Майдан – лакмусовий папірець, який не дозволяє медіамагнатам приховувати свою позицію

Майдан – лакмусовий папірець, який не дозволяє медіамагнатам приховувати свою позицію

2 Січня 2014
7936

Майдан – лакмусовий папірець, який не дозволяє медіамагнатам приховувати свою позицію

7936
Головне, щоб люди швидко зрозуміли, яким ЗМІ можна довіряти. Опитування «ЗМІ та євромайдан: уроки, проблеми, виклики». Відповідають Олексій Мустафін і Катерина Коберник. Далі буде
Майдан – лакмусовий папірець, який не дозволяє медіамагнатам приховувати свою позицію
Майдан – лакмусовий папірець, який не дозволяє медіамагнатам приховувати свою позицію

Яку роль відіграли ЗМІ та журналісти під час останніх подій, пов'язаних із євромайданом? Як уплинули ці події на самі ЗМІ? Які уроки маємо винести з набутого досвіду? Що на країну та журналістику чекає найближчим часом?

 

«Детектор медіа» запросила експертів разом із нами осмислити здобутки, втрати та виклики, що поставив перед журналістами та ЗМІ яскравий період в історії України.

 

На наші запитання вже відповіли Микола Томенко й Тарас Петрів, Діана Дуцик, Володимир Мостовий, Вікторія Сюмар та Отар Довженко. Далі буде.

 

Запитання «Детектор медіа»:

 

1. Яку роль, на ваш погляд, відіграли ЗМІ й журналісти в подіях, пов'язаних із євромайданом? Що в цій ролі видається вам позитивним, що - негативним?

2. Чи відбулося розділення ЗМІ за лінією діаметрально протилежних підходів до висвітлення цих подій? Якщо так - наведіть приклади, будь ласка.

3. Чому саме так, а не інакше, ЗМІ великих холдингів висвітлювали події? Ці відмінності були, на ваш погляд, зумовлені перш за все позицією самих редакційних колективів, чи позицією власників, чи якимись іншими причинами?

4. Чи було вами зауважено посутні маніпуляції? В яких ЗМІ їх було більше? Кому ці ЗМІ належали? Яких тем, фактів, позицій перш за все ці маніпуляції стосувалися?

5. Чи були впродовж минулого місяця, на ваш погляд, різні періоди в підході ЗМІ до євромайдану?

6. Які проблеми в наших ЗМІ, на вашу думку, продемонструвало те, як вони висвітлювали євромайдан та антимайдан, політичні події, що відбувалися цими днями? Чого вам бракувало у висвітленні нашими ЗМІ подій, пов'язаних із євроінтеграцією та московськими домовленостями?

7. Як би ви схарактеризували цей період життя українських ЗМІ? Найяскравіші, на ваш погляд, явища, оприявнені, стимульовані євромайданом? Чи мають шанс ці явища зміцнити позиції ЗМІ після євромайдану?

 

 

  Олексій Мустафін, генеральний директор каналу «Мега»:

 

- Яку роль, на ваш погляд, відіграли ЗМІ й журналісти в подіях, пов'язаних із євромайданом? Що в цій ролі видається вам позитивним, що - негативним?

- Просто видатну. Як казав Володимир Ульянов - «колективного пропагандиста, агітатора і організатора». При цьому великі канали й нові - такі як «Громадське.tv» немов би змагалися між собою, в кого це вийде краще. Для євромайдану це була, безумовно, позитивна роль. Для влади, мабуть, негативна.

 

- Чи відбулося розділення ЗМІ за лінією діаметрально протилежних підходів до висвітлення цих подій? Якщо так - наведіть приклади, будь ласка.

- Ні, до менйнстріму так чи інакше долучилися майже всі, від «1+1» до «112». Виділявся хіба що Перший національний, але державне телебачення в Україні давно перетворилося на урядову стінгазету. Цього разу за тією ж схемою працювала «Рада» і БТБ, але, мабуть, тому, що стінгазети прагнуть мати не лише уряд. Власне, «відомчі» програми на 5-му анітрохи не кращі.

 

- Чому саме так, а не інакше, ЗМІ великих холдингів висвітлювали події? Ці відмінності були, на ваш погляд, зумовлені перш за все позицією самих редакційних колективів, чи позицією власників, чи якимись іншими причинами?

- Безумовно, позицією власників, для яких все, що відбувалося, до певного часу було «чужою війною». А якщо війна «чужа» - все йде самопливом.

 

- Чи було вами зауважено посутні маніпуляції? В яких ЗМІ їх було більше? Кому ці ЗМІ належали? Яких тем, фактів, позицій перш за все ці маніпуляції стосувалися?

- Маніпуляцій вистачало з обох боків. На державних каналах була присутня лише офіційна точка зору, на «революційних» приватних - переважала точка зору учасників євромайдану. Власне, і самі журналісти створювали євромайдан, брали в ньому активну участь, та з гордістю про це розповідали. А які можуть бути стандарти, коли на першому місці революційна доцільність? Зрозуміло, що не на часі. Ось, мовляв, переможемо й будемо говорити про стандарти. Як у відомій у певних колах пісеньці: «Поворую - перестану, а когда богатым стану, вот тогда начну опять я законы соблюдать». Дехто й справді в це вірить...

 

- Чи були впродовж минулого місяця, на ваш погляд, різні періоди в підході ЗМІ до євромайдану?

- Були. Поки великі власники були нейтральними - журналісти відтягувалися, як могли. Коли спільними зусиллями революціонерів і контрреволюціонерів олігархів запхали у провладний табір, до ефірів стали ставитися прискіпливіше - і «революційний розгул» швидко знизив темп. Закономірність підтверджується хоча б тим, що на каналах опозиційних олігархів і в проектах, які позиціонують себе як громадські, нічого не змінилося.

 

- Які проблеми в наших ЗМІ, на вашу думку, продемонструвало те, як вони висвітлювали євромайдан та антимайдан, політичні події, що відбувалися цими днями? Чого вам бракувало у висвітленні нашими ЗМІ подій, пов'язаних із євроінтеграцією та московськими домовленостями?

- Головна проблема - ЗМІ не просто інформують (іноді навіть навпаки - зовсім не інформують, бо з публікацій часто-густо взагалі не зрозуміло «хто на кому стояв»), а виконують роль інструментів впливу. Дехто взагалі робить це цілком добровільно. І з радістю. Саме тому відсутній справжній фактчекінг, ніхто не дбає про баланс чи, скажімо, відокремлення фактів від думок. Вокс-популі використовують як замінник соцопитувань. Журналісти фотографуються зі зброєю. Незаангажованість і відстороненість узагалі вважають лайливими словами. Місяць неслухняності. Звісно, більшість журналістів вважає це цілком прийнятним, адже сьогодні вони - за «хлопців у білих капелюхах».

 

- Як би ви схарактеризували цей період життя українських ЗМІ? Найяскравіші, на ваш погляд, явища, оприявнені, стимульовані євромайданом? Чи мають шанс ці явища зміцнити позиції ЗМІ після євромайдану?

- Я вже сказав - «Місяць неслухняності». Це п'янке відчуття свободи. Коли дозволено все. Плюс - розуміння причетності до справді історичних подій, які можуть змінити долю твоєї країни. В такі дні всі ми маємо унікальну можливість творити історію своїми руками. Це неймовірне відчуття натхнення, заради якого багатьом хочеться послати куди подалі ці нудні правила з запилених книжок про основи журналістики. Зрештою - війна все спише. Звісно, за бунтом, за революцією дуже часто настає реакція. Але тим більшою є спокуса зробити якомога більше, «поки не почалося». А як не почнеться - тим краще. Нам «не шкода своєї нещасної тисячі на таку велику справу».

 

 

   Катерина Коберник, екс-заступник головного редактора журналу «Форбс», колумніст slon.ru:

- Яку роль, на ваш погляд, відіграли ЗМІ й журналісти в подіях, пов'язаних із євромайданом? Що в цій ролі видається вам позитивним, що - негативним?

- Отличительная черта этой революции - журналисты не просто писали о ней, часть из них ее делала. Хорошо это или плохо? Не совсем нормально, когда репортеры зовут на майдан, когда они организуют акции и активно высказывают свое собственное мнение о происходящем. С другой стороны, журналисты не меньше, а иногда и больше других понимают, почему и чем так опасна нынешняя власть. Прямо перед майданом фактически были уничтожены главные издания УМХ в том виде, в котором им привыкли доверять читатели. Ранее был скандал с захватом ТВі. Поэтому закономерно, что для части журналистов эта революция в том числе стала борьбой даже не за работу, а за профессию. От них узнавали о многом важном, что случалось на майдане и вне его.

 

- Чи відбулося розділення ЗМІ за лінією діаметрально протилежних підходів до висвітлення цих подій? Якщо так - наведіть приклади, будь ласка

- Удивительно, но практически все известные телеканалы старались быть максимально объективными, освещая майдан. Если не считать Первый национальный, то картинка, которую люди видели по ТВ, мало чем отличалась от реальной. Конечно, речь не идет о большинстве российских СМИ.

 

- Чому саме так, а не інакше, ЗМІ великих холдингів висвітлювали події? Ці відмінності були, на ваш погляд, зумовлені перш за все позицією самих редакційних колективів, чи позицією власників, чи якимись іншими причинами?

- Мне не нравится, когда говорят, что каналы работали профессионально, потому что такой была воля их собственников. Такая позиция унижает журналистов. Да, на этот раз позиции олигархов совпали: все они, как минимум, не хотели молчать о том, что на самом деле происходит в стране. Но я не сомневаюсь, что, изменись эта позиция, часть журналистов не стали бы врать зрителям и покинули проекты, в которых бы им не позволили делать их работу честно.

 

- Чи було вами зауважено посутні маніпуляції? В яких ЗМІ їх було більше? Кому ці ЗМІ належали? Яких тем, фактів, позицій перш за все ці маніпуляції стосувалися?

- Не занималась мониторингом всех СМИ, поэтому не могу анализировать этот вопрос детально. Как человек, который начинал свою профессиональную карьеру в «Корреспондент.net», запомнила глупую новость об угрозе заражения туберкулезом на майдане. Это отличный пример низкопробной пропаганды. Этот сайт не так давно приобрел Сергей Курченко. В глаза также бросилась обложка «Комментариев» с лицами Яценюка, Кличко и Тягнибока. Главный вынос - «Отреволюционерились?». Выражения лиц оппозиционеров и это слово говорили о многом.

 

Очень удивила заметка на сайте Forbes.ua о главных победах Владимира Путина. К ней много вопросов, но главный - в чём же победы?

 

- Чи були впродовж минулого місяця, на ваш погляд, різні періоди в підході ЗМІ до євромайдану?

- Нет.

 

- Які проблеми в наших ЗМІ, на вашу думку, продемонструвало те, як вони висвітлювали євромайдан та антимайдан, політичні події, що відбувалися цими днями? Чого вам бракувало у висвітленні нашими ЗМІ подій, пов'язаних із євроінтеграцією та московськими домовленостями?

- В такие периоды времени общество особенно остро нуждается в информации. Людям важно понимать, что происходит, почему и чего ждать в будущем. Для кого-то это вопрос личной безопасности и будущего. Мне всё это время не хватало добротных материалов о том, что происходило внутри Партии регионов и в оппозиции. Осталось совсем немного ресурсов, способных добывать закрытую для большинства информацию. Каждое из них освещало определенные темы, но редко случалось читать заметки на одну тему от разных авторов. Такая конкуренция всегда позволяет шире смотреть на вещи, сопоставлять и делать выводы относительно того, какой версии доверять. Это вопрос профессиональных кадров и ограниченного числа площадок для них. Его решение - главная задача будущего года.

 

- Як би ви схарактеризували цей період життя українських ЗМІ? Найяскравіші, на ваш погляд, явища, оприявнені, стимульовані євромайданом? Чи мають шанс ці явища зміцнити позиції ЗМІ після євромайдану?

- Революция научила людей внимательнее смотреть новости по ТВ. Едва не впервые за последние годы многие ждали, как же сегодня расскажут о майдане. Так пытались отследить настроения олигархов. После революции эта привычка какое-то время сохранится, и в этом плюс. Уже сейчас стало очевидно, что «Интер» резко изменил подачу материалов о революции. О происходящем там говорят как всего лишь о некоем культурном и карнавальном действе, чего еще недавно не было. Главное - чтобы как можно большее число людей быстро поняли, каким СМИ можно доверять. Майдан - идеальная лакмусовая бумажка, которая не позволяет медиамагнатам скрывать свою позицию. Это важный нюанс в год перед выборами.

 

Майдан может стать хорошим стартом для небольших проектов, как в принте, так и в онлайне. Тенденция «закручивания гаек» в СМИ обязательно увеличит запрос на профессиональную журналистику. Это шанс для журналистов и вызов для читателей. Собственно, теперь им решать, будут ли они получать достоверную информацию или согласятся играть по правилам власти и потреблять отцензурированный продукт. Если последний вариант не подходит, за информацию придется платить. Вариантов нет.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
7936
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду