Депутати, телеменеджери й Нацрада – за позитив
Микола Томенко зібрав їх, щоб закликати боротися з негативом у новинах на законодавчому та морально-етичному рівнях.
В інформаційних програмах українських телеканалів суттєво переважає негативний зміст. Про це заявив заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко на круглому столі «Формування позитивного інформаційного контенту в телепросторі України», який відбувся 2 жовтня під дахом парламенту. На захід були запрошені керівники загальнонаціональних телеканалів, представники профільного парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, представники державних інститутів і громадських організацій, які опікуються проблемами ЗМІ. Керівництва двох телеканалів-лідерів - «Інтер» та «1+1» - на зустрічі не було, хоча мова переважно йшла про їхні ефіри. Зате були представлені інші телеканали: Перший національний, ICTV, Новий, ТРК «Україна».
Щоби зробити розмову предметнішою, Микола Томенко проаналізував наповнення теленовин за 29 вересня на «Інтері» та «1+1». За результатами його спостережень, на «Плюсах» із 12 новин шість мали негативне забарвлення (смерть, вбивства, пограбування), три містили нейтральну інформацію, три новини були позитивними з критичними акцентами. Із 13 новинних сюжетів «Інтера» одинадцять містили негативну інформацію, два – нейтральну, і не було жодного позитивного.
«Це ще був непоганий день, бо нам вдалося побачити хоча б кілька позитивних сюжетів, а бувають гірші дні», – сказав Микола Томенко. Він навів присутнім декілька законодавчих норм, які можуть допомогти урегулювати це питання. Зокрема, такі норми містяться в законах «Про інформацію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про захист суспільної моралі». Приміром, у законі «Про ТБ і РМ» в ст. 4 «Основні принципи державної політики у сфері телебачення і радіомовлення» зазначається, що «держава всіма можливими законними засобами не допускає в інформаційних та інших телерадіопрограмах систематичного цілеспрямованого безпідставного загострення уваги на війні, насильстві і жорстокості…».
За словами заступника голови парламенту, мода на домінування насильства і негативного змісту в новинах телеканалів прямо порушує чинне законодавство, деморалізує суспільство, особливо молоде покоління.
«Треба нагадати телеканалам про закон», – сказав Томенко. На думку віце-спікера, є кілька шляхів хоча б часткового покращення ситуації. По-перше, потрібно активніше залучати державні структури: Нацраду, Держтелерадіо, Експертну комісію з питань захисту моралі. «Верховна Рада також не має просто спокійно споглядати. Ми повинні обговорити цю ситуацію. Я прошу Комітет із питань свободи слова та інформації звернути на це увагу», – зауважив Микола Томенко.
По-друге, такі сюжети можна заборонити або законодавчо обмежити їх кількість, як це зробила Румунія. Крім того, потрібно обговорити це питання в корпоративному середовищі. «Як на мене, то треба, щоб голова Нацради зібрав керівників телеканалів і спробував з ними поговорити, – каже Микола Томенко. – Але ж вони можуть відмовитися розмовляти на цю тему, зазначивши, що їм власники поставили завдання підняти рейтинги, тому вони й розповідають про те, що підніме ці рейтинги».
Якщо так трапиться і представники загальнонаціональних каналів не захочуть обговорювати цю проблему, тоді можна змінити формат і почати публічну розмову, переконаний віце-спікер. «Не може ж країна через один-два канали жертвувати своїм майбутнім. Це зависока ціна для українського суспільства. Наші діти, подивившись у новинах, як підліток скоїв (у деталях) самогубство, в поганому настрої можуть скористатися цими порадами», – зазначив пан Томенко.
На думку ж голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Віталія Шевченка, те, що ми називаємо негативом у ЗМІ, – зворотній бік медалі, який можна назвати боротьбою за утвердження свободи слова. Зрозуміло, що преса завжди буде критично налаштована на дії влади, різні явища життя. «На жаль, для молодого покоління журналістів влада – це уособлення держави. Вони ставлять знак рівності, перестають помічати межу, де можуть бути позитивні результати від їх критичних виступів, а де завдається відверта шкода державі зі всіма соціальними наслідками», – сказав Віталій Шевченко.
Голова Нацради озвучив декілька власних рецептів боротьби з негативом у новинах. По-перше, потрібно рекомендувати вишам і факультетам журналістики звернути на це увагу при підготовці молодих спеціалістів. По-друге, Експертній комісії з питань моралі займати активнішу позицію. Через те, що експертна комісія розглядає питання місяцями, Нацрада не може оперативно реагувати на порушення. Віталій Шевченко навів декілька прикладів порушень законодавства в цьому питанні. «Зокрема, в Одесі журналіст Кваснюк у своїй програмі назвав всю українську владу фашистською і закликав до насильства. А коли ми звернулися до суду щодо позбавлення ліцензії, то одразу це назвали наступом на свободу слова», – зазначив Віталій Шевченко.
По-третє, голова Нацради переконаний, що не на повну використовуються норми закону «Про рекламу» в частині соціальної реклами, а це можна розглядати як невикористаний ресурс. «Ми навіть хотіли на “Телетріумфі” запровадити номінацію за позитивне висвітлення держави, але ми переконалися, що зараз такого продукту бракує», – сказав голова Нацради.
Крім того, Віталій Шевченко переконаний, що погіршує ситуацію присутність чужих ЗМІ в нашій державі та діяльність провайдерів програмної послуги, які відмовляються виконувати норми вітчизняного законодавства, зокрема щодо адаптації зарубіжних програм на українській території.
Новий голова Експертної комісія з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький зазначив, що донедавна робота комісії була здебільшого зосереджена на проблемах профілактики, попередження порнографії і насильства у ЗМІ. «А наші завдання не тільки в цьому, а значно ширші, – сказав він. – Вони пов’язані з недопущенням приниження національної гідності, гідності особи за національною ознакою, ксенофобією, посягань на національні та релігійні святині, спробами агресивно впливати на формування світогляду молодого покоління. І, звичайно, з появою порнографії і насилля в ЗМІ».
Зараз експертна комісія готує доповідь про стан дотримання в країні законодавства у сфері захисту суспільної моралі, яка має бути готова у березні наступного року. Це процес тривалий, оскільки зараз збирається інформацію з усіх областей. Ймовірно, цю доповідь розгляне парламент.
Також експертна комісія готує зміни до законодавства в інформаційні політиці та щодо захисту суспільної моралі. На думку Василя Костицького, тут є проблема методологічних підходів. Їх два: або посилювати репресії держави, або підсилювати регулятивні впливи держави. Наприклад, виписати в законодавчому порядку норму про блокування певного виду програм.
Учасники круглого столу неодноразово згадували фільми, трансльовані різніми телеканалами. Згідно із зеленою позначкою, це мали би бути картини для сімейного перегляду, а насправді вони стрічки нагадували або посібник із сексу, або з убивства.
Утім, гендиректор ICTV Олександр Богуцький переконаний, що в першу чергу мова повинна йти про новини, оскільки за рівнем довіри населення теленовини поступаються тільки церкві. На його думку, ситуація досить складна й Україна не перша держава, яка з нею стикається. «Якщо є кримінальна програма, то на ній великими буквами написано “Надзвичайні події”. Зрозуміло, що в цій програмі репортажі саме про надзвичайні події, і чуйна людина може її не дивитися. Ні для кого не секрет, що в Румунії парламент вирішив, що тільки 50% сюжетів у новинах можуть бути негативними. Це було зроблено для телекомпаній, керівником однією з яких є генеральний директор СМЕ», – сказав Олександр Богуцький.
Поза всіляким сумнівом, зауважив пан Богуцький, після переформатування новини на «1+1» стали успішнішими (в комерційному плані), частка зросла з 12% до 21%. Але це їхня редакційна політика. На ICTV ж редакційна політика не дозволяє показувати широкі плани, які можуть викликати шок. «А редакційна політика “Плюсів” дозволяє показувати зґвалтовану трирічну дитину. Я після цього сюжету перестав дивитися “ТСН”. Мені здається, що це не регулюється, бо це на межі з цензурою. Нацрада це не врегулює. Це може бути питанням індустріальної домовленості. Спроба залізти в новини буде сприйнята як втручання в редакційну політику. Адміністративними методами дуже важко діяти. Тут можна було би діяти якимись преференціями. Але телеканали вже нічого не очікують від держави», – сказав гендиректор ICTV.
Щодо соціальної реклами, то, за словами Олександра Богуцького, лідерами за її розповсюдженням у країні є ICTV, Новий канал та СТБ. Він зауважив, що соціальна реклама – це не тільки державний прапор, це і Фонд «Антиснід», і «Сім чудес України».
На завершення свого виступу гендиректор ICTV зазначив, що заборона реклами алкоголю одразу поверне телеканали в ситуацію «тату, дай!». Повернеться зарплата в конвертах – і журналісти стануть більш керованими.
Свого боса і колегу по телеканалу підтримала новий редактор новин Олена Фроляк, яка вважає, що позитивного матеріалу насправді мало, та з іншого боку – журналісти не мають мотивації їх шукати. Вони втратили ініціативу, мотивацію шукати позитив. «Я прошу шукати щось добре, – каже Олена. – Є люди, є продуктивні процеси. Мені здається, що це робота редакторів – розмовляти з журналістами, спонукати їх до пошуку хороших новин».
Микола Томенко висловив здивування, чому журналісти знімають про сварки і бійки у парламенті, і не помічають, що було прийнято такий важливий документ, як закон «Про акціонерні товариства».
«У позитивних сюжетів є інша проблема, – каже Олександр Богуцький. – Спробували б ви розповісти про прийнятий закон “Про акціонерні товариства”. Я п’ятсот раз казав собі не читати “Детектор медіа”, а нещодавно прочитав, і виявилося, що показати ювілей Леоніда Даниловича – це “политическая джинса”. І це також формально формує настрій суспільства. Бо не встиг ти показати щось позитивне, наприклад, про Юлію Володимирівну, яка мала нещастя поїхати у Вінницю передавати квартири багатодітним сім’ям, як це назвали “политическим пиаром”. Вчора було редакційне рішення показати у “Фактах” о 22.45 п’ятихвилинний сюжет про те, що “Проминвестбанк” не тріскає. А на другий день мене вже питають, скільки нам заплатили». Пан Богуцький, очевидно, натякав на моніторинг замовних матеріалів у теленовинах та ділових програмах, який проводить «ТК».
В. о. президента НТКУ Василь Ілащук бідкався, що державному телеканалу важко конкурувати з комерційними. Зокрема, він повідомив, що цього дня з 9-ї години до 12.40 Перший національний не працював. Але на запитання про причини він категорично заперечив наявність боргів у телекомпанії перед КРРТ. На думку пана Ілащука, справа не тільки в новинах, а в контенті у цілому, який пропонують телеканали глядачам.
Член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Тетяна Лебедєва переконана, що якби з кожного сюжету реклами алкоголю рекламодавці були зобов’язані сплачувати відсоток на створення соціальної реклами, то був би позитивний ефект.
«Концентрація негативу може призвести до вибуху, – сказала пані Лебедєва. – В інших країнах це компенсується суспільним мовленням, яке визначає планку якості. В маленькій Чехії чотири канали суспільного мовлення, які є найрейтинговішими. Треба визнати суспільно значущі теми, робити на них акцент, тоді й інші канали підтягнуться. Виправити ситуацію можна двома шляхами: законодавчим і морально-етичним».
Доповідачка не погодилась із Віталієм Шевченком щодо низького рівня підготовки молодих спеціалістів. На її думку, вчать їх правильно, але вже на роботі їм кажуть, щоб вони забули все, чого їх вчили. Справа радше у дуже низькому рівні політкультури і професійності.
Микола Томенко підбив підсумки дискусії. «Ми вступили в розмову, заявили, що така проблема є і вона потребує обговорення в корпоративному і суспільному середовищі, на державному рівні, оскільки вона набуває загрозливих ознак».
Віце-спікер запропонував також заслухати інформацію міністерств, яким чином вони витрачають кошти, виділені їм бюджетом на «просування державних і суспільних цінностей». Ці гроші, на його думку, також допоможуть створювати позитивний імідж України.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
1
5889 дн. тому
пусть Богуцкий из себя невинную овцу не строит. всё понятно, кто кого и в чём попросил посодействовать. этожжж неспроста
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ