Під час цьогорічного National Media Talk Ярослав Пахольчук, генеральний директор групи 1+1 media,  розповів, що через війну найбільше постраждали ті продакшни, які займались виробництвом художнього контенту. Адже до великої війни український канал  міг витрачати на сезон 10—20 мільйонів доларів на розважальні програми та фільми. Зараз сотні людей, раніше задіяних у виробництві художнього контенту, опинились без роботи. На його думку, відновити цей напрямок могла б державна підтримка у пів мільярда гривень. Натомість сама індустрія зараз може робити лише поодинокі замовлення, хоча новий розважальний контент власного виробництва вже з’явився на багатьох каналах.

З ким співпрацює 1+1 media, як диверсифікує  джерела доходу і за яку ціну є сенс замовляти розважальний продукт у час війни, «Детектору медіа» розповів директор бізнес-одиниці «Телевізійний бізнес» групи «1+1» Максим Кривицький.

— Максиме, розкажіть, будь ласка, про ваш продакшн та партнерів. Хто через війну зазнав найбільших втрат? Які проєкти стали на паузу? І які, можливо, так і не будуть відновлені?

— До початку повномасштабної війни внутрішні продакшн-підрозділи 1+1 media сумарно створювали близько трьох тисяч годин унікального контенту на рік. Лише прямоефірні проєкти «плюсів» – ТСН, «Сніданок з “1+1”» та «Твій день» — у 2021 році загалом мовили понад 2160 годин. Крім цього, телеканал «Плюсплюс» у 2021 році створив понад 150 хвилин анімаційних проєктів. Також у 2021 році на замовлення групи 1+1 media зняли 490 годин контенту: серіали, розважальні шоу та гумористичні проєкти. Зараз тривають зйомки прямоефірних програм, інфотеймент-рубрик, спешл-епізодів, digital-контенту тощо.

Що стосується партнерів, з якими 1+1 media регулярно працювала з року в рік, то постраждали без винятку всі. Замовлень як таких немає, проте ми намагаємося знаходити точки дотику та продовжувати хоча б точкове виробництво контенту. Так, наприклад, із Film.ua Group іще влітку було прийняте рішення про запуск виробництва серіалу. Ми, як медіагрупа, були зацікавлені в створенні цього продукту, адже в іншому разі ми втратили б набагато більше, якби запустили виробництво не зараз, а, наприклад, через рік. Йдеться про другий сезон серіалу «Скажені сусіди». До слова, премʼєра першого сезону цього тайтлу була запланована на березень 2022 року, проте в силу зрозумілих причин була скасована. Ті точкові зрушення, які відбуваються з виробництвом контенту, є унікальними, проте, на жаль, не свідчать про тенденцію відновлення ринку.

Також ТЕТ транслює благодійні концерти студії «Квартал 95». Ми з партнерами не заробляємо на цьому контенті, а вкладаємо власні гроші й зусилля, аби підтримати наших глядачів.

Звісно, найбільше постраждали ті продакшни, які знімали художні проєкти. Не можна не згадати й про Big Shows, виробництво яких зупинене. Без зовнішньої допомоги донорів або партнерів із копродукції говорити про відновлення цих шоу у тих обсягах, які були до 24 лютого, неможливо.

Вочевидь, що найбільших втрат зазнали ті компанії, які не змогли диверсифікувати свій бізнес і були залежні від замовлень з інших ринків.

— Наскільки великий сегмент ринку займався виробництвом художнього контенту?

— Провідні українські продакшни на 95% були зайняті виготовленням саме художнього контенту. Цей контент виробляли або замовляли всі медіагрупи. В середньому, за нашими оцінками, йдеться про 80% виробництва українськими продакшнами fiction-контенту, який телеканали експлуатували в різних пропорціях. Це дані One TV Year in the world 2021 edition, Glanc.

— Скільки людей опинились без роботи? Які це спеціалісти?

— Із початком повномасштабної війни для 1+1 media пріоритетним рішенням було підтримати кожного працівника і створити умови, аби всі були базово забезпечені, мали щомісячний дохід і фінансову подушку. Але через війну велика кількість проєктів не має перспектив. Тому в червні в компанії відбулася реорганізація, в результаті якої частина проєктів/функцій була закрита. Команда групи зменшилась на 24%. В середньому на телевізійному ринку скорочення пройшли на рівні 30—40%, проте у сторонніх продакшнів ця цифра, на жаль, набагато більша. В першу чергу втратили роботу ті працівники, які безпосередньо були зайняті виробництвом розважального контенту: оператори, режисери-постановники, режисери монтажу, освітлювачі, гафери тощо.

— Чи пишуть зараз сценарії для художніх проєктів? Чи є погоджені вашою медіагрупою?

— Так, у межах медіагрупи ми розробляємо до 20 сценарних тайтлів. Ми не зупиняємо роботу, переглядаємо сценарні заявки і працюємо над ними.

Самі зйомки відновляться не раніше квітня-травня наступного року. Проте, знову ж таки, все залежатиме від безпекової ситуації в країні та подій на фронті.

Ми регулярно досліджуємо глядацькі запити й стежимо за тенденціями ринку. Те, що ми бачимо, — це великі очікування від аудиторії на життєствердний актуальний контент, який даватиме розрядку та допомагатиме знаходити альтернативу тим жахіттям, які кояться навколо.

— Ярослав Пахольчук розказував, що державна підтримка у пів мільярда гривень, яка дозволила би створити триста годин контенту, врятувала б ринок. Чи є зрушення у цьому напрямку і чи можлива така підтримка на 2023 рік?

— У бюджеті 2023 передбачені гроші на цей напрямок, і це вкрай важливо, адже є шанс не втратити індустрію, яка так важлива для відновлення нашої нації. Розраховуємо, що не буде зволікань з конкурсами, і вже в січні можна буде починати підготовку до виробництва. Проекти, написані за час повномасштабної війни, дуже чекають на свій час.

— Які можуть бути альтернативні джерела фінансування?

— Ми шукаємо партнерів із копродакшну у Європі, працюємо з ґрантовими організаціями, і в цьому напрямку є великі зрушення. Також відвідуємо телеринки та галузеві заходи, де є можливість презентувати власні потужності та залучити до співпраці іноземних партнерів. Так, до прикладу, нещодавно відбулися дві важливі для світового телевізійного ринку події — МІА Market в Італії та MIPCOM у Каннах, де були представники 1+1 media. На МІА, зокрема, презентували трейлер стрічки «Довга доба», яку разом створюють Алан Бадоєв і телеканал «1+1». Поки що рано говорити про кінцевий результат та конкретні домовленості, але за власними спостереженнями можемо впевнено сказати, що зацікавленість із боку європейських колег у контенті, який виготовляють українські компанії, точно є. Зі свого боку 1+1 media спілкується з представниками Польщі, Австрії, Італії та країн Скандинавії. Також ми забезпечуємо виробництво контенту, продаючи рекламу та міжпрограмне спонсорство на ресурсах медіахолдингу. Це дозволить нам зробити хоча б мінімальні замовлення на наступний рік.

— Які проєкти ви плануєте виробляти з міжнародними партнерами?

— Ми шукаємо можливі конфігурації в цьому напрямку. Багато хто хоче допомогти, проте це мають бути win-win проєкти. У нас багато планів та ідей, у тому числі співпраця з міжнародними компаніями. Тут ми покладаємо великі сподівання на спільну ініціативу ключових українських медіакомпаній Ukrainian Content Global Cooperation, покликану підтримувати вітчизняну аудіовізуальну індустрію, виробляти та популяризувати контент, цікавий українській і міжнародній аудиторії. Ми розраховуємо налагодити ефективне міжнародне партнерство в межах ініціативи. Але зараз ми повинні бути гнучкими, щоб адаптуватися до змін.

Цього року в нас сталася дуже цікава співпраця з фінами — український спешл-епізод суперпопулярного форматного шоу Song of my life («Пісня мого життя»), над яким спільно працювали команди 1+1 media, Film.ua і фінський продакшн Yellow Film & TV. Це була ідея та запрошення фінського продакшну і каналу, і ми вдячні за їхню пропозицію створити контент як для українського, так і для фінського телебачення.

— Як зміняться бюджети художніх проєктів?

— Поки що про це важко говорити. Адже неможливо визначити, якою має бути ціна і що таке ринкова ціна, коли немає чіткої комерційної складової проекту та не зрозуміла модель монетизації. Важливо, щоб усі сторони, залучені до виробництва, розуміли, що виробництво кожного проєкту сьогодні — це героїчний вчинок, і йдеться не про заробляння грошей, а про виживання. За нашими очікуваннями, ціна в гривні має бути на 30—40% нижчою, ніж довоєнна, за збереження якості продукції. Тоді буде сенс заходити у проект.