Україномовність як формат

16 Жовтня 2007
12383
16 Жовтня 2007
10:04

Україномовність як формат

12383
Україномовність як формат
«УХ-радіо», 101.1 FM – це єдина радіохвиля зі стовідсотково україномовним форматом, аналогів якій в Україні, здається, немає. Крім власне музики, ефір тернопільської радіостанції насичений різноманітними інформаційними та музичними програми. Про зародження і розвиток першої радіохвилі із суто україномовним форматом «Детектор медіа» розповів програмний директор «УХ-радіо» Тарас Кузів.
 
– Тарасе, які цікавинки в ефірі відрізняють «УХ-радіо» від інших?
– По-перше, етнічна музика в сучасному аранжуванні. Такої музики я зараз не чую на жодній станції. По-друге, «Галицька забава» – це галицька, тобто західноукраїнська музика, яка багатьом дуже подобається. По-третє, хоча «УХ-радіо» – західноукраїнська регіональна станція, ми транслюємо новини з Лондона та Польщі, а також виробляємо власні новини. Тобто, наша інформація складається з різних джерел, ми формуємо власну думку, порівнюючи й узагальнюючи те, що говорять у світі.
 
Крім того, в нас є цікаві програми, наприклад, «9 місяців життя». Ця програма вийшла в ефір 2 місяці тому, вона орієнтована на молодих і майбутніх мам, а також на тих, хто вже є мамами і ще раз ними стануть. Такі речі людям цікаві – дуже часто приходять повідомлення зі вдячністю і проханням ще раз прокрутити якийсь випуск програми. А загалом, станція – розважальна. Знаєте, кожна програма має якісь свої особливості. Не можна сказати, що ось ця гарна, а ця – ні. Є ще «Галицькі пляцки з Ганею Полупанцевою» – це гумористична програма, й аналогів їй в Україні немає.
 
– А як, власне, виникла ідея створити «УХ-радіо»? Кому належить перший крок у створенні стовідсотково україномовної хвилі?
– Ідея належить нашому керівництву, тобто дирекції. В них така ідея була давно, та на заваді стояло одне «але»: української музики надто мало і тому зробити україномовне радіо здавалося неможливим. Потім вирішили: це ми самі собі кажемо, що української музики немає. Тоді ідеєю створити таке радіо захопився весь колектив. Ми почали готувати повністю україномовний формат. Дуже вразило те, що за півроку підготовки та пошуку музики ми знайшли близько 5 тисяч пісень, а також інформації та іншого не менш цікавого матеріалу. 28 липня 2004 року, якщо я не помиляюся, ми вийшли в ефір із усвідомленням того, що україномовна музика таки є. Тобто, всього достатньо і це тільки початок.
 
– А як люди сприйняли цю новинку?
– Люди завжди сприймають нові радіостанції більш-менш позитивно. У нашому випадку реакція була дуже позитивна, це був справжній бум, адже такого в нас ще не було, тим більше на Тернопільщині. А люди тут люблять коломийки і різні, не тільки народні, пісні. В яку маршрутку не зайдеш у місті – всюди тоді грало «УХ-радіо». Нині ситуація трохи змінилася: «УХ-радіо» вже є брендом, а не «вибухом», як це було раніше.
 
– Хто складає вашу аудиторію?
– Наша аудиторія – це люди віком від 19-20 років і далі. Це не тільки юні слухачі, а й молодь, охоча до рідної української музики. На інших радіостанціях вони такого не отримують. Звісно, вони можуть почути українську музику, але лише ту, що пройшла фільтрацію, і тих виконавців, що можуть заплатити за ротацію. Менш бюджетні групи, можливо якісніші і більш творчі, на такі станції не пройдуть. А в нас вони є, і люди це добре розуміють.
 
– Спочатку в ефірі новоствореного «УХ-радіо» музика була найрізноманітніша, а зараз це винятково україномовні речі. Маючи пристойний рейтинг, ви не боялися втратити аудиторію, перейшовши на новий формат?
– Якщо станція змінює формат, звісно, є певний ризик. У 2004 році в Тернополі було 4-5 мережевих станцій. Тоді в нас був, якщо я не помиляюся, формат «топ-40». Майже усі тернопільські станції мали саме такий формат. Словом, була каша з іноземної, російської та української музики. І радіостанції губилися в такій однаковості. Тому ми вирішили зробити щось абсолютно нове. Фактично, це був ризик, але ж саме на ризику будуються успішні речі.
 
– Крім україномовного «УХ-радіо», існує ще «Молоде радіо» в Києві (проект студентів Києво-Могилянської академії). Щоправда, вони обмежується мовленням в Інтернеті. Як ви ставитеся до появи нових україномовних радіоресурсів по різних містах України?
– Звичайно, позитивно! Ми знаємо про існування згаданого вами «Молодого радіо» в Києві, у Львові ще є «Еко-радіо», яке транслює на 90% україномовну музику. Крім того, є «Національне радіо», радіо «Промінь». Це дуже хороші речі, але не всі люди мають можливість їх слухати, бо, скажімо, одна з цих станцій іде по дротовому радіо, якого зараз вже практично ніхто не має; студентське «Молоде радіо» також не має виходу на людей, бо транслюється лише в Інтернеті. Фактично, це обмежує аудиторію. Якби станції такого україномовного формату були в кожному місті – не обов’язково зі стовідсотковим, хоча б із 80%-м мовленням – то було би дуже добре.
 
– Як ви гадаєте, який відсоток національної музики повинен складати ефір сучасного українського радіо?
– Я думаю, що говорити про певну частку україномовної музики на кожній радіостанції безглуздо. Візьмімо до уваги європейські країни. В них, наприклад, є радіостанції, котрі транслюють лише R&B. І там може не бути жодної пісні німецькою мовою (якщо це Німеччина) чи польською (якщо це Польща). Тобто, там музика добирається за вподобаннями. Крім того, на рівні з усіма іншими в них є й національні радіоточки. Тут не повинно бути ніякого поділу. В Україні ж ситуація трохи інша: аби потрапити на якийсь медіаресурс, у нас потрібні гроші. На радіо пробиваються лише ті виконавці, котрі можуть за себе заплатити. Тому музика, яку наші радіостанції подають в ефір просто так, уся всуціль однотипна. І форсує таку ситуацію медіабізнес тільки в Україні – в Європі, якщо ти творча, талановита людина і маєш нові ідеї, тобі обов’язково дадуть можливість виступити. А там уже публіка сама все вирішить.
 
– Які перспективи подальшого розвитку «УХ-радіо»? Чи розпочнете мовлення в Інтернеті, аби українську музику могли слухати і за кордоном?
– Так, трансляцію в Інтернеті ми плануємо. Але про точну дату ми не говоримо, бо є низка питань, які ще потрібно вирішити. Стосовно розширення, то поки що ми стараємося покращити якість радіостанції. Коли зможемо сказати, що якість «супер», тоді вже можна розширювати можливості станції. Наразі перед нами багато важливих завдань: відбір музики, яка найбільше подобається слухачам, збільшення кількості пісень, рубрик і програм.
 
– Як ви вважаєте, наскільки «УХ-радіо» сприяє популяризації української й україномовної музики?
– З цього приводу я розповім одну історію. Якось я гуляв біля озера і зустрів давнього знайомого – ми разом із ним училися. І от, мій приятель каже, що не слухає «УХ-радіо» (а тоді воно ще не було україномовним), бо йому нецікаво. Я відказую, що, мовляв, він просто не наш слухач, бо на кожен товар є свій покупець, але прошу, щоби послухав. У нас тоді ввечері саме виходила тестова танцювальна музика, яку мій друг любить, тож я попросив його послухати. За пару днів ми випадково зустрілися на вулиці. Друг розказав, що оновлене «УХ-радіо» йому дуже подобається, він нарешті отримав те, чого бажав.
 
– Охарактеризуйте теперішню інформаційну діяльність «УХ-радіо».
– Зараз основну увагу ми приділяємо двом ланкам. По-перше, це інтерактив. Ми хочемо збільшити інтерактив аж до того, щоби слухачі самі формували те, що вони слухатимуть. Друга ланка – це сортування музики за категоріями. У нас на сьогодні вже чимала кількість танцювальної музики – її настільки багато, що вечірні програми можемо постійно робити танцювальними. Зараз у нас виходить рубрика з етно-музикою. Крім того, є ще й весільна музика. А ще хотіли зробити український рок. Але щоби зробити якісну базу, нам доводиться збирати музику з усієї України.
 
– І наостанок. Яка головна мета «УХ-радіо»?
– Стати найпопулярнішою радіостанцією в Україні!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
12383
Коментарі
4
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
k0reets
5313 дн. тому
Є україномовне радіо і в столиці!!! - це Яскраве радіо на www.vobu.com.ua/ukr/radio
Пашко
5893 дн. тому
уважно читайте - "Львові ще є «Еко-радіо», яке транслює на 90% україномовну музику" то це на 100 відсотків?
корасонамор
6071 дн. тому
У Львові є аналогічна станція "Еко-радіо" на 89,7 FM, яка також транслює тільки українську музику. УХ-радіо я на жаль не слухав ніколи, не можу порівняти ці дві станції. Але тим не менше УХ-радіо в Україні не єдине радіо з суто українською музикою!
Українець
6246 дн. тому
А чому це в столиці України - Києві - немає стовідсоткового україномовного радіо? В інших столицях є, а ми ж бідні...
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду