Такі результати висвітлив моніторинг регіональних медіа в області, який здійснила чернівецька експертна група Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.

Коли ще в червні заангажована інформація на сайтах Чернівців становила 34,4%, то в липні «джинсовою» стала майже половина публікацій, а подекуди й більше:

• BukNews  – 60%,
• «Букінфо»  – 40%,
• «Чернівецький промінь» та ChernivtsiTimes – по 48%.

Політична заангажованість

Виразно сформувалися симпатії онлайн-видань до політсил, які «замовляють музику». Наприклад, «Букінфо» та BukNews віддають перевагу нинішній владі («Народний фронт», «Свобода», «Батьківщина», «Самопоміч»), натомість «Чернівецький промінь» та ChernivtsiTimes підтримують опозиційне «Рідне місто» й різко критикують депутата ВР від «Народного фронту» Максима Бурбака та чинного мера Олексія Каспрука. Відповідно й авторитети-джерела у кожного свої: для сайту Chernivtsi Times це місцеві політики Володимир Бешлей, Василь Продан та Оксана Продан, для «Букінфо» та BukNews – Максим Бурбак.

Спостерігаємо виразну політичну заангажованість щодо формування редакційної політики. Наприклад, Роман Скигар є власником каналу та сайту «Чернівецький промінь» і водночас Роман Скигар, відповідно до даних Головного територіального управління юстиції, є керівником Чернівецької обласної організації політичної партії «Рідне місто». Про це пишуть журналісти Владислав Баранський та Надія Вірна в матеріалі «Про статки багатих і бідних депутатів Чернівецької міської ради VII скликання». Тож канал і сайт часто апелюють до керівника фракції «Рідного міста» в міськраді Василя Продана як найавторитетнішого джерела інформації: наводять його коментарі з різних політичних приводів, цитати із сесій міської ради, багатообіцяльні популістські заяви, навіть повідомлення зі сторінки Фейсбук. Водночас баланс інформації – це найменше, на що звертають увагу: думку політичних опонентів не враховують. Таким чином порушено збалансованість і повнота висвітлення подій.

Та ще й журналісти примудряються з однієї прес-конференції політика подати кілька позитивно забарвлених іміджевих матеріалів. Ось для прикладу як це зробив сайт ChernivtsiTimes у лютому: «Василь Продан про блокування сесії та “обізнаність” деяких активістів», «Василь Продан: завтра чернівецькі депутати звертатимуться до Кабміну на захист БДФЕУ», «Василь Продан: регламент міської ради розроблявся разом із громадськими активістами», «Василь Продан закликав прокурора Чернівців не коментувати політичні заяви депутатів», «Василь Продан: Призначення директорів шкіл та дитсадків має погоджувати міська рада...»

Досить часто джерелом інформації на «Чернівецькому промені» є ще один депутат від «Рідного міста» – Володимир Бешлей. На жаль, інших політиків чи депутатів ніби й не існує. Їхню діяльність майже не висвітлюють.

На переповненість чернівецького інтернет-простору «джинсою» звертають увагу й інші експерти ІДПО, які здійснювали паралельний моніторинг. Сумська експертка Алла Ярова констатує: «Упадає в око незвично, як для такого тихого, невиборчого часу, велика кількість матеріалів з ознаками політичної замовності (політичної “джинси”). Матеріали, зокрема, інформаційних сайтів дають підставу казати, що кожне з видань має свого чи своїх політичних улюбленців, тих, на чий політичний млин вони ллють однозначно позитивно заряджену воду, і водночас тих політиків, чию репутацію, що називається, підмочують чи підточують. Візьмімо для прикладу сайт ChernivtsiTimes. Явний антипат сайту – міський голова Каспрук. Ось кілька матеріалів: “Каспрук “здає” місто перевізникам?”, “29 травня в міській раді з’явиться секретар, а Каспрук складе повноваження мера”. В останньому говориться: “Ураховуючи наших талановитих та розумних школярів, є впевненість, що свої обов’язки вони виконуватимуть значно краще або принаймні не гірше ніж діючий мер” (!?)».

«Прес-релізм» і брак власного контенту

З такими підходами й розумінням стандартів подієвість як основний інфопривід у ЗМІ відходить на другий план, натомість коментованість події тим чи іншим політиком стає своєрідним медіахітом. Маємо не журналістику подій, а журналістику думок, у якій політики зі своїми заявами фігурують зовсім невиправдано, а їхні коментарі штучні, притягнуті до ситуацій. Граючи на читача, регіональні діячі всезнаюче коментують рішення уряду, події у ВР, роблять широкі популістські жести, голі декларації, розраховані на легковірний електорат, не обтяжений медіаграмотністю.

На жаль, і самі журналісти підіграють: ідуть за простим фактажем, у глибину подій не вникають: так проблеми заговорюють, і шляхів їх розв’язання не видно. Деякі заголовки з огляду на суспільну значимість узагалі викликають сміх: «На відкритті Петрівського ярмарку Оксана Продан отримала пряник» («Чернівецький промінь» від  09.07.2016).

 Маємо констатувати: регіональна журналістика так і не стала незалежною, залишилася «паркетною» («паркетністю» позначено публікації, які зазвичай містять коментарі тільки чиновників без балансу думок). Для неї характерно:

• зловживання офіціозом та обслуговування політично-урядових структур;
• «прес-релізм»: матеріали прес-служб друкуються практично без змін, фото теж нерідко забезпечують прес-служби партій та політиків або офіційні сайти;
• онлайн-ЗМІ переповнені дайджестами з місцевої преси та центральних видань, із сайтів офіційних структур, коментарями держпосадовців;
• бракує власного контенту, мало авторських матеріалів;
• рідко джерелами є власні кореспонденти та очевидці подій;
• мало коментарів експертів.

Наприклад, із 25 моніторингових матеріалів «Букінфо» 10 є передруком з офіційного сайту міської ради, прес-служби ОДА та райрад; у шести матеріалах джерелом є голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак та в одному лідер партії «Свобода» Олег Тягнибок, і журналісти посилаються навіть на пости у Facebook як на основні джерела; три матеріали написано на основі прес-релізів із різних прес-конференцій… 

У поспіху достовірність новин у соцмережах не перевіряють, тож потім доводиться спростовувати. Проте кількість посилань на Facebook не зменшується, і, на жаль, часто соцмережі є єдиним джерелом інформації в матеріалі. Пригадується, як активно сайти публікували селфі голови обласної ради «батьківщинця» Івана Мунтяна, узяте із Facebook, де він хизувався молитовним сніданком з Обамою (на фото).

Назви матеріалів демонструють оціночні судження, публікації не підкріплено фактами й коментарями експертів, без посилань на фахові джерела. Явище або подію коментують журналісти, які не є достатньо компетентні. Для прикладу наведемо таке:

 «Букінфо» – «"Народний фронт" не голосуватиме за жоден законопроект, поки мільярди Януковича не спрямують на захист країни», –Максим Бурбак; «Бурбак каже, що конфісковані гроші Януковича підуть на підвищення соцстандартів та армію»; «Бурбак звернувся до міністра екології Семерака особисто перевірити численні факти нищення природи на Буковині, зокрема й Смугарських водоспадів»; «Максим Бурбак популістам у Раді: “Не дочекаєтеся!”»

BukNews – «Народний фронт» не голосуватиме за жоден законопроект, поки мільярди Януковича не спрямують на захист країни», - Максим Бурбак;Максим Бурбак: «Конфісковані гроші Януковича підуть на підвищення соцстандартів та армію»; Максим Бурбак: «Верховна Рада дієздатна, скільки б популісти не намагалися довести протилежне»; «Наводити порядок зі Смугарськими водоспадами й екологією на Буковині буде особисто міністр. На прохання нардепа Бурбака»;«Аваков подякував Бурбаку й всім залізничникам за розмінування магістралей і запуск першого потяга!»

Одні й ті самі теми, акценти, кути подачі як «вдала» робота прес-служб. А це ось інша замовність – антипіар:

ChernivtsiTimes – «Люди поскаржилися Бешлею на бездіяльність Каспрука»; «Бешлей викрив схеми “фронтовиків” із протягування земельних “шкурняків”; «Бурбак знову “кинув” своїх виборців»; «Бурбак мститься “Рідному місту” за те, що не проголосували за його “шкурняки”, «Бурбак придумав для своїх «шкурняків» нову назву – “Індустріальний парк” і знову спробує протягнути їх на сесії».

«Чернівецький промінь» – «Депутат міськради викрив земельні “шкурники”“людей Федорука”; «Нардеп Бурбак за допомогою міністра Петренка просуває власні інтереси на “Буковинці”; «Бурбак мститься депутатам “Рідного міста”, бо вони не дозволили протягти на сесії його “шкурники”; «Родина Бурбаків продовжує розширювати свій бізнес на Гравітоні».

Може здатися, що в регіоні панує бурхливе політичне життя. Але насправді розгортається воно тільки в моніторі. Видно, що майже вся подієвість із подачі мас-медіа крутиться навколо двох-трьох політиків. А читачі спостерігають цю дрібну містечкову метушню на екранах своїх комп’ютерів. Та ще й, приміром, у таких судженнях: «вірний “зброєносець” Микола Федорук», «недолуге управління містом», «з барського плеча “відвісили”, «мажоритарникам дали як “хабар”», «кинув» своїх виборців плюнувши в очі, “старий лис” Федорук», «можливість “зрубити бабла” через численні підставні “фірми-прокладки”», «різниця виводиться в кишеню “фронтовиків”»... І це в межах лише одного (!) матеріалу («ChernivtsiTimes» від 06.07.2016).

Неналежне маркування й

нестача матеріалів щодо браку матеріалів про війну

Сумська експертна група, яка моніторила в травні чернівецькі ЗМІ, дивується: «На сайтах доволі часто автори втрачають межу між літературною мовою та розмовною говіркою. Може, це така мода на Буковині, але, читаючи окремі публікації, дістаєш враження, що це публікації з приватних блогів, де дозволяється певний “стьоб”. А тим часом інтернет-видання позиціюють себе як ЗМІ». Прикро, що «шкурняки» стають символом політичної буковинської журналістики… «Дрібні вчинки дрібних політиків…» – цитує ChernivtsiTimes (07.07.2016) фейсбуковий допис Василя Продана. Чим не характеристика власного контенту?  

Також у чернівецьких онлайн-медіа зовсім не дотримуються належного маркування. Рубрикація «Реклама» та «На правах реклами» відсутня повністю, а «Чернівецький промінь» запровадив власну новинку: «Матеріали опубліковані з позначками (р), (pr), (спецпроект) публікуються на правах реклами». Урешті маємо, що голова регіонального осередку партії «Батьківщина» Іван Мунтян (він же – голова облради) вітає однопартійців із 17-річчям партії ВО «Батьківщина», і текст друкують на загальних підставах, як інформаційний продукт (BukNews, Chernivtsi Times).

 Який же вигляд мають буковинські сайти в контексті України? У підсумковому звіті керівника моніторингового проекту ІДПО Світлани Єременко читаємо, що в травні кількість матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності й немаркованої реклами на сторінках українських інтернет-ЗМІ становила 24,6%, у лютому – 19%. На цьому тлі бачимо, що буковинські сайти зі своїми 49% очолили сумний антирейтинг, та ще й їхня якість навіть нижча, як у сепаратистських ресурсів ДНР/ЛНР, у яких зафіксовано 26,6% публікацій з ознаками замовності. Навіть на офіційному сайті «Новости Донецкой Республики», з його «терористичною «джинсою», маємо 23,8%.

Дотриманням професійних стандартів на сайтах теж особливо не переймаються.

З максимальних шести балів, за оцінками експертів, у липні навіть не набирається й половини:

• «Букінфо» – 2,84
• «Чернівецький промінь» – 2,36
• BukNews – 2,04
• ChernivtsiTimes – 0,08

Найбільше страждає збалансованість інформації:

• «Чернівецький промінь» – 0,24
• «Букінфо» – 0,16
• BukNews – 0,12
• ChernivtsiTimes – 0,04

Майже не відчувається відокремлення фактів від коментарів: на ChernivtsiTimes це всього 0,13. Так же неякісно подають контекст проблеми, її історію, довідки, тож і повноти інформації не дотримано: «Букінфо» – 0,32, BukNews – 0,24, «Чернівецький промінь» – 0,24, а ChernivtsiTimes – узагалі 0,00.

А в той же час у країні триває війна… Проте медіа не згуртовують нас навколо цієї, без сумніву, центрової події, загрози державності, натомість пропонуючи неякісну політичну суміш із дрібних перепалок політиків та чиновників, зі зведення персональних рахунків. Матеріалів про АТО мало: 8 зі 100 публікацій. Це інформаційні повідомлення, немає аналітичних, проблемних. За контентом - утрати в АТО, висвітлення дій влади, військкоматів, цитування представників держорганів та прес-релізів, волонтерів. Самі воїни АТО як джерела інформації не фігурують. Зовсім не знайшлося матеріалів про переселенців, хоч, за даними Держстату, в області їх майже три тисячі.

Як наслідок, «джинсово-паркетний» мікст успішно наповнює чернівецькі сайти, от лише пересічним читачам з такого чтива дедалі складніше зрозуміти, що ж діється в державі… Коли щось, ми, журналісти, знову перекладемо відповідальність не несформоване громадянське суспільство, але ніхто не згадає про свою вину – провалену роль медіа як суспільних медіаторів та комунікаторів.