Підтримка українського кіно: за все заплатить телебачення?
4 березня «Детектор медіа» організувала круглий стіл «Де брати додаткові кошти для виробництва українських фільмів?», під час якого відбулася надзвичайно жвава дискусія законодавців, представників телеканалів, кінодистрибуторів та всіх дотичних до кіноіндустрії учасників ринку. Приводом для зустрічі стало катастрофічне недофінансування кіногалузі з держбюджету, а предметом дискусії - численні свіжі законодавчі ініціативи, спрямовані на пошук альтернативних джерел фінансування.
Існує ціла низка основних документів та проектів документів, спрямованих на реформування вітчизняного кіновиробництва. Зокрема:
- Стратегія реформування національної кіноіндустрії. Документ розроблено іпредставлено Держкіно восени 2014року, зараз він перебуває на стадії внесення останніх правок та готується до подання уряду. Ним передбачено, зокрема, створення спеціального Фонду розвитку кіно. До нього, оминаючи держбюджет, мають надходити збори на підтримку вітчизняного кінематографа;
- законопроект № 1359. Зареєстрований 10грудня 2014року народними депутатами Миколою Княжицьким та Сергієм Тарутою, може бути розглянутий Верховною Радою впершому читанні удругій половині березня. Ним запропоновано два джерела коштів для підтримки вітчизняного кіновиробництва: збір із лотерей та збір за показ фільмів- 20% мінімальної заробітної плати за кожну хвилину фільму, вказану впрокатному посвідченні (тобто єдиноразово близько 22тис. грн. за 90-хвилинний фільм), за винятком фільмів країни-окупанта, для яких ставка збору встановлюється на рівні 50% мінімальної заробітної плати за хвилину впрокатному посвідченні, та національних фільмів (2% за хвилину в прокатному посвідченні);
- Концепція реформування культурної сфери. Документ презентовано 4березня на засіданні очолюваного Миколою Княжицьким Комітету зпитань культури та духовності Верховної Ради. Документ, зокрема, передбачає створення на базі Держкіно Українського інституту кінематографії, який має розпоряджатися коштами Фонду розвитку кіно;
- спільний законопроект Держкіно та Мінкульту, який передбачає стягнення до Фонду розвитку кіно певного відсотку від доходів «дотичних до кіновиробництва» підприємств (кінотеатрів, кінодистрибуторів, телеканалів, провайдерів доступу до інтернету та операторів кабельного телебачення). Законопроект зараз перебуває на погодженні з урядовими структурами та готується до подання до Верховної Ради. Наразі йдеться про збір урозмірі 3%, проте впроцесі погодження його можуть зменшити до 1,5%. Зауважимо, що цей збір не скасовує зборів, які пропонує законопроект № 1359;
- пропозиція низки податкових пільг для кіновиробників, кінодемонстраторів ікінодистрибуторів. «У першу чергу йдеться про пільги, які би дозволяли зменшити ввізне мито йімпортне ПДВ на кінообладнання- не зрозуміло, навіщо обмежувати його ввезення вУкраїну, якщо ми не виробляємо такого самого власного. Також варто було би продовжити термін тієї пільги зПДВ, яка наразі діє до 2016року, йподбати про підвищення її ефективності: зараз вона звільняє від оподаткування тільки першу операцію і її треба розширювати на інші пов'язані операції»,- прокоментував Пилип Іллєнко, голова Держкіно. За його словами, зараз Держкіно разом із Миколою Княжицьким та іншими депутатами працює над законопроектом про перелічені пільги йготується подавати його на розгляд до парламенту.
Голова Держкіно Пилип Іллєнко
Екс-голова Держкіно Катерина Копилова
Найбільш дражливою темою для учасників круглого столу «Детектор медіа» закономірно стало впровадження зборів за показ фільмів та з доходів «дотичних до кіногалузі» підприємств. «Кінопрокат, кінотеатри і телебачення - це не дотичні галузі, а це і є кіно, - зауважив Денис Іванов, засновник та генеральний директор кінодистрибуторської компанії «Артхаус Трафік». - Говорячи про підтримку національного кіно, ми повинні мати на увазі підтримку усього ланцюжку, який починається з кіноосвіти і продовжується кіновиробництвом, кінотеатрами, кінопоказом, просуванням в нових медіа і на телебаченні. На даний момент ми обговорюємо лише одну ланку - кіновиробництво».
Денис Іванов, засновник і генеральний директор «Артхаус Трафік»
Директор телеканалів НЛО TV і «Індиго TV» («Медіа Група Україна») Іван Букреєв звернув увагу на зависоку ставку збору за показ: «Припустимо, я хочу на одному зі своїх каналів показати американський серіал. За одну серію я буду змушений сплатити 11,6 тис. грн. Для моїх каналів це часто більше, ніж я плачу за ліцензію. І це в декілька разів більше, ніж я плачу за адаптацію українською мовою».
Іван Букреєв, директор телеканалів НЛО TV і «Індиго TV»
Також він зауважив, що законодавці занадто оптимістично оцінюють ситуацію на українському рекламному ринку, та нагадав, що Україну зараз складно порівнювати з Польщею чи Францією, на досвід яких у питанні розвитку вітчизняного кінематографа спираються вітчизняні можновладці. «Рекламний ринок у Польщі, а тим більше у Франції не можна порівняти з українським. На даний момент нас можна порівнювати з Литвою. Якщо обсяг ринку телереклами цього року складе $100 млн, це буде дуже добре», - констатував пан Букреєв.
Учасники круглого столу також зауважили, що ринок так чи інакше намагатиметься адаптуватися до введення зборів - і ці зміни навряд чи підуть на користь вітчизняному виробництву (принаймні серіальному) та глядачам. «Ви думаєте, що телеканали відреагують на ці законодавчі зміни викладанням грошей? Ні. Вони просто вб'ють кіно- та серіальні слоти. На їхнє місце прийде "Дом-2" та сімейні мелодрами у великому обсязі. На сьогодні попит на українські серіали існує лише тому, що є слоти на серіали в цілому. Наразі українські серіали не можуть закрити їх повністю. Але якщо скоротяться слоти, зменшиться і потреба в українських серіалах», - зазначила Олена Васильєва, головний продюсер серіалів і фільмів каналу «1+1».
Олена Васильєва, головний продюсер серіалів і фільмів каналу «1+1»
«Не можна за один день змінити звички споживачів дивитися те, що їм подобалося раніше. І не можна ігнорувати популярність міжнародних продуктів, тому що це створить сприятливі умови для піратства», - застерегла маркетинг-директор українського телекомунікаційного провайдера «Воля» Вікторія Цомая. Вона також зазначила, що додатковий збір за показ фільмів у випадку кабельного оператора фактично буде покладено на плечі його клієнтів: «І це теж погано, тому що стискається наш бізнес і, відповідно, доходи для держави будуть зовсім іншими».
Вікторія Цомая, маркетинг-директор компанії «Воля», і народний депутат Ірина Подоляк
Координатор Бюро української кіножурналістики Сергій Васильєв заявив, що збір за показ фільмів також ставить під удар і прокат авторського кіно в Україні. «Зараз у кінотеатрах іде фільм "50 відтінків сірого". Він вийшов на 267 копіях. Натомість фільм "Голгофа" - одна з найкращих минулорічних картин - вийшов на 13 копіях. А є фільми, які виходять ще меншою кількістю копій - до п'яти. Підвищення плати за посвідчення, навіть разової, буде небезпечним для прокату мистецьких фільмів. А це зупиняє розвиток кіноглядача і його здатність опиратися пропаганді. Адже найкращий спосіб боротьби з пропагандою - це аудіовізуальна культура, коли людина може розшифрувати мову кіно і зрозуміти, де нею маніпулюють», - сказав пан Васильєв.
Сергій Васильєв, координатор Бюро української кіножурналістики
Дісталося на горіхи від очільника Бюро української кіножурналістики і співавтору законопроекту №1359 - Сергію Таруті. «Компанія "Кіноманія", яка контролюється Тарутою і є ексклюзивним прокатником фільмів Warner Brothers, минулого року випустила 13 стрічок. За прокатні посвідчення вона мала би заплатити 400 тис. грн (у разі прийняття законопроекту № 1359. - «Детектор медіа»). Валовий збір фільмів Warner Brothers в українському прокаті склав 160 млн. грн. Тобто компанія сплатила б 0,25% від суми, яку вона зібрала. Натомість компанія "Артхаус Трафік" минулого року випустила більше 30 фільмів і мала б заплатити за це 840 тис. грн. Дай боже, щоб десяту частину від того, що збирає Warner Brothers, зібрали фільми компанії "Артхаус Трафік". І зауважте: "Кіноманія" не випускала українських фільмів, а "Артхаус Трафік" випустила у прокат три українські фільми», - сказав Сергій Васильєв.
Ілля Гладштейн, співзасновник 86prokat
У відповідь на критику Микола Княжицький запевнив у своїй готовності дослухатися до порад учасників ринку і вносити до законопроекту всі необхідні зміни: «Я погоджуюся, що артхаусне кіно, яке виходить меншою кількістю копій, може цей збір (за показ фільмів. - «Детектор медіа») не платити. Ми можемо спокійно вписати цю пропозицію в законопроект: обмежити мінімальну кількість копій. І навіть коли ми говоримо про кінодистрибуцію взагалі, ми можемо скасувати цей збір, зважаючи на невелику кількість залів у країні. Головне в цьому законі - залучити кошти від лотерей».
Микола Княжицький, народний депутат
Народний депутат зауважив, що Концепція реформування культурної сфери передбачає також введення збору на підтримку вітчизняного кіно з виробників алкоголю та тютюну. І чесно зізнався: через величезний лобізм гравців цих ринків втілити таку пропозицію значно складніше. «Я схиляюся до того, щоб у другому читанні зробити за польським варіантом (замінити у законопроекті № 1359 збір за показ на збір із доходів. - «Детектор медіа»). Але в нас "сірий" ринок і ці гроші важко побачити», - констатував Микола Княжицький.
Юлія Синькевич, продюсер Одеського міжнародного кінофестивалю
Говорячи про «сірість» ринку, пан Княжицький абсолютно правий. У Польщі, до досвіду якої апелює Держкіно, пропонуючи запровадити збір із доходів, 2013 року кінематограф фінансувався таким чином: цифрові платформи дали 39% від усіх надходжень до спеціального фонду, традиційне телебачення - 35%, кінотеатри - 8,5%, дистрибутори - 0,7%, кабельні мережі - 15%. В Україні ж основними платниками такого збору, скоріше за все, стануть телеканали як індустрія, яка є найбільш розвинутою та яка декларує найбільше офіційних доходів. І це при тому, що при злагодженій роботі з урядом та законотворцями вони могли би принести українській кіногалузі набагато більше користі, ніж бути просто «дійною коровою»: телебачення є незамінним партнером для кіновиробників у питанні популяризації українського кіно, не кажучи вже про те, що телеканали є потужними замовниками та виробниками відеоконтенту.
Ольга Пантелеймонова, директор «Star Media Україна»
Загалом дискусія під час круглого столу тривала близько трьох годин і час від часу її градус ставав дуже високим. Так, генеральний директор PRO TV Віктор Приходько сказав, що запропонований механізм фінансування кіновиробництва нагадує пропозицію забирати гроші в багатих колгоспів, які працюють добре, і віддавати бідним, які працюють погано. Також він дорікнув роздутістю бюджетів фільмам, які знімалися за підтримки Держкіно.
Віктор Приходько, генеральний директор PRO TV, і шеф-редактор «Детектор медіа» Наталія Лигачова
Протилежну позицію не менш емоційно представляли кінодистрибутор, власник мережі «Кінопалац» та студії дублювання кінострічок Le Doyen Studio Богдан Батрух та генеральний директор фестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі. Перший звинуватив телеканали в тому, що вони у своїй діяльності підігрують Владиславу Суркову, а другий зауважив, що українські телеканали помітно недоплачують українським кіновиробникам за показ фільмів: у тій же Литві плата телеканалів національним виробникам є у 80 разів вищою, ніж в Україні.
Богдан Батрух, кінодистрибутор, власник мережі «Кінопалац» та студії дубляжу Le Doyen Studio
Андрій Халпахчі, генеральний директор фестивалю «Молодість»
Лише одна пропозиція законодавців не викликала жодних суперечок: збір із лотерей. Як дещо цинічно пожартував один із учасників круглого столу в кулуарах, «представників цього ринку серед нас немає, і тому їх не шкода».
Фото Максима Лісового
