«Детектор медіа» відновлює моніторинг регіональних приватних телеканалів. Щомісяця ми аналізуватимемо якість новин трьох-чотирьох найвпливовіших телеканалів у кількох східних і південних областях України. Завдання цього моніторингу — не лише з’ясувати, наскільки ретельно дотримуються стандартів новинарі в регіонах, а й побачити, чи прийняли вони виклик Суспільного, новини якого «Детектор медіа» також аналізує. Починаємо з Дніпра — унікального регіону, де місцевий телеринок значною мірою поділений між усім відомими Ігорем Коломойським (9 канал), Віктором Пінчуком (11 канал) і Рінатом Ахметовим (34 канал). А ще один аналізований канал — D1 — належить Олександрові Петровському, якого завдяки поїздці до Стамбула по Томос тепер також знає вся Україна. На черзі Запоріжжя та Харків.

Як і на всеукраїнському рівні, найбільше матеріалів із ознаками замовності експерти побачили на каналі Ахметова. І герої ті самі, що на «Україні»: Олег Ляшко, Юлія Тимошенко та Олександр Вілкул. 11 канал піарив місцевого політика Загіда Краснова, а D1 — доброчинність свого власника Олександра Петровського. Дотримання стандартів в аналізованих каналів коливається від 3,8 до 4,08 із шести можливих балів. Найтиповіші проблеми — незбалансованість, куцість матеріалів, відсутність посилання на конкретні джерела та оцінні судження в текстах журналістів. Детальніше читайте у звіті.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Матеріали з ознаками замовності

9 канал

Протягом моніторингового тижня в новинах телеканалу, який входить до холдингу Ігоря Коломойського, було виявлено два матеріали із ознаками політичної замовності (6 % від загальної кількості), обидва про Олега Ляшка.

Перший — про його приїзд у регіон. Сюжет «Криворіжжя із офіційним візитом відвідав лідер фракції РПЛ Олег Ляшко», вийшов в ефір 5 лютого, хоча ця подія відбулася напередодні. На той момент Ляшко вже був зареєстрованим кандидатом у президенти, але журналісти про це не кажуть. Зате відеоряд рясніє кадрами з партійними прапорами й гаслами на кшталт «Кривий Ріг за Ляшко». Формат відверто паркетний: «Олена Кальянова, ведуча: Криворіжжя із офіційним візитом відвідав лідер фракції РПЛ Олег Ляшко. Політик зустрівся із мешканцями села Лозуватка та з робітниками Інгулецького горно-збагачувального комбінату. Із селянами він поспілкувався про необхідність проходження мораторію на продаж землі, а з промисловцями про збільшення заробітних плат, аби українці не виїжджали за кордон. Разом із Олегом Ляшко Криворіжжя відвідала і його дніпровська команда на чолі із народним депутатом України Сергієм Рибалкою». Попри те, що політик зустрічався з народом, у сюжеті говорить лише він та його однопартієць Сергій Рибалка. Традиційно для таких сюжетів у матеріалі бачимо передвиборні обіцянки: «Ляшко: Я — автор закону про те, щоб внести зміни до Конституції і щоб замість продажу землі відновити тваринництво. Підтримка дотаціями на поголів’я скота, на компенсацію вартості, коли будують тваринницькі комплекси. Щоб не менше свиней було при владі і більше поросят було у селі, і корів, і гусей, і кролів і всього іншого. Тоді Україна буде нормально жити й не треба буде побираться по всьому світу за кредитами».

Сергій Рибалка з’явився в новинах ще й у п’ятницю, 8 лютого. У блоці новин у форматі гостьової студії він говорив близько семи хвилин на різні теми, а фактично піарив партію та її лідера.

Крім того, матеріали про Олега Ляшка, який «спілкується з людьми на ходу», та Юлію Тимошенко, яка «вийшла до земляків», незважаючи на перепони, з’явилися в ефірі 6 лютого в так званій рубриці «Важливо» між основним новинним блоком та новинами спорту й погоди.

11 канал

У новинах каналу було виявлено чотири матеріали з ознаками замовності (8 % від загальної кількості). Три з них із політичною складовою, а четвертий — із піаром компанії «Інтерпайп», яка належить власникові каналу Віктору Пінчуку.

Журналісти підготували два матеріали на користь Загіда Краснова, який у міськраді Дніпра очолює фракцію партії «Громадська сила». В обох він критикує чинну владу за проблеми в житлово-комунальній сфері. Перший матеріал під назвою «Платіжки за завищеними тарифами» вийшов в ефір 5 лютого. Схожий сюжет показали й на ахметовському 34-му каналі.

Спочатку в матеріалі розповіли про збільшені норми споживання газу, які були згодом скасовані, а потім різко перейшли на опозиційну риторику: «Постійне зростання вартості комунальних послуг доводить людей до зубожіння, вважає лідер “Громадської сили” Загід Краснов: “У нас в руководстве страны непрофессиональная власть. Недееспособная власть. Власть, которая поддерживает экономику страны благодаря кредитам европейских банков. Но кредиты нужно отдавать. У них остается такой легкий путь — залезать в карман наших граждан, вытаскивать в виде тарифов”».

Пряму мову Краснова в сюжеті дали двічі, а от пояснення, чи потрібно платити за нібито незаконну доплату за один місяць та як діяти далі, — ні. В сюжеті є коментар юриста, але він коментує щось інше: «Не реагировать на те начисленные сумы,обратиться письменно в “Днепрогаз” с просьбой предоставить информацию о структуре этой задолженности. Если эта задолженность больше трех лет, она должна быть, по идее, списана». А в сюжеті йдеться про нарахування за попередній місяць.

Другий «красновський» сюжет вийшов 7 лютого. У матеріалі «Житловий фонд у Дніпрі катастрофічно застарів» розповіли про те, що «почули зневірених мешканців лише в “Громадській силі”. До Загіда Краснова люди звернулися, бо політик допомагав їм і раніше». Ні коментарів місцевої влади, яка нібито нікого не чує, ні експертів у матеріалі немає. Сюжет закінчується словами кореспондентки: «“Громадська сила” вже 10 років допомагає містянам вирішувати комунальні проблеми. Та дніпряни мають і самі бути більш відповідальними, каже Загід Краснов. В тому числі вимагати від чиновників, аби ті виконували свої обов’язки».

До матеріалів із ознаками політичної замовності експерти також віднесли сюжет «Вчорашнє голосування за перейменування Дніпропетровської області» від 8 лютого, де єдиним коментатором і противником назви «Січеславська область» виступив народний депутат і кандидат у президенти Олександр Вілкул.

А 8 лютого в новинах піарили компанію власника телеканалу: «Компанія “Інтерпайп” запускає програму “Мехатронік клаб”», хоча про цю подію було відомо ще 3 лютого. «Ідея такої програми належить компанії “Інтерпайп”, яка не з чуток знає, як на ринку праці не вистачає фахівців з мехатроніки», — повідомили журналісти. Це іміджевий матеріал, який сприяє створенню образу «Інтерпайпу» як соціально відповідального бізнесу.

34 канал

Ознаки замовності експерти побачили в кожному шостому сюжеті, включеному до моніторингу, що становить 17 % проаналізованих новин. Усі — з політичною складовою.

Їх можна розділити на два умовні блоки, перший із яких піарить кінцевого бенефіціара каналу Ріната Ахметова як благодійника. Такі сюжети виходили в новинах щодня: «З 1000 дітей четверо народжуються з вадами слуху», «Здорове серце», «Допомогти вижити» тощо. Ці матеріали зроблені за одним кліше: починаються з опису проблеми чи хвороби, які спіткали проблемну родину. Далі — що все б закінчилися трагічно, якби не допомога Ріната Ахметова: «Маленька Ліза вже кілька років живе з пружинкою в серці, яка врятувала її. Це мініатюрний імплантат — оклюдор. Він усуває ваду назавжди. Тільки за два останні роки завдяки проекту “Здорове серце” Фонду Ріната Ахметова 58 малюків повернулися до повноцінного життя».

Ці матеріали створені з порушенням стандартів балансу думок і повноти інформації, а також відокремлення фактів від коментарів. У матеріалах про операції дітям журналісти всіляко підкреслювали щедрість Ахметова до тих, хто «ледве зводять кінці з кінцями», не вказуючи реальних обсягів допомоги: «Оскільки вартість пристрою, а це — десятки тисяч гривень, не доступна багатьом батькам, дорогий оклюдор родині Берегових надав фонд Ахметова».

Один сюжет став рекордсменом, бо в ньому не дотримано жодного зі стандартів. Ідеться про новину «Допомогти вижити» від 7 лютого. Цей матеріал отримав нуль балів за оперативність, бо згаданий у ньому брифінг про успіхи фонду Ахметова відбувся напередодні, 6 лютого.

Другий блок матеріалів із ознаками замовності на каналі присвячено кандидатам у президенти. Йдеться про три сюжети, і в усіх них фігурували одночасно Юлія Тимошенко, Олександр Вілкул та Олег Ляшко. Два з них (4 і 5 лютого) вийшли під рубрикою «Україна обирає Президента» і складаються з нарізки прямої мови цих політиків із короткими підводками до кожного. Зміст синхронів — критика на адресу нинішньої влади або тези, суголосні з передвиборними програмами. В одному з трьох матеріалів також згадується Арсеній Яценюк як той, хто хоч і не балотується у президенти, але залишається у великій політиці. Аналогічні матеріали щодня виходять на каналі «Україна», який належить Ахметову. Решта кандидатів протягом тижня навіть не згадуються.

А третій матеріал із ознаками замовності — сюжет від 8 лютого — це начебто дайджест подій у Верховній Раді за участі тих самих трьох кандидатів. І якщо Тимошенко та Ляшко говорять про глобальні речі, то Вілкул згадує перейменування Дніпропетровської області, стверджуючи, що «перейменування міст та областей не на часі». У матеріалі цю тезу не коментують ані представник Інституту національної пам’яті, який ініціював перейменування, ані історики чи краєзнавці.

Канал D1

Протягом моніторингового тижня в новинах телеканалу D1 виявлено лише один матеріал із ознаками замовності; це 2 % проаналізованого контенту.

Йдеться про сюжет «20 тонн гуманітарної допомоги із Франції», який вийшов в ефір 6 лютого. Як розповіли журналісти, до геріатричного пансіонату доставили гуманітарну допомогу із Франції. Глядачам повідомили, що саме «фонд “Солідарність” та Генеральний директор “Агро-Овен” Віктор Заворотний забезпечили підопічних закладу трьома сотнями сучасного медичного обладнання та меблів». Цим твердженням фактично ввели в оману аудиторію, оскільки ця гуманітарна допомога здебільшого стала можливою завдяки волонтерці Діані Дольс та «Асоціації медичної та благодійної допомоги “Франція — Україна”», яких у сюжеті не згадали.

Судячи з матеріалів інших ЗМІ про цю допомогу, фірма «Агро-Овен» надала транспорт від кордону до Дніпра, а фонд «Солідарність» виступив посередником між волонтеркою та пансіонатом. У сюжеті також є синхрон представниці фонду про те, що це вже вдруге надійшла така допомога. Однак про першу доставку допомоги повідомляли медіа у 2018 році, й тоді на події «піарилась» облдержадміністрація, а не фонд.

Президентом фонду «Солідарність» є Олександр Петровський, який, за даними «Детектора медіа», контролює телеканал. А відео телеканалу D1 про гуманітарну допомогу використовує в роликах на своєму ютуб-каналі благодійний фонд.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики

9 канал

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу експерти оцінили на 4,01 бала із шести можливих.

Насамперед в око впадає відсутність посилань на джерела інформації або їх розмивання. Особливо цим зловживала ведуча у студійних підводках. Наприклад, так виглядає початок матеріалу про підпал кав’ярні: «У Дніпрі коктейлями Молотова підпалили кав’ярню. Внаслідок підпалу постраждали три жінки, вони отримали опіки рук. Одна із них досі знаходиться у лікарні. Невідомі кинули у приміщення дві пляшки з горючою речовиною. Подія сталася 3 лютого близько 19:00 на площі Соборній. За даним фактом відкрили кримінальне провадження за частиною другою статті 194 Кримінального кодексу України. Це умисне знищення або пошкодження майна. Санкція статті передбачає позбавлення волі строком від трьох до десяти років. Проте, ця кваліфікація попередня. Її можуть переглянути на більш тяжку. Наразі поліція відпрацьовує всі можливі версії».

А в сюжеті «В Дніпрі зберігається одна із найбільших…» (4 лютого) журналіст вживає вислови: «кажуть в історичному музеї», «пояснюють археологи». Або ж у матеріалі від 6 лютого «У приймальню міської ради Дніпра…» автор повідомив інформацію без джерела: «Кажуть, попереднього дня людей було ще більше, записуються вдосвіта, чи не з п’ятої ранку».

Та найбільше порушень зафіксовано за стандартом повноти інформації: її забезпечено тільки у щоп’ятому сюжеті. Це і через недостатнє розкриття теми та брак важливих деталей, і внаслідок порушення вимог інших стандартів. Наприклад, однією з топ-тем тижня було виділення міською радою 140 мільйонів гривень на виплати допомоги мешканцям міста. Рішення міської влади спричинило шалені черги охочих отримати гроші, оскільки для цього був потрібен лише паспорт, ідентифікаційний код і заява з обґрунтуванням потреби у фінансовій підтримці.

Протягом тижня журналісти зробили два матеріали на цю тему. Перший, згаданий вище «У приймальню міської ради Дніпра…», розповідає про черги й можливу суму виплат. Другий вийшов в ефір 8 лютого — знову про розмір виплати. Та жоден із них не дає повної інформації про те, що відбувається. Відсутні коментарі експертів, які б оцінили рішення дніпровських чиновників та депутатів. Не вистачає й запитань від журналістів: чому не продумали механізму виплат, їх розмір, процедуру отримання до запровадження допомоги? Не зрозуміло, чи є на це гроші в бюджеті і яким чином вони там мають з’явитися. Однак журналісти обмежилися таким повідомленням: «На останній сесії міської ради Дніпра народні обранці вирішили направити близько 140 млн грн на матеріальну допомогу громадянам. Обґрунтували тим, що управління благоустрою може отримати субсидію з держбюджету. Умовно зайві кошти тоді віддадуть на соцполітику».

Далі секретар міськради Олександр Санжара зазначив, що допомогу в першу чергу отримають люди, які мають труднощі з оплатою комунальних послуг, і «таким чином через платежі гроші повернуться в міський бюджет». Яким чином контролюватимуть тих, хто претендує на виплати грошей, теж не ясно.

А у двох сюжетах про ремонт доріг журналісти каналу не забезпечили балансу думок. У матеріалі «Поточні та капітальні ремонти доріг» від 5 лютого розповідається, що дороги руйнуються через те, що їх будували за неправильною технологією. Утім, це тільки версія заступника міського голови, бо експертів чи підрядників журналісти не опитували. А в іншому сюжеті тему коментує лише заступник начальника обласної служби автомобільних доріг («Ямковий ремонт замість капітального» 6 лютого).

Експерти також помітили чимало оцінних суджень: «жахливі дорожні аварії», «непересічне комунальне підприємство», екскурсії, як проводять «досить часто», тощо. Показовим у цьому сенсі є сюжет «Ботанічний сад» від 6 лютого. У ньому журналісти, зокрема, повідомили, що «він працює не надто зручно — лише у будні з 09:00 до 15:00 години, але за великого бажання спланувати візит можна. Варто не пропустити яскраве видовище. На виставці дадуть усі необхідні рекомендації з догляду за кімнатними рослинами, бо там працюватимуть не просто продавці, а саме спеціалісти — рослинознавці».

Протягом тижня в новинах каналу вийшло шість неоперативних сюжетів. Принаймні, про ці події інші ЗМІ розповідали напередодні. Наприклад, сюжет від 7 лютого «У парку Дніпра знайшли боєприпас». Або про нове меню у школах — його показали у вівторок, 5 лютого, хоча подія відбувалася ще 2-го числа.

11 канал

Оцінка каналу за дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах становить 3,85 бала із шести можливих.

Не в останню чергу тому, що на каналі практикують короткі новини «на два абзаци», які складаються з підводки ведучого й одного синхрону. Вони не дають повної інформації про описувані події, а подекуди взагалі не зрозуміло, чому цей матеріал потрапив в ефір. Зокрема, через це новини телеканалу отримали низькі бали за дотримання стандарту повнотий «половинчасті» результати задотримання балансу думок.

Так, бракувало коментарів у 24 сюжетах із 51 проаналізованого, особливо в матеріалах, де когось звинувачували або згадували в конфліктній ситуації. Наприклад, у сюжеті від 4 лютого «У Дніпрі двоє ентузіастів» новинарі розповіли про двох чоловіків, які самостійно ремонтували дорогу. За словами журналістів, «здолавши декілька вибоїн та зробивши селфі, новоспечені активісти покинули переправу. У міськраді до такої ініціативи віднеслися скептично, мовляв, самі тільки-но збиралися все лагодити». Далі — лише коментар заступника міського голови, активістам слова не дали.

Прикладом порушення вимог цього стандарту є й сюжет від 6 лютого «Заради безпеки наймолодших мешканців», де батьки вирішили, що в усіх дитсадках потрібні камери відеоспостереження і що на це є гроші в міському бюджеті. В управління освіти журналісти по коментар чомусь вирішили не звертатися. І навіть не повідомили, скільки ж коштів потрібно на реалізацію цієї ініціативи.

А 7 лютого, висвітлюючи земельний конфлікт, журналісти знову не звернулися по коментар до міської ради. У сюжеті «Земельну аферу навколо шкільної території» розповіли про будівництво впритул до школи. І це попри те, що кореспонденти повідомляють: землю віддала в оренду, а потім дозволила приватизувати саме міськрада.

Є багато зауважень до достовірності. Журналісти у третині сюжетів повідомляли факт без посилання на джерела, називали розмите джерело або ж, отримавши коментар лише одного експерта / чиновника / скаржника, робили узагальнення й називали їх у множині. Наприклад, у сюжеті від 5 лютого «Будівництво хоспісу» журналіст каже «за словами фахівців», «обіцяють чиновники» або в сюжеті від 6 лютого «Нове життя занедбаних історичних будівель»: «фахівці з охорони культурної спадщини радять», «оновлені будівлі, кажуть, віддадуть під житло», «будинок органної та камерної музики підпорядковується Дніпропетровській обласній раді, і там підтверджують».

Ще одним прикладом є сюжет від 7 лютого «Поховальний вінок під двері» про активіста, який бореться з незаконними рубками й тепер отримує погрози. Сюжет насичений розмитими посиланнями: «за словами людей», «місцеві мешканці кажуть», «кажуть, бізнес на поваленні лісу робить і інший мешканець села» тощо. До того ж у цьомуматеріалі не забезпечено й відокремлення фактів від коментарів:«зрубують усе, до чого лише дотягнеться рука», «адже щоб закрити людям рота, нелегальні лісоруби перестали цуратися будь-яких методів», «гуркіт від бензопил вечорами чує ледь не все село».

Журналісти порушили цей стандарт у 12 сюжетах, нав’язуючи власні оцінки й даючи поради. У новині «Не дорога, я напрямок з небезпекою» від 6 лютого — «щоразу на цю дорогу водії виїжджають із страхом»,«соцмережі вже переповнені відео, де водії буквально проклинають дорожників», «десятки аварій та погнуті колеса», «його величність “Укравтодор”».

Як мінімум про десять подій журналісти протягом тижня розповіли глядачам із запізненням. Прикладами порушення цього стандарту є сюжети «Церковна інавгурація» від 5 лютого, оскільки урочиста інтронізація митрополита Епіфанія відбулася ще 3-го, «Сучасний освітній простір» від 7 лютого, хоча про це місцева влада повідомила вранці 5 лютого. Яскравим прикладом порушення цього стандарту є й сюжет від 8 лютого «Сучасне міське середовище» про реконструкцію річкового вокзалу, хоча інші медіа повідомили про це ще тиждень тому.

34 канал

Дотримання стандартів у новинах оцінили на 4,04 бала із шести можливих.

Найнижчі показники у 34-го каналу виявилися за стандартом повноти інформації. Насамперед через порушення стандартів балансу думок і достовірності. Експерти дійшли висновку, що кореспонденти служби новин системно грішать невиправданими узагальненнями, коли думку одного фахівця поширюють на цілу спільноту: взяли коментар у лікаря — «медики кажуть» тощо. Або ж джерела оприлюдненої інформації не вказують узагалі.

Одним із прикладів порушення одразу двох цих стандартів є сюжет від 4 лютого «Пульс українця». Якщо вірити матеріалу журналіста, то «масове підвищення цін (на продукти харчування) спеціалісти пов’язують із перерахунком субсидій». Щоправда, спеціаліст у сюжеті лише один. Автори матеріалу не звернулися більше ні до кого з експертів, хоча медіа називали й інші причини подорожчання, наприклад, зростання цін на газ та електроенергію.

Аналогічні вади бачимо і в сюжеті «Ремонт своїми силами», в якому йдеться про те, що мешканці Дніпра самостійно латали ями на нещодавно відремонтованому мосту. Свою думку в матеріалі висловив лише заступник міського голови. Крім того, журналісти послалися на інформацію в соцмережах та на якихось неназваних підрядників: «Підрядники були вимушені покласти тимчасовий асфальт. Він, кажуть, не витримав навантаження».

Загалом, неверифіковані пости й коментарі із соцмереж як самодостатнє джерело інформації в новинах каналу трапляються неодноразово. Скажімо, 4 лютого в сюжеті про крадіжки в квартирах «Стукають у двері та цікавляться» журналіст цитує коментарі у Фейсбуку, які підтверджують «нову схему квартирних злодіїв»: «Ходят по квартирам то ли риелторы, то ли воры. Высматривают и выспрашивают», «У нас на этаже стоит камера. Постоянно кто-то лазит и днем, и ночью. Так что будьте бдительны».

Маніпулятивним виглядає таке «жонглювання» узагальненнями в сюжетах із ознаками замовності. Скажімо, в такий спосіб не дотримано стандарту достовірності в матеріалі «Україна обирає президента», який вийшов в ефір 6 лютого. Тут ті чи інші явища / факти / тенденції то «експерти пояснюють», то «політологи впевнені», а насправді їх коментує один експерт.

До третини проаналізованих новин експерти мають претензії й через засилля оцінних суджень. Наприклад, такі вади притаманні сюжетам, де фігурують діти або сім’ї, які потрапили у скруту, — в них забагато епітетів. А в матеріалі «Руйнівна десятка» від 5 лютого автор переймається змінами в місті й робить власні висновки: «Зруйноване дитинство. У 2008-му таке відчуття було чи не у кожного дніпрянина, коли знесли універмаг “Дитячий світ”». Емоційно журналісти каналу подали й тему майбутнього перейменування Дніпропетровської області. У сюжеті «Дніпропетровщину лихоманить» журналіст каже: «уже другу добу не вщухають розмови про перейменування, у соцмережах здійнявся чималий галас», «а це та ще морока», і закінчує матеріал своїми роздумами про ймовірні проблеми дітей: «Отож кому-кому, а школярам на уроках географії клопоту додасться».

Неоперативними визнано 5 із 46 проаналізованих сюжетів каналу. Наприклад, 5 лютого в ефірі показали сюжет «Маршрутки — геть?», де інфоприводом стала заява міністра інфраструктури Володимира Омеляна про відмову від маршруток у майбутньому, яку він озвучив іще 21 січня. До того ж, про ці плани було відомо ще влітку минулого року.

Ще один приклад — сюжет «У Дніпрі реорганізовують навчальні заклади» від 7 лютого. Початок був гучний: «Закрити школи й звільнити вчителів — у Дніпрі реорганізовують навчальні заклади. Такий проект рішення з'явився на сайті міської ради». Наприкінці сюжету авторка повідомляє, що проект рішення відклали. Щоправда, згідно з інформацією на сайті міськради, проект рішення оприлюднили ще 9 січня, а зняли — 21 січня.

Канал D1

34 % проаналізованих сюжетів відповідають усім вимогам інформаційної журналістики. Водночас абсолютно провальних матеріалів, які «заробили» всього по 1-2 бали із шести можливих за відповідність фаховим стандартам, теж чимало, — близько 20 %. Через таку строкатість і загальний бал не високий — 4,08 бала.

Очікувано найнижчі оцінки за стандартом повноти інформації, але вони вищі, аніж в інших дніпровських каналів — 0,34 %. На зниження показника вплинули порушення інших стандартів. Йдеться про баланс думок, який, наприклад, не забезпечено у матеріалі від 4 лютого «М'ясо та гречка — лідери здорожчання». Як і колеги з 34-го каналу, журналіст D1стверджує, що подорожчання продуктів, «на думку експертів», може бути пов’язано з монетизацією субсидій. Утім свою думку висловив лише один експерт. Цей матеріал також отримав нуль балів за стандартами точності та відокремлення фактів від коментарів — за безпідставні узагальнення. Ще один сюжет того ж дня, «Як має виглядати харчування у школах», містить кілька розмитих посилань на джерела інформації: «розробники меню кажуть», «радять телефонувати», «технологи та кухарі зазначають», тож порушує ще й стандарт достовірності.

Одним із сюжетів-рекордсменів за кількістю порушень цих стандартів є матеріал «Продовжити життя безнадійно хворих» від 7 лютого про паліативну допомогу у Дніпрі. Журналіст каже: «І наразі саме Дніпро експерти називають лідером цього процесу в Україні», хоча в матеріалі не бачимо ані експерта, ані хоча б чийогось синхрону з таким твердженням. Додатково журналіст згадує інші джерела своїх даних: «за словами чиновників», «фахівці наголошують», «у департаменті охорони здоров’я запевняють».

Також одним із яскравих прикладів сюжетів із порушеннями фахових стандартів є матеріал «Неякісна робота чи диверсія» 6 лютого. Тут ціла низка посилань на «анонімів»: «в обладміністрації наполягають», «недоліки, кажуть у садочку, залишили по собі будівельники, саме з їхньою недбалістю тут пов’язують теперішні проблеми. Набідокурили, кажуть, з вентиляцією», «підрядники кажуть». У сюжеті йдеться про нещодавно відкритий дитячий садок, який залило водою через дірки в даху. В матеріалі поганим словом час від час згадують компанію, за якою ліквідовують недоліки й потоп. Однак журналістка не називає компанії й не спробувала отримати коментар їхнього представника.

Бракує балансу думок і в інших матеріалах. Наприклад, у двох сюжетах про ремонт доріг — «Допоможи собі сам» від 4 лютого та «Невірна технологія укладання» від 5 лютого, де єдиним спікером є заступник міського голови Дніпра.

А 7 лютого вийшов сюжет «Черги під міськрадою» про виділення 140 млн грн допомоги мешканцям. Резонансну проблему коментує лише секретар Дніпровської міської ради, мовляв, інформація була «невірно розтлумачена».

Ще одним прикладом відсутності коментарів опонентів є сюжет «Понад три роки родина загиблої у ДТП», у якому розповідають про суд. Тут максимально представлено позицію родичів загиблої, а підсудний від коментарів відмовився. У матеріалі вкрай необхідний коментар прокурора, бо, як сказала ведуча, «раптово хід судового процесу розвернувся на 180 градусів».

Порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів у новинах каналу журналісти побачили також у сюжеті від 8 лютого «Масштабна прем’єра “Крути 1918”». Описуючи подію, журналіст каже: «вражаючі декорації», «масштабна прем’єра», «сотні акторів».

Що ж до «свіжості» новин, то порушення стандарту оперативності були поодинокими. Зокрема, в матеріалі про плісняву у школі «Докучлива пліснява», який показали 8 лютого, хоча протест батьків був 7 лютого. Щоправда, на відміну від інших каналів, журналісти D1отримали коментар лікарки, яка говорила про небезпеку для дітей.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.