«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і покращити свій інформаційний контент.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Ми вже оглянули контент телеканалів «Погляд» (Буча, Київщина), CTV (Житомир), «КТМ» (Олександрія, Кіровоградщина), Korosten TV (Коростень, Житомирщина), «Крокус» (Біла Церква, Київщина), Like TV із Шепетівки на Хмельниччині. На черзі «Вікка» з Черкас.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія “Вікка”», за даними сайта телеканалу, на 90 % належить товариству з обмеженою відповідальністю «Денді-плюс», яке, у свою чергу, на 100 % належить Світлані Бродській. За даними YouControl, вона — засновниця шістнадцяти і власниця ще тридцяти компаній, серед яких спортивний клуб «Черкаси», «Київбаскет», «Венето» і навіть Київський річковий порт. Світлана Бродська — дружина Михайла Бродського, бізнесмена й відомого у дев’яностих і двотисячних політика. Явного впливу Бродського на контент «Вікки» «Детектор медіа» не помітив. Можливо, це пов’язано з тим, що на ютубі не викладають повних випусків новин і в ефірі виходить щось, чого ми не побачили. Однак, як правило, якщо піар є в ефірі якогось каналу, він потрапляє і на ютуб.

На сайті телеканалу щодня публікують 12–15 новин. Сюжети маркують як новини з відео й викладають на ютубі. Створили канал у 2009 році й зараз він має понад 90 тисяч підписників (це дуже багато, але перегляди окремих відео значно скромніші — вимірюються сотнями). На каналі також викладають програми «Актуальна розмова», «Четверта влада», нещодавно запущений проєкт «А що там у вас», випуски «Молодіжного інформаційного агентства», опитування містян «Скажи своє слово» та інші.

На відміну від багатьох телеканалів, контент яких «Детектор медіа» досліджував раніше, «Вікка» явно орієнтована на свою аудиторію. Новини починаються не з посадовців, а з містян. Майже в кожному сюжеті є герой чи героїня, й тема розкривається через людину. Наприклад, у новині «Де в Черкасах найбільше платять. Які професії користуються популярністю» починають із героя, а вже потім дають синхрон директорки Черкаського центру служби зайнятості. Ще в новині була директорка консалтингового агентства (на екрані титрувалася її назва) й експерт-фінансист. Або в матеріалі «Ціни на овочі, м'ясо і сало.Чи зросли ціни у Черкасах?» спочатку дали слово покупцю, потім продавчині і знову іншому покупцю. Щоправда, із сюжету не дуже зрозуміло, чи зросли ціни й наскільки. Сюжети короткі, не затягнуті. Авторів не називають.

У новинах «Вікки» висвітлюють соціальні проблеми, ціни, відключення світла, проблеми з опаленням, допомогу армії, переселенцям, надзвичайні новини і кримінал. Попри зорієнтованість на проблеми пересічних людей, піар тут таки трапляється. Наприклад, голови Черкаської обласної військової адміністрації Ігоря Табурця. Хоча сюжет «"Очі" для ЗСУ. Черкащани зібрали гроші на дрони для розвідників» тривав менше хвилини, місце для чиновника в ньому знайшли: «Черкащани підтримали ініціативу голови черкаської військової адміністрації Ігоря Табурця та зібрали кошти для безпілотників. 20 дронів, придбані за донати черкащан вже виконують бойові завдання на фронті». Закінчується матеріал теж зовсім не обов’язковим коментарем голови адміністрації.

В інших сюжетах, пов’язаних із гуманітарною допомогою і зборами на армію, голови ОВА вже не було. Наприклад, у новині на півтори хвилини «Збір ліків для військових в аптеках» — коментарі фармацевта, покупця й волонтерки, яка курує цю ініціативу. У сюжеті, присвяченому Дню волонтера — «Авто для фронту. Черкаські волонтери відремонтували і відправили 11 авто» — коротко розповіли про центр допомоги армії, який підтримує військових уже дев’ять років. У матеріалі є два коментарі представниці фонду, виважені й по темі. Була й новина про британця, який уже втретє приїхав до Черкас із гуманітарною місією.

Серед кримінальних новин трапляються короткі сюжети про обшуки Служби безпеки України у приміщеннях московської церкви на Черкащині, а також новина про трьох черкащан, які пошкодили графіті Бенксі.

Про війну йдеться в сюжетах про переселенців, гуманітарну допомогу, про прощання з поліцейськими, які загинули в Харкові при розмінуванні й посмертно отримали звання Героїв України, або про «воїнів світла Черкащини» — енергетиків, які «тримають не тільки енергетичний фронт» і відновлюють лінії електропередач після російських обстрілів.

Дещо про авторські програми, які публікують на ютубі «Вікки». Випуск програми «Ну що там у вас» триває три хвилини: автор спілкується з колегами з інших областей, аби дізнатися, що там відбувається. Наприклад, журналіст із Рівного розповідає, як регіон переживає перебої з електропостачанням. Про Запоріжжя дізнаємося, яка там ситуація з гуманітарною допомогою. Щоправда, часом автор забагато говорить про події на Черкащині, тож інформація про інші регіони стає лише тлом. Але ідея проєкту хороша.

«Топ-5 героїв місяця» — добірка новин, до якої потрапляють черкащани, які відзначились у якихось сферах. У листопаді це були хірург, який провів операцію на серці без світла, англієць, який проїхав три тисячі кілометрів, щоби привезти гуманітарку, черкащанка, яка перемогла у співочому шоу, семирічна дівчинка, яка організувала ярмарок біля дому на підтримку армії, і черкащанка, яка стала срібною призеркою з боксу на чемпіонаті світу серед молоді.

Ще одне свідчення зорієнтованості каналу на аудиторію — невеличкі опитування черкащан на актуальні теми «Скажи своє слово». Людей питали, чи користуються вони пунктами незламності, коли планують святкувати Різдво й чи підтримують перехід парафій московської церкви до Православної церкви України.

Є в каналу програма «Дайджест ДСНС», яку веде, власне, представниця Державної служби з питань ліквідації надзвичайних ситуацій. Випуск триває в середньому п’ять-шість хвилин і не стільки інформує глядачів, скільки запевняє їх, що ДСНС працює перфектно, а її працівники — герої. Зустріч у бібліотеці — «працівники ДСНС дали вичерпні відповіді на всі запитання присутніх», екскурсія дітей до пожежників — «провели цікаву та пізнавальну екскурсію». А ще: «Історія, що вражає. Жінка зустріла свій день народження в пункті незламності». Літня жінка залишилась без житла, й поліцейські відвезли її до пункту незламності, поки влада вирішувала, що робити. Аж тут «рятувальники дізналися, що сьогодні бабусі виповнюється 70 років. Рятувальники не могли залишитися осторонь щемливої історії» — і працівники ДСНС привітали врятовану зі святом.

Є в ефірі каналу й більш розлогі формати, де ведучі працюють у студії. «Четверта влада» триває близько сорока хвилин: це розмова з одним або кількома гостями у студії. Гості приходять до студії наживо — хоча ми вже, здавалося б, звикли до розмов відеозв’язком, — і під час розмови весь час стоять. У грудневій програмі «Про генератори, опалення, електропостачання і ОСББ» були двоє гостей — представник об’єднання співвласників багатоквартирного будинку і представник асоціації ОСББ. Один із них виявився ще й депутатом міської ради від партії «Голос». Загалом із програмою все гаразд, якщо не враховувати занадто суб’єктивні коментарі ведучої Ольги Мальованої — вона весь час «якає» й дає емоційні оцінки. Наприклад, вона повідомила, що серед гостей май бути директор комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго», але відмовився приходити, як і невідомий «представник ЖКХ» (імовірно, йдеться про житлово-комунальне господарство — ЖКГ). На відмову цих людей прийти до студії ведуча відреагувала так: «Чиновники Черкаської міської ради значно охочіше отримують премії із міського бюджету, аніж ходять на такі ефіри, де я ставитиму, ну, мабуть, незручні для них запитання». Або ж, перш ніж поставити запитання, ведуча каже: «Дай Боже, щоб я не помилялась. Скажете, чи я помиляюсь». Або пасіонарна реакція на слова одного з гостей про споживачів тепла і електроенергії: «Ну, вони не винними залишаються, вони заручниками залишаються. Їм просто нікуди піти, окрім як сидіти в холодній квартирі біля холодних батарей і я вже не буду говорити, які слова і на чию адресу переповідати». Напевно, назва проєкту «Четверта влада» зобов’язує постійно давати емоційні оцінки владі місцевій.

«Актуальна розмова» має менший хронометраж — 15–20 хвилин. Тут обговорюють справді те, що актуально: ціни, московську церкву, проблеми з електрикою тощо. До речі, на «Актуальну розмову» про опалення, генератори для ОСББ, рахунки за тепло і небезпеку блекауту таки прийшов директор «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась, якого критикували в «Четвертій владі». Тож якоїсь явної «війни» з місцевою владою в ефірі «Вікки» немає.

Отже, «Вікка» працює під час війни саме так, як має працювати локальний телеканал у скрутні й доленосні часи — насамперед говорить про людей, для яких працює, а в другу чергу — конструктивно критикує посадовців. Ще, щоправда, декого з них злегка піарить. Втім, на щастя, воєнна тематика в ефірі каналу аж ніяк не зводиться до піару на допомозі фронту — хоча про війну могли би згадувати і більше.