10:23
Середа, 12 Вересня 2018

Без узагальнень та мови ворожнечі: як журналістам писати про ромів

Як журналістам варто писати про ромську спільноту? Як висвітлювати ромську тематику коректно, щоб не породжувати стереотипів та не розпалювати ворожнечі? Про це говорила правозахисниця Ольга Веснянка на «Праволюдяність: Mеdiafest», який відбувся наприкінці серпня поблизу Києва.
Без узагальнень та мови ворожнечі: як журналістам писати про ромів
Без узагальнень та мови ворожнечі: як журналістам писати про ромів

1. Як називати? У жодному випадку не «циган», а ром. У множині це слово — ромА (з голосом на останній склад). Варто уникати словосполучень «особи ромської національності», краще — «ромська спільнота», «ромське населення», «ромський народ». Іноді ромських жінок ще називають «ромні». Також доречно казати ромські чоловіки, ромські жінки, ромські діти (без лапок).

2. Уникати мови ворожнечі, коли говоримо про ромів. Не можна казати «ловити ромів», бо ловити можна мишей, «розігнати ромів», бо розігнати можна тарганів. Також у спілкуванні поміж медійниками варто уникати конструкцій «використати ромів для матеріалу».

3. Уникати узагальнень. Фрази на зразок «усі роми не мають вищої освіти», «усі ромські діти не хочуть ходити до школи», «усі роми уміють ворожити» — це прихована мова ворожнечі, вона породжує стереотипи. Роми — різні, не варто узагальнювати.

4. Допомагати голосу рома звучати. Коли пишемо текст на ромську тематику — неодмінно потрібно давати слово тим, хто сам його не може взяти, тобто представникам ромської спільноти. Але непідготовленому журналістові не варто йти в ромське поселення. Потрібно налагодити контакт спершу з посередниками.

5. Ксенофоби не можуть бути експертами з ромської тематики. Фахівців для коментарів варто обирати ретельно. Ними не можуть бути відверті ксенофоби, які вживають слова «цигани», «окупували».

6. Роми — це не екзотика. У матеріалах на ромську тематику не варто показувати ромів як щось казкове та екзотичне, овіяне загадковістю та магічністю. Вони — такі ж як і ми, часто потрапляють у непрості соціальні обставини, а в щоденному житті не носять квіткових спідниць і не ворожать по руці. Роми — це теж громадяни України, навіть якщо вони не мають паспорта. Не варто розділяти ромів та, приміром, інших українців на «ми і вони».

7. Теми, які стосуються рома, є щодня. Не лише кримінал. Якщо хочемо писати на ромську тематику, то приводів, окрім нападів, є безліч: проблеми з отриманням документів, оформлення у школу, комунікація з державними органами. Варто пам’ятати також і про них, а не лише про злочинні історії.

8. Не згадувати про національність. Особливо цим грішать у кримінальній хроніці. Злочини не мають національності. Ми ж не пишемо «32-річний українець пограбував банк», «Білорус скоїв розбійний напад». Тому не варто акцентувати на ромській національності, коли повідомляємо про злочини.

9. Принцип навпаки. Один із найкращих способів перевірити матеріал на чутливість — застосувати принцип навпаки. Поміркуйте, чи написали б ви щось схоже про будь-яку іншу людину. Приміром, фраза «говорив, виблискуючи золотими зубами» однозначно не проходить перевірки.

Фото: Ukraїner

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2659
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop