12-й пітчинг Держкіно, день третій: Сенцов, весілля та квашена капуста

12-й пітчинг Держкіно, день третій: Сенцов, весілля та квашена капуста

26 Вересня 2019
2530
26 Вересня 2019
19:00

12-й пітчинг Держкіно, день третій: Сенцов, весілля та квашена капуста

2530
У третій день 12-го пітчингу експерти оцінювали 35 документальних національних стрічок, майже всі з них претендують на 100% державного фінансування.
12-й пітчинг Держкіно, день третій: Сенцов, весілля та квашена капуста
12-й пітчинг Держкіно, день третій: Сенцов, весілля та квашена капуста

У столичному кінотеатрі «Жовтень» триває Дванадцятий конкурсний відбір кінопроєктів, що претендують на державну фінансову підтримку, який проводить Державне агентство України з питань кіно.

Дванадцятий пітчинг триває п’ять днів, у перший та другий дні режисери і продюсери вже встигли презентувати документальні тематичні, документальні копродукційні, анімаційні повнометражні та короткометражні проєкти. Решту днів члени Експертної комісії та Ради з державної підтримки кіно оцінюватимуть національні документальні фільми. У третій день пітчингу таких було представлено 35.

Оцінки в категорії «Національні документальні фільми» виставляють продюсери Тарас Босак, Артем Колюбаєв, представники кінотеатрів Ліана Плисецька, Олександр Рудаков, продюсери та сценаристи Олег Валуйськов і Марія Сидорчук, сценарист, редактор, режисер Іван Тімшин. Модератором пітчингу, традиційно, виступив Сергій Неретін, який після звільнення Пилипа Іллєнка став виконувачем обов’язків голови Держкіно.

Тенденцією цього дня стало використання в документальних фільмах художньої реконструкції подій. Деякі автори приділяли постановочним кадрам стільки уваги, що експерти називали їхні проєкти скоріше художнім кіно.

Найбільше питань до учасників стосувалися грошей. На думку експертів, багато продюсерів завищили бюджети своїх проєктів. Найбільший бюджет у цій категорії має документальна стрічка Максима Наконечного «Елвіс» – це 9,94 млн грн. Продюсери хотіли таку ж суму підтримки Держкіно, щоправда, прямо під час презентації команда заявила, що знайшла копродюсерів і просить у держави не 100% бюджету, а 4,7 млн грн. Найменший бюджет цього дня – у стрічки «Жива УПА. Частина 4. Марія», продюсери якого просять у держави всього 250 тис. грн.

100% державного фінансування чекають переважна більшість проєктів. Експерти питали в продюсерів, чому ті хочуть зняти свої фільми повністю державним коштом, на що частіше за все була відповідь, що ці проєкти – промоція України у світі, тож має бути підтримана державою.

Рекордсменом третього дня пітчингу став продюсер Олег Щербина, який представив чотири кінопроєкти.

Три презентовані проекти – «Відлік Сенцова», «Воїни мудрості… Шлях додому» та «Донбас-Гімалаії» – змінили назви. Один проєкт – «Горицвіт» Богдана Кривеня – не був презентований з невідомих причин.

«1937. Червоний терор»

Режисер – Володимир Рибась, виробник – «РРП Груп» (Ivory Films), продюсер – Олег Рогожа, бюджет – 2,3 млн грн, очікувана сума – 2,3 млн грн (100%).

Автором проєкту є Іларіон Павлюк, який і презентував майбутній фільм. Він розповів коротку історію «червоного терору» 1937 року, що кількість донощиків тоді сягала 11 млн, та поставив риторичне питання – скільки їхніх нащадків досі живе серед нас.

Головний герой фільму – онук офіцера НКВС, який безпосередньо брав участь у розстрілах, знущання, катуваннях і не соромився розповідати про це. Розповіді діда вплинули на все подальше життя онука, а СРСР для нього назавжди став чистим злом. Команда проєкту понад рік вмовляла героя дати інтерв’ю.

Велику частину фільму займатиме художня реконструкція сцен застіль діда з друзями, під час яких вони в деталях розповідали про катування, незважаючи на те, що їх чула дитина.

Команда консультувалася з істориками, зокрема з доктором історичних наук Віктором Королем. Автори називають проєкт соціальним, просвітницьким, ідеологічним.

У творців є домовленість про показ із каналом «Україна». Хронометраж телевізійної версії – 60 хвилин. Також планується прокатна версія хронометражем у 90 хвилин.

UKE

Режисер і продюсер – Володимир Мула, виробник – «ТелеПростірСтудіо», бюджет – 5,76 млн грн, очікувана сума – 4,76 млн грн.

Документальне розслідування про відомих хокеїстів, які є етнічними українцями. У ході дослідження виявилося, що понад 50 з них ставали володарями Кубка Стенлі – найвищої світової нагороди в хокеї. Герої фільму – Волтер Грецький, Орест Кіндрачук, Джоні Буцик, Брюс Драйвер, Ерик Нестеренко, Кен Данейко, Джеф Чикрун, Джері Савчук.

Команда працює над фільмом півтора роки. Мають контракт з NHL, який дозволяє використовувати авторам проєкту всю символіку. Є домовленості з канадським урядом про промотування стрічки. Володимиру Мулі залишилося доопрацювати сценарій, зняти постановочні кадри-реконструкції, здійснити постпродакшн, переклад і субтитрування, узгодити фінальну версію з NHL та підготуватися до прокату.

Фільм знімають у Канаді, США, Україні, Білорусі. Хронометраж – 90 хвилин. Вихід заплановано на весну 2020 року. Автори планують після прокату демонструвати фільм на міжнародних стримінгових платформах, а також на телеканалах.

«А=440»

Режисер – Ганна Сороколіт, виробник – «Фор-пост», продюсер – Олександр Дріз, бюджет – 3,96 млн грн, очікувана сума – 3,96 млн грн (100%).

Документальний музичний фільм за участі музикантів і штучного інтелекту. Автори називають цей проєкт експериментом. Скрипалька Ганна Вейц і мультиінструменталіст Костянтин Бушинський на початку фільму отримують певну партитуру від загадкового композитора, кожен живе своїм життям, яке фільмує оператор, кульмінація – справжній концерт, де музиканти грають музичний твір і дізнаються, що його написав штучний інтелект.

Референс – стрічка «Приготуйтеся, буде гучно».

У команді проєкту – Марися Нікітюк (художня керівниця), звукорежисер Сергій Степанський, оператор Олекандр Бойко.

Автори планують прем’єрний показ на міжнародному фестивалі класу А (IDFA або Berlinale). А також хочуть створити сайт А440, де охочі зможуть спілкуватися зі штучним інтелектом.

На запитання Людмили Горделадзе про завеликий бюджет, продюсерка пояснила, що таких коштів потребує зйомка в трьох країнах (Україні, Німеччині, Швейцарії) та дороге обладнання. Експертів також цікавила співпраця зі штучним інтелектом. Команда розповіла, що в Україні є програмісти світового рівня, які здатні створювати нейронні мережі, що самі продукують контент.

«Агапій»

Режисери – Мірза Давітая, Костянтин Коновалов, виробник – «Меліввора медіа», продюсер – Мірза Давітая, бюджет – 4 млн грн, очікувана сума – 4 млн грн (100%).

Документальний фільм розповість про відомого українського священника, правозахисника, політичного емігранта Агапія Гончаренка, який переклав Біблію українською мовою разом із Пантелеймоном Кулішем, був членом таємних товариств, брав участь у русі проти царської влади та московського патріархату. Емігрував до Каліфорнії, де продовжував боротися за українську ідею, свободу слова та віросповідання.

Фільм складатиметься з двох частин: реконструкції життя головного героя в Україні та інтерв’ю реальних людей, які багато знають про Агапія Гончаренка.

Це четвертий проєкт Мірзи Давітая в Україні. Він дізнався історію отця Агапія в Лос-Анджелесі, де нині проживає, від української діаспори.

«Битва на Ворсклі»

Режисер – Євген Коваленко, виробник – «РРП Груп» (Ivory Films), продюсер – Костянтин Базаров, бюджет – 2,67 млн грн, очікувана сума – 2,67 млн грн (100%).

Історичне розслідування про битву на Ворсклі 1399 року. Мета – знайти справжнє місце битви, перевірити її історичну достовірність, спростувати російські міфи про українську історію. Команда планує масштабну художню реконструкцію бою та хоче задіяти комп’ютерну графіку, показати весь масштаб події. Хронометраж – 90 хвилин.

За словами авторів, проєкт передбачає міжнародну співпрацю з Литвою, Польщею та Німеччиною, залучення їхніх експертів та зйомки на території цих країн. Є домовленості про показ із каналом «UA: Перший».

На запитання експертів, чи вже знайдено місце битви і яким буде фінал стрічки, продюсери відповіли, що є археологічні знахідки, які натякають на місце, але остаточну крапку буде поставлено в ході зйомок, оскільки треба вивчити польські та литовські архіви, залучити археологів тощо.

«В пошуках Золотого качана»

Режисер – Антоніо Лукіч, виробник – «Тоу», продюсери – Дмитро Суханов, Вероніка Степанчук, бюджет – 3,4 млн грн, очікувана сума – 3,4 млн грн (100%).

Документальний фільм про людей, які фанатіють від квашеної капусти. Антоніо Лукіч розповів, що квашена капуста – це привід показати не лише кумедне захоплення, а й окремі життєві історії. За словами режисера, фільм має розважальну форму, але насправді це серйозна рефлексія про пересічного українця.

Режисер також планує організувати перший український фестиваль квашеної капусти (за аналогією з фестивалем дерунів у Коростені), це ввійде у фільм.

Автори хочуть зробити дубляж англійською та німецькою мовами, поширювати проєкт через дипломатичні канали, показувати в літаках тощо.

Експерти зауважили, що бюджет цього проєкту дещо завищений, і подібний фільм можна створити меншим коштом, тож попросили ретельніше підходити до обґрунтування цифр.

«Весільний спадок»

Режисер – Олексій Гуз, виробник – Film.ua Television, продюсер – Олена Малкова, бюджет – 3,7 млн грн, очікувана сума – 1,47 млн грн.

Новий сезон діджитал-проєкту Film.ua «Спадок», який свого часу відкривав «Євробачення» та отримав премію «Телетріумф».

У другому сезоні йдеться не лише про одяг із різних регіонів України, а й про обряд весілля. Команда обрала вісім регіонів та зняла весілля в цих місцях. Головними героями стануть експерти, які будуть у кадрі оцінювати традиційні весільні вбрання та обряди. Ключові моменти фільму – постановочні відео. Режисер обрав для них чорний фон, аби показати, в якому вакуумі перебувала весь цей час українські обряди 100-річної давнини.

Підготовчий період планують на листопад-грудень, зйомки – на січень-лютий, постпродакшн – до травня наступного року. Вихід запланована на осінь 2020 року.

«Відлік Сенцова» / «Кіно з Лабитнангі»

Режисер – Аскольд Куров, виробник – «435 Фільмс», продюсерка – Анна Паленчук, бюджет – 2 млн грн, очікувана сума – 1,7 млн грн.

Продюсерка Анна Паленчук, презентуючи проєкт, заявила, що назву змінено з «Відлік Сенцова» на «Кіно з Лабитнангі». Це фільм про створення ігрової стрічки «Номери», яку ув’язнений у РФ Олег Сенцов режисував дистанційно.

Для російського режисера Аскольда Курова цей фільм – продовження роботи над темою після документального «Процес. Російська держава проти Олега Сенцова». І Куров, і Сенцов наразі перебувають у Берліні, тому не змогли презентувати стрічку особисто.

Продюсерка розповіла, що стрічка ще не відзнята повністю – потрібно зафільмувати підготовку до прем’єри «Номерів» та власне саму прем’єру.

Сергій Неретін запитав у продюсерки, чому до стрічки залучено саме російського режисера, на що Анна Паленчук відповіла, що Куров – близький друг Сенцова і лише його він допускав на побачення в російській колоній. А у фільмі є сцени, де Олегові передають матеріали «Номерів» через адвоката Дмитра Дінзе та режисера Аскольда Курова.

Та чомусь ніхто з експертів не запитав, що відбувається із самим фільмом «Номери» і коли буде прем’єра, адже Олег Сенцов на пресконференції з нагоди свого повернення до України заявив, що не коментує ситуацію з фільмом і що «так буде краще для всіх».

«Віра»

Режисер – Анна Бурякова-Хараішвілі (Бурячкова), виробник – «Прем’єр-медіа», продюсер – Руслана Товкун, бюджет – 1,36 млн грн, очікувана сума – 1,36 млн грн (100%).

Документальний фільм-реконструкція про дорослішання підлітка на тлі донецької війни. Дія відбувається в селі Трьохізбенка, де в 2014 році був артобстріл, в результаті якого було зруйновано багато будівель, зокрема школа, до якої ходила головна героїня фільму Віра Яковлєва. Пізніше було підірвано міст через річку Сіверський Донець, що вів до школи, й учням доводилося добиратися до неї різними способами.

Головна героїня – 14-річна Віра. Третина фільму – документальне інтерв’ю з дівчиною, дві третини – постановочно-ігрова частина. Для Анни Бурячкової цей проєкт стане дебютом у документальному кіно. З Вірою вона познайомилася в таборі «Жовтий автобус» для дітей – мешканців воєнних територій.

У звуковому супроводі використають реальні звуки, записані під час бойових дій, та раційні перемовини військових. Оскільки Трьохізбенка все ще перебуває в зоні конфлікту, команда шукатиме інше схоже місце – річку зі зруйнованим мостом.

Продюсер планує показувати стрічку на фестивалях у Берліні, Роттердамі, Локарно. Дата релізу – 2020 рік. Орієнтовний хронометраж – 25 хв.

Андрій Дончик зазначив, що бачить в цьому проєкті ігрову короткометражну стрічку, бо в команди немає нічого документального, навіть місця. Порадив продюсерам зробити ігровий фільм, заснований на реальних подіях.

«Воїни мудрості… Шлях додому» / «Повернення»

Режисер – Андрій Іванюк, виробник – «ІнсайтМедіа», продюсер – Володимир Філіппов, бюджет – 4,53 млн грн, очікувана сума – 4,45 млн грн.

Фільм про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Назву проєкту змінили на «Повернення», що символізує повернення додому та повернення до нормального життя.

Головний герой – військовий із ПТСР, якого насправді команда фільму ще не знайшла. За словами продюсера, є лише референс – інтерв’ю військових, які знімалися при підготовці до виробництва фільму Андрій Іванюка «Східняк» (був показаний у національній програмі повного метру на 10-му Одеському міжнародному кінофестивалі).

Мета – показати пересічним українцям, що відчувають військові, які повертаються додому, та навчити суспільство, як поводитися з такими людьми.

Режисер хоче візуально продемонструвати, як чорно-білий світ головного героя стає кольоровим із часом.

У фільмі також будуть художні реконструкції. Але оскілки немає головного героя, автори ще не знають, що саме будуть знімати, які саме флешбеки потрібно буде відобразити.

Продюсер збирається показати фільм у госпіталях і в зоні бойових дій, щоб військові розуміли, що їм є куди йти після повернення додому. Також він сподівається показати стрічку на каналі «UA: Перший». Після телевізійного показу планує розмістити фільм в інтернеті.

«Волинський Афон»

Режисери та продюсери – Олександр Бочко та Віктор Булига, виробник – «Офіс Бочко», бюджет – 2,87 млн грн, очікувана сума – 2,87 млн грн (100%).

Фільм розповідає про Почаївський монастир від початку його створення до наших днів. Олександр Бочко писав монографію про монастир протягом 20 років, навіть жив там разом із послушниками.

Продюсер планує зйомки у 12 локаціях. До створення фільму залучено експертів – істориків, філософів, архітекторів, які розкажуть історію монастиря.

Стрічку планують презентувати на кінофестивалях.

«Вустами Всевишнього»

Режисер – Олена Мошинська, виробник – «Скрін медіа Юкрейн», продюсер – Павло Казанцев, бюджет – 1,48 млн грн, очікувана сума – 1,48 млн грн (100%).

Документальний фільм присвячений людям, які несуть слово Боже. Одним із таких був відомий релігійний діяч Любомир Гузар. Автори займаються цієї темою з 2013 року, мають близько 12 годин інтерв’ю з главою Української греко-католицької церкви. Мета стрічки – донести до суспільства його принципи та цінності. У фільмі також буде показано інтерв’ю з людьми, які спілкувалися з Любомиром Гузаром і добре його знали.

«Наша Антарктида: історія українців на Південному полюсі»

Режисери – Марина Ткачук, Олена Мошинська, виробник – «Скрін медіа Юкрейн», продюсер – Павло Казанцев, бюджет – 2,85 млн грн, очікувана сума – 2,85 млн грн (100%).

У 1996 році Британія продала Україні за символічну ціну – 1 фунт – полярну станцію «Академік Вернадський», і Україна ввійшла в клуб 30 країн, що присутні в Антарктиді.

54-хвилинний документальний фільм розповідає про Антона Омельченка з Полтавщини (село Батьки) – учасника британської експедиції капітана Роберта Скотта. Це була трагічна експедиція, під час якої капітан та ще троє людей загинули, а ті, хто повернулися додому (у тому числі й Антон Омельченко), стали національними героями. Омельченко повернувся на Полтавщину, був звичайним фермером, вів листування з британцями, в 1932 році він загинув від блискавки, але родина сумнівається в такій причині смерті та підозрює, що руку до цього доклали чекісти.

У стрічці буде показано інтерв’ю онука та правнука Антона Омельченка. Правнук, до речі, зараз працює на станції Вернадського. Зйомки проходитимуть у селі Батьки, де зараз проживає внук Віктор Омельченко. Команда проєкту збирається повезти героя до Лондона, показати архівні документи про діда, його нагороди тощо.

Ще одна локація – Антарктида. Антарктичний центр обіцяв допомогти знімальній групі відвідати станцію. Режисерка планує розповісти, як там живуть українці, чим займаються, крім досліджень.

Експерти подякували авторам за реалістичний бюджет, зазначивши, що деякі проєкти планують експедиції Україною дорожчі, ніж експедиція до Великої Британії та Антарктиди.

«Геній Архипа Куїнджі»

Режисерка – Наталія Огородня, виробник – «Айдами», продюсерка – Ольга Новикова, бюджет – 1,68 млн грн, очікувана сума – 1,68 млн грн (100%).

60-хвилинна документальна стрічка розповість про творчий шлях українського художника, етнічного грека Архипа Івановича Куїнджі, який багато років жив і працював у Маріуполі. Команда хоче повернути ім’я видатного художника в сучасний культурний контекст України.

Розповідь ітиме від першої особи, щоб передати внутрішній світ художника. У фільмі будуть використані архівні документи, фотографії, листи, реконструкція деяких сцен із життя художника, пейзажі місць, де мешкав Куїнджі.

До роботи над фільмом залучатимуть знавців творчості Архипа Куїнджі. Експерти в кадрі даватимуть емоційну оцінку картин художника.

Виробник – маріупольська організація «Айдами», яка вперше бере участь у пітчингу Держкіно. Проєкт підтримує Маріупольське телебачення, яке готове надати павільйони, обладнання, інформаційну підтримку та демонструвати стрічку.

«Грецька дружина»

Режисерка – Поліна Мошенська, виробник – «Діджитал Реліджн», продюсери – Віталій Шереметьєв, Наталія Лібет, бюджет – 1,9 млн грн, очікувана сума – 1,9 млн грн (100%).

Головні герої – сама режисерка та її чоловік Йоргос, які живуть у Салоніках (Греція). Фільм розповідає про сосунки людей різних культур. Режисерка працює над ним із 2014 року. Вона хоче розповісти про роль жінки в сучасних українському та грецькому суспільстві, а також про місце емігрантів – громадян колишнього Радянського Союзу.

Пролог до проєкту – фільм «Йоргос і Поля» – був представлений на кінофестивалі «Молодість» у 2019 році. За словами продюсерки, вони хотіли побачити, якими будуть відгуки на стрічку, і залишилися задоволеними результатом.

Фільм «Грецька дружина» готують до показу на фестивалях у 2020 році.

«Де собака заритий?»

Режисери – Тетяна Дородніцина, Андрій Литвиненко, виробник – «Апюейстудіо», продюсерка – Поліна Бушинська, бюджет – 1,93 млн грн, очікувана сума – 1,93 млн грн.

За словами режисера Андрія Литвиненка, цей фільм є логічним продовженням його попередньої роботи «Заповідник Асканія», де було досліджено тему зооактивізму. У новій стрічці порушується проблема безпритульних тварин.

Головна героїня – організаторка притулку для собак, яка бореться з корупцією влади та з розстрілом собак. Крім того, у стрічці буде показано реабілітацію дітей з ДЦП та бійців АТО за допомогою тварин.

Хронометраж – 90 хвилин.

«Деміург»

Режисерка та продюсерка – Ольга Семак, виробник – «Метрополіс», бюджет – 1,35 млн грн, очікувана сума – 1,35 млн грн.

Фільм розповість про народного артиста України Петра Панчука, який щоліта приїжджає в рідне село та влаштовує там аматорський театр зі своїми односельцями. Головний герой і його односельці перебувають у деякому конфлікті через те, що він у селі відпочиває та розважається, а вони важко працюють.

За словами авторів, стрічка буде великою мірою музичною, адже мешканці села Петра Панчука – дуже творчі люди.

Український документаліст Олександр Течинський стане оператором фільму.

На експедицію та дослідження локації команда отримала гроші від Українського культурного фонду. Для виробника це – дебютний проєкт у кіно.

«Довга розлука»

Режисер – Катерина Солдак, виробник – «Фаланстер», продюсер – Ілля Гладштейн, бюджет – 4,26 млн грн, очікувана сума – 1,7 млн грн.

У центрі сюжету – історія сім’ї Катерини Солдак з Харкова, яка нині живе в Нью-Йорку та працює у журналі Forbes. У стрічці буде показано Революцію гідності в Харкові, вплив російської пропаганди на ставлення до України у світі, мітинги в Нью-Йорку на підтримку України. Режисерка покаже свою рідню, яка з розвитком сюжету стрічки змінює своє ставлення до країни-агресора з позитивного на негативне.

Основний монтаж зробить американський монтажер, цим продюсер фільму пояснює високий бюджет.

Команда готова приступити до зйомок цього року. Компанія «Антимедіа», яка є партнером, вкладає 60% бюджету, державні гроші буде витрачено на організацію зйомок в Україні та на постпродакшн.

Планується, що буде три звукові версії фільму – англійська, українська та російська.

«Донбас-Гімалаї» / «Експедиція 49»

Режисерка – Аліса Коваленко, виробник – «Трумен продакшн», продюсери – Валерій Калмиков, Олексій Кобєлєв, бюджет – 3,66 млн грн, очікувана сума – 3,11 млн грн.

Четвертий повнометражний проєкт документалістки Аліси Коваленко. Автори змінили назву «Донбас-Гімалаії» на «Експедиція 49».

Фільм розповідає про реабілітаційну експедицію п’яти підлітків із прифронтової зони Донбасу до Гімалаїв, яку очолить мандрівник Валентин Щербачов. Режисерка називає підлітків «фантастичною п’ятіркою».

Уже відбувся кастинг героїв, їх затверджено. Аліса Коваленко знімала підлітків на Донбасі цього літа. Режисерка говорить, що це фільм не про війну, а про вихід із неї. Наразі триває підготовка до експедиції на Гімалаї.

Команда також нагадала про заслуги попередньої стрічки Аліси Коваленко «Домашні ігри», який був широко представлений на міжнародних кіноринках та кінофестивалях. Новий проєкт уже подано до кількох закордонних фондів, він пройшов перший відбір на кіноринок фестивалю у Санденсі. За словами продюсера, зацікавленість у проєкті висловили два іноземних телеканали – французько-німецький Arte та Польське суспільне телебачення TVP1.

«П’ята терапія: Обличчя табу»

Режисерка – Анна Кривенко, виробник – «Трумен продакшн», продюсерка – Яна Калмикова, бюджет – 2,44 млн грн, очікувана сума – 2,05 млн грн.

Фільм розповідає про взаємодію в’язнів із вільними людьми. Це не класичні інтерв’ю із засудженими, а спостереження за ними. Головний герой фільму – колишній в’язень Стас Домбровський, якому довіряють його колишні співкамерники. Через їхню комунікацію знімальна команда вивчає характери ув’язнених, їх внутрішній світ. Уже відзнято першу частину стрічки.

Автори говорять, що історії героїв фільму створюють збірний образ українського в’язня. Команда проєкту планує відзняти якомога більше регіонів, щоб зробити певну мапу ув’язнених України.

«Дост»

Режисерка – Фатіма Османова, виробник – «Фреш продакшн», продюсери – Юлія Чернявська, Олег Щербина, Еміне Джапарова (ексзаступниця міністра інформполітики), бюджет – 2,8 млн грн, очікувана сума – 2,8 млн грн (100%).

Дост – у перекладі з кримськотатарського «друг». Це історія взаємовідносин українців із кримськими татарами, що розпочалися ще чотири століття тому. Фільм складатиметься з декількох частин: пояснення, хто такі кримські татари, що в них спільного з українцями, історичних фактів від часів Кримського ханства до сьогодення.

Планується, що фільм буде фестивальним. Знімати його хочуть у Криму. Продюсери планують залучити до підтримки проєкту Медждліс кримськотатарського народу, Український культурний фонд, Міністерство освіти, Міністерство закордонних справ.

«З України до Європи»

Режисери – Станіслав Сукненко, Володимир Шпак, виробник – «Фреш продакшн», продюсери – Олег Щербина, Юлія Чернявська, Олександр Ілляшенко, бюджет – 3,8 млн грн, очікувана сума – 3,03 млн грн.

Документальний проєкт є продовженням теми, розкритої у фільмі «З України до Голлівуду» (знятого за підтримки Держкіно), що виходить у прокат у листопаді цього року. Цього разу автори збираються розповісти про українців, які стали видатними кінематографістами в європейських країнах, зокрема у Франції.

Автори планують дозняти матеріал в Італії.

«Дотик Пінзеля»

Режисер – Олег Волоткевич, виробник – «Наш продакшн ЛТД», продюсерка – Наталія Шевчук, бюджет – 2,26 млн грн, очікувана сума – 2,26 млн грн (100%).

Фільм розповідає про видатного скульптора Іоанна Георга Пінзеля, який жив і творив в Україні 300 років тому та створював дерев’яні скульптури, які виставлялися в церквах і замках. У фільмі буде художня реконструкція деяких подій із життя Пінзеля.

Продюсерка планує подавати фільм на фестивалі в Лос-Анджелесі, Італії, Україні. А також хоче викласти його у відкритий доступ в інтернеті, щоб його могла побачити закордонна аудиторія.

«Елвіс»

Режисер – Максим Наконечний, виробник – «Укркіно», продюсери – Ольга Журженко, Людмила Пічугіна-Усенко, Десняна Рожкова, бюджет – 9,94 млн грн, очікувана сума – 4,7 млн грн.

90-хвилинний документальний детектив про столяра Юрія Кузьменка, зразкового сім’янина, який зізнався у вбивстві понад 100 жінок, 14 із цих злочинів доведені слідством. Він був схожий на американського співака Елвіса Преслі, тож його справу називали «Елвіс».

Команда фільму відзняла десятки інтерв’ю зі слідчими, вивчила томи справ, розшукала іноземних експертів. Єдине місце, куди ще не потрапила їхня камера, – колонія, де утримується серійний маніяк Елвіс.

Максим Наконечний зізнався, що йому було непросто погодитися на роботу над цим фільмом через тему. Він також розповів, що йому довелося вивчити багато кейсів серійних убивць. Він ставить собі за мету «олюднення» жертв, хоче показати їхні історії, аби довести: кожен злочин – це зламана доля не лише жертви, а й цілої родини. Вважає свій фільм більше глядацьким, ніж авторським.

У фільмі буде використана художня реконструкція, адже жертви не відкривають облич. Поки що немає дозволу від головного героя фільму, але команда пообіцяла, що знайде вихід із ситуації в разі його відмови. Максим Наконечний додав, що його інтерв’ю – це другорядне у фільмі, на першому місці – історії жертв.

Під час презентації продюсери озвучили нову цифру очікуваної державної підтримки – 4,7 млн грн. Сказали, що решту покриє північноамериканський співпродюсер. Продюсери планують показати стрічку на міжнародних кінофестивалях.

«Мішель»

Режисерка – Ганна Ярошевич, виробник – «Табор», продюсери – Олена Яковіцька, Альона Качкан, Максим Наконечний, бюджет – 1,36 млн грн, очікувана сума – 1,17 млн грн.

70-хвилинний фільм розповідає про німця Мішеля, який розводить буйволів у Карпатах. Режисерка дізналася про нього близько трьох років тому. Мішель живе в Україні, вивчив українську та намагається врятувати вимираючий вид буйволів (односельчани називають його «останнім другом буйволів»). У ході фільму він розходиться з дівчиною, яка залишилася зі своїми дітьми в Німеччині.

Команда відзняла основну частину фільму, залишилася одна завершальна зйомки взимку в Карпатах. Наразі розбирають матеріал за три роки, сортують його.

Ганна Ярошевич у відеозверненні розповіла, що це кіно – про пошуки себе та безумовну повагу та любов до себе, яку постійно демонструє головний герой, обираючи свій власний шлях і не звертаючи увагу на думку інших людей. Крім того, режисерка хоче показати різницю між динамічною Німеччиною та медитативними Карпатами.

Проєкт було презентовано на індустріальних секціях фестивалів у Лісабоні, Україні, Німеччині. Нещодавно закінчився збір коштів на постпродакшн на краудфандинговій платформі.

Супервайзер – Сергій Буковський, саундтрек – гурт «Пані Валькова». Реліз готується на осінь 2020 року.

«Жива УПА. Фільм 4. Марія»

Режисерка – Марія Яремчук, виробник – ФОП Яремчук Марія, продюсерка – Алла Мегель, бюджет – 245,5 тис. грн, очікувана сума – 245,5 тис. грн (100%).

Четверта частина документального циклу «Жива УПА», яка розповідає про життя Марії Штепи – ветерана УПА. За чотири роки існування проєкту продюсери вперше звернулися до Держкіно за державною підтримкою.

Героїв на екрані втілюватимуть актори, адже реальні герої – літні люди, яким важко говорити довго і предметно та які втомлюють в кадрі.

Експерти запитали в продюсерів, чому вони звернулися до Держкіно. Продюсери відповіли, що на першу частину проєкту вони витратили 5 тис. грн, а заробили 7 тис. грн. На другу частину творці зібрали близько тисячі доларів краудфандингом. На третю частину витратили 15 тис. грн. Цього ж разу бюджет значно вищий, хоч і набагато менший, ніж просять решта учасників пітчингу.

«Живий ланцюг»

Режисерка – Ольга Золотарьова, виробник – «Ганза Фільм», продюсерка – Олена Яковенко, бюджет – 2,5 млн грн, очікувана сума – 2,5 млн грн (100%).

45-хвилинна стрічка розповість про мирну акція 21 січня 1990 року, коли українці з Івано-Франківська, Тернополя, Львова та Рівного встали в живий ланцюг з вимогою отримання незалежності Україною. Поштовхом була подібна акція у країнах Балтії в 90-х роках проти об’єднання Литви, Латвії та Естонії. Автори проводять паралель між цією акцією та Революцією гідності.

Фільм складатиметься з чотирьох частин: історичної хроніки, історій учасників акції, реконструкцій деяких моментів акції та музики (композиції провідних українських гуртів того часу, зокрема «Братів Гадюкіних», «Скрябіна» тощо).

Команда хоче співпрацювати з представниками Литви, аби отримати доступ до архівних кадрів акції в балтійських країнах.

«З мармуру»

Режисерка та продюсерка – Світлана Рудюк, виробник – «Добранічфільм», бюджет – 1,42 млн грн, очікувана сума – 1,13 млн грн.

Головний герой стрічки – скульптор і художник Микола Шматько, який разом із родиною та своїми роботами проживає в підвалі школи й не може повернутися додому до Луганщини.

Продюсери розраховують на широке коло глядачів. Планують показувати фільм на українських та зарубіжних фестивалях. А також на українських телеканалах. Хронометраж – 60 хвилин.

«Іван і Марта»

Режисер – Сергій Буковський, виробник – «Магіка-фільм», продюсер – Геннадій Кофман, бюджет – 4,84 млн грн, очікувана сума – 4,6 млн грн.

Головні герої фільму – українській літературознавець, дисидент Іван Дзюба та його дружина Марта. Іван – з Донеччини, Марта – зі Львова. Авторам стрічки цікаво відстежити, як їхні долі могли поєднатися.

Історія почнеться з прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» 4 вересня 1965 року, коли Іван Дзюба вийшов на сцену та вголос сказав про арешти представників науки, літератури та мистецтва, що спричинило скандал і дало поштовх дисидентському руху.

У відеозверненні Сергій Буковський назвав Івана Дзюбу та його дружину Марту «совістю нації». Та заявив, що це його остання стрічка й надалі він буде виступати лише тренером документалістів.

Хронометраж – 70 хвилин, але, за словами Геннадія Кофмана, він може змінитися.

«Іван Гаврилюк. Непокірний»

Режисер – Сергій Буковський, виробник – «Кіностудія Контакт» НСКУ, продюсерка – Ніно Ніночкіна, бюджет – 4,2 млн грн, очікувана сума – 4,2 млн грн (100%).

Фактично Сергій Буковський буде художнім керівником цього проєкту. Автор стрічки – син Івана Гаврилюка Сергій Гаврилюк.

52-хвилинний фільм розповість про актора Івана Гаврилюка та видатних кінодіячів його часу (Івана Миколайчука, Юрія Іллєнка, Сергія Параджанова та інших, яких автор називає «дванадцятьма апостолами»). Іван – єдиний, хто залишився живим дотепер, і він готовий розповісти історії, яких ще ніхто не чув.

Бюджет стрічки піде на побудову локацій, комп’ютерну графіку (щоб оживали померлі кінематографісти й Івана Гаврилюк спілкувався з ними).

За словами Сергія Гаврилюка, цей фільм має викликати «культурний шок» у глядачів. Він планує прокатувати його в тих країнах, де батько був відомим, зокрема в Канаді, Аргентині, Німеччині, Польщі, Литві, Естонії, Молдові та Грузії.

«Інфікований свободою»

Режисер – Юрій Пупірін, виробник – «Добранічфільм», продюсерка – Світлана Рудюк, бюджет – 1,42 млн грн, очікувана сума – 1,42 млн грн (100%).

Головний герой фільму – чоловік, який намагається побудувати гармонійний світ в околицях Києва з деревами, тваринами, у той час як навколо – ТЕС, купи сміття, крадіжка землі, вирубка дерев, збіговиська наркоманів тощо. Режисер хоче показати, чому людина обрала шлях боротися з брудним навколишнім світом.

Експерти, подивившись тизер, зауважили, що якість залишає бажати кращого, і запропонували режисерові знімати на телефон. Режисер відповів, що хоче задіяти квадрокоптери. Та зауважив, що ролик для пітчингу знімав сам, без оператора.

«Українець під номером 131161»

Режисер – Володимир Онищенко, виробник – Кіностудія імені Довженка, продюсер – Олександр Янчук, бюджет – 3,48 млн грн, очікувана сума – 3,48 млн грн (100%).

30-хвилинний фільм розповідає про українського письменника Вадима Бойка, який був в’язнем концтаборів Маутхаузен  та Аушвіц-Біркенау під номером 131 161. 93-річний Бойко погодився на пропозицію команди фільму поїхати до концтаборів і розповісти свою історію.

За словами продюсерів, це фільм не про драму, а про кохання, хоча більша частина буде показувати подорож до Маутхаузена та Аушвіца.

«ЄвроДонбас»

Режисер – Корній Грицюк, виробник – «АпЮейСтудіо», продюсерки – Поліна Бушинська, Анна Паленчук, бюджет – 2,77 млн грн, очікувана сума – 2,77 млн грн (100%).

80-хвилинний фільм розповість історію Донбасу та розвіє радянський міф, що це суто шахтарський, радянський, антиєвропейський регіон. Команда вирішила заглибитися в історію, вивчити архівну хроніку та показати зовсім іншу історію Донбасу – що це цілком український регіон, який розвинули європейські технології.

Стрічка складатиметься з опитування мешканців Донеччини щодо заснування та історії їхнього краю, а також з анімованих архівних хронік. Режисер планує, що це буде не авторське, а глядацьке кіно, він має цікавих героїв та хоче залучити місцевих активістів, журналістів, істориків.

«Мадам Каринська – легендарна харків’янка»

Режисер – Юрій Одинокий, виробник – «Торнадо фільм», продюсери – Катерина Чернявська, Олег Щербина, бюджет – 2,8 млн грн, очікувана сума – 2,5 млн грн.

Головна героїня 70-хвилинної стрічки – українська та американська дизайнерка одягу Варвара Каринська, яка отримала «Оскар» за дизайн костюмів для фільму «Жанна Д’арк» у 1948 році. Працювала з нью-йоркським балетом (винайшла нову пачку для балерин), бродвейськими шоу, голлівудськими фільмами. За розповідями власника американського будинку, в якому жила Каринська, всі називали її Мадам, адже було важко вимовляти прізвище.

«Я Бандера»

Режисер – Михайло Іллєнко, виробник – «Фреш продакшн», продюсери – Юлія Чернявська, Олел Щербина, бюджет – 3,9 млн грн, очікувана сума –3,5 млн грн.

Історія про Степана Бандеру, яка має розвінчати міфи про цю історичну постать, відокремити їх від фактів. Локації – Німеччина, Україна. Автори хочуть зосередитися не на біографії, а на місії та світогляді, а також смерті Бандери.

Михайло Іллєнко був дуже лаконічним, пояснивши це стомленістю учасників пітчингу в кінці дня. Експерти, очевидно, були згодні з ним та не ставили додаткових запитань.

Фото: скріншот

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2530
Читайте також
14.04.2020 17:01
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
2 728
11.10.2019 13:15
Олеся Анастасьєва
для «Детектора медіа»
5 629
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду