Об'єднання українських теле- та кінопродюсерів, створене в березні 2022 року, запустило в роботу сім документальних проєктів про війну Росії проти України. До об'єднання увійшли Володимир Бородянський, Віктор Мирський, Дар'я Легоні-Фіалко, Алла Липовецька, Ірина Зоря, Марина Квасова, Ігор Сторчак.

«Бад-Зегеберг» – таку назву має невелике місто в Німеччині, де в 1940 році у місцевій синагозі спалили живцем сотні євреїв. Зараз це місто стало притулком для українських біженців, які рятуються від російської агресії. У фільмі переплетуться долі українських сімей, вимушених покинути свої будинки, та німців, які пройшли довгий та складний шлях визнання своєї національної провини та покаяння.

«Вокзал Надії» розповість про українських біженців, які в пошуках порятунку приїжджають до гостинної, але невідомої для них Європи, не знаючи, що на них чекає і чи надовго вони там. А коли війна закінчиться, то з того вокзалу українці поїдуть до своєї зруйнованої країни, щоби будувати свій новий світ.

«9 життів» – про тварин під час війни, які разом зі своїми господарями живуть у метро та підвалах, яких рятують із замкнених квартир волонтери.

Автори військового документального фільму «Всупереч усьому» спробують відповісти на питання, як Україна змогла протистояти Росії, незважаючи на те, що всі світові експерти давали їй не більше трьох днів. І як це практично змусило Росію відмовитись від своїх первісних планів блискавичного захоплення країни.

«Ядерна спадщина» – історія про те, як країна з третім у світі ядерним потенціалом добровільно відмовилася від ядерної зброї, довірилася гарантіям безпеки найбільших держав і тепер лежить у руїнах. Однак це історія про майбутнє, де у світі більше немає довіри, а зброя масового ураження – єдина гарантія безпеки. Про майбутнє, де цієї зброї так багато, що її просто неможливо буде не застосувати.

«Уроки пропаганди. Як отримати дозвіл на вбивство» – автор на прикладі особистої історії розповість, до чого може дійти агресивна пропаганда за допомогою сучасних ЗМІ та як вона руйнує стосунки навіть між найближчими родичами. Хто і яку відповідальність має нести за результат медіавійни.

«Марiуполь. Хронiки надiї» – це історія міста, в якому винищено все, окрім надії. Де досі лишається близько 100 тисяч мирних жителів. Це історія злочину очима героїні, якій вдалося вижити, – місцевої журналістки Надії Сухорукової.

Нагадаємо, Платформа української документалістики збирає відеоісторії про боротьбу українців у тилу.

Ілюстрація: Маріуполь / Maxar