Моніторинт теленовин та ток-шоу каналу «Інтер» - лютий 2013

Моніторинт теленовин та ток-шоу каналу «Інтер» - лютий 2013

20 Лютого 2013
1709

Моніторинт теленовин та ток-шоу каналу «Інтер» - лютий 2013

1709
Початок лютого - завершальний період «демократизації» інформаційно-політичного мовлення на «Інтері»
Моніторинт теленовин та ток-шоу каналу «Інтер» - лютий 2013
Моніторинт теленовин та ток-шоу каналу «Інтер» - лютий 2013

Аналіз дотримання стандартів журналістики в новинах, підсумковій програмі і ток-шоу телеканалу «Інтер» (за період 4-10 лютого 2012 року) ГО «Телекритика» здійснює в рамках меморандуму Фонду «Відродження»  та телеканалу «Інтер».

Моніторинг за січень-2013 можна тут.

1 лютого було публічно оголошено про придбання Дмитром Фірташем (а як згодом виявилось, і Сергієм Льовочкіним) 100% компанії U.A. InterMediaGroup. Таким чином, на початку аналізованого тижня команда інформаційної служби «Інтера», а надто випускова група ток-шоу «Справедливість», перебували в очевидній невизначеності. Можна було прогнозувати, що зі зміною власника попередні домовленості щодо дотримання стандартів у новинах і тижневику втратять силу, а «Справедливість» буде замінена більш контрольованим політичним ток-шоу (як, власне, і сталося), однак чітких рішень і вказівок щодо цього ще не було. Фактично аналізований тиждень був завершальним для періоду «демократизації» інформаційно-політичного мовлення на «Інтері» - уже з наступного тижня розпочався відчутний «відкат» у напрямку лояльності до влади.

Новини («Подробности»)

У більшості з 50-ти аналізованих матеріалів загалом дотриманий стандарт балансу думок – динаміка дотримання цього стандарту є позитивною. Випадки порушення балансу є поодинокими. Наприклад, у матеріалі про аварійний будинок у Вінниці не повною мірою подана позиція місцевої влади, а в матеріалі про конфлікт через електропостачання в центрі Києва позиції комунальників і місцевої влади немає взагалі. Зауважмо, що зазвичай для українських телеканалів характерний дисбаланс на користь якраз влади, а не постраждалих. Міністерству закордонних справ не дали змоги відповісти на закид у бездіяльності в матеріалі про пошуки зниклої української туристки Марини Буракової. Натомість, у матеріалі про блокування Верховної Ради замість відповіді на звинувачення регіоналів на адресу опозиції наведено емоційний синхрон Арсенія Яценюка, що не є рівнозначним озвученій позиції Партії регіонів. В усякому разі, ці порушення стандартів навряд чи є навмисними та наслідком політичної заангажованості.

Разом із тим, у більшості матеріалів продовжують порушуватися стандарти достовірності подання фактів і думок – журналісти «Інтера» воліють давати розмиті і занадто узагальнені посилання замість чіткого позначення, хто яку думку висловлює і звідки взято ті чи інші факти. Ознаки порушення цього стандарту, одноразового чи неодноразового, є в 42 з 50 аналізованих матеріалів. Так само постійно (42 з 50 матеріалів) порушуєтсья стандарт відокремлення фактів від думок – журналісти і ведучі часто вдаються до власних оцінок або роблять власні висновки з певних фактів, не завжди чітко позначають межі суб’єктивних думок інших людей. Наприклад, говорячи про незадоволення мешканців Миколаївської області через реорганізацію лікарень, журналісти стверджують, що в регіоні «назріває бунт» і народ «кипить від гніву», хоча немає жодних доказів справедливості таких оцінок. Порушення цих двох стандартів інформації автоматично призводять до порушення стандарту повноти подачі інформації.

Рідшими є випадки порушення стандарту точності; наприклад, ідеться про те, що в черзі на гемодіаліз стоять «тисячі» українців, хоча  точну цифру можна було з’ясувати. В матеріалі про виграні українцями позови проти своєї держави в Європейському суді з прав людини зазначено дві різні суми виплачених компенсацій  - 12 та 38 мільйонів гривень. Хоча загалом «Інтер» поводиться з цифрами доволі акуратно.

Системного замовчування важливих тем та інформаційних приводів у новинах не виявлено, проте занепокоєння викликає те, що в «Подробностях» не знайшли відображення доволі важливі події, зокрема наступні (цитується за стрічкою новин інформаційної агенції «Інтерфакс-Україна»; переважно це новини, що в повному обсязі чи частково висвітлювались іншими каналами):

  • Опозиція пропонує голосувати хоч руками, якщо регіонали проти системи «Рада-3»
  • Лідери опозиційних фракцій зареєстрували проект постанови ВР про встановлення результатів виборів у 5-ти «проблемних» округах, де перемогла опозиція
  • США не видали візу Кузьміну для відвідання ним молитовного сніданку в Обами
  • Кучма вважає, що Тимошенко не причетна до вбивства Щербаня
  • Глава МЗС Швеції: Янукович рухається донизу, а не на Схід чи Захід
  • Міндоходів пропонує підвищити вартість акцизних марок більш як в 2 рази
  • Фюле: членство в Митному союзі означатиме для України втрату суверенітету та унеможливить вільну торгівлю з ЄС
  • Вищий адмінсуд відмовив Вітренко і залишив чинним президентський указ про визнання воїнів ОУН-УПА борцями за незалежність України
  • Українська влада сама гальмує рух до спрощення візового режиму з ЄС – Фюле
  • Охорона парламенту виганяє журналістів з ВР
  • Грібаускайте: подальше затягування вирішення питання з політичними в’язнями відтерміновує угоду про асоціацію з ЄС
  • ЄБРР: інвестиційний клімат в Україні істотно погіршився
  • Донька Тимошенко: Кокса і Квасьнєвського шокували умови утримання Тимошенко в лікарні
  • Фюле: одночасна економічна інтеграція України з ЄС та іншими об’єднаннями є неможливою
  • Студенти пікетували Кабмін проти урядового законопроекту про вищу освіту
  • Фюле: ЄС занепокоєний останніми подіями навколо Тимошенко і Луценка
  • У перші дні роботи ВР рух «Чесно» нарахував 55 кнопкодавців
  • Місія Кокса-Квасьнєвського: пенітенціарна служба України бреше про те, що місія не висловлювала претензій і зауважень за результатами відвідин Тимошенко
  • Тарута: Щербань і Тимошенко залагодили конфлікт за 10 місяців до убивства
  • Опозиціонер, який виграв вибори у Тетяни Засухи на проблемному округу №94 на Київщині, втік за кордон через переслідування силовиками
  • Лідери ЄС підтвердили, що підпишуть угоду про асоціацію, якщо Україна виконає всі умови
  • Дефіцит держбюджету минулого року зріс у 2,3 рази
  • Нардеп-«ударівець» Каплін заявляє, що йому і його помічнику невідомі погрожують смертю через політичну діяльність

Целишечастинатем, які оминув «Інтер» у «Подробностях», але з цього переліку видно, що важливі заяви європейських політиків та чиновників, що засвідчують залежність євроінтеграційних перспектив України від конкретних дій або бездіяльності влади нашої держави, замовчуються. Наприклад, у матеріалі від 7 лютого про перебування Штефана Фюле в Україні не згадано одну з ключових його заяв – про неможливість одночасної інтеграції України в ЄС та інші геополітичні об’єднання. Таким чином, висвітлення окремих проблемних тем, пов’язаних із зовнішньою політикою, житлово-комунальною сферою та справами Тимошенко і Луценка, не було повним, і не можна виключати, що замовчування окремих тем і фактів було свідомим.

Тижневик («Подробности недели» 10 лютого)

Аналізуючи верстку випуску:

Верховная Рада не может начать очередную сессию    

Гости программы – Владимир Макеенко и Арсений Яценюк

70% всей контрабанды за 2012 год составили наркотики        

Экономические чуда мира. Ирландия     

В Крыму – пик активности оползней и обвалов           

Государство продолжает избавляться от казённого имущества          

Гость программы – Александр Бондарь, председатель Фонда госимущества Украины (1995-2000)

Современные производители все чаще уменьшают срок службы своих товаров    

«Интер» продемонстрировал ощутимый прогресс в качестве новостей       

- доходимо висновку, що деякі важливі теми тижня не потрапили до фокусу «Подробностей недели», зокрема, ситуація з можливим зникненням імпортних ліків із аптек, конфлікт навколо видобутку сланцевого газу та позбавлення мандатів народних депутатів Павла Балоги і Олександра Домбровського (ця подія була висвтлена побіжно і без балансу), тощо. Хоча більшість тем, висвітлених у програмі, є суспільно важливими.

Головна тема випуску – бездіяльність Верховної Ради через блокування трибуни опозицією – загалом збігалась із головною темою більшості інших тижневиків. До розмови у студії запросили лідера «Батьківщини» Арсенія Яценюка та голову регламентного комітету Верховної Ради Володимира Макеєнка. У розмові з депутатами ведучий не спромігся і не намагався добиватись конкретних відповідей на запитання – видається, що він уважає достатнім просто ставити ці запитання. Розпочинається дискусія з неконкретного запитання «так будет битва или не будет, в Раде?» (це питання випливає з тези в попередньому сюжеті про можливий штурм трибуни Партією регіонів, а ця теза, у свою чергу, базується на витягнутому з одного з регіоналів підтвердження, що він «не виключає» такої можливості), на яке Макеєнко дає неконкретну відповідь. Так само доволі дивним є запитання до Яценюка, яке стосується дій партії «УДАР»: «Арсений Петрович, то, что "УДАР" блокирует президиум парламента, вы все-таки рассчитываете на силовой захват?». У відповідь на нього Яценюк відверто відходить теми: «Всі блокують президію парламенту. Але тут треба сказати про те, що взагалі відбувається в парламенті», починаючи говорити про те, про що хотілося б сказати йому самому, а не відповідати на поставлене запитання. Формулюючи наступне, ведучий говорить від імені «народу»: «Арсений Петрович, вы сказали о том, сколько стоит Президент для нашей страны. Точно так же говорят, что и парламент для этой страны стоит 3 миллиона гривен. И, в том числе ,народ против того, чтобы вы не работали, тратя эти деньги».

Сама тема розкрита в сюжеті Ірини Баглай, що дає суб’єктивний (насичений авторськими оцінками та іншими прикладами порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів) погляд на ситуацію. Специфіку її стилістики ілюструє цей пасаж: «Но чтобы сохранить лицо перед Европой, депутаты вряд ли ввяжутся в драку до саммита Украина-ЕС, назначенного на конец февраля. Тут и сами народные избранники, и политологи едины во мнении - имидж страны важнее имиджа одного из её органов. Пусть и главного, законодательного».  Не зрозуміло, чи власний прогноз авторки підтверджується думкою невідомо кого (хтозна-яких народних обранців і політологів), чи то журналіст транслює узагальнену думку цих анонімів.

І ще одна ґрунтовна тема випуску – приватизація: Василь Зима оглядає підприємства, які держава ще планує продати, а говорять про це у студії не з чинним, а з колишнім (помаранчевим і близьким до теперішньої опозиції) головою Фонду державного майна України Олександром Бондарем. Його звинувачення на адресу влади в непрозорій приватизації «для своїх» не були збалансовані позицією обвинувачених. Урядові ж «право на репліку» дають слова Бондаря: «10 мільярдів дефіцит бюджету не вирішать, але є велике питання, чи виконають і це завдання. Якщо згадати, що було продано в минулому році, то таких об’єктів вже майже нема на цей. І завдання стоїть - 10 мільярдів. А ще треба врахувати, що за 3 роки державної програми приватизації, до 14 року, держава повинна була б зібрати 65 мільярдів від приватизації. Тобто на 14 рік залишається 45 мільярдів. Я не знаю, що думає уряд, влада, як вона буде вирішувати ці планові завдання, які сама собі поставила». Логічно було б запросити до студії також представника ФДМУ і/або уряду, щоб вони могли прокоментувати ці питання.

Під кінець цього випуску «Подробностей недели», який можна вважати «прощальним» для демократизованого формату тижневика – вже в наступному випуску кількість синхронів та інтерв’ю опозиціонерів зменшилась, а також відновилась традиція висвітлення діяльності Віктора Януковича та Миколи Азарова в «паркетному» форматі, - було повідомлено про те, що «Інтер» «продемонстрировал ощутимый прогресс в качестве новостей», процитувавши члена громадської ради Валерія Іванова:

«За последние месяцы телеканал "Интер" продемонстрировал ощутимый прогресс в качестве новостей на отечественном телевидении. Об этом заявляют медиа-мониторинговые организации. В частности, в общественном совете телеканала отмечают сбалансированность и критичность в подаче информационных материалов.

Валерий Иванов, представитель общественного совета ТК "Интер", президент "Академии украинской прессы": "Есть четкие журналистские стандарты, выработанные столетиями. "Интер" в последние 5 месяцев, новости, во всяком случае, работают именно по этим стандартам. Это и источники информации, это и комментирование, представление ведущих политических сил, и представление групп общества, и естественно баланс точек зрения. У нас это самый больной вопрос! "Интер" тут был далеко не в первых рядах. А вот начиная с сентября ваши новости рванули вперед и сейчас занимают первые места на протяжении всех этих 5 месяцев".

Представители общественного совета телеканала "Интер" говорят, что и дальше будут мониторить новости телеканала и оценивать их стандарты на предмет соответствия европейским нормам».

Можна потрактувати це повідомлення як свого роду завуальований сигнал SOSвід колективу, який не хотів поступатись досягненнями останніх п’яти місяців. Разом із тим, слід зазначити, що баланс та плюралізм у новинах «Інтера» останніх місяців не виглядав органічним: співробітники інформаційної служби «Інтера», хоч і отримали право цитувати та інтерв’ювати опозиціонерів, але досі не розібрались, як цим правом користуватись. Маючи в ефірі людей, від яких залежить розвиток парламентської кризи, «Подробности недели» не спромоглися показати глядачам, як далі розвиватимуться події, а баланс вони, схоже, досі сприймають як категорію суто арифметичну.

Ток-шоу («Справедливість» з Анною Безулик 8 лютого)

Передостанній випуск у короткій історії ток-шоу «Справедливість» на «Інтері» був присвячений блокуванню Верховної Ради та парламентській кризі. У складі запрошених до студії гостей простежується продовження тенденції, що практично відразу позначилась у «Справедливості»: опозиція послала до ефіру своїх представників значно вищого рангу (Арсеній Яценюк, Валентин Наливайченко, Андрій Мохник – усі голови або заступники голів, відповідно, фракцій «Батьківщини», «УДАРу» та «Свободи»), аніж Партія регіонів (Олег Зарубінський, який асоціюється у публіки з політичним брендом Народної партії Литвина). Також у програмі брав участь комуніст Спиридон Кілінкаров.

На початку програми Анна Безулик наголосила на тому, що запрошувала до студії всіх керівників фракцій, і запрошення залишається чинним; у студії також були символічні зображення цих політиків, а Арсеній Яценюк спробував виправдати відсутність своїх колег по опозиції - Олега Тягнибока та Віталія Кличка («Віталій пішов на Шустера, а в Олега такі обставини, і те, що він не прийшов, не означає, що він не хотів»). Можливо, припущення багатьох коментаторів, зокрема й експертів «Телекритики», що партія влади навмисно усунула своїх ключових спікерів від ефіру «Інтера», щоб знизити рейтингові показники шок, є небезпідставним. Олег Зарубінський не зміг повноцінно представити свою нову політичну силу в ефірі, зробивши голослівне припущення щодо «зовнішнх сил, зацікавлених у блокуванні Верховної Ради».

Підготовлений для програми Кірою Толстяковою сюжет про суть конфлікту, що призвів до блокування трибуни, є значно глибшим, інформативнішим та збалансованішим за той, що був продемонстрований у «Подробностях недели». Модеруючи дискусію, Анна Безулик продемонструвала цього разу вищий рівень володіння собою та ситуацією. Саме це забезпечило порівняно конструктивну розмову, попри всі намагання учасників-політиків перевести її у площину демагогії. Зокрема, дуже наполегливо ведуча повертала до теми розмови Олега Зарубінського, який переводив розмову з ситуації у парламенті на загальні декларації. Надзвичайно цінний внесок у дискусію зробили запрошені журналісти й експерти – Мустафа Найєм, Сергій Рахманін, Олег Рибачук та інші.

Загалом, можна констатувати, що з часом формат «Справедливості» кристалізувався, режисура програми стала менш сумбурною, і якби ця програма не була закрита та замінена переведеним із Першого національного «Шустер live», вона мала б добрі перспективи як у плані рейтинговості, так і в плані суспільної значущості. Цілком зрозуміло, чому ця програма не задовільнила лояльних до влади власників «Інтера», адже саме лише голосування аудиторії – відповідь на запитання «за кого б ви проголосували на парламентських виборах» - демонструвало не найкращі перспективи Партії регіонів у разі, якщо народних депутатів доведеться переобирати.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: zn.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1709
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду