Масове телебачення, окрім розваги, часто має ще одну дуже важливу місію — виховувати людей. В Україні впродовж кількох останніх років зростає кількість телепродуктів, які мають соціально важливі місії, підкреслює експертка з розвитку медіапроєктів Української ініціативи зміцнення громадської довіри UCBI Віра Костенко-Кузнєцова.

Метод виховання соціуму за допомогою телебачення, починаючи з 1950–60 років, активно використовували у США. Американські канали давали у своїх шоу та серіалах велику кількість важливих соціальних смислів. Це, зокрема, питання расизму, сегрегації, абортів, боротьби зі СНІДом, посттравматичним синдромом у ветеранів В’єтнаму.

Із часом у США така тенденція занепала, бо у 1980-х роках з’явилося кабельне телебачення, на якому домінував розважальний контент. Але тепер знову з’являються проєкти, які несуть важливі смисли. Нещодавно на каналі ABC вийшов серіал When We Rise, який розповідає про історію ЛГБТ-спільноти у США.

«Зараз у світі тренд на використання не прямого навчального контенту, а комунікація смислів через серіали. Наприклад, в індійському контенті ще з 1950-х років домінували традиційні цінності про те, що чоловік головний, справа жінки — це кухня. У 2000-х роках із появою кабельного телебачення в них з’явилися шоу для жіночої аудиторії, які допомагають жінкам відчути себе сильними, відчути частиною соціуму й бути чимось більшим, ніж просто мама й домогосподарка», — зазначає директор телеканалу «НЛО TV», кінопродюсер Іван Букреєв.

Іван Букреєв

За його словами, подібні проєкти часто виходять за підтримки USAID у низці країн світу. Наприклад, у Кот-д’Івуарі у 2016 році вийшов серіал «Твій голос має значення», який закликає жінок брати участь у громадсько-політичному житті, ходити на вибори. Раніше в цій країні жінкам було заборонено голосувати, й така традиція глибоко вкорінилася.

Ситкоми — для позитивного ставлення до реформ

Із початком реформи української патрульної поліції в телевізійників виникла ідея зняти серіал, щоби популяризувати реформу та наблизити патрульних до людей. «СуперКопи» — ситком, знятий студією «17 Production» і телеканалом «НЛО TV». Прем'єра комедійного серіалу відбулася 15 лютого 2016 року на телеканалі «НЛО TV». Відзнято вже чотири сезони, загальна кількість серій — 100.

«Його важливість у тому, що, крім гумору, там одна з основних думок про те, що поліцейські — такі ж люди, як і ми з вами. Завдання було — показати, що ці люди можуть сміятися над собою, вони — не минула форма правоохоронних органів, яка асоціювалася лише з якимись арештами, побиттями, а показати нову поліцію як інших людей», — підкреслює актор і продюсер Андрій Бурим.

Коли почалася реформа системи охорони здоров’я, то в цієї ж команди виникла ідея нового серіалу «Швидка». Це 30-серійний ситком, знятий так само студією «17 Production» і телеканалом «НЛО TV». Перший показ відбувся в березні цього року.

«Ідея була в тому, щоб показати, що медики — це живі люди, незважаючи на те, що вони щодня рятують життя. У них свої проблеми, свої радості», — зазначає Андрій Бурим.

Андрій Бурим

За його словами, герої серіалів перевтілюються для того, щоби боротися з якимось соціальним злом, мають відчуття справедливості. Завдання серіалів — давати глядачам непрямі меседжі про норми соціальної поведінки, формувати ставлення до певних речей. Як пояснює Андрій Бурим, основною метою було зробити так, щоб люди отримували задоволення від перегляду, сміялися, але в них при цьому з’являлася думка, що, наприклад, красти — це погано.

«Ми постаралися зробити так, щоб усе відбувалося з гумором. Ми завжди зачіпаємо такі людські пороки, як жадібність, корисливість ненависть, з якими стикаються головні герої і в них виникає спокуса піти на це. Як гумор може мати соціальний підтекст? Якщо це відбувається ненавмисно, непомітно для вас, але при цьому з’являється відчуття, що так робити не можна, то це означає, що ми досягли своєї мети», — каже продюсер.

Інший проєкт, який продовжує добірку телепродуктів про важливість реформ, — ситком «Громада», який знімає для «НЛО TV» продакшен «Куниця». Зйомки серіалу розпочалися в червні цього року. Автори планують зняти 30 епізодів по 24 хвилини. Проєкт став одним із переможців конкурсу соціально вагомого контенту про Україну Pitch UA від медіаконсалтингової компанії Media Resources Management (MRM, що входить до Film.ua Group) та Агентства США з міжнародного розвитку USAID.

За сюжетом головна героїня серіалу, ініціативна дівчина Аліса, яка вчилася в Європі, вирішила повернутися в Україну для того, щоби щось змінити тут. Перед тим, як повернутися, вона виграла грант на 10 млн євро. На ці гроші на місці розваленого заводу у своєму рідному місті вона хоче побудувати молодіжний центр, але місцева влада висуває умову, що вона повинна співпрацювати з чиновниками. Голова міської ради, звісно ж, хоче вкрасти ці гроші. Аліса, звісно ж, не вірить у те, що люди можуть красти.

«Через її риси характеру ми намагаємося показати всі ті негативні речі, які є в нашому суспільстві — неповага, корупція, шовінізм тощо. Ми хочемо дати глядачу зрозуміти, що можна жити по-іншому. Для того, щоб підсилити цей ефект, головним антагоністом у серіалі ми зробили самих людей. Ні для кого не секрет, що в більшості наше населення інертне, ніхто не вийде просто так на суботник, якщо йому це не буде потрібно. Ми своїм серіалом хочемо донести до людей, що можна щось робити. Можна хоча би спробувати й побачити результат», — розповів продюсер серіалу Серж Куніцин.

Серж Куніцин

Серіал «Куратори» — проти расизму

«Куратори» — український комедійний серіал, знятий студією «Мамахохотала» й телеканалом «НЛО TV». Прем'єра серіалу відбулася 5 березня 2018 року. Другий сезон стартував 16 жовтня того ж року. Кількість серій — 65.

Ситком розповідає про іноземних студентів, які приїхали вчитися в український медінститут.

«В першу чергу — це проєкт для “посміятися”. Але в ньому є справді дуже важлива соціальна місія. У нас досі багато людей тикають пальцями на інших лише через колір шкіри. Нам хотілося показати, що всі люди рівні, що ми нормально можемо дружити з людьми інших національностей, з іншим кольором шкіри. І дуже важливо це не просто говорити “в лоб”, що всі люди рівні. Ми цього не робимо, а показуємо, що українські студенти вчаться разом з іноземними студентами, дружать, закохуються, підколюють один одного», — розповів продюсер серіалу Іван Мелашенко.

Іван Мелашенко

Втім, як зазначає директор телеканалу «НЛО TV» Іван Букрєєв, є теми, яких продюсери не порушують під час жартів у серіалах. Це, зокрема, війна, фізичні вади тощо.

Серіал «Маршрути долі»: змінити ставлення до переселенців

«Маршрути долі» — драматичний 12-серійний телесеріал, в основу подій якого покладені реальні історії українців, що опинилися по різні боки лінії війни на Донбасі. Виробництвом серіалу займалися фахівці «1+1 Продакшн», а кошти на проєкт виділили іноземні донори: серіал зняли за підтримки проєкту UCBI, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Прем’єра серіалу на телеканалі «1+1» відбулася 21 січня 2019 року.

Проєкт мав амбітну місію — змінити ставлення українців до людей зі сходу країни, каже продюсерка проєкту Олена Єремєєва. «Коли ми вкотре побачили, що ставлення до людей сходу є негативним, і зрозуміли, що треба розповісти історії про переселенців, які долатимуть це упереджене ставлення. Ми вирішили показати це через людські історії», — згадує вона.

Історії переселенців у драматичному серіалі описані через сюжетну лінію чоловіка на ім’я Сергій, який працює водієм та щодня буває на лінії розмежування, перевозячи пасажирів. Дружина Сергія свідомо хотіла залишатися на тій території, де йде війна, а Сергій там жити не хотів. Через долі цих двох людей автори намагалися показати світоглядний розкол, який стається в родинах через війну та різні погляди на неї.

«Як говорити з глядачами про реальних людей? Ми намагалися робити це через абсолютно реальні історії, переробивши їх на художні. Нашою місією було змінити ставлення суспільства до переселенців. Адже ці люди — наче вирвані дерева, які через війну переїхали в інші міста, ставши заручниками обставин. Нам важливо було показати їхні емоції, переживання і те, як вони, не зважаючи на складність ситуації, долають труднощі», — каже продюсерка.

Автори серіал хотіли, щоб у проєкті залишилася «правда життя», бо нерідко в бік деяких серіалів звучать звинувачення у «картинності» образів та в тому, що герої в кадрі «не так одягнені», «не так говорять», «не так поводяться».

«Ми намагалися показати все максимально наближеним до життя. При цьому не хотіли зображувати жах, кров, справжню війну. Водночас війна мала залишитися тлом, яке глядач так чи інакше відчував. Було видно, що війна триває, але в основі лежали все ж персональні історії. Важливо було, аби глядачі зрозуміли: немає “чорних” або “білих” людей. Люди різні, і не завжди вони такі, як нам здається», — каже пані Єремєєва.

Окрім того, за словами творців серіалу «Маршрути долі», вони свідомо пішли на те, щоб у серіалі була двомовність. Таке рішення мотивували тим, що значна частина українців спілкується російською, й не використовувати в серіалі російську, на думку телевізійників, було би неправильно.

«Родичі в турне»: «місія — врятувати планету»

«Родичі в турне» — тревел-шоу в жанрі реаліті із соціальним підтекстом, яке виходило цього літа на каналі «Україна». Проєкт знімав продакшен «Film.ua» за підтримки проєкту UCBI, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

У цьому шоу дві команди з двох родичів із різницею у віці не менше 20 років подорожують Україною та змагаються за можливість реалізувати свою мрію. Зробити вони це зможуть, вигравши приз у 50 тисяч гривень. Герої програми — звичайні люди. Більшість із них не покидали меж своїх рідних областей, але мають мрію та бажання відкрити для себе власну країну.

Окрім того, що люди відкривають для себе країну, знаходять спільну мову з іншими учасниками, то ще й знайомляться з успішними стартапами та корисними соціальними ініціативами, кажуть автори телепрограми. У кожному з міст, у якому вони бувають, учасники тревел-шоу вирішують невеликі соціальні проблеми. Наприклад, саджають квіти, прибирають сміття, облаштовують майданчик у дитячій лікарні.

«Якщо ви маєте стосунок до медіабізнесу, то знаєте, що цього літа було історичне падіння рейтингів у цілому, й робити прем’єру влітку було ризиковано. До того ж, наша аудиторія є достатньо інертною: наш глядач довго вибудовує стосунки з будь-яким телепроєктом. Наші глядачі люблять стабільність, безпеку, але ми все ж стартували саме влітку», — згадує продюсерка телепроєкту Оксана Туник.

За її словами, від класичного тревел-шоу глядачі очікують оглядових екскурсій, опису місцевості. Проте автори «Родичі в турне» вирішили акцентувати увагу на вирішення соціальних проблем.

«Якщо в серіалах ми тільки починаємо йти за світовим трендом і говорити про актуальні соціальні події, то в реаліті-шоу соціального більше. У нас була місія — врятувати себе і планету. Ми закладаємо у формат багато добрих речей. Якщо говорити про соціально вагомий контент в цілому, я взагалі не бачу конфлікту в тому, щоб показувати в одному шоу і розважальний контент, і водночас — суспільно важливий. Це можна і треба поєднувати», — вважає вона.

Шоу «Le маршрутка» з Лесею Нікітюк: історії про українців, що надихають

У жовтні на Новому каналі розпочнеться трансляція нового проєкту Лесі Нікітюк — «Le маршрутка», де телеведуча подорожуватиме Україною та розкриватиме цікаві історії, про які не писали в ЗМІ. Це тревел-шоу теж створюється за підтримки проєкту UCBI, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

«Соціально вагомий контент — доволі складний термін. Раніше всі жили і думали, що вагомий — це тільки новини, які розповідають про події в країні. Але важливо не тільки це», — каже Леся Нікітюк.

Створити подібне шоу телеведуча планувала давно, але з тією великою кількість телепроєктів, у яких вона бере участь, це було непросто: «Зараз в Україні багато тревел-шоу. Та при цьому можу сказати, що в шоу “Le маршрутка” все ж немає конкурентів. Для чого робиться український тревел? Щоб піднімати внутрішній туризм всередині країни».

Леся Нікітюк

Леся Нікітюк буде їздити Україною саме маршруткою, адже це, за словами авторів шоу, найбільш популярний засіб пересування українців. Нещодавно у своєму інстаграм-акаунті вона опублікувала відео з маршруткою, якою вона буде їздити регіонами.

Коли телеведуча разом зі своєю командою придумувала ідею шоу, то не брали за основу міста й села. Замість цього брали напрямки та зосереджували увагу на персоналіях.

«Мене після стількох відвіданих країн можуть вразити не гори, природа й архітектура. Мене можуть вразити тільки люди. І наше шоу показує таких людей саме в Україні. Я відвідала 130 країн, але поняття не мала, що в Україні є людина, яка рятує тварин, забираючи їх від чиновників, які збиралися пустити їх на шкури. Людина зробила для таких тварин реабілітаційний центр. Там вже є зо двадцять кішок, з десяток левів. Але це не зоопарк, не цирк. Це місце просто створила людина, яка живе в Україні і робить щось, щоби прищеплювати людям любов до тварин, не знущатися з них, а не купити тигра на чорному ринку за 500 доларів. Саме таких тварин рятувала ця людина», — згадує телеведуча.

За її словами, подібні історії, розказані на телебаченні, допоможуть краще зрозуміти Україну та задуматися над тим, що соціально вагомого людина може зробити сама.

Фото надані організаторами