Любі друзі Трампа в Європі, фермери проти України, румуни — гарматне м’ясо у війні Росії з НАТО: ключові повідомлення російської пропаганди у країнах — сусідках України в лютому 2024 року

Любі друзі Трампа в Європі, фермери проти України, румуни — гарматне м’ясо у війні Росії з НАТО: ключові повідомлення російської пропаганди у країнах — сусідках України в лютому 2024 року

15 Квітня 2024
3365

Любі друзі Трампа в Європі, фермери проти України, румуни — гарматне м’ясо у війні Росії з НАТО: ключові повідомлення російської пропаганди у країнах — сусідках України в лютому 2024 року

3365
У вибірку даних за цей період потрапили понад 297 тис. постів і публікацій у чотирьох різних соціальних мережах восьми країн Центрально-Східної Європи: Польщі, Словаччини, Чехії, Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини та України.
Любі друзі Трампа в Європі, фермери проти України, румуни — гарматне м’ясо у війні Росії з НАТО: ключові повідомлення російської пропаганди у країнах — сусідках України в лютому 2024 року
Любі друзі Трампа в Європі, фермери проти України, румуни — гарматне м’ясо у війні Росії з НАТО: ключові повідомлення російської пропаганди у країнах — сусідках України в лютому 2024 року

У лютому російська пропаганда фокусувалася на темах фермерських протестів у Європі, спрямування Україні макрофінансової допомоги, можливих змін у НАТО, якщо Дональд Трамп стане наступним президентом США, «інтерв’ю» Такера Карлсона з Володимиром Путіним і дискредитації українських біженців у ЄС.

Цей звіт є частиною спільного моніторингу «Детектора медіа» та LetsData в рамках проєкту EU Disinformation Situation Centre. Його основна мета — аналіз у режимі реального часу з метою всебічного розуміння пропагандистського інформаційного впливу Росії на сусідів України у Центрально-Східній Європі — Польщу, Словаччину, Чехію, Румунію, Молдову, Болгарію та Угорщину. Це дослідження має на меті визначити поточні цілі Росії в кожній із країн шляхом вивчення тактик, тем і ключових повідомлень, що використовуються в інформаційних кампаніях. Здійснюючи порівняльний аналіз інформаційного поля в країнах, які потрапили до дослідження, аналітики «Детектора медіа» намагалися виявити закономірності в регіональній стратегії Росії, оцінити вплив пропагандистського порядку денного на Україну в умовах повномасштабного вторгнення та запропонувати механізми періодичного моніторингу. На основі таких досліджень із відстеження динаміки та декодування російської інформаційної стратегії надалі можна буде запропонувати й корегувати заходи для протидії таким стратегіям.

У звіті за лютий 2024 року продовжується аналіз тем і тез російської пропаганди, відстеження яких почалося у грудні 2023-го та січні 2024 року. У попередніх звітах, вибірка даних у яких охоплювала період жовтня та листопада 2023 року, були висвітлені спроби Росії маніпулювати геополітичними темами та досліджувалися ксенофобія та популізм проросійських користувачів на різних платформах. В окремому звіті ми спробували виявити мережі скоординованого впливу проросійських акторів у країнах Центрально-Східної Європи. Надалі дослідження буде сфокусоване на кількох ключових темах проросійських дезінформаційних кампаній — виділення фінансової та військової допомоги Україні та тому, що писали про Організацію Північноатлантичного договору (НАТО) у вибраних країнах.

Методологія

Однією з методологічних цілей у рамках дослідження була розробка інструменту аналізу в реальному часі, для різних країн і платформ. Для її досягнення було запроваджено автоматизацію збору даних через API різних платформ (інтерфейси прикладного програмування) та інструменти вебскрепінгу, пристосовані до специфіки телеграму, твітеру, фейсбуку і ютубу. Це дозволило отримувати дані про дописи, коментарі, поширення, вподобання, перегляди та пов’язані з цим метадані у режимі реального часу. У рамках дослідження ми називаємо інфопростір певної країни умовно «угорським» чи «словацьким», щоб позначити цільову аудиторію каналів та акаунтів у цих мережах, а не підкреслити їхнє походження чи відобразити місця перебування тих, хто їх адмініструє. Питання походження або права власності на сторінку чи канал є предметом окремого дослідження. У рамках цього аналізу ми зосереджуємося насамперед на аналізі даних, наданих самими соціальними платформами.

Серйозним викликом була розробка геотегування та мовна обробка. Необхідно було обробляти дані на основі їхнього географічного походження, що дало би змогу швидко порівнювати дані між країнами. Для цього були застосовані інструменти обробки природної мови (Natural language processing, NLP) для розуміння контенту місцевими мовами країн, які потрапили у вибірку дослідження (Польща, Словаччина, Чехія, Румунія, Молдова, Болгарія, Угорщина).

За допомогою автоматизованих алгоритмів ми виділили розповсюджений «зловмисними» акторами масив даних за відповідний період. У цьому дослідженні «зловмисними» акторами називаються суб’єкти-елементи мереж, які беруть участь у діяльності, спрямованій на зміну інформаційного середовища в оманливий спосіб, потенційно підриваючи основні цінності, встановлені демократичні процедури та втручаючись у політичні процеси. Згідно з методичними рекомендаціями, розробленими командою LetsData, до зловмисних акторів ми віднесли канали телеграму і ютубу, акаунти X (твітеру) і фейсбуку, а також групи фейсбуку, понад 60% контенту яких містить дезінформаційні повідомлення та які є або можуть бути частиною цілеспрямованих проросійських інформаційних кампаній. Хоча більшість репостів, ретвітів або цитованого контенту виділеного масиву походить із таких акаунтів, не всі канали в мережі підпадають під ці критерії. Акаунти можуть критикувати контент, який вони репостять, утримуючись від його поширення винятково з метою розповсюдження, особливо на платформі X (Twitter).

Після цього зафіксовану вибірку LetsData опрацьовували аналітики та практиканти Центру досліджень «Детектора медіа», виокремлювали характерні тренди та показові приклади поширення дезінформації у кожній із країн моніторингу та на основі цього визначали спільні закономірності.

Структура публікацій за соцмережами та країнами в лютому 2024 року

Графіка структури даних інтерактивна та дозволяє відфільтрувати та переглянути кількість публікацій на чотирьох основних платформах (X (твітер), телеграм, фейсбук, ютуб) за кожною країною у лютому 2024 року.

До вибірки, за допомогою якої відбувався аналіз, потрапили понад 297 тис. постів і публікацій у різних соціальних мережах восьми країн Центрально-Східної Європи: Польщі, Словаччини, Чехії, Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини та України. Серед тенденцій, які потрібно підкреслити, у порівнянні з місячними звітами за попередній період (грудень 2023-го та січень 2024-го), окремі країни зберігають співвідношення кількості публікацій, поширених «зловмисними» акторами на різних платформах. Так, у низці країн основною соціальною мережею, через яку поширюються проросійські дезінформаційні наративи, залишається телеграм. Зокрема, йдеться про Україну, Словаччину, Чеську Республіку, Молдову, Польщу та Болгарію. У Румунії через телеграм поширюється лише близько половини дезінформаційних повідомлень. Водночас у Румунії та Угорщині вагомим майданчиком (в Угорщині понад 60% публікацій у вибірці) залишається фейсбук. У Польщі одним із впливових майданчиків залишається X (твітер), на який припало до чверті постів «зловмисних» акторів. У таких країнах як Чеська Республіка, Угорщина, Румунія та Болгарія платформа X (твітер) також є впливовою мережею, на яку припадало від 10% до 20% постів, які потрапили до вибірки дослідження.

У місячній динаміці січня — лютого 2024-го в усіх країнах у цілому можна помітити значне скорочення кількості публікацій та постів поширених саме через платформу фейсбуку. Можна висунути гіпотезу, що таке скорочення сталося внаслідок зусиль компанії Meta з протидії, виявлення та видалення так званих «ботоферм», або мереж фейкових акаунтів у фейсбуку саме в лютому. У звіті Meta, присвяченому «скоординованій неавтентичній поведінці» (Coordinated inauthentic behavior, CIB) ішлося про видалення груп та акаунтів на таких платформах як фейсбук, інстаграм, ютуб і медіум, які намагатися вплинути на громадську думку щодо спрямування фінансової та військової допомоги США таким країнам як Україна, Ізраїль і Тайвань.

Динаміка публікацій про Україну в соцмережах країн-сусідок у лютому 2024 року

На потоковому графіку публікацій у вибірці на основі даних, зібраних LetsData, проглядаються кілька сплесків кількості ймовірних дезінформаційних повідомлень (1 лютого, 5 лютого, 8–9 лютого, 12 лютого, 16–17 лютого, 20–24 лютого). Абсолютним піком місяця було 8 лютого, день відставки Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ.

1 лютого лідери ЄС подолали спротив з боку Угорщини та погодили пакет макрофінансової допомоги України у розмірі 50 млрд євро на чотири роки. Затримка з наданням цієї допомоги стала однією з основних тем для спекуляцій на дезінформаційних платформах попередніх двох місяців, тож сплеск передусім спровокований необхідністю знецінити чи навпаки виправдати це рішення.

Сплеск 5 лютого пов’язаний із низкою інформаційних приводів. Цього дня Служба безпеки Грузії повідомила, що затримала вантаж із вибуховими пристроями, який з Одеси через Грузію прямував у російський Воронеж. На зловмисних платформах використали цю новину, щоб звинуватити Київ у підготовці диверсійних і терористичних операцій на території Росії. У цей же день депутати партії прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана «Фідес» показово проігнорували засідання парламенту, яке угорська опозиція скликала для ратифікації вступу Швеції до НАТО. На зловмисних платформах вітали цей саботаж, хоча вже 26 лютого парламент Угорщини ратифікував заявку Швеції. Та ця подія у відповідних «пабліках» висвітлювалася значно скромніше. Крім того, 5 лютого Дональд Трамп закликав не голосувати за представлену в сенаті США напередодні угоду, яка передбачала зокрема заходи щодо проблеми міграції в США та військово-фінансову підтримку України. У «протрампівській» частині Республіканської партії проросійські актори вбачають союзника в політиці умиротворення Москви.

Найбільший сплеск за місяць відбувся 8–9 лютого. Ввечері 8 лютого відбулася відставка Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ, що стало в інформаційному просторі кульмінацією спекуляцій російського агітпропу щодо протистояння військового та політичного керівництва України, а також щодо можливого політичного виклику, який після відставки Залужний кине Зеленському. Крім того, в ніч на 9 лютого американський журналіст Такер Карлсон опублікував інтерв’ю з Путіним, тези з якого тиражували проросійські актори.

12–17 лютого розпочалося нове наростання публікацій на зловмисних платформах. У ці дні обговорення набув інцидент, коли польські протестувальники вперше розсипали та зіпсували українське зерно 11 лютого. Цю подію використовували для роздмухування антиукраїнської риторики в країнах моніторингу й антипольських настроїв в Україні. Також у ці дні Трамп і Байден заочно посперечалися щодо зобов’язань США перед союзниками по НАТО. Ще більший сплеск публікацій відбувся 16–17 лютого в дні виводу українських військ з Авдіївки, що проросійські актори інтерпретували як перелом у війні на користь Москви. 16–18 лютого відбулася ювілейна 60-та Мюнхенська конференція з безпеки, яка стала поштовхом для геополітичних спекуляцій.

Наступне плато зростання кількості публікацій спостерігається 20–24 лютого. На 20 лютого припадає кульмінація протестів фермерів у Польщі з новим інцидентом псування українського зерна, яке було розсипане з поїзда. Крім того, на ці дні припала десята річниця Євромайдану та друга річниця початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На зловмисних платформах використовували ці дати для підбиття спекулятивних історичних підсумків і просування своїх інтерпретацій тих подій. Також у ці дні розповсюджували неперевірену інформацію, що придністровські депутати можуть звернутися до Путіна щодо включення регіону в склад Росії. 24 лютого відбулась онлайн-зустріч лідерів Великої сімки, прем’єр Канади Джастін Трюдо та прем’єр-міністрка Італії Джорджа Мелоні, як і Зеленський, приєдналися до зустрічі з Києва. Також цього дня Італія та Канада підписали двосторонні безпекові угоди з Україною, що намагалися знецінити проросійські актори.

Надалі після 24 лютого відбувався поступовий спад кількості публікацій у досліджуваній вибірці. Показово, що на зловмисних платформах мляво реагували на заяву президента Франції Макрона від 26 лютого щодо можливого направлення в Україну за певних умов військ окремих членів НАТО. Це можна пояснити тим, що зміна риторики з боку президента Франції застала проросійських акторів зненацька та їм знадобився деякий час для випрацювання скоординованої інформаційної реакції.

Болгарія

Серед основних тенденцій в інформаційному полі Болгарії, які дослідникам вдалося зафіксувати у лютому 2024-го, виділялися дезінформаційні повідомлення, концентровані навколо теорій змови, умов перебування українських біженців у країнах ЄС і війни Росії проти країн НАТО. Наприклад, телеграм-канал «Квизац Хадерах» (3000 підписників) нагадує про те, скільки коштує утримання українських біженців у Швейцарії: «65 тисяч українців обходиться у великі гроші — 1 мільярд франків на рік, що становить 15,4 тисячі франків на людину». Як ми вже підкреслювали у попередніх звітах, фанати теорій змов чомусь особливу увагу зосереджують на Швейцарії. Телеграм-канал, який просуває ідеї домінування «рептилоїдів» чи «анунаків» (конспірологічні версії про те, що нібито світом править «гібридний уряд», який складається з інопланетян, гібридів людей і ящерів тощо), «Гласът на Истината» (понад 3100 підписників) публікував пости на тему вакцинації: «Лікарі продовжують витягувати тромби у вакцинованих пацієнтів». Також із «несподіваних фактів» публікують відео, як Китай «контролює» людей штучним інтелектом. Важливо підкреслити те, що поруч із теоріями змови такі канали також висвітлюють тему протестів фермерів і, наприклад, публікували новину про те, що чеські фермери приєднуються до польських протестувальників.

Важливим є сегмент болгарських телеграм-каналів, які фіксують та описують події на фронті російсько-української війни. Канал «Bulgarian Military Union “Vasil Levski”» (з аудиторією понад 13500 підписників) публікує звіти про перебіг бойових дій і вказує, що російська армія «звільнила» ще три населені пункти після Авдіївки. Також указується, що до 29 лютого очікувалося, що українські військові покинуть «Семенівку», а також там підсвічують дані про те, скільки танків «Абрамс» ЗСУ втратила (2 танки). «InfoDefenseBULGARIA» (майже 5,5 тис. підписників) любить публікувати відео роботи російської армії проти українських військових. Канал «THE NAKED TRUTH» цитує головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського щодо «критичної ситуації» на фронті, а також перетлумачує його висловлювання про те, що місцеві командири несуть за це відповідальність. Окремою темою в таких каналах є висвітлення мобілізації в Україні. Наприклад, «Bulgarian Military Union “Vasil Levski”» повідомляє, що «Україна створює батальйон “Білосніжка”, мовляв, до складу якого увійдуть дівчата віком від 16 років». Згодом цей фейк російської пропаганди був спростований Центром протидії дезінформації.

Важливо проаналізувати деякі публікації, пов’язані з ЄС та інтеграційними процесами, оскільки Болгарія та Румунія продовжують підготовку до приєднання до Шенгенської зони. Праві популісти з партії «Възрожденци» виступають проти Шенгену через ризики напливу мігрантів — пояснюють вони. Цікаво, що в цьому пості вони жаліються ще й на те, що місцеві медіа не запрошують їх коментувати, замість цього представники «ЛГБТ+» з’являються на перших шпальтах. Боян Чуков (понад 4.5 тис. підписників), політичний експерт, колишній дипломат, вважає, що Захід повертає мігрантів до країн Східної Європи. Згаданий вище поширювач теорій змови телеграм-канал «Квизац Хадерах» надає посилання на статтю «професора» Володимира Чукова, де аналізується, чому пріоритети Шенгену та Єврозони є неправильними, а Болгарію втягують у війну, в той час, коли Путін руйнує ЄС.

Окремою темою в інформаційному просторі Болгарії у лютому було нагнітання повідомлень щодо ймовірного військового зіткнення Росії з блоком НАТО. Канал «DruschbaFM – България» (понад 1200 підписників) називає Росію «уявною загрозою» для НАТО, маніпулюючи та представляючи все так, ніби саме НАТО створює загрозу для Білорусі та Росії. Вже згаданий Боян Чуков робить такі висновки щодо теми ескалації війни, яка може перерости у конфлікт між НАТО та Росією: європейські арсенали військ вичерпані через підтримку України; НАТО буде чекати можливості домовитися з Росією, коли Україна «розпадеться». Або заморозити війну, щоб відновити сили ЗСУ для подальшої війни; нарешті, він апелює до потенційної ескалації в Калінінградській області та Придністров’ї, де проживає багато болгар, які, за його словами, схильні до проросійських поглядів.

Молдова

Однією з провідних тем, які обговорювали в інфопросторі Молдови в лютому 2024 року, було несподіване бажання так званих «депутатів» невизнаного Придністров’я провести загальний з’їзд 28 лютого. Про це стало відомо лише за тиждень до події, як і про основну тему зборів — звернення до Володимира Путіна з проханням захистити Тирасполь від Кишинева, який нібито веде «економічну війну». Напередодні так званих «виборів» президента Росії влада Молдови та більшість іноземних оглядачів і представників влади побоювалися, що такий з’їзд може надати Путіну формальний привід оголосити про приєднання Придністров’я до Росії чи щонайменше почати військову операцію в регіоні. Москва продовжує називати свої війська у регіоні «миротворчим контингентом», а очільник МЗС Росії Сергій Лавров відгукнувся на заклик так званих «придністровських депутатів усіх рівнів», які в резолюції з’їзду просили захистити «220000 російськомовних жителів регіону».

Тема цього з’їзду висвітлювалася у російськомовних пропагандистських телеграм-каналах у Молдові, які щомісяця потрапляють у вибірку даних і кваліфікуються як «зловмисні» актори. Наприклад, канал російського пропагандистського інформагентства Sputnik (понад 27 тис. підписників) висвітлював так званий з’їзд «депутатів Придністров’я», а також залучав до коментування колишнього українського нардепа, який утік до Росії, ексрегіонала Олега Царьова. Царьов не помітив подібності процесів на окупованих Росією територіях Донеччини й Луганщини з Придністров’ям, лише сказав, що «голос Придністров’я потрібно почути» (нагадує пропагандистські тези про необхідність «почути Донбас». — «ДМ»). Також на цьому каналі застосовується тактика «експертного коментування», коли певні тези вкидають під приводом коментаря зовнішнього, ніби незалежного експерта. Наприклад, у лютому Sputnik залучав Анатолія Дубровського, якого титрували політологом, щоб зробити окремий пост про те, як «Молдова страждає від волі колективного Заходу». Або цитували юриста партії Renastere («Відродження») Кирила Шевцова, який наполягав, що «європейська інтеграція Молдови — це фікція, як і реформа системи юстиції». Цю партію заснували вихідці з Комуністичної партії Молдови, її відносять до орбіти впливу експрезидента Молдови Ігоря Додона, який переконаний, що Молдова має відновити стратегічні зв’язки з Росією.

Також проросійські актори поширювали дезінформацію про майбутній референдум у Молдові щодо вступу до ЄС, який має відбутися у листопаді 2024 року водночас із виборами до парламенту. Зокрема фейсбук-сторінка «Gagauznews — Новости Гагаузии» (понад 12 тис. читачів), яка називає владу Молдови не інакше як «режим Санду», переконувала свою аудиторію, що через можливість проголосувати на референдумі лише у випадку перебування в ЄС чи Молдові влада «відмовляється від молдован в інших частинах світу». А можливість громадян Молдови починаючи з 2025 року подорожувати по ЄС без закордонного паспорта, послуговуючись лише внутрішнім документом — «подачкою від режиму Санду». В динаміці з попередніми звітами продовжується тенденція до персональних атак на президентку Маю Санду.

Російські дезінформаційні кампанії продовжували в лютому використовувати інфопростір Молдови для вкидання фейків щодо російсько-української війни. Зокрема телеграм-канал «Gagauznews — Новости Гагаузии» (майже 8 тис. підписників) розповсюдив фейк про розміщення у Молдові призначених Україні літаків F-16, що нібито має спровокувати російські удари у відповідь. А також про те, що «“київський режим” неминуче буде втягувати Молдову у війну», зокрема у майбутню нову битву за Чорне море та місто Одеса. Міністерству оборони Молдови навіть довелося спростовувати фейк про нібито дозвіл на транзит територією країни винищувачів F-16 для України.

Польща

Промови та заяви Дональда Трампа стали предметом для поширення дезінформації та насичення новин фейками в польському інфопросторі в лютому 2024 року. Зокрема, йдеться про неоднозначні висловлювання кандидата в президенти на виборах США восени цього року щодо ймовірного виходу Сполучених Штатів із НАТО та про заохочення Росії атакувати членів альянсу, які не виконують своїх фінансових зобов’язань. У той час, коли офіційна влада говорить про можливість війни з Росією, в мережі поширюється інформація про можливу відмову США гарантувати безпеку Європи в такій ситуації, що в цілому сприяє поширенню думок про неефективність і ненадійність альянсу. До прикладу, Niezależny dziennik polityczny (12 тис. підписників), посилаючись на незазначені «західні телеграм-канали», написав, що під час зустрічі Володимира Путіна та Такера Карлсона останній передав послання від Трампа, де начебто йшлося про потребу охолодження російсько-китайських стосунків та обмеження активності Ірану щодо Ізраїлю, а «в якості компенсації Москва отримає пропозицію: Лівобережна Україна по Дніпру, заморожування конфлікту, зняття санкцій, відновлення Nord Stream, переможне завершення СВО, посилення контролю над Європою, дуже дружня Німеччина з відновленою військовою й економічною могутністю і розвал НАТО».

Несподівано стала популярною тема теорій змови, зокрема завдяки німецькомовному телеграм-каналу Q+++ (51 тис. підписників), який публікує протрампівські та проросійські публікації, теорії змов про хакерів «білих капелюхів» і сатаністів-педофілів серед американського істеблішменту, відомої як QAnon, звідки й походить назва каналу. Показовим дописом, який демонструє проросійські настрої Q+++, є репост твіту американського користувача Draven Noctis (45 тис. підписників) під час міграційної кризи в Техасі: «Якби я був при владі в Техасі, я б зустрів Росію з розпростертими руками. Техас був би найближчим коли-небудь наявним союзником Росії». Публікації на цьому каналі мають чіткий антиєвропейський характер: лідери ЄС позиціюються як корупціонери, а сам Європейський Союз (структура та його бюрократія) – справжнім ворогом національних держав. Канал також поширює дискредитаційні теорії змов і фейки про американських та європейських політиків. Наприклад, допис про заміну Еммануеля Макрона на актора з силіконовою маскою, що начебто підтверджувалось зморшками на шиї президента Франції.

Поглиблення взаємодії між різними каналами дезінформаційної мережі. Під час роботи над цим звітом вдалося встановити, що кілька польських новинних телеграм-каналів взаємодіяли з Q+++ як із джерелом протягом лютого. Найбільше посилань за місяць — 487 — було здійснено каналом Mimoza (5 тис. підписників), друге ж місце за кількістю посилань посідає TRUMPOLINA INFO (729 підписників), який посилався 177 разів. Публікації на каналі Q+++ завжди мають посилання також на інший канал — AUFSTIEG⬆️5D KANAL OFFIZIELL (17 тис. підписників), в якому йдеться про «духовне вознесіння людини» й інші езотеричні речі. Така взаємодія двох каналів може слугувати підставою для припущення, що у цих двох каналів єдиний автор. Таким чином, Q+++ формує мережу щонайменше з трьох телеграм-каналів, які поширюють фейки. Своєю чергою TRUMPOLINA INFO регулярно посилається на інший телеграм-канал — Iskra prawdy, через що можна припустити, що ця мережа має ще більше складових. Таким чином, вдалося доповнити картину пропагандистських і дезінформаційних мереж, описану в одному з попередніх звітів дослідження.

Румунія

Тема НАТО продовжувала фігурувати в інформаційному полі Румунії. Простежувався тренд, зафіксований у наших попередніх звітах — позиціювання Альянсу як розбалансованого, слабкого, не готового до прямого зіткнення з Росією. Зокрема, у мережі Х (твітер) акаунт із назвою Nae Moromete (3,5 тис. підписників) цитував відомого своєю проросійською позицією ексрадника міністра оборони США Дугласа Макгрегора — буцімто Росія випробувала нові системи радіоелектронної боротьби, внаслідок чого у частині Польщі зник сигнал GPS. Мовляв, російське обладнання РЕБ значно потужніше та ефективніше, ніж відповідні системи країн НАТО. Румунія є східним флангом Альянсу та ключовим центром операцій НАТО в Чорноморському регіоні, тож пропаганда всіляко намагається знецінити оборонні потуги та здатності країни. Зокрема, згадуваний вище акаунт поширював чутки, що буцімто Румунія збирається купити у Великої Британії два авіаносці та корвети, які вийшли з ладу акурат перед відправленням на навчання НАТО Steadfast Defender. Також траплялася низка критичних коментарів щодо заяви французького президента Макрона про ймовірне надсилання військ НАТО на допомогу Україні. Зокрема, у фейсбук-«пабліку» Info fresh (1,8 тис. підписників) йшлося, що позиція Франції маргінальна, ніхто з союзників не готовий на такий крок: «Поки що психічний розлад політиків у західних країнах ще не зовсім критичний, інстинкт збереження та небажання загинути в ядерній війні ще присутні». Цей «паблік» нагнітав, що, буцімто, якщо НАТО посилюватиме підтримку України, то європейці «почнуть повертатися додому до своїх європейських родин у трунах». А у дописі фейсбук-акаунту Anti-rezist на 12 тис. підписників ішлося про те, що невдовзі будуть мобілізовувати не професійних військових, а «ваших синів»: у першій лінії оборони НАТО — румуни, а не американці (які, як припускають автори, не долучатимуться до боїв, щоб уникнути ядерної ескалації). «Ми дорого жертвуємо собою, щоб захистити українську демократію», — підсумували автори допису. «Румуни ніколи не захочуть воювати за Україну чи за НАТО, але їх штовхають у цьому… Існує реальний ризик того, що Румунія стане жертвою подібних маневрів, а румуни стануть гарматним м’ясом, наступними жертвами після українців, яких також обдурив і штовхнув Захід до самознищення», — писала у фейсбуку (462 тис. підписників) румунська ультраправа сенаторка Діана Шошоаке, відома своєю проросійською позицією.

Ще однією темою лютого був візит американського ведучого і політичного оглядача Такера Карлсона до Росії та його інтерв’ю з Путіним. Набір пропагандистських тез повторював ключові реакції агітпропу, спрямовані на внутрішньоросійську аудиторію — їх детальний розбір ми робили у цьому матеріалі. Як і російські пабліки, румунські так само «покроково» висвітлювали перебування Карлсона у російській столиці – він відвідав супермаркет, де, попри санкції, продуктові полиці гнуться від надлишку; на власні очі переконався, що росіяни не живуть у «кам’яному віці», поїв у McDonald’s тощо. Автори пабліку Nae Moromete (3,5 тис. підписників) запевняли, що Штати всіляко намагаються «приборкувати маси», особливо їхні уявлення про Росію і світ, «утримуючи своїх громадян на рівні 80-х» — періоду, якому були характерні підвищення ескалації, протистояння в Афганістані, Лівії, Лівані, Нікарагуа тощо, посилена гонка озброєнь. На тлі цього Путін «подав гідний приклад, погодившись на інтерв’ю, призначене для американської громадськості»,цитували автори Info-fresh (1,8 тис. підписників) російського пропагандиста Дмитра Кисельова, який запросив президента Байдена дати інтерв’ю для «Россия-1». Тиражували нецензурні слова заступника голови Радбезу Росії Медведєва, який протиставляв Путіна «американському діду Дементію» (маючи на увазі Джо Байдена) та назвав реакцію Заходу на інтерв’ю «рідким затяжним проносом».

Як і в попередніх місяцях, пропагандисти маніпулювали темою фермерських протестів. Зокрема, користувач мережі Х Mihai Dobrovolschi (з аудиторією в 13,4 тис.) глузував зі слів Урсули фон дер Ляєн, яка означила російську агресію як опосередкований чинник невдоволення. Автори пабліку Nae Moromete (3,5 тис. підписників) похвалили угорського прем’єра Віктора Орбана, назвавши його «єдиним європейським лідером, який побував серед протестувальників-фермерів у Брюсселі. А Чолаку (прем’єр-міністр Румунії — «ДМ») запевняє наших аграріїв, що вони терпітимуть за Україну “скільки буде потрібно”». Подібні твердження цілком збігаються з аргументацією російської пропаганди: Євросоюзу нібито начхати на інтереси власних громадян, зокрема фермерів, він нехтує їхніми інтересами заради блага українців. І лишень політики на кшталт «господарника» Орбана, відомого своєю проросійською позицією, направду думають про національні інтереси. При цьому маніпулятори не згадують, яких непоправних збитків війна завдала та продовжує завдавати українському АПК, як Росія заблокувала зернову угоду, поставивши під загрозу продовольчу безпеку країн і мільйонів людей — використовує їжу як зброю, щоб змусити країни Глобального Півдня до «дружби».

Словаччина

У вибірці ключових понять, які використовували на зловмисних платформах Словаччини, крім теми війни в Україні, у лютому 2024 року була представлена внутрішньоамериканська політика та близькосхідна тематика.

Словаччина в лютому перебувала у передвиборчому періоді. Вже у квітні на президентських перегонах переможе спікер парламенту Петер Пеллегріні, який є союзником по коаліції чинного прем’єр-міністра Роберта Фіцо, відомого своїми неоднозначними щодо підтримки України заявами. Пеллегріні під час передвиборчої кампанії позиціював себе в дусі Фіцо як кандидат миру, тавруючи свого ключового супротивника дипломата Івана Корчока як провоєнного кандидата. Бути «за мир» для Пеллегріні, як і для Фіцо, означає хоча б частково саботувати санкції проти Росії та військову підтримку України. Та виступати за перемовини без вимоги до Москви щодо виведення своїх військ із міжнародно визнаних кордонів України. Так писав про Корчока, наприклад, схильний до конспірології телеграм-канал ковід-дисидентів JScovid1984 із більш ніж 6 тисячами підписників: «Американський кандидат у президенти Словацької Республіки Корчок, лакей Сороса, не повинен стати президентом Словаччини / тобто командувачем збройними силами Словацької Республіки. Хто не хоче йти на фронт, за Корчока не проголосує».

Крім того, влада Словаччини віднедавна перебуває, як і влада сусідньої Угорщини, у конфлікті з офіційним Брюсселем та урядами західних демократій через ініційовані урядом резонансні правові нововведення, як-от розформування Національного антикримінального агентства, та через тиск із боку влади на громадянське суспільство. Про хвилю протестів, яка виникла у зв’язку з цим, ми вже писали у звітах за грудень 2023-го та січень 2024 року. У внутрішньоамериканській політиці близькі до уряду медіа Словаччини знаходять в особі Дональда Трампа і протрампівського крила Республіканської партії союзників, як у питанні протистояння критиці Брюсселя й опозиції щодо згортання демократичних процедур, так і у питанні умиротворення Москви. Ворожі опозиційні політики на таких платформах, як телеграм-канал Slovenský medveď із 8 тисячами підписників, тавруються прогресивістами, які втягують Словаччину у війну.

Десята річниця Євромайдану та друга річниця повномасштабного вторгнення в Росії в Україні також обговорювалися в контексті поєднання внутрішньої політики Словаччини з її зовнішньою політикою щодо України та Росії. Так, резонансу набула заява Фіцо, що війна в Україні розпочалась у 2014 році з «розгулу українських неонацистів».

Найбільш згадуваним серед пабліків у лютому виявився телеграм-канал Сasus Belli live із більш ніж 35 тисячами підписників. Висока згадуваність у вибірці означає, що канал часто репостять і цитують інші зловмисні платформи. Пости каналу також збирають 8–9 тисяч переглядів кожен, тож, імовірно, аудиторія каналу цілком реальна, а не накручується. Канал декларує висвітлення геополітичних і військових новин, насправді передусім концентруючись на російсько-українській війні з проросійських позицій, чому присвячена більш ніж половина контенту. Ще частина контенту присвячена висвітленню інших геополітичних питань, що також насичені риторикою антиамериканізму. Паблік розповсюджує фейки, наприклад, ніби Київ спеціально таємно ховає своїх солдатів у братських могилах і фіксує їх як зниклих безвісти задля уникнення виплат родичам. На каналі з’являються «розбори» від одного з найпопулярніших російських «z-каналів» «Рыбарь». І хоча канал не забуває похвалити угорського прем’єра Віктора Обрана за антибрюссельську риторику чи підсвітити антиукраїнські плакати на фермерських протестах у Польщі, ключовою темою лютого для сконцентрованого на війні каналу стало захоплення російськими військами Авдіївки.

Другим за згадуваністю у вибірці пабліком став уже відомий із попередніх звітів телеграм-канал Blog investigatívnej žurnalistiky (Блог про журналістські розслідування) з понад 14 тисячами підписників. Канал має схожу антиукраїнську риторику, лише на противагу попередньо згаданому каналу трохи більше контенту присвячує і словацькій внутрішній політиці, в якій симпатизує уряду Фіцо та жорстко критикує його опонентів.

Близькосхідна напруга висвітлювалася на зловмисних платформах, на яких загалом популярні спекуляції з геополітичних питань. Приводом для сплеску близькосхідної тематики, окрім війни Ізраїлю проти терористичного угрупування ХАМАС у Газі, яка не припиняється, додатково стало зростання напруги після загибелі трьох американських військових у Йорданії від ворожого обстрілу наприкінці січня. Це спровокувало численні спекуляції щодо можливої ескалації ситуації до великої американсько-іранської війни.

Угорщина

Однією з важливих тем для інформаційного простору Угорщини у лютому була участь прем’єр-міністра країни Віктора Орбана у саміті ЄС 1 лютого, у межах якого було прийнято рішення про надання Україні макрофінансової допомоги. Це рішення Віктор Орбан намагався блокувати протягом останніх декількох місяців. Помітною темою обговорень були протести європейських аграріїв стосовно імпорту та логістичного забезпечення українських сільськогосподарських продуктів. Окрім того, користувачі соціальних мереж приділяли увагу темі президентських виборів у США та темі можливого повернення Дональда Трампа до влади. Також у лютому трапилася важлива політична подія — відставка президентки країни Каталіни Новак. Окрім того, в кінці місяця (26 лютого) парламент Угорщини ратифікував заявку Швеції на членство в НАТО.

Одним із трендів у соціальних мережах Угорщини у лютому 2024 року було обговорення надання макрофінансової допомоги Україні у вигляді 50 мільярдів євро. Цей привід був «на слуху» в Угорщині з кінця 2023 року і регулярно фігурував у різного роду медіа та згадувався у попередніх звітах дослідження. Користувачі, які поширюють «зловмисні» твердження, схильні негативно оцінювати цю подію, оскільки жодної користі та розв’язання нагальних проблем фінансова допомога Україні нібито не приносить, а лише «спалює гроші швидкими темпами» (Stefi Déri, угорська журналістка, 47 тис. підписників у фейсбуку). Ілюстративним можна назвати пост, розміщений тією ж Stefi Déri, у якому протиставляється Брюссель і «справжні інтереси європейських держав». Ця теза є однією з базових у межах критики виділення підтримки України. Авторка вважає, що чергові санкції проти Росії не зможуть кардинально вплинути на російську економіку, а тому ЄС краще сконцентруватися на «підтримці економічного розвитку держав-членів, а не на допомозі сусідній країні, яка перебуває у стані війни». Для творців подібних постів є характерним сприйняття України як «чорної діри, коли йдеться про гроші західних платників податків» (VilagHelyzete, який раніше був помічений у поширенні конспірології, 21 тис. підписників у фейсбуку). Таким чином, публікації стосовно надання макрофінансової підтримки дискредитують саму ідеї допомоги Україні, схиляючи читачів до пасивності та невтручання стосовно російської агресії.

Протести фермерів сколихнули багато країн ЄС і, в силу свого політичного значення, стали темою для обговорень в угорських соціальних мережах. Панівним є тренд на позитивне висвітлення цих акцій, які сприймаються як спротив «політиці Брюсселя». Для авторів телеграм-каналу InfoDefMagyarok (2597 підписників) протистояння навколо українського зерна є не просто окремим питанням політики (у сенсі i policy, i politics), а радше новим символом, який розділяє інституції ЄС та населення різних країн ЄС: «Протести з приводу українського зерна будуть продовжуватися. Розкол усередині ЄС тільки посилюється на фоні програної війни в Україні». Інший показовий приклад — це допис на сторінці інформаційного ресурсу Magyarforum (133 тис. підписників), у якому аграрна тема була використана для підтримки прем’єр-міністра Віктора Орбана та його команди. Угорський уряд виступає як реальний захисник інтересів угорських фермерів, оскільки обмежує імпорт української сільськогосподарської продукції: «угорські фермери підтримують угорський уряд, який захищає наші інтереси проти Брюсселя».

Іншою темою в медійному просторі Угорщини у лютому, були президентські вибори у США. Майбутні вибори сприймаються у ключі протистояння «глобалістів» та «адекватних» націонал-консервативних сил. За допомогою такого фрейму описуються також і конфлікти всередині ЄС для читачів «зловмисних» каналів і груп. Наприклад, згаданий вище телеграм-канал InfoDefMagyarok пише про «паніку ліберальних еліт по обидва боки Атлантичного океану», оскільки зростає популярність націонал-консерватизму, який є ідеологічним втіленням «GAGA — global anti-globalist alliance». Дональд Трамп виступає як провідний політик цього спрямування в США, а в Європі його союзниками є Віктор Орбан, Марін Ле Пен та інші. Також, варто зазначити, що ймовірний прихід Дональда Трампа до влади в США сприймається як складова переформатування НАТО. Це переформатування призведе до того, що пріоритет буде надаватися тим країнам, які «витрачають достатньо коштів на оборону, що може включати також країни, де при владі перебувають політики, близькі до Трампа, наприклад Віктор Орбан в Угорщині» (телеграм-канал Szent Korona Rádió Official, 1751 підписник).

Чеська Республіка

В інфопросторі Чехії в лютому проросійські актори не оминули тему надання Україні додаткового пакета підтримки, щодо якого всі 27 лідерів країн ЄС дійшли згоди 1 лютого. У телеграм-каналі neČT24 (21,8 тис. підписників) висловлювали обурення, мовляв, «чому чеські платники податків змушені надсилати гроші українському уряду, коли Україна не є членом ні НАТО, ні ЄС?». Крім того, у цьому ж каналі спекулювали й на темі безпеки. Депутат Європейського парламенту, чех Томаш Здеховський сказав, що ця інвестиція в Україну — це інвестиція в безпеку Чехії. Проте з ним іронічно не погодилися: «Питання в тому, для чого нам, власне, членство в Альянсі й навіщо ми маємо витрачати два відсотки ВВП на оборону, коли достатньо просто запхати гроші в Київ?». Президент України Володимир Зеленський, дистанційно звертаючись до учасників саміту, лідерів ЄС, подякував їм за політичне схвалення чотирирічного пакета фінансової допомоги Україні на 50 млрд євро. Після цього Зеленський запросив у європейців ще 5 млрд євро на рік упродовж наступних чотирьох років на створення «Ukraine Assistance Fund» у межах Європейського фонду миру. Проросійський телеграм-канал To je náš svět (11,1 тис. підписників) відреагував із претензією на звернення президента України до лідерів ЄС: «Зеленський не задовольнився 50 млрд євро на чотири роки й вимагає від ЄС схвалити додаткові внески для допомоги Києву».

Петр Павел узявся до виконання обов’язків президента Чехії ще на початку 2023 року. Попри це, повʼязані з ним конспірологічні теорії не втомлюються просувати в проросійському сегменті чеського інфопростору й сьогодні. Так, Карла Марікова, членкиня палати депутатів парламенту Чехії від правої політичної партії «Свобода й пряма демократія» на своїй фейсбук-сторінці (87 тис. підписників) поширювала відео, на якому нібито політичний оглядач Мірослав Корецький «детально розповідає, хто і що стоїть за так званим проєктом “Петр Павел” і як він пов’язаний із просуванням переходу на євровалюту в Чехії». Марікова від себе додала: «Петр Павел — це проєкт. Це розсекречення, це речі, від яких Петр Павел не позбудеться і навіть не намагається позбутися».

Також після завершення ювілейної 60-ї Мюнхенської конференції з безпеки, що проходила з 16 по 18 лютого 2024 року, у чеському телеграм-каналі Aeronet News (9,7 тис. підписників) поширювали ще одну теорію, повʼязану з президентом Чехії: «Серед російських журналістів почала набирати обертів підозра, що чеський генерал-президент Петр Павел є агентом російської військової розвідки ГРУ! Провокаційна пропозиція Павела на Мюнхенській конференції з безпеки роззброїти європейські країни НАТО від усіх артилерійських боєприпасів і передати їх Україні йде на руку Кремлю! Але коли прем’єр-міністрка Данії на конференції запропонувала те ж саме, Петр Павел і навіть Гілларі Клінтон їй не аплодували! Що це означає?».

27 лютого 2024 року в Празі відбувся саміт Вишеградської четвірки (V4). У ньому взяли участь очільники урядів країн: Чехії, Польщі, Словаччини та Угорщини. Напередодні зустрічі прем’єрів Словаччини та Угорщини Роберта Фіцо та Віктора Орбана зустріли протестом у Празі з критикою за їхню позицію у війні Росії проти України. Зокрема, на мітингу були плакати з такими написами: «Фіцо, їдь додому у Росію», «Фіцо + Орбан — боягузливі поплічники Путіна» тощо. «Імовірно, їм (протестувальникам. — «ДМ») не подобається, що Фіцо виступає за припинення війни й не хоче посилати своїх громадян на смерть», — дописували в проросійському телеграм-каналі Ukrajina bez cenzury (3,1 тис. підписників) й, не погоджуючись із позицією людей, що взяли участь у протесті, додавали: «Чи можемо ми сприймати це як готовність мітингувальників піти на передову “якщо щось”? І чому вони цього не зробили раніше?». Уже під час саміту премʼєр-міністри чотирьох країн обговорювали й питання війни в Україні. Однак не всі в чеському інфополі вбачали в цьому доцільність. Так, в одному з телеграм-каналів під назвою Co neMÁTE vědět (6,4 тис. підписників) ставили риторичне запитання: «Чому Вишеградська четвірка має фокусуватися на Україні???». Крім того, там стверджували, що «Фіцо й Орбан зробили для чехів більше, аніж Фіала (премʼєр-міністр Чехії. — «ДМ») та його команда руйнівників». Зрештою, після саміту 27 лютого в Празі прем’єр-міністри чотирьох країн публічно висловили різні погляди на війну в Україні. У той час, як Чехія та Польща надають Україні військову допомогу, Угорщина та Словаччина не солідарні з цією позицією.

Україна

У лютому російський агітпроп в українському інфополі найбільшу увагу приділив двом темам: поглибленню суперечностей між військовим і політичним керівництвом України (продовжували розігрувати карту «Залужний проти Зеленського») та посиленню настроїв «наближення поразки України» на фоні відступу ЗСУ з Авдіївки. Проросійські актори наполягали, що після цього Україна просто вимушена погодитися на мирні перемовини, але саме на російських умовах. Також у проросійському сегменті телеграму обговорювали зміни у вищому військовому керівництві Збройних Сил та Генштабу.

Дослідницький центр «Детектора медіа» регулярно моніторить проросійський пропагандистський сегмент соціальних мереж в Україні. Щотижнева рубрика #Кремлеграм присвячена твердженням російського агітпропу у найпопулярнішій мережі для споживання новин в Україні телеграм. У грудні 2022 року було проведено дослідження щодо вияву мережі проросійських телеграм-каналів в Україні — «Кремлівська гідра»: 300 телеграм-каналів, які отруюють український інфопростір. Кремлівська дезінформація, зокрема фейки, висвітлюються щоденно у проєкті #DisinfoChronicle. Тут опишемо приклади поширених у лютому в сегменті соцмереж України фейки та загалом прояви дезінформації.

На початку лютого у соцмережах ширили повідомлення, які покликані дискредитувати українських біженців у Європі. Наприклад, дописували, що український біженець нібито «осквернив і зламав» статую в музеї Парижа — на підтвердження цього до повідомлень прикріплювали нібито сюжет від Euronews. «Нічого дивного, просто український біженець зламав статую у французькому музеї, намагаючись її (статую. — “ДМ”) зґвалтувати)». Втім, Euronews не створювало такого сюжету, а ролик просто змонтували з різноманітних фото та відео, котрі не пов’язані між собою. Жодної інформації щодо такого інциденту не вдалося знайти на офіційних сторінках медіа в соціальних мережах: на сайті медіа, у фейсбуці, інстаграмі, Х (твітері) чи ютубі Euronews.

У контексті дискредитації України на міжнародній арені дописували, буцімто Олена Зеленська «обманула» уряд Об’єднаних Арабських Еміратів. Нібито країна виділила 50 евакуаційних автомобілів для гуманітарних потреб, а фонд Олени Зеленської разом із Міністерством охорони здоров’я передали їх військовим медикам, що аноніми кваліфікували як недоцільне використання допомоги. «Мало того, що Олена Зеленська розпоряджається гуманітарною допомогою, так ще й віддає її бозна-куди». В результаті пропагандисти дійшли висновку, що насправді Захід намагається «потурати» забаганкам українських високопосадовців, терпіти біженців у Європі, аби окупувати українські території й перетворити їх на «штаб НАТО». До цього вкидали, що НАТО нібито хоче окупувати Україну під час проведення навчань.

Згодом у мережах почали превалювати повідомлення, що Україна розвертає вектор свого «неонацизму» на Європу: до прикладу, писали, що українські спецслужби готують замах на президента Франції Емануеля Макрона. Стверджували, що той скасував свій візит до України якраз через інформацію про замах. Але ця інформація не відповідає дійсності. Так, президент Франції справді відклав свій візит до України з міркувань безпеки. Однак не через «замах на нього».

Також у другій половині місяця писали, що в Україні нібито проводять передвиборчу кампанію «Залужний-2024»: для цього невідомі створили спеціальний сайт. Власне, ресурси поставлені на різних доменах і створені анонімними користувачами. На головній сторінці сайту зобразили напис: «Скоро», натякаючи так на політичну агітацію ексголовнокомандувача. Проте ці сайти не пов’язані із Залужним. Імовірно, за створенням цих онлайн-майданчиків стоять росіяни, які прагнуть розколу українського суспільства, тому й використовують для цього різні засоби.

На кінець лютого росіяни вчергове поширювали «зневіру»: поширили твердження, наче Зеленський «перестав вірити» у вихід на кордони 1991 року. Іншими словами, так вони натякали на зневіру українського президента в перемозі. «Навіть президент Зеленський зараз починає замислюватися над реальністю перемоги». Але заяви про «зневіру Зеленського» — це лише особисті домисли пропагандистів, не підкріплені реальними фактами. У своїх публічних заявах Володимир Зеленський не заявляв про жодну «зневіру».

Висновки

  • Звіт за лютий підсумовує тримісячний етап моніторингу соціальних мереж у країнах — сусідках України. За цей період вдалося встановити багато джерел фейків і дезінформаційних повідомлень, які відтворювалися або дублювалися в мережах анонімних каналів чи «пабліків». Щомісяця в кількох країнах у топі моніторингу можна було простежити одні й ті ж телеграм-канали, які урізноманітнювали свій порядок денний тезами російського агітпропу. Втім, помітного приросту аудиторії цих каналів у вказаний період зафіксовано не було.
  • Сплески проросійських повідомлень конструювалися навколо інформаційних приводів, пов’язаних з Україною, та водночас насичувалися місцевим контекстом і специфічною аргументацією, щоб відповідати уявленням і смакам локальної аудиторії. Місцевому читачу пояснювали, чому власний уряд «прогинається під інтереси Брюсселя», а приклад треба брати з очільників Угорщини (Віктор Орбан) чи Словаччини (Роберт Фіцо), як це було в ситуації із протестами фермерів по всьому ЄС. У багатьох випадках Україна виступала «невідомим іншим», цапом-відбувайлом, про яку легко поширювати неправдиві повідомлення, демонізувати українську владу, або дискредитувати українських біженців, які перебувають в певній країні.
  • Основними темами повідомлень пропагандистів у лютому 2024 року стали висвітлення фермерських протестів у Європі та намагання зобразити НАТО «стороною конфлікту» в російсько-українській війні. Також супроводження негативними конотаціями будь-яких повідомлень про надання Україні макрофінансової чи військової допомоги та дискредитації українських біженців у ЄС. Такі теми як вступ Швеції до НАТО та риторика Дональда Трампа в рамках президентських перегонів у США також стали плідним ґрунтом для поширення витворів кремлівського агітпропу.
  • Загальні рекомендації з протидії впливу проросійських дезінформаційних кампаній, які ми спостерігали за період моніторингу, залишаються незмінними. Це посилення координації між неурядовими організаціями та дослідницькими центрами, взаємодія української влади по дипломатичному та політичному треку з політичними елітами країн-сусідів у Центрально-Східній Європі, співпраця з конкретними владними чи опозиційними силами в кожній країні з метою корекції або зміни ними антиукраїнської риторики. Також проведення власних «антифейк»- і роз’яснювальних кампаній, орієнтованих під контекст і вимоги аудиторії конкретної країни.

Над текстом працювали аналітики «Детектора медіа» та LetsData, а також практиканти Центру досліджень «Детектора медіа», студенти кафедри політології університету «Києво-Могилянська Академія» Арсеній Слєсарєв, Денис Фірсанов, Михайло Литовченко.

Ілюстрація на головній: Наталія Лобач

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3365
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду