислав Карандєєв, на зустріч не прийшов. У прес-службі Мінкультури «Детектор медіа» повідомили, що з 20 липня він перебуває у відпустці. Після початку прес-конференції, за даними представників Мінкультури, до заходу долучилася представниця міністерства, однак за 20 хвилин вона пішла.

Зустрітися з представниками ЗМІ колектив вирішив вперше за багато років. Редактори наголосили, що вимагають прозорості в рішеннях Мінкультури щодо розвитку видавництва, кадрової політики і фінансування. А також поскаржилися на затримку у виплаті авансової частини заробітної плати.

Чому не Богдан Мазницький?

Як писала «Детектор медіа», новий виток трудового конфлікту у видавництві спалахнув після того, як по завершенні контракту гендиректора Романа Ратушного Міністерство культури призначило виконувачем обов'язків гендиректора видавництва Богдана Мазницького. Колектив виступив проти призначення керівника «зі сторони», остерігаючись можливих фінансових махінацій, що, як стверджують працівники, вже погіршило економічну ситуацію на підприємстві. Редактори видавництва згодні, аби на цю посаду Мінкультури призначило Руслана Онопрієнка.

Богдан Мазницький - кандидат філософських наук, захистив дисертацію на тему «Феномен есхатології: релігійний та культурно-історичний аспекти». За рівнем освіти він має більше підстав виступати керівником видавництва Мінкультури, аніж фотограф за спеціальністю Роман Ратушний, котрий насамкінець співпраці з видавництвом не бажав залишати свою посаду та віддавати печатку

Тим не менше, колектив виступає проти пана Мазницького - остерігається втручання у справи видавництва. Як наголошує Руслан Онопрієнко, так само призначений раніше міністерством без згоди з колективом Роман Ратушний «довів видавництво до руїн». «Як тільки ми отримали доступ до документів видавництва, у першу чергу фінансових, нам відкрилася картина, яка шокувала нас. Виявилося, що за той час, поки колишній керівник (пан Ратушний) виконував свої пункти контракту, видавництво доведено до руїн, - коментує пан Онопрієнко. - Ця ситуація характеризується різними моментами, що стосуються життя видавництва. У нас не проведений тендер з початку року, у нас велика кількість "мертвих душ", у нас велика кількість інших порушень і трудового законодавства, й інших його норм».

Юрист видавництва Артем Михайленко додає: «Ситуація у видавництві в господарській і фінансовій діяльності підприємства, не кажучи вже про творчу частину, дуже жахлива. Величезні суми заборгованостей, дії керівництва з метою уникнення проведення тендерних процедур викликають стурбованість».

За його словами, жодного документу про призначення пана Мазницького у видавництві не отримали. «Нам повідомили, що в нас є новий керівник, ми жодного документа про його призначення не отримали, - заявляє пан Михайленко. - У нас є зроблена на телефон фотокопія документа, який нам показав пан Мазницький Богдан. Ось цей наказ нібито Міністерства культури України без жодних підписів самого міністра, без жодних підписів уповноважених осіб робити копію таких документів і давати їх третім особам».

Як акцентує юрист, законною підставою призначення виконувача обов'язків має бути лише контракт, укладений між Міністерством культури безпосередньо і кандидатом на цю посаду.

«Ми просимо, щоб Міністерство культури звернуло увагу на нашу думку й звернуло увагу на законодавство, яке чітко регулює, яким чином призначається керівник державного підприємства, - каже пан Михайленко. - А також хочу звернути увагу міністерства, що все ж таки ми об'єкт державної власності, і в подібних документах і призначеннях обов'язково має бути зазначена позиція міністра щодо передання печатки державного підприємства і фактично передання об'єкта державної власності від одного керівника до іншого керівника. Такого документа в нас немає, і за весь цей період ми таких вказівок не отримали навіть від офіційних представників міністерства. Тому ми дуже обурені, що нас звинувачують у перешкоджанні діяльності видавництва і виконанні обов'язків новопризначеного ген директора».

Тим часом у прес-службі Мінкультури у відповідь на інформаційний запит «Детектор медіа» повідомили: «З огляду на вкрай негативні показники діяльності підприємства, зокрема, критичні фінансові показники, Міністерство культури у встановленому законодавством порядку призначило виконуючого обов'язки директора підприємства на період до призначення директора за результатами конкурсу. Призначення виконуючого обов'язки відбувається без конкурсу».

Також прес-служба відомства повідомила, що жоден із чинних заступників генерального директора не міг бути призначений виконувачем обов'язків, оскільки попередній керівник призначав їх на посади без погодження Міністерства культури, що є порушенням статуту держпідприємства. «Один з них (заступників гендиректора. - ТК) є громадянином Німеччини, а інший не має вищої освіти, відтак не відповідає кваліфікаційним вимогам для зайняття посади», - йдеться у відповіді на інформаційний запит ТК.

Працівники видавництва, натомість, звертають увагу на те, що в Мінкультури вважали за доцільне призначити на керівну посаду заступника гендиректора громадянина іноземної держави, що, в разі зловживань, дасть йому змогу уникнути кримінальної відповідальності.

Юрист видавництва Артем Михайленко детальніше обґрунтував підстави для призначення Руслана Онопрієнка та відсутність підстав для призначення Богдана Мазницького. Його міркування можна прочитати тут.

Тим часом Міністерство культури вже оголосило проведення відкритого конкурсу на посаду гендиректора видавництва згідно з наказом № 421 від 16.06.2015 року «Про проведення конкурсного відбору керівника Державного підприємства "Національного газетно-журнального видавництва"». Оголошення про конкурс мають опублікувати в газеті «Літературна Україна», після чого він триватиме 30 днів.

Затримка із зарплатою - з об'єктивних причин?

За словами працівників видавництва, поки триває конфлікт, Мінкультури заборонило казначейству приймати будь-які фінансові документи від видавництва за підписом перших осіб, крім Богдана Мазницького.

«Це є порушенням чинного законодавства, тому що у видавництві є люди, які мають право підписувати ці фінансові документи, - стверджує пан Михайленко. - Ми сприймаємо це як факт шантажу, як факт залякування й психологічного тиску на колектив, який висловив свою позицію щодо цього призначення».

Працівники видавництва нарікають на те, що не отримали авансову частину заробітної платні, яка мала надійти їм 15 липня. Вони пов'язують це із ситуацією довкола призначення нового керівника.

З іншого боку, 21 липня, у день представлення Богдана Мазницього колективу, працівники державного підприємства не пустили на робоче місце нового керівника, якого вони не визнають. Про це «Детектор медіа» повідомили в Міністерстві культури.

«Богдан Мазницький призначений Міністерством на законних підставах і має отримати безперешкодний доступ до свого робочого місця. Окремі особи, що перешкоджають діяльності в.о. гендиректора, нестимуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Для забезпечення виконання наказу міністерства в.о. гендиректора і Міністерство культури звернулися до правоохоронних органів», - зазначили у прес-службі відомства.

До міліції звернулися і працівники видавництва - з проханням «захистити державну власність». І хоча вони заперечують, що не пускали пана Мазницького, на робоче місце він так і не потрапив (юрист видавництва каже, що напередодні, 20 липня, пан Мазницький був у своєму кабінеті і що працівники йому не перешкоджають). То чи міг він підписати зарплатні відомості за липень?

Повертаючись до теми зарплат, слід нагадати, що працівники редакції газети «Кримська світлиця», випуск друкованої версії якої призупинено, не отримують зарплати з початку 2015 року. Про це повідомив під час включення скайпом із Криму головний редактор Віктор Качула.

У відповідь на інформаційний запит «Детектор медіа», який, до речі, стосувався «Кримської світлиці», Ростислав Карандєєв поінформував, що на фінансову підтримку Національно-газетного видавництва передбачено 5 млн 381 тис. грн відповідно до закону «Про державний бюджет України на 2015 рік». «На виплату заробітної плати з нарахуваннями зазначеної суми, за цими даними, передбачено 3 млн 829 тис. грн, - зазначив пан Карандєєв. - Станом на 24 червня міністерство профінансувало видавництво на виплату заробітної плати в повному обсязі».

«Кримська світлиця» під питанням

Що стосується «Кримської світлиці», то питання її майбутнього досі не вирішено. Як розповів під час включення Віктор Качула, він і ще троє співробітників редакції продовжують готувати публікації для сайту видання. «Нам невідомо, що буде з державним майном видання, - розповів він. - Ми давно знайшли приміщення для розташування редакції і пропонували сплачувати зарплату представниками "Кримської світлиці" на банківську картку представника газети на материковій частині України. Однак попереднє керівництво видавництва не пішло нам назустріч, а навпаки, влаштувало інформаційну блокаду».

Нагадаємо, Ростислав Карандєєв має наміри щодо переведення редакції до Києва. Учасники прес-конференції наголосили, що не згодні з рішеннями Міністерства й вважають їх такими, що суперечать чинному законодавству.

«Під час зустрічі з паном заступником міністра Карандєєвим три тижні тому, нам в ультимативній формі було поставлено вимогу негайно звільнити головного редактора газети "Кримська світлиця", провести відповідний конкурс на цю посаду, а редакцію "Кримської світлиці" перевести до Києва, при чому в такі терміни й у такій формі, що абсолютно суперечить чинному законодавству», - розповів Руслан Онопрієнко.

На його думку, міністерство прагне вирішити питання «Кримської світлиці» адміністративним методом - «видати наказ і закрити це видання як таке, що викликає найбільше проблем».

Необхідність зберегти провідні галузеві видання

Крім «Кримської світлиці» Національне газетно-журнальне видавництво є видавцем ще однієї газети і п'яти журналів. Щоправда через фінансові труднощі цього року вони виходять нерегулярно або взагалі не виходять.

Голова профкому Ольга Голинська зазначила, що непроведення тендеру на друк журналів і газет у січні 2015 року поставило під питання можливість виходу паперових видань. За її словами, журнал «Музика», який вона очолює, випустив друком лише одне число, «з не дуже якісною поліграфією».

На необхідності зберегти друковані видання наголошували присутні на прес-конференції редактори. «Кожне з них є на сьогодні єдиним часописом життя відповідної галузі культури країни, а самій державі, принаймні в особі Міністерства культури, ці видання, виходить, просто непотрібні», - сказала головний редактор журналу «Музика» Ольга Голинська.

Головний редактор журналу «Український театр» Надія Соколенко акцентувала на тому, що в пресі зменшується відсоток публікацій на тематику культури, і саме профільні галузеві видання здатні виконати цей обсяг роботи. «Вони вводять контекст, у тому числі, світовий», - каже пані Голинська.

Головний редактор журналу «Пам'ятки України» Ігор Гирич акцентував, що друковані видання Мінкультури мають майже вікову історію і є пам'ятками культури самі по собі.

«На зустрічі з Ростиславом Карандєєвим у кінці 2014 року він сказав про те, що всю необхідну інформацію читач може знайти в інтернеті, а друковані видання - розкіш для держави», - додала Ольга Голинська. Працівники видавництва кажуть, що найбільшу стурбованість у них викликає саме ця позиція міністерства.

«Детектор медіа» планує з'ясувати детальніше про плани Мінкульту щодо його паперових видань. Також ми готові надати можливість висловитися всім фігурантам публікації.