Телевізійні новини щороку все щільніше інтегруються у формати своїх каналів. Тобто тенденції в загальному програмуванні та позиціонуванні поступово проектуються і на інформаційні програми.

Оскільки канали великої шістки переважно орієнтуються на розважальні формати, то й інформаційні програми мають працювати для тієї ж аудиторії, яка, приміром, дивиться «Здравствуйте, я ваша мама» на Новому каналі чи «Холостяка» на СТБ. Програмери «1+1» уже не переймаються тим, що о 20.00 розпочинаються новини «Інтера», одного з найбільших конкурентів: вони знають, що глядач шоу «Міняю жінку», «Пекельна кухня» чи «Тиждень без жінок» уже подивився ТСН на їхньому каналі. «Вікна» на СТБ беруть рекордні показники саме тоді, коли їх обрамлено талант-шоу, особливо під час фінальних випусків.

При цьому канали, підхоплюючи всі успішні модні тренди (талант-шоу, реаліті, дейтинг), прагнуть розширити свої ніші і фактично уподібнюються один до одного. Але кожен із шести має непохитні лідерські амбіції, а тому для своїх випусків бачить лише формат «новини №1 у країні». Відповідно - вдається до пошуків форм, які допоможуть перемогти у рейтинговій війні хоч у якійсь із аудиторій.

У контексті таких змін мовники покладають на свої новинні проекти завдання «інформувати розважаючи». Інфотейнмент поступово стає стратегічною ціллю ледь не кожної з новинних служб топ-шістки. Однак інформація і розважалівка не завжди працюють в одній команді. Адже одна справа, коли журналіст готує цікаві, неординарні сюжети на важливі теми, подає їх творчо і непаркетно, з новим поглядом, з незвичними деталями. А зовсім інша - коли розважальна складова стає самоціллю і підміняє фактично основне завдання таких програм - повідомляти про щось. А новини уподібнюються до таблоїда, склеєного з притягнутих за вуха сенсацій. Українські новини здебільшого стають прикладом інфотейнменту низької якості.

Експерименти з формою

Медіатренер та експерт «Інтерньюз-України» Ігор Куляс називає однією з останніх тенденцій загальне падіння рівня професіоналізму новин: «Насамперед непрофесіоналізм у пошуку реальної інформації - цікавих фактів і важливих коментарів. Небажання і невміння "лінивих ньюзрумів" наповнювати свої новини якісним змістом веде до експериментування з формою. Це друга тенденція. При цьому "митці" забувають про те, для чого люди дивляться новини».

На його думку, в ефірі великих каналів може бути один формат під назвою «теленовини», найконсервативніший на телебаченні, і будь-які експерименти з поєднання цього жанру з якимись іншими можуть давати лише тимчасове підвищення рейтингу: «Бо глядачам рано чи пізно набридає, коли їх годують салом із шоколадом».

Пан Куляс зауважує, що будь-які експерименти з формою вичерпали себе й Україні бракує справжніх новин. «Канал, який зуміє такі новини зробити, "порве" ринок і примусить усіх своїх конкурентів викинути з голови вигадки про "різні формати новин"», - каже він.

Шеф-редактор новин 5-го каналу Володимир Мжельський вважає, що телевізійні новини зупинилися в розвитку: «Всі стають схожі: однакові форми і формати, висвітлення одних і тих самих подій, відсутність розвитку як такого...».

А от на думку генерального продюсера News One Лаврентія Малазонії, сьогодні жоден із підходів до новин на українських каналах не можна вважати вичерпаним: усі мовники розвивають новини в рамках свого загального тренду, «як тюнінг для форматів кожного з них». Радикально змінювати їх немає сенсу, адже тоді б довелося міняти обличчя всього каналу, - вважає медіаменеджер.

Спільна тенденція - відмова від усього нерейтингового. Так, більшість каналів відмовилися від окремого спортивного блоку, який приносить нижчі показники, ніж основний блок.

Певно, зі збільшенням рівня користування інтернетом телевізійним новинам таки доведеться видозмінюватися. Уходити в деталі, грати з формою тощо. Адже вони не можуть конкурувати з Мережею в оперативності. Але принаймні доти, доки для великої частини населення ТБ залишатиметься чи не єдиним джерелом інформації, інформативність має бути пріоритетом.

Інфотейнмент

Директор департаменту інформаційного мовлення «України» Ігор Золотаревський переконаний, що інфотейнмент - вершина майстерності телевізійного журналіста, однак вважає, що використовувати його слід зважено: «Для того, щоб за інфотейнментом не загубити інформацію чи навпаки, потрібно мати досить високий рівень професіоналізму. Це важко. Я вважаю, що інфотейнмент не можна виробляти у форматі щоденних новин, цей формат апріорі потребує набагато більших людських та технічних ресурсів».

Володимир Мжельський і Лаврентій Малазонія також оцінюють це явище як позитивне. «Нині глядач утомлений від політичних ігрищ, усім хочеться чогось світлого та позитивного. Тому інфотейнмент - це крок до того, щоб люди зовсім не відвернулися від новин. Звісно, для інфоманіяків головне - це в принципі наявність новин. Але кожен новинар хоче, щоб його дивилося дедалі більше глядачів», - каже пан Мжельський

Однак при цьому в ефірі українських телеканалів зловживання інфотейнментом часто відображається на якості новин. Ігор Куляс категоричний: він вважає, що підсилення інфотейнменту в новинах означає профнепридатність тих, хто ці новини робить. На його думку, вдаючись до цього методу в новинах, ньюзруми за рахунок позажанрових форм намагаються приховати відсутність справжнього інформативного контенту.

«Прекрасним антиприкладом у цій справі є канал "1+1". Журналісти ТСН тішаться як малі діти, вправляючись у грі з формою. І "завдяки" цьому дедалі частіше змальовують для своїх глядачів не картину реальності, а вигаданий світ. Я свого часу наочно розібрав на "Детектор медіа", як ТСН не лише збрехав з приводу невідворотного 9-бального землетрусу в Україні, але й посіяв справжню паніку. Подібних "новин" на ТСН стає дедалі більше, - наголошує Ігор Куляс. - Мені здається, що було б непогано, якби журналісти за подібний "інфотейнмент" несли персональну відповідальність. Хоча би матеріальну. Натомість інформаційні служби деяких інших каналів копіюють теесенівські підходи. Гадаю, лише тому, що в них теж спрацьовує брак справжнього контенту, а поганий приклад є заразливим».

А от ведучий «Свободи слова» на ICTV Андрій Куликов переконаний, що акцент на інфотейнменті в деяких редакціях є одним зі способів уникання зовнішнього тиску. Однак при цьому саме явище інфотейнменту він розцінює як негативне. На його думку, формати, де в серйозну форму намагаються запхати полегшений зміст, ніколи не мали ніяких шансів. «Але я консерватор і досі вважаю, що газета, виготовлена в технології високого друку на якісному папері, виглядає краще, ніж зроблена в офсеті, а тому і читати її приємніше, ніж офсетну. Можливо, моя оцінка спричинена враженням не від змісту, а від загального вигляду (форми) новин, - сказав Андрій Куликов. - За нинішніх умов наголос на інфотейнменті є також одним зі способів уникати зовнішнього тиску на редакції новин. Як тактичний спосіб це може дати позитивні наслідки, але у стратегічному плані вимиває з телевізійних новин не лише серйозні матеріали, але й тих, хто вміє їх робити».

Андрій Куликов також радить інформаційникам активніше формувати регіональні відділення.

Ігор Куляс вважає, що основним конкурентом новин на великих каналах є «соціальна журналістика» в інтернеті: «Вона дуже швидко заповнить ту нішу, що її нині нездатні заповнити її самовдоволені "старші брати" - телевізійники. Всередині телевізійного ринку виграватиме той, хто працюватиме більш професійно, незалежно від форми каналу».

Пан Мжельський оптимальний формат новин у нинішніх умовах характеризує просто: «Правдиві новини, що дають можливість усім глядачам отримувати свіжу, достовірну, цікаву та корисну інформацію», - й одразу ставить запитання: «Утопія? Але ж могло б бути красиво...». А от реальність, на його думку, суттєво відмінна: «Страшно. Політично заангажовано. З елементами джинси. Однобічно. Не тримає увагу глядача більше 3-5 хвилин».

Що ж, спробуймо простежити, кому і як вдається втримувати свою аудиторію, а хто, навпаки, втрачає її з кожним роком.

«Подробиці»

«Подробиці» на «Інтері» поставали як тінь програми «Время» і справді тривалий час були головними новинами для більшої частини глядачів України. За комерційною аудиторією «Інтера» - 18+, вибірка «50 тис.+», ці новини - лідери дня. На відміну від решти, вони ще не вступили в калюжу інфотейнменту. Журналісти каналу намагаються реалізувати себе і свої сюжети у додаткових документальних проектах («Моя країна», в минулому - «Подробно с...»). Однак поступово «Подробиці» втрачають аудиторію, а з нею - і звання головних новин країни.

Пік популярності «Подробиць» припав на 2005 рік, коли частка програми за комерційною аудиторією сягала 40%.

Однак після експерименту з «омолодженням», коли за часів Мазура та Старицького новини змінили свій звичний слот о 20.00 на 21.00, «Подробиці» хоч і залишилися лідером, та їхні показники впали ледь не вдвічі - до 26,45%.

У часи «революції Ганни Безлюдної» був короткочасний злет цифр, у результаті за підсумком 2008 року новини досягли частки 32,9%. З 2009 року і до сьогодні частка програми падає.

При цьому показник, приміром, за аудиторією 14-49 удвічі нижчий за частку за комерційною аудиторією: у 2010 році - 15,12% (вибірка «Вся Україна»; за вибіркою «50 тис.+» - 14,19%).

Очолює новинну службу «Інтера» на сьогодні Лариса Горська, яка з 2002 року працювала на посаді директора інформаційної агенції «Українські новини», що входить до групи «Інтер». Її було призначено на місце Антона Нікітіна, який залишив канал разом із Ганною Безлюдною в 2009 році. Але за неофіційною інформацією «Детектор медіа», фактично керує «Подробицями» та «Подробицями тижня» Ігор Шувалов - радник телеканалу «Інтер» і за сумісництвом радник голови Адміністрації президента Сергія Льовочкіна.

«1+1»

Новини «1+1» ТСН залишили орієнтири на ВВС і CNN у далекому минулому і тепер орієнтуються виключно на рейтинги.

Найбільший успіх вони мали на початку 2000-х. Зокрема, в 2004 році частка ТСН навіть переважала частку «Подробиць» - як за 18+, так і за 18-54. Однак згодом, у 2006 році, посилення конкуренції на ринку і зміни в менеджменті каналу зумовили падіння показників, хоч і не таке суттєве, як у «Інтера».

У 2008 році новинну службу замість Володимира Карташкова очолила Наталія Катеринчук, яка розпочала кардинальну зміну напряму в бік «шести С та одного Г» (скандали, секс, сенсації, смерть, страх, сміх та гроші). Однак після того як пані Катеринчук залишила ТСН, показники впали ще більше. І якщо в 2004 році за 18-54 (вибірка «50 тис.+», вимірювань за «Всією Україною» в цей час ще не було) новини ТСН мали частку 26,62%, у 2008-му - 17,1%, то в 2010 році - 16,18%. Хоча слід зважати на те, що тепер «Плюси» орієнтуються на вибірку «Вся Україна», аудиторія 18-54, а за цими параметрами в 2010-му частка почала зростати. За січень - червень 2011 року вона становить 20,12% за «Всією Україною» та 15,63% за «50 тис.+».

Після Наталії Катеринчук нетривалий час новинами керував Олексій Рогатнік, який, складалося враження, мав на меті пришвидшити переформатування ТСН на таблоїдний тип. І, зрештою, восени 2010 року шеф-редактором ТСН став Сергій Попов, який раніше був ведучим і випусковим редактором програми «Вікна-новини» на СТБ, а також устиг на кілька місяців взяти на себе роль керівника ТРК «Новини» на ТРК «Україна». Саме з його приходом Володимир Мжельський, наприклад, пов'язує своїх сподівання на позитивні зміни в ТСН. На його думку, на сьогодні формат новин виглядає «сумно»: «Але там Попов - може, він додасть часточку СТБ :)) до "Плюсів"».

СТБ, ICTV та Новий канал

На відміну від каналів колись двоглавого першого ешелону, новини трійки Пінчука розвивались і відвойовували аудиторію паралельно з тим, як набирали обертів самі канали.

Приміром, «Факти» ICTV, які ще на початку 2000-х експериментували зі слотами і трималисья на рівні 5% частки (як за 18+, так і за 14-49, 18-54), з 2005 року закріпились о 18.45 і почали зростати. В результаті у 2010 році частка програми за комерційною аудиторією (14-49, вибірка «50 тис.+») досягла 11,39%.

Це поки що найвищий річний показник за всю історію «Фактів», нині показники знижуються. «Факти», на відміну від новин «Інтера» та «1+1», зберегли свою класичну форму і залишилися чітко сегментованими (основний блок, спорт, погода, блок «Надзвичайних новин», інколи блок «Добрі новини»).

Подібна ситуація і з «Репортером» Нового каналу. Якщо у 2003 році за своєю комерційною аудиторією (14-49, вибірка «50 тис.+») програма мала частку 7,4%, то у 2010 році - 12,95%. Втім, на початку 2011 року простежується досить значне зниження показників новин.

На початку 2000-х Новий розвивав інформаційний напрямок: на каналі виходили підсумкові новинні програми та спецпроекти («Репортер», «Тема тижня», «Тема дня», «Спецрепортер»). Нагадаємо, саме частина команди Нового опинилася на новинному 5-му каналі, коли його запускали.

Однак згодом канал чітко визначився зі своєю нішею - розважальною. Новини більше не були пріоритетом. У сітці зберігся лише щоденний «Репортер». «Новини ніколи не були нашим сильним місцем. Так, вони в нас є, ми про них піклуємось і намагаємося зробити якомога кращими, але стежимо, перш за все, за загальними показниками каналу», - наголосила у 2007 році генеральний директор каналу Ірина Лисенко.

Нині шеф-редактор «Репортера» - Михайло Шиманов.

Однак найцікавіший з цієї трійки розвиток новинної служби має канал СТБ. Його новини, як і, власне, сам СТБ загалом, постали на базі команди «Інтерньюз-України», яка ще з 1996 року для УТ-2 робила програму «Вікна». Суттєве зростання показників новин на СТБ розпочалось у 2005 році, тоді ж «Вікна-новини» зайняли слот о 22.00. Таким чином, проект став виходити пізніше за новини на інших каналах і був змушений шукати оригінальний підхід до подачі інформації, що, власне, каналу і вдалося після приходу на СТБ Олексія Мустафіна. Фішкою проекту стало використання скрипниківського харківського правопису (прийнятого 1927 року). Так на СТБ з'явилися новини під слоганом «Все набагато цікавіше», які за останні чотири роки здобули три «Телетріумфи» та нагороду «Фаворит телепреси». Ці новини глядачі дивляться навіть після основних випусків на «Інтері», «1+1», Першому, НТН, ICTV, Новому каналі та «Україні».

«Вікна-новини» стали одним із найбільш прогресивних, у плані зростання показників, форматів. За аудиторією 18-54, «50 тис.+» (нинішня комерційна аудиторія каналу) у 2003 році проект міг зібрати лише 2,75% аудиторії, а 2006-го вже досягнув 5,8%, 2010-го - 8,86%.

На початку 2011 року у «Вікнах» пройшла реструктуризація, а сам формат було вирішено змінювати. «"Вікна" є частиною великого каналу під назвою СТБ. З огляду на показники, на СТБ добре йдуть проекти на кшталт "Україна має талант", "Танцюють всі", незабаром запуститься "Х-фактор". Тому і розвиток "Вікон" має узгоджуватися з цими тенденціями у розвитку каналу. Головний мотив переформатування новин полягає в тому, що ми хочемо, щоб "Вікна" працювали для тієї ж аудиторії, що й інші проекти», - розказував Олексій Мустафін, який незабаром залишив «Вікна». Новим керівником інформаційного мовлення телеканалу СТБ став Михайло Єрмолаєв.

«Україна»

Окремо слід зупинитися на новинах «Події» каналу «Україна», яким також удалося домогтися стрімкого рейтингового злету. До останнього часу новини каналу «Україна» виходили з Донецька, і лише нещодавно завершився їхній переїзд до Києва.

У 2003 році частка проекту за комерційною аудиторію каналу 18+, «50 тис.+» становила 1,48%. Це досить високий показник як для регіонального каналу, але згодом «Україна» стала амбітнішою, і частка «Подій» також почала зростати. Найбільш відчутний прорив програма зробила у 2009 році, коли здобула частку 10,88% - при тому що в 2008-му вона мала 6,17%. Зрештою, 2010 року частка проекту сягнула 14,8%, а за результатами січня - червня 2011 року - 15,41%.

Увесь цей час проект шукав найбільш вдалий слот виходу: у 2003 році він транслювався о 21.00, в наступні три роки виходив у проміжку між 20.30 та 20.50. Наразі «События» йдуть о 19.00.

З точки зору концепції новини «України» були сталими: вони завжди орієнтувалися на соціальну тематику.

На думку Андрія Куликова, зростання показників «Подій» зумовили кілька факторів: «Російська мова і менша тривалість, ніж на більшості інших каналів (або враження меншої тривалості), за загальної високої якості текстів і зображення». А Ігор Куляс узагалі переконаний, що «Події» в 2010 році були одними з найкращих в Україні: «Програма "Події" пройшла доволі стрімкий шлях зростання. Починали вони з доволі містечкового рівня (в сенсі професіоналізму), але активно розвивалися, вчилися і прагнули чогось. Зрештою, на кінець 2010 року новини "України" досягли доволі високого професійного рівня і були, за моєю оцінкою, одними з найкращих в Україні». Хоча ці здобутки, за його словами, канал утримав не довго: «Сьогодні конкуренти можуть зітхнути спокійно. В 2011 році професійний рівень "Подій" почав стрімко падати. Гадаю, причиною попереднього успіху і причиною нинішнього падіння є менеджмент. Попередній робив ефективні речі, нинішній - неефективні».

За словами директора департаменту інформаційного мовлення «України» Ігоря Золотаревського, наразі розглядається можливість збільшення обсягів інформаційного мовлення. У цьому році він прогнозує і збільшення частки аудиторії новин: «Якщо ми зберемось та напружимось, то, думаю, 2% маємо відвоювати».

На сьогодні за аудиторією 18+ найрейтинговішими новинами залишаються «Подробиці» (за обома вибірками), а за 14-49 та 18-54 - ТСН.

Розрахунок показників здійснено для населення віком 18+, 14-49, 18-54, вибірка «Вся Україна», «50 тис.+». Дані надано компанією Gfk Ukraine. Детальніше про змінні дивіться в глосарії Gfk.

Ілюстрація - giuseppetilli.com