15:30
Понеділок, 12 Листопада 2018

Телевізійна революція у Дніпрі: нові канали та старі інтереси

Передвиборчі процеси перекроїли традиційну карту телевізійного ринку в Дніпрі, одному з найбільших обласних центрів країни. Поява новачків, які навіть не встигли почати повноцінне мовлення, вже поставила частину старих міських телеканалів на межу виживання через повне кадрове знекровлення. Хто ці новачки та чого чекати від них найближчим часом?
Телевізійна революція у Дніпрі: нові канали та старі інтереси
Телевізійна революція у Дніпрі: нові канали та старі інтереси

Як було

Традиційний ринок постачальників інформаційного телепродукту в Дніпрі — це три телекомпанії, які належать трьом олігархам:

Зазвичай саме ці три канали були найвпливовішими серед місцевих ЗМІ у Дніпрі. Четвертою за впливом була обласна державна студія телебачення, яка виходила в ефір як 51 канал (нині – регіональна філія Суспільного мовника). Основними глядачами телеканалу були мешканці області, які не отримували сигналу решти телекомпаній Дніпра.

Війна за кадри

Усе змінилося влітку 2018 року, коли невелика кабельна телекомпанія ПП «ТРК “Регіон”» почала в буквальному сенсі скуповувати режисерів, операторів, журналістів та інженерів у своїх іменитих і впливових конкурентів. Одночасно з 9-го каналу («Приват ТБ Дніпро») пішли головний режисер, головний оператор і технічний директор. Ще кілька працівників керівництву каналу вдалося втримати на умовах сумісництва, принаймні, поки новачок не запрацює на повну потужність.

«Це були тяжкі часи, — каже Ольга Владимирова, директорка 9-го каналу. — Але ми нічого не могли вдіяти. Конкуренти не почали навіть працювати, а пообіцяли зарплату, яка значно перевищувала наші можливості». І це був лише початок. Новачки почали перекуповувати фахівців і з інших каналів.

«У мене із шести операторів залишилися три. Один режисер монтажу. Великий відтік журналістів. Ми теж піднімаємо зарплату, але дуже важко конкурувати із ТРК “Регіон”, у цьому плані», — каже директор 11-го каналу Сергій Педашенко, хоча його канал фінансується олігархом Віктором Пінчуком.

Наразі найгарячіша конкуренція точиться за операторів і режисерів монтажу, каже Сергій Педашенко. Кількість цих фахівців обмежена, тому їхня праця коштує дорожче, ніж журналістів. Утім, із ними теж виникла проблема. «Журфак Дніпропетровського національного університету щороку випускає нових журналістів, але де вони? До телеканалів доходять одиниці. Але щойно починають працювати, як одразу їдуть у Київ», — скаржиться директор 11-го каналу.

Передвиборче перетворення ТРК «Регіон»

ПП «ТРК “Регіон”» — не нова телерадіокомпанія. Вона з’явилася наприкінці 90-х у Синельниковому, невеличкому містечку на Дніпропетровщині з населенням 30 тисяч мешканців. У 2013 році в ТРК «Регіон» з’явилися нові, непублічні інвестори. Колишня директорка «Регіону» Анастасія Староскольцева каже, що ними були генерал СБУ, народний депутат Юрій Самойленко і генерал СБУ, начальник «охранки» Януковича Сергій Ганжа. Обидва генерали втекли після Революції гідності. Самойленко — в ДНР, де очолив мережу супермаркетів «Перший Республіканський», Ганжа виїхав у Крим і наразі перебуває в розшуку. За 2013 рік ТРК «Регіон» встигла отримати ліцензію на мовлення в чотирьох обласних центрах. Проте основною метою було м. Дніпро.

Попри те, що в обласному центрі в ТРК було лише кабельне мовлення, всі інвестиції окупилися на виборах 2014 і 2015 років, запевняє Анастасія Староскольцева. Каже, на політичній рекламі й ефірах із кандидатами студія заробила тоді понад п’ять мільйонів гривень. Утім, після виборів 2015 року ТРК «Регіон» жила лише в напівсонному режимі, де єдиними змінами були зміни власників. Чергова зміна сталася у травні 2018 року й найнепомітніша телекомпанія Дніпра раптово почала полювання за телевізійниками, обіцяючи зарплату, вищу, ніж в усіх місцевих конкурентів.

«Ми не винуваті, що телевізійників довели у Дніпрі до зйомок весіль заради виживання. Ми ретельно обираємо кращих і пропонуємо — майже ніхто не відмовляється. Даємо не лише гроші, не такі вже й великі, але й можливість самореалізації на великих проектах, даємо великі можливості», — каже директорка ТРК «Регіон» Ірина Хуторська.

Серед перших змін — перейменування каналу з «Регіону» на Д1. Адже в каналу амбітні плани щодо розширення: отримання цифрової ліцензії 24-годинного мовлення на всю Дніпропетровську область. Нацрада таку можливість обов’язково знайде, впевнені на Д1. Тут мріють і про вихід на національний рівень. Директорка каналу із захватом розповідає про закупівлю великої кількості нової техніки.

Наразі канал працює в тестовому режимі й живе в тісних коридорах старого приміщення. Незабаром його очікує переїзд у новий офісний центр у середмісті. Для його студій відводиться 18-й поверх великого офісного центру. Доти канал продовжить збирати кадри з інших телеканалів, каже новий керівник інформаційної служби Олександр Чиж, який донедавна працював на «Громадське Дніпро»: «Наразі в нас 50 фахівців, але ми вже запросили ще 20. Ми не хочемо працювати зі студентами — лише з тими, кого не потрібно вчити, щоб отримати одразу якісний продукт і зробити яскравий старт».

«У нас буде багато політики. Ми будемо відкриті для усіх, а хто не захоче до нас іти — прийдемо до них самі. Ніякої компліментарних матеріалів, ніяких розважальних програм, хоча про дітей і спорт ми теж не забудемо. У нас фактично вмерла спортивна журналістика і ми дамо їй друге життя й нові імена», — обіцяє Ірина Хуторська. У планах постійні прямі включення до ефіру, кілька випусків новин на добу, щоденна аналітика.

Утім, питання про інвестора, який забезпечив таке вибухове зростання, викликає паузу в розмові. Директорка каналу виходить, а коли повертається, обіцяє назвати його ім’я лише наприкінці грудня 2018-го, коли канал офіційно почне працювати в повному обсязі.

Офіційно ПП «ТРК “Регіон”» належить ТОВ «Телебачення майбутнього». Кінцева власниця — Ірина Гончар. Але працівники самого каналу називають зовсім інше ім’я: Олександр Петровський. Попри те, що він тривалий час був непублічною особою, про нього чимало писали місцеві й національні ЗМІ — і як про представника силового крила групи «Приват», так і в контексті кримінального минулого. Із 2014-го його фонд «Солідарність» активно працював із військовими й волонтерами.

Андрій Павелко та Олександр Петровський

У 2017 році донька Олександра Петровського вийшла заміж за сина Андрія Павелка. Останній — народний депутат від Блоку Петра Порошенка, голова бюджетного комітету Верховної Ради, президент Федерації футболу України. Після цього почався новий етап виходу Олександра Петровського в публічну сферу. В ефірі 5-го каналу, що належить Президенту України Петру Порошенко, з’явився фільм «Дніпро 2014», у якому саме Олександра Петровського називають людиною, що врятувала Дніпропетровську область від «русского міра». Нібито інші лише піарилися на його заслугах. У цих «інших» легко читалися чинний мер міста Борис Філатов і Геннадій Корбан — вони стали героями аналогічного фільму «Битва за Дніпро», який у 2014 році вийшов у ефірі «1+1».

Олександр Петровський і Гліб Пригунов

Відтоді Олександр Петровський регулярно з’являється в супроводі Андрія Павелка й голови обласної ради, бепепешника Гліба Пригунова. Приводом для публічних появ було привезення «благодатного вогню» на Великдень (Паску), публічне фотографування із Кубком Ліги чемпіонів. Саме тоді у Дніпрі почали говорити про політичні амбіції Петровського, пов’язані з БПП. Придбання власного каналу — ще один крок для їхньої реалізації незалежно від власників інших впливових регіональних ЗМІ: Ахметова, Пінчука й Коломойського. Останнє прізвище теж часто згадують серед імовірних інвесторів нового каналу, адже все його керівництво — це вихідці саме з «Приват ТБ Дніпро».

Телеканал «Відкритий»

Іще один головний біль для традиційних каналів Дніпра — телеканал «Відкритий» (ТОВ «А бізнес»). Наразі він теж лише готується до повноцінного старту й поки запустилися лише його інтернет-сайт і власний прес-центр. «Відкритий» створювався з нуля. Півмільйона доларів було витрачено на закупівлю нового обладнання, каже Анастасія Староскольцева, директорка каналу. Вона уточнює, що в цю суму не входить ремонт і оренда приміщення.

Анастасія Староскольцева

Повноцінне мовлення «Відкритий» ще не почав, але все необхідне для цього вже є, в тому числі побудовані нові студії. Наразі на «Відкритому» роблять тестові прогони ведучих і теж скуповують фахівців у конкурентів. «Ми сколихнули телевізійне болото Дніпра, намагаємося повернути гідність професії телевізійника», — каже Анастасія Староскольцева. Вона визнає, що у «Відкритого» дещо менші можливості, ніж у конкурентів із «Регіону», тому частину штату укомплектували новачками й тепер готують їх до активної роботи, розповідає директорка. У планах «Відкритого» — шість випусків новин кожного дня із вечірньою аналітикою й гостями у прямому ефірі. Наразі на каналі вже 50 фахівців і їхню кількість планують довести до 70.

Наразі «Відкритий» завершує укладання угод із кабельними операторами й готується до боротьби за обласну цифрову ліцензію, яка має з’явитися із відкриттям нового мультиплексу. У її появі тут впевнені не менш ніж на «Регіоні», як упевнені у великих шансах на перемогу в боротьбі за неї. Сподіваються, що це станеться до президентських виборів.

Інвестор «Відкритого» — Сергій Касьянов, власник великих аграрних бізнесів. У 2005-му він був першим головою Дніпропетровської ОДА, призначеним новим Президентом Віктором Ющенком. Проте вже за місяць його вимушено замінили через бурхливі акції протесту у Дніпрі. Касьянов обирався у 2006 році й до Верховної Ради. Але довгою його політична кар’єра не була. Натомість Касьянов потрапив під звинувачення в розкраданні майна АО «Родовід Банк», а його агрохолдинг KSG Agro опинився на межі банкрутства. У 2016-му Касьянова навіть було взято під домашній арешт на півтора місяці. Можливо, тому він вирішив відкрити власний телеканал і повернутися до політики.

Керівник інформаційної служби «Відкритого» — це ветеран 11-го каналу Павло Федосов. Каже, пішов не лише заради грошей, хоча це не останній чинник, але й щоб зробити новий, позбавлений політичних симпатій і антипатій інформаційний канал.

Перша повністю укомплектована редакція — це програма розслідувань, яка вже активно готує матеріали. Що саме розслідуватимуть журналісти «Відкритого», вже зрозуміло: дії міських посадовців та витрати міського бюджету. Навіть до запуску повноцінного мовлення почався його конфлікт із міською владою. Директорка каналу стверджує, що прес-служба міськради ігнорує запити «Відкритого» й забороняє пускати його журналістів закладів, які контролюються містом.

Водночас у «Відкритого» міцні зв’язки із пропрезидентською ОДА й БПП в обласній раді: чоловік директорки каналу, Володимир Федоров, працює радником Гліба Пригунова, голови облради з питань інформполітики. Сам Гліб Пригунов, разом із головою фракції ББП в міській раді Камілем Примаковим і заступником голови облдержадміністрації Олегом Кужманом відвідали відкриття сайту каналу й побажали не критикувати обласну владу.

Таким чином Блок Петра Порошенка у Дніпрі перед виборами Президента отримує два потужні інформаційні ресурси й може збільшити вплив на виборців у разі отримання обома каналами цифрової ліцензії.

Телеканал міськради «Дніпро ТБ»

Третій новачок — комунальне підприємство міської ради «Дніпровська міська студія телебачення» («Дніпро ТБ»). Студія існувала як складова 34-го каналу, контрольованого Рінатом Ахметовим. Початок роботи депутатів міської ради нового скликання відзначився бурхливим протистоянням численних представників «Опозиційного блоку» із міським головою. Це стимулювало відокремлення комунальної студії в окрему структуру. «Дніпро ТБ» запропонував міським телевізійникам конкурентну зарплату й отримав ліцензію на 24-годинне мовлення в кабельних мережах Дніпра.

На «Дніпро ТБ» теж загострилися кадрові питання: студія намагається створити колектив із 70 телевізійників не лише за рахунок кадрів конкурентів, але й із студентів-журналістів. За ними теж полюють конкуренти й телестудії доводиться докладати чималих зусиль, аби зберегти колектив.

На відміну від конкурентів-новачків, «Дніпро ТБ» вже почав 24-годинне мовлення в ефірі. 100 % контенту — власне виробництво. «Дніпро ТБ» теж робить акцент на інформаційній складовій, тобто новинах, аналітиці й авторських програмах. Керівник «Дніпро ТБ» Юрій Христьян теж каже про амбітні плани щодо отримання цифрової ліцензії на мовлення по всій Дніпропетровській області. На каналі активно готуються до боротьби за неї.

Борис Філатов

На виборах 2020 року, коли обиратимуть міських голів і депутатів місцевих рад, «Дніпро ТБ» може виявитися головним інформаційним ресурсом нинішнього мера Дніпра Бориса Філатова.

Старі телеканали Дніпра

Серед традиційних телеканалів найлегше появу грошовитих новачків переживає 34 канал, найпотужніший за можливостями і фінансуванням. Тут найменші втрати, які одразу вдалося замінити. Олександр Сапожніков, піар-директор каналу, каже, що 34-й в останні роки утримував першість за рівнем зарплати серед телевізійників у місті. Вони менші від пропозицій нових каналів, але й перспективи надійніші — 34 канал буде працювати й після виборів. У нього вже є цифрова ліцензія на обласне мовлення, угоди з кабельними операторами й аналогове мовлення.

34 канал частину контенту купує, й це дає можливість зосередитися на інформаційних програмах. У каналу чотири унікальних випуски новин у прямому ефірі й кілька повторів. Тут дещо іронічно ставляться до планів конкурентів робити щогодинні випуски із прямими включеннями.

11 канал, що входить до групи каналів Віктора Пінчука, теж має кілька випусків новин, два з яких можуть іти у прямому ефірі. Інша справа — загострення кадрових проблем, а відтак і спроможність реалізувати потенціал. Але перед виборами кадрові негаразди можуть бути вирішені через залучення журналістів СТБ та ICTV, які теж входять до медійної імперії Віктора Пінчука. Такий досвід канал уже має.

Цифровий шок для телеканалів

Представниця Нацради з питань телебачення і радіомовлення у Дніпропетровські області Олена Усенко зазначає, що справжні випробування для більшої частини місцевих телеканалів ще попереду. Вони пов’язані з остаточним переходом на цифрове мовлення. Наразі вільних цифрових частот у самому Дніпрі немає. Але вони є в шести містах області, і на останньому конкурсі Нацрада не захотіла віддавати їх холдингу Ігоря Коломойського. Із міських каналів лише 11-й і 34-й мають цифрові ліцензії, й лише вони можуть почуватися спокійно.

Якщо не буде знайдено можливостей, у тому числі технічних, для отримання нових ліцензій на цифрове мовлення, 1 травня 2019-го з ефіру зникне кілька телеканалів в області, в тому числі 9 канал («Приват ТБ Дніпро»), який досі не має ліцензії на цифрове мовлення. Так само незрозуміла перспектива нових каналів, які мають почати кабельне мовлення у грудні 2018 року. Фактором перемоги на телевізійному ринку Дніпра можуть стати не професійні якості колективів, а отримання цифрових ліцензій, яких на всіх охочих просто не вистачить.

Фото - з відкритих джерел

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6083
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
19 Листопада 2019
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду