Попередня хвиля моніторингу маріупольських телеканалів проводилась у серпні 2019 року.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

МТВ

У новинах каналу експерти виділили десять матеріалів з ознаками політичної замовності, або 32 % з усіх проаналізованих.

І це без урахування інтерв’ю в студії, які не оцінювались як новини, однак експерти звернули увагу, що у трьох випадках у них похвалили міського голову Маріуполя Вадима Бойченка, близького до бізнесу Ріната Ахметова. Навіть в інтерв’ю зі спортсменом 14 серпня ведуча зненацька захотіла подивитися його відеоролик на підтримку міського голови і Блоку Вадима Бойченка: «Ведуча: Пане Олександре, як ви можете прокоментувати це відеозвернення? Чому вирішили підтримати блок міського голови?

Олександр Лашин, майстер спорту зі стронгмену: Я решил поддержать Блок Вадима Бойченка, потому что блок профессионалов. Я верю этой команде, и я хочу быть частью этой команды для того, чтобы продолжать развивать наш город Мариуполь и всю нашу Украину».

У двох інших випадках ведуча питала головного лікаря міської лікарні, як міська влада стежить за епідемситуацією, і директора міського палацу культури, як він оцінює ставлення міської влади до культурної сфери. У відповідь отримувала схвальні відгуки про міського голову й міськраду. «Наверное, даже переизбыток у нас», — каже медик про наявність засобів захисту і ліків, а директор стверджує: «Полная поддержка, понимание. Ну, я вам скажу так, наверное, не вооруженным глазом видно…»

Вадим Бойченко не залишився поза увагою і в новинних сюжетах. 10 серпня вийшов сюжет «Об’єднання заради розвитку рідного міста». В ньому громадська організація заявила про приєднання до команди Блоку Вадима Бойченка. Незрозуміло, в чому важливість цієї інформації для глядачів: «Володимир Борисов, учасник громадського об’єднання «Комфортний Маріуполь»: Мы сделали очень правильный выбор, когда выбрали на пост мера Вадима Сергеевича Бойченка. Это большая заслуга, что мы наконец прозрели. Надо было это сделать 15 лет назад». В іншому сюжеті («Реконструкція інфекційного відділення» 14 серпня) журналісти розказали, як «міська влада ретельно стежить за оновленням міста».

Два матеріали із ознаками замовності були на користь голови Нікольської районної ради Василя Мітька. Вийшли вони 13 і 14 серпня. В першому сюжеті «Нова амбулаторія в селі Тополине» він поїхав «подивитися на хід робіт» в амбулаторії, бо вона «дуже важлива медична установа для села і затягувати з її будівництвом ніяк не можна. А населення вже чекає не дочекається, коли до лікаря можна прийти пішки, за декілька хвилин». Незрозуміло, чому матеріал не можна було зробити без поїздки Мітька. Наступного ж дня Мітько поїхав дивитись, як відбувається «Реконструкця і добудова гімназії». Як повідомив канал, «про реалізацію проєктів спрямованих на покращення життя в селі, говорять багато, але не всі слова доходять до діла».

Партія «Слуга народу» також засвітилась у двох сюжетах з ознаками замовності. Один із них показали 14 серпня — «Нова приймальня «Слуг народу». У підводці сказали: «”Слуги народу” відкриті для активних жителів регіону, які хочуть приєднатися до команди і робити життя своїх міст та сіл кращими». А потім журналістка додала: «Команда партії бажає зробити все можливе для того, щоб значно поліпшити якість життя маріупольців».

І традиційними для телеканалів Ріната Ахметова є матеріали про його бізнес. З них вирізняється сюжет «Потрібні інвестиції» (12 серпня). Інфоприводом стало не стільки оновлення обладнання металургійного комбінату Ілліча на майже 150 мільйонів доларів, як те, що підприємство відвідав народний депутат Сергій Магера і розповів про законопроєкт, що перерозподілить екологічні податки. І саме він, колишній працівник департаменту зв'язків із громадськістю «Метінвесту», «особисто переконався, що показники викидів пилу значно зменшилися, і цифри на екрані повністю відповідають європейським нормам».

Журналісти каналу розповіли про всі ключові події тижня. Та все ж основу випусків новин становили матеріали про майбутні місцеві вибори (24 %). Зокрема, те, що Центральна виборча комісія вирішила не проводити вибори в певних громадах і це спричинило акції протесту й судові позови. У матеріалах немає пояснень експертів, юристів та ін. У цю категорію також, наприклад, входить матеріал із ознаками замовності про нову приймальню «Слуг народу».

Важливе місце у випусках мають сюжети про медицину (27 %). Це не тільки новини про кількість хворих на коронавірусну хворобу, а й звітування влади про ремонти в лікарнях та амбулаторіях. На третьому місці економіка (13 %), яка обмежується сюжетами про заводи Ріната Ахметова: святкування річниці та встановлення нового обладнання. Протягом тижня взагалі не було сюжетів про війну. Інша тематика була представлена рівномірно одним-двома сюжетами, наприклад, про комунальні проблеми й «соціалку», освіту, культуру і спорт.

Хоча тематичне наповнення новин телеканалу є різноманітним, якість цих матеріалів посередня. Експерти оцінили дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу на 3,62 бала із можливих шести.

У половині сюжетів не дотриманий баланс думок. Зокрема в матеріалах з ознаками замовності, як у сюжеті про «Нове очисне обладнання», де немає коментарів екологів та екологічної інспекції.

Ще гірший показник за стандартом відокремлення фактів від коментарів, позаяк сюжети насичені оцінними судженнями журналістів. Наприклад, 10 серпня в сюжеті «Епідеміологічна ситуація у селищі» Мангуш» кажуть, що «керівництво Мангушської райдержадміністрації з великою відповідальністю слідкують за дотриманням карантинних заходів у селищі», а 11 серпня розказали «сумну історію» в сюжеті  «Потопаючий корабель»: «Цей будинок, мов потопаючий корабель, тоне в океані нечистот». Є вони в матеріалі «Ще більше будинків приєднуються до ОСББ»: «тривають масштабні ремонти», «створюються затишні подвір’я», «гарні затишні двори з дитячими майданчиками та ошатним озелененням. Тут шумно та весело від дитячого сміху».

У сюжеті «Епідеміологічна ситуація у селищі Мангуш» порушено стандарт достовірності через використання розмитих джерел інформації: «за словами влади», «місцеві кажуть». Новинарі часто посилались на фейсбук-стторінки, як у матеріалі «Дозвольте голосувати Сартанській громаді» (10 серпня), де просто зачитали із соцмережі довжелезний коментар одного із співвласників телеканалу, нардепа Вадима Новинського.

Що ж до оперативності,  то її не дотрималися лише в кількох сюжетах. Наприклад, журналісти хоч і зробили сюжет «Горів національний парк “Меотида”», але показали його аж у середу, 12 серпня, хоча пожежа відбулась на вихідних.

TV7

Жоден із 25 проаналізованих сюжетів каналу ознак замовності не містить. Попри порушення стандартів інформаційної журналістики, зокрема, балансу думок у кожному шостому сюжеті, а також у майже половині новин — відокремлення фактів від коментарів, не зафіксовано випадків, коли б це було зроблено умисне на чиюсь користь.

Ймовірно, відсутність вираженої заангажованості зумовлена анонсованою зміною власника каналу: у серпні його господарі повідомили про намір продати TV7. Колектив каналу відреагував листом до міського голови Вадима Бойченка з пропозицією створення на базі телеканалу муніципального телебачення.

Утім, згідно з розміщеною на сайті телеканалу інформацією, досі кінцевим бенефіціаром та власником є Світлана Савчук (дружина покійного Олександра Савчука, генерального директора ПАТ «Азовмаш», колишнього народного депутата від Партії регіонів).

Протягом тижня у щоп’ятій новині каналу розповідали про події, пов’язані з криміналом та роботою правоохоронців (20 %), у 16 % сюжетів — про соціальні теми. Про місцеву політику, суспільне життя й виборчий процес — у 12 %. Що ж до останньої групи тем, то всі три віднесені до цієї категорії сюжети були присвячені місцевим виборам: два з них — про супротив громад, де ЦВК вирішила не проводити вибори, іще один — про формування виборчих дільниць.

По два сюжети вийшли на теми, пов’язані з медициною, війною та культурою, ще по одному — про економіку, надзвичайні події і спорт. Протягом тижня не було матеріалів про комунальні проблеми чи діяльність місцевої влади, а також про релігію.

Усі ключові події тижня в новинах каналу загалом відображені. Однак у випусках було лише два сюжети на медичну тематику. Один із них є «медичним» не на всі 100 %, оскільки розповідає про мітинг під гаслом «Коронавірусу не існує», а другий — про статистику захворюваності.

Не розповіли в новинах про наслідки масштабної пожежі поблизу Маріуполя, яка знищила 180 гектарів території парку «Меотида». Пожежа трапилася в неділю, 9 серпня, однак і 10, і 11 серпня інші місцеві ЗМІ публікували інформацію про її наслідки.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу оцінене на 4 бали. Кожний п’ятий з оцінених сюжетів відповідав усім вимогам фахових стандартів.

Найнижчі паказники в каналу за стандартом повноти, але випадки порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів усе ж більш показові. У більшості випадків йдеться про поодиноке використання оцінної лексики чи озвучення журналістами власних точок зору і висновків. Наприклад, 12 серпня в сюжеті «Долю дев’ятимісячного хлопчика» журналіст каже: «У горе-матері забрали двох дітей дев’яти місяців та двох років». Або в іще одному сюжеті на соціальну тематику, який вийшов наступного дня, «Трирічна Марійка чекає на матір», журналістка каже: «Марійці у вересні виповниться чотири рочки, вона балакуча та дуже гарна», «Жінка дуже тепло говорить про опікунів».

Цей стандарт кілька разів порушували і в сюжеті «Вибухові змагання військових» (12 серпня), де автор намагався показати військових у найкращому світлі: «пару хвилин і знову він, потужний та точний постріл», «артилеристи прикривають піхоту, як кам’яна стіна, тому у пострілах зі зброї такого калібру не має бути помилок», «кожен з бійців упевнений у своїй підготовці, хоча й не зволікають зайвий раз потренуватися», «тому роблять усе швидко та чітко, як і на передовій». У цьому сюжеті також порушено стандарт достовірності, бо журналіст посилається на знеособлене, узагальнене джерело: «кажуть бійці», «упевняють бійці». Власне, цей стандарт — другий за кількістю порушень. 10 серпня в сюжеті «Купувати авто на американських аукціонах» ситуацію коментує юрист і експерт, однак автор каже: «розповідають експерти», «юристи наголошують», а завершує взагалі розмитим «кажуть фахівці». Ця новина стала рекордною за кілкістю помилок. Тут порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів, бо журналіст стверджує, що «більшість маріупольських автолюбителів знають про ініціативу МВС» про зміну процедури реєстрації транспорту, завезеного з-за кордону. І хоча цю ініціативу в сюжеті лише критикують, чомусь не має коментаря МВС, навіщо потрібні ці нововведення. І насамкінець, медіа активно писали про проєкт цієї постанови ще в червні-липні, а журналіст змовчав про те, що проект постанови оприлюднили ще в лютому, однак досі її не затвердили.

Джерелом інформації про те, що «Юлія Цезаря, підозрюваного в озброєному нападі», затримали (13 серпня), називають: «Головний рабин міста Менахем Мендел Коєн на своїй сторінці у фейсбуку опублікував таку інформацію. Також це підтвердили правоохоронці, проте більше інформації щодо затриманого там не надали». Які саме правоохоронці, не повідомили.

Прикладом порушення балансу думок можна назвати матеріал про мітинг «Коронавірусу не існує» (14 серпня), де представлено лише точку зору учасників акції. Хоча, коли йдеться про небезпечне захворювання, законність встановлення певних обмежень і навіть абсурдність заяв, наприклад, про непотрібність обов’язкової вакцинації, необхідно звертатись за коментарями до профільних управлінь, медиків, епідеміологів, юристів та інших.

10 серпня в сюжеті «Без права на голосування» про рішення ЦВК не проводити вибори в певних громадах бракує коментаря експерта чи представників Центрвиборчкому, бо всі представлені в сюжеті точки зору — проти такого рішення. Що ж до новин, яким бракує оперативності, то 11 серпня вийшов сюжет «Маріупольські програмісти» про новий додаток для правової допомоги, який презентували ще 23 липня, а 14 серпня — «Паспорти-книжечки з часом мають зникнути» про те, що уряд підтримав законопроект щодо поступового виведення старих паспортів з обігу, хоча це сталося ще 12 серпня.

«Сігма»

Більшість новин із ознаками замовності (їх 17 %) просували інтереси власника каналу Ріната Ахметова і переважно стосувалися його доброчинності.

Наприклад, сюжет від 10 серпня «Чекаємо на другу хвилю коронавірусу» заявлений як новина про підготовку лікарні до прийому хворих. Та йшлося у ньому про апарат штучної вентиляції легень, подарований фондом Ахметова: «Боротьба з COVID-19 в Україні — масштабний проєкт Фонду Ріната Ахметова, покликаний допомогти медикам рятувати життя людей». У сюжеті від 12 серпня «У Маріуполі більшість дитячих реаніматологів» журналісти почали про роботу реаніматологів — «кожному другому дитячому реаніматологу у Маріуполі далеко за 50 років»,  а розказали про апарат штучної вентиляції легень від Ахметова: «Вже втретє у Маріуполі апарати ШВЛ державним лікарням країни надає Фонд Ріната Ахметова спільно із компанією «Метінвест». До того ж, обох випадках ідентичні матеріали вийшли на інших телеканалах навіть без зміни підводок ведучих у студії (1, 2, 3).

Можна знайти й «клона» для ще одного сюжету з ознаками замовності — «Відпочити та набути нового досвіду» (11 серпня) про те, як Фонд Ахметова організував «незвичайний літній відпочинок» для дітей.

Окрім «благодійних» сюжетів Ахметова, вийшли два матеріали про успіхи його бізнесу. Один із них — «У конверторному цеху металургійного комбінату» (14 серпня), де про «екологічні» зміни в обладнанні розповіли незбалансовано. Того ж дня вийшов і матеріал про річницю комбінату «Металургійний комбінат “Азовсталь” святкує».

З-поміж матеріалів з ознаками замовності виділяється сюжет, у якому фігурують Ольга Пікула, депутатка міської ради (фракція «Опозиційного блоку») і міський голова Вадим Бойченко, екс-працівник «Азовсталі» і «Метінвесту». В сюжеті «Затишний двір у Маріуполі» (13 серпня) розповідається, як коштом бюджету оновили один із дворів. Депутатка не входить до профільної комісії, територія благоустрою не закріплена за нею, однак вона розповідає, як «зараз жителі можуть оцінити усі переваги унікальної в Україні програми»: «Каждый из жителей, с кем я сегодня общалась, говорили, что нам очень приятно, что город Мариуполь расцветает не только в центре, не только реконструируются центральные проспекты, реконструируются парки, скверы, больницы, школы. Они видят, что город расцветает в каждом дворе».

У новинах каналу відносна більшість матеріалів — на медичні теми (35 %). Це не лише короткі матеріали про рівень захворюваності на COVID-19, а й про ремонти лікарень та придбання медичного обладнання. Також були матеріали, не пов’язані з COVID-19: про нові щеплення, лікування укусів тварин тощо.

Про місцеву політику і суспільне життя, виборчий процес — 12 % матеріалів. Фактично це було висвітлення лише однієї теми – ЦВК визначила громади, які у жовтні не проводитимуть місцеві вибори, і всі вони розташовані неподалік від лінії зіткнення. Основним недоліком матеріалів було висвітлення лише однієї позиції: критичної до рішення ЦВК. Три матеріали стосувалися війни, два з них — репортажі з передової. Що ж до інших тем, то їм присвячено по 1-2 матеріали, не було новин про політику загальнодержавного рівня, реформи, релігію і надзвичайні події. Пропустили в новинах каналу наслідки масштабної пожежі поблизу Маріуполя, яка знищила 180 гектарів парку «Меотида».

Показник дотримання стандартів інформаційної журналістики у «Сігми» виявився навищим серед включених у моніторинг маріупольських каналів — 4,17 бала.

І якщо скромні 0,29 бала за повноту інформації — це значною мірою наслідок порушення інших стандартів, то проблеми з достовірністю — повторювані системні помилки журналістів. Ці порушення можна розділити на три типи: відсутність джерела інформації, посилання на некоректне джерело і їх розмивання та узагальнення.

Наприклад, у повідомленні від 13 серпня «За минулу добу бойовики чотири рази порушили режим тиші» взагалі немає жодного джерела інформації. Чотири рази журналісти посилались на дописи у фейсбуку як на єдине джерело інформації. А 12 серпня у матеріалі «Про догляд за волоссям», де є коментарі лише одного трихолога і перукаря, журналіст узагальнює: «вважають трихологи», «перукарі додають». Ще одним прикладом узагальненого посилання є матеріал від 10 серпня «Без права голосу». У ньому журналісти формулюють джерело інформації так: «депутати наголошують», «розповідають», «місцеві згадують».

Також експерти помітили однобокість у висвітленні новин про рішення ЦВК не проводити місцеві вибори у десяти сільських, селищних, міських територіальних громад Бахмутського, Волноваського, Маріупольського та Покровського районів Донецької області та восьми — Сєвєродонецького і Щастинського районів Луганської області. Матеріали просувають лише одну позицію, яка засуджує рішення Центрвиборчкому. Жодного разу журналісти не взяли коментар у ЦВК, не поцікавилися думкою експерта чи юриста. Таких сюжетів було три і лише в одному з них є синхрон про можливі наслідки для громад від скасування виборів, наприклад, неможливість ухвалення бюджетів, а це один із важливих моментів. Тобто, окрім незбалансованого висвітлення теми, журналісти підійшли до неї ще й поверхово.

Ці вади притаманні й сюжету «У конверторному цеху металургійного комбінату» (14 серпня) про реконструкцію газоочисних установок комбінату групи «Метінвест» Ріната Ахметова, що дозволить знизити вміст пилу в газах у чотири рази. Подію коментують лише два представники «Метінвесту», а що думають про реконструкцію екологи, журналісти не повідомляють.

Найяскравішим прикладом порущення стандарту відокремлення фактів від коментарів можна назвати сюжет від 13 серпня «Про очікування та реальність від роботи в Польщі». Матеріал розповідає, як обдурююь українців, які поїхали туди на заробітки. Лише один синхрон — предметний і змістовний, решта — набір загальних висловлювань, які не підтверджують тез, озвучених журналістами: «Коронакриза з'їла останні заощадження. Люди шукають роботу, готові їхати світ за очі. За кордоном мріють заробити гроші швидко», «Згодливі трударі з України, привабливі для іноземних працедавців, і ласа здобич для шахраїв» тощо. Також на початку матеріалу авторка стверджує, що під час коронавірусної пандемії «з'явилися нові схеми, за якими наших земляків ошукують на чужині», але про жодну з них не розказано.

Прикладом новини із порушенням кількох стандартів є сюжет від 10 серпня «Чекаємо на другу хвилю коронавірусу», заявлений як новина про підготовку лікарні до прийому хворих, а насправді — про апарат, подарований фондом Ахметова: журналісти кажуть, що це «масштабний проєкт». Оцінне судження бачимо і в сюжеті від 12 серпня «У Маріуполі більшість дитячих реаніматологів»: «кожному другому дитячому реаніматологу у Маріуполі далеко за 50 років». До того ж, ці сюжети дуже неоперативні, бо апарати, про які йдеться в обох матеріалах, передали лікарням ще в липні.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.  Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Фото: ermakvagus