Моніторинг проводиться за методологією моніторингів телевізійних і радійних програм громадської організації «Детектор медіа».

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

СТС

Телеканал СТС (нині ТОВ «Телекомпанія СТС») формально належить Євгену Карабану. Створив цей канал голова Сумської обласної державної адміністрації часів Януковича Юрій Чмир, та згодом СТС перейшов у власність народного депутата-мажоритарника і бізнесмена Ігоря Молотка. Свого часу Молоток входив до фракції Партії регіонів, а нині він член депутатської групи «За майбутнє».

Кожна шоста новина в підсумкових випусках новин каналу має ознаки замовності. Два з чотирьох таких сумнівних матеріалів стосуються власника каналу Ігоря Молотка, який часто з’являється в новинах СТС.

Скажімо, в сюжеті «Розвиток громади» за 21 липня йдеться про підготовку школи в Попівській територіальній громаді до нового навчального року. Чи не головний спікер — саме нардеп Молоток. Він розповідає, скільки й куди грошей було виділено. Коментує він і проблеми громади, які слід розв’язати. Наприкінці новини голова громади дякує нардепу: «Стільки всього було зроблено завдяки підтримці й порозумінню народного депутата Ігоря Федоровича».

За два дні, 23 липня, в ефір виходить черговий «хазяйський» сюжет: «Зміни у Тростянецькій громаді». І знову в ньому фігурує як спікер Ігор Молоток. Його коментарі не несуть жодної важливої інформації: «Тростянець називають маленьким містом великих реформ. І це дійсно так. І я думаю, що спільною працею з народними депутатами, зі мною, з іншими народними депутатами Сумщини…». Схожий сюжет із цієї ж громади з цим же нардепом-спікером вийшов того ж дня на іншому сумському телеканалі — ATV.

Ще два сюжети з ознаками замовності стосуються новопризначеного голови Сумської ОДА Дмитра Живицького. 21 липня вийшов сюжет «Розвиток області» з його пресконференції. Власне, оприлюднювати плани для посадовця, який щойно взявся керувати регіоном, природно. Але журналісти мали би поставити новому очільнику запитання щодо проблем області, а не слухняно транслювати обіцянки про майбутні ремонти, нові робочі місця тощо.

20 липня вийшов сюжет «День поля». В ньому йдеться, що «у рамках свята пройшов практичний семінар для аграріїв області. Тут обговорювали плани розвитку аграрного сектору, спрогнозували цього річний врожай та підписали меморандум про співпрацю». Утім у новині майже немає конкретики про розвиток сільського господарства. Натомість є синхрони керівників аграрних наукових інституцій та заступника профільного міністра з мінімумом корисної інформації. А також пряма мова Дмитра Живицького, який коментує підписання меморандуму про співпрацю Сумської ОДА з міністерством аграрної політики та Всеукраїнською асоціацією громад. Цей коментар дуже загальний, без нього цілком можна було обійтись: «Метою цього меморандуму є налагодження співпраці. Взаємодії з метою створення виробництв громад, з метою розвитку. Взагалі, в принципі, новостворених громад і з метою, якраз такого стратегічного націлювання і стратегічного впливу на процеси розвитку в громадах».

Три дні поспіль, 19–21 липня, після новин в ефір виходила рубрика «У центрі уваги». Вона була відділена від новин: про завершення випуску каже ведучий. Але стилістично сюжети в ній є новинними. Серед них є матеріали, які мають відверто замовний характер, але як реклама не марковані. Вони не враховані в загальні показники моніторингу, але є порушенням закону «Про рекламу», який вимагає чіткого маркування рекламних матеріалів. Що це саме прихована реклама, свідчить, наприклад, сюжет від 21 липня під рубрикою «У центрі уваги». В ньому йдеться про те, як пів року тому заступника голови Охтирської райради Валерія Парталу не впустили до Тростянецької міськради «члени громадського формування “Січ”». Після сутички Партала начебто отримав підозру. У сюжеті найбільше говорить сам Партала, називаючи ситуацію «політичним замовленням». Журналістка коментує: «Валерій Партала впевнений, правоохоронці на боці міського голови Тростянця». Як каже заступник, він буцім викриває «его незаконную деятельность». Коментарів мера Тростянця в сюжеті немає. Немає й коментарів представників організації «Січ». Щодо правоохоронців журналістка говорить, що «коментар слідчого отримати не вдалося. Він не вийшов на зв’язок». Коли і як намагалися зв’язатися з правоохоронцями, не вказують. Ця історія триває пів року, тож сюжет не був таким терміновим, аби випускати його без коментарів усіх сторін.

Також у цій рубриці вийшов «паркетний» сюжет про зустріч керівництва та працівників Сумського державного університету з головою ОДА.

Ознаки комерційної замовності має сюжет від 19 липня, який вийшов одразу після випуску новин. Новина в позитивному ключі розповідає про «новий тариф» від «Сумигаззбуту» і «його переваги». Наприкінці йдеться, як і коли його можна підключити.

Загалом у підсумкових випусках новин СТС виходило в середньому 5 сюжетів, часто — у вигляді коротких повідомлень. Переважали в них сюжети про роботу місцевої влади та кримінальні новини: відповідно, 4 і 5 із 25 проаналізованих. Чотири новини присвячені спортивній тематиці, три — надзвичайним ситуаціям у Сумах та області, по дві новини протягом тижня присвячені темам місцевої політики та медицини.

Відповідність новин телеканалу СТС фаховим стандартам експерти оцінити в 4,36 бала із шести можливих.

Стандарт повноти інформації порушувався найчастіше, зокрема через недотримання інших стандартів, наприклад, балансу думок чи точності.

У сюжеті від 20 липня «Смерть у воді» про загибель сумчанки на пляжі «Блакитні озера» журналісти порушують проблему відсутності в Сумах рятувальників на водоймах. Кореспондентка припускає, що трагедія сталася через те, що на «Блакитних озерах» не було рятувальників. Керівництво ж пляжу каже, що раніше рятувальник був, але тепер міська рада заборонила збирати гроші за вхід на пляж і через це влада не має ресурсів на його утримання. Проте коментарів представників міської ради, на яку опосередковано покладають провину, немає. Водночас лише наприкінці кореспондентка «нагадує», що в Сумах узагалі немає офіційних пляжів, бо «міська влада й досі їх не облаштувала. Там мали б бути рятувальники, а поки відвідувачам водойм доводиться розраховувати тільки на себе». Протягом сюжету щодо пляжу «Голубі озера» означення «неофіційний» не звучало.

Бракує повноти й сюжету «Останній етап вакцинації» від 20 липня. Журналісти подають слова міністра охорони здоров’я, що люди можуть вакцинуватися в пунктах вакцинації, центрах масової вакцинації або з мобільної бригадою на роботі. Проте в новині немає корисної інформації для жителів Сум чи області: де саме в їхньому регіоні є ці центри? Також бракує точності. На початку журналістка каже, що щеплення «доступні всім», і лише згодом уточнює, що лише тим, кому виповнилося 18 років.

Сюжету від 23 липня про сесію облради бракує інформативності. Замість аналізу проблеми реорганізації медколеджу у Глухові новина переважно складається з емоційних коментарів на кшталт: «Чому не доповідають люди. Дорогі депутати, зараз приймаються питання, де одноосібно будуть прийматися рішення без нашої участі. Я у вас питаю, для чого ми сюди прийшли?»

В іншому сюжеті від 23 липня, присвяченому сесії міської ради, в підводці журналістка каже, що депутати звинуватила мера в махінації. Проте не зрозуміло, про яку махінацію йдеться. Із синхрону депутата дізнаємося, що в рішенні бюджетної комісії з’явився документ, якого там раніше не було. Мер причетність до появи нового документа заперечує. Проте журналісти не пояснюють, про що йдеться в рішенні, який документ з’явився й на що саме цей документ впливає.

У сюжеті за 21 липня про пресконференцію нового голови ОДА бачимо оціночні судження журналістки: «Бог любить трійцю. Новопризначений очільник сумської ОДА, якого в нашій області за ці півтора року змінюють уже втретє». Кореспондентка каже, що новий голова продовжить «будівництво унікального дитячого садочка», але не зрозуміло, в чому його унікальність.

Бракує оперативності й точності сюжету «Комендантська година» від 21 липня. На початку ведуча повідомляє новину: «Минулого тижня в Сумах депутати ввели комендантську годину для дітей віком до 16 років». Але наприкінці сюжету інформація змінюється. Тепер журналістка каже: «Як з’ясувалося, рішення про комендантські годину сумські депутати ухвалили ще 11 років тому» і взагалі, мовляв, гуляти в нічний час людям до 16 років забороняє закон про захист дітей (як популярно пояснила команда «Телебачення Торонто» у випуску 26 серпня, це неправда). Також у сюжеті присутні узагальнення. На підставі кількох опитаних жителів Сум журналістка говорить: «Сумчани рішення міської ради підтримують».

ATV

Телеканал ATV (ТОВ «Телерадіокомпанія "Академ-ТВ”») формально належить Олені Єпіфановій, фактично ж — її чоловікові Анатолію Єпіфанову. У 90-ті роки він був головою Сумської облдержадміністрації, потім — ректором Української академії банківської справи, при якій і було створено телеканал. Також Анатолій Єпіфанов володіє кількома будівельними компаніями (ТОВ «БКП “Архбудпроект”», ТОВ «ПБК “Укрбудінвест”» та іншими).

Дванадцять сюжетів із двадцять восьми, або ж 43% від проаналізованих, мають ознаки замовності.

Два сюжети з ознаками політичної замовності стосуються згаданого раніше нардепа-мажоритарника Ігоря Молотка. В першому — «У Сумській обласній дитячій клінічній лікарні на Вертинівці потребує кардинального оновлення психо-неврологічне відділення» за 22 липня — кореспондентка вже на початку сюжету робить акцент на його персоні: «Від рівня надання медичних послуг напряму залежить добробут країни та її жителів, тож розвиток лікарняних закладів Сумщини народний депутат Ігор Молоток називає пріоритетним напрямком своєї роботи. Підтримуючі медичні заклади на своєму 160-му виборчому окрузі, не вперше відвідує народний обранець і обласну дитячу лікарню». Далі кореспондентка згадує ремонт хірургічного відділення, мовляв, «за сприяння Ігоря Молотка на його ремонт вдалося залучити кошти державного бюджету…» Також журналістка каже, що нардеп радить розпочати ремонт психоневрологічного відділення з проєктно-кошторисної документації, хоча це питання навряд чи має коментувати парламентар.

Другий сюжет із помітною присутністю цього ж нардепа вийшов в ефір 23 липня. Новина начебто про сучасний кабінет ендоскопії в лікарні у Тростяниці. Але в сюжеті знову неодноразово згадують нардепа: «Один мільйон гривень на обладнання за ініціативи народного депутата Ігоря Молотка вже спрямували із державного бюджету…», «… ще 11 мільйонів гривень… громада отримала за сприяння народного депутата на будівництво унікального спортивного комплексу…». Навіть питання контрактів із Національною службою здоров’я коментує нардеп. А міський голова Тростянця каже: йому «приємно», що нардеп, «побувавши в лікарні, проникся цією роботою», і сподівається, Молоток допомагатиме й надалі.

Два сюжети з ознаками політичної замовності стосувалися осередку партії «Батьківщина». Перший — новина за 19 липня «Продаж землі, питання тарифів і соціальної допомоги», присвячена «форуму громадських організацій» за участі місцевої «Батьківщини». Скидаються на піар партії слова кореспондентки в сюжеті: «Сформувати потужний, дієвий проукраїнський уряд і реалізувати програму дій — такі завдання ставлять перед собою представники політичної сили на наступні парламентські вибори». Також кореспондентка вживає емоційно забарвлені слова на кшталт: «бути головою районної партійної організації довірили Анатолію Сагачу». Далі подають коментар, у якому Сагач дякує однопартійцям і вихваляє партію: «Це велика честь для мене сьогодні очолити саму велику, саму потужну партійну організацію, тому що, дійсно — це десь 60 % наших виборців нашої області, тому розумію, що це велика відповідальність, розумію, що роботи буде дуже багато…»

Кореспондентка непрямою мовою передає меседжі партії, на кшталт: «В “Батьківщині” всі додають, їхня команда — єдина політсила в парламенті, яка не дала жодного свого голосу під час голосування за земельні питання». Питання ринку землі в сюжеті також обговорюють виключно представники «Батьківщини», використовуючи маніпулятивні та емоційні судження. Наприклад, як у синхроні голови депутатської фракції «Батьківщина» в Сумській обласній раді: «… Не потрібно отой ринок землі відкривати для агрохолдингів великих, які зараз просто знівелюють те сільську населення, воно буде вбито». У сюжеті також є коментарі нардепа від «Батьківщини», який говорить, що один депутат їхньої партії вартий десятьох, а «Юлія Тимошенко варта сотень політиків, бо вона завжди знаходиться на вістрі боротьби».

Ще один улесливий сюжет «Підсилити роботу — підсилити партію», присвячений сумській «Батьківщині», датований 23 липня. Новина про партконференцію осередку та вибори нового голови. «Однопартійці, колеги, друзі, — так вітаються один з одним представники міського партійного осередку “Батьківщини”», — починає кореспондентка сюжет під розкадрування привітань партійців. У сюжеті майже всі спікери позитивно відгукуються про партію й вихваляють її.

Ще один сюжет із ознаками замовності про те, як міський голова Сум пішов особисто перевіряти якість асфальтування доріг, вийшов на телеканалі 21 липня: «Намагаюся перевіряти якість укладання асфальтового покриття. Сьогодні бачу, що в принципі 5 сантиметрів витримується, даже спробував трошки сам попрацювати».

Телесюжет від 19 липня про два спортивні масові заходи в Сумах має відтінок піару президента України в синхроні начальника управління молоді й спорту Сумської ОДА: «Програма Президента "Здорова Україна" на контролі самого президента та Офісу президента й голови Сумської обласної державної адміністрації». Про президентську програму в тому ж сюжеті згадує й директор Сумського обласного центру фізичного здоров’я: «Сьогодні ми побачимо в рамках “Активні парки”, соціального проекту Президента України, й руханку…»

Сюжет від 22 липня про пресконференцію нового голови Сумської ОДА, як і сюжет СТС про ту ж подію, складається із синхронів з обіцянками та заявами нового очільника обладміністрації. Кореспондентка використовує оціночні судження, розповідаючи про майбутніх заступників голови: «Команду Дмитро Живицький збирає з людей, досвід співпраці з якими був результативним… Серед радників — земляки, які успішно працювали в Києві й погодилися повернутися на Сумщину…»

У розлогому сюжеті за 23 липня про сесію облради протягом хвилини глядачі слухають, як вітають із призначенням нового очільника ОДА, і його «інавгураційну промову» з обіцянками збільшення робочих місць та інвестиції.

Що ж до тематики новин каналу, то експерти помітили: більш ніж третина сюжетів припадає на висвітлення роботи місцевої влади й місцевого політичного життя. Медичній тематиці присвячено чотири із 28 сюжетів. Три сюжети стосувалися теми криміналу, здебільшого роботи правоохоронців. Іншим темам журналісти присвятили протягом тижня здебільшого один-два сюжети.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики оцінено в 3,79 із шести балів. Така оцінка пов’язана зі значною кількістю порушень стандартів точності й відокремлення фактів від коментарів, незбалансованістю сюжетів із ознаками замовності тощо.

Скажімо, стандарт відокремлення фактів від коментарів порушено в сюжеті за 20 липня про дитячий табір. Журналістка каже, що Сумський обласний центр служби крові — це «сучасний європейський заклад із найвищим рівнем якості та безпеки». Не зрозуміло, на чому заснована ця оцінка. Центр вона називає прикладом «соціально відповідального підприємництва». Сюжет також містить ознаки комерційної замовності: на початку журналістка вказує, що до організації літнього табору долучилася компанія «Біофарма Плазма Суми», а пізніше додає, що центр разом із компанією «Біофарма Плазма Суми» «реалізує чимало цікавих проєктів, адже розуміють: донорську культуру потрібно виховувати змалечку», наголошуючи на позитивних характеристиках центру та компанії.

Розповідаючи про нещасні випадки на водоймах у сюжеті від 21 липня, журналістка суб’єктивно підсумовує новину: «Відтак, як у відомому прислів’ї: порятунок потопаючого — справа рук самого потопаючого, тобто особиста відповідальність самих громадян за власне здоров’я й безпеку безпосередньо біля водойм».

Оціночні судження і власні висновки журналістки бачимо і в сюжеті за 21 липня. Наприклад такі цитати: «стрибки з мостів і парапетів — традиційна літня забава багатьох сумчан», «заради кількох секунд такого вільного польоту юні сумчани знову і знову піднімаються на перила мосту. Авжеж, емоції від адреналінової розваги через край».

А в сюжеті про громадський бюджет від 22 липня кореспондентка стверджує, що п’ять років тому Суми були в першій десятці обласних центрів, де запровадили фінансування проєктів через громадський бюджет. Джерела цієї інформації вона не називає. Матеріалу бракує й повноти: він побудований на загальних коментарях секретаря координаційної ради з питань громадського бюджету про успіхи й невдачі, зміст яких не конкретизується. У сюжеті немає коментарів учасників, які змогли або не змогли реалізувати проєкт, як і аналізу причин невдач.

У сюжеті «Рентгенологічне обладнання в житловому будинку» від 21 липня йдеться про конфлікт між мешканцями будинку та медичним центром на першому поверсі. У новині порушено стандарт балансу думок. Мешканці проти рентгену в їхній багатоповерхівці. Перший спікер, який підтримує позицію людей, титрований навіть не як мешканець будинку, а як «сумчанин». На його слова інколи спирається журналістка у своїх поясненнях ситуації: «До того ж, у наказі міністерства йдеться про багатоповерхові житлові будинки, а вони, говорить Володимир Миколайович, бувають різні. Їх будинок, наприклад, зі старими дерев’яними перекриттями». Так, ніби «Володимир Миколайович» — фахівець із цього питання. Проте у другій половині сюжету з’являються й коментарі управління держнагляду за дотриманням санітарного законодавства.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.  Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.