Хто судді?

Місяць тому, 26 квітня, Міністерство культури на своєму сайті повідомило одразу дві новини: про формування конкурсної комісії для відбору Експертної ради фільмів патріотичного спрямування і про відбір членів цієї Експертної ради, яка створювалася при Мінкульті.

Конкурсна комісія складалася з восьми осіб – одного представника від Мінкультури та сімох представників від творчих спілок, громадських об’єднань, господарських об’єднань, статутні документи яких передбачають провадження діяльності у сфері кінематографії та/або телебачення і діяльність яких є активною упродовж одного року. Кожна організація могла запропонувати не більше двох кандидатів для включення до складу конкурсної комісії.

Міністерство сформувало такий склад конкурсної комісії:

1. Сергій Сьомкін – голова комісії, виконавчий директор ГО «Індустріальний телевізійний комітет», представник від Міністерства культури України (також є членом громадської ради при Держкіно, членом Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно, членом колегії Міністерства культури, членом наглядової ради Українського культурного фонду);
2. Роман Балаян – кінорежисер, народний артист України, представник від ГО «Індустріальний телевізійний комітет» (за згодою);
3. Олег Бійма – кінорежисер, заслужений діяч мистецтв України, перший заступник генерального директора – художній керівник української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» (станом на 2 травня вже не обіймав цієї посади, перед цим багато років студія фігурувала в скандалах, а не в новинах про виробництво кінопроектів), представник від Національної спілки кінематографістів України (за згодою);
4. Олена Голубєва – директор анімаційної студії «Червоний собака», викладач кафедри кінорежисури та драматургії Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, виконавчий директор ГС «Українська анімаційна асоціація», представник від ГС «Українська анімаційна асоціація» (за згодою);
5. Вячеслав Криштофович – кінорежисер, член-кореспондент Академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки кінематографістів України, представник від ГО «Розвиток заради майбутнього (за згодою);
6. Анна Мачух – директор ГО «Українська кіноакадемія», представник від ГО «Українська кіноакадемія» (за згодою);
7. Сергій Неретін – перший заступник голови Державного агентства України з питань кіно (вже давно єдиний заступник голови Держкіно, а нещодавно повернувся до ведення програм на радіо і телебаченні), представник від ГО «Європейська кінофундація» (за згодою);
8. Сергій Проскурня – режисер, продюсер, відомий насамперед як театральний діяч, лауреат премії Національної спілки театральних діячів України «Експеримент», представник від ГО «Розвиток заради майбутнього» (за згодою).

У відповідь на мій запит Міністерство культури надало повний перелік людей, які подавалися для формування конкурсної комісії. Серед них була і я. Але принцип формування конкурсної комісії для мене досі залишається невідомим. Чому пройшли одні, але були відсіяні інші – ніхто в Мінкульті так і не пояснив.

Конкурс із відбору членів Експертної ради проходив у два тури. Під час першого засідання конкурсна комісія визначала, кого допустити, а кого ні. В результаті до участі в конкурсі не допустили 10 осіб. Серед них виявилося багато відомих прізвищ: режисерка фільму «Стрімголов» Марина Степанська, режисер фільму «Гніздо горлиці» Тарас Ткаченко та лауреат Шевченківської премії – оператор Ярослав Пілунський. Відсіяли їх через те, що вони не надали копій дипломів і трудових книжок та не підтвердили (в розумінні чиновників), що є режисерами й оператором. Можна припустити, що клерки Мінкульту не знали, хто ці діячі. Якщо це дійсно так, то стає страшно за Мінкульт. Але скоріше за все, бюрократія перемогла здоровий глузд. Виявивши відсутність документів, яких вимагає положення, співробітники Мінкульту могли, наприклад, зателефонувати Марині Степанській або Валерії Сочивець (яка висувала її кандидатуру) й повідомити, що потрібно донести. Але їм ніхто не зателефонував.

Відсіявши десятьох, до участі в конкурсі допустили 30 осіб. Цікаво, що кандидатуру кінознавця Володимира Войтенка подали дві організації, а всіх інших претендентів висувало по одній організації. Міністерство не публікувало на своєму сайті детальної інформації щодо кожної з кандидатур, бо це не передбачено положенням, пояснила секретар конкурсної комісії.

До участі в другом турі конкурсу дійшли не всі претенденти: Ольга Герасим’юк, Максим Асадчий та Наталія Стрибук свої кандидатури відкликали. Публічно своє рішення пояснила Ольга Герасим’юк: «Уявила формат, зняла свою кандидатуру. Я не поступаюся місцем. Я знаю, що мене все одно не відберуть :) Я уявляла собі, що буду читати всі сотні сценаріїв і відбирати талановиті. Не маючи «своїх» пріоритетів. Кажучи, про «уявила формат» – мала на увазі склад не з представництва індустрії, а – експертів, що читатимуть сценарії :) Уявляла також, що зможу представити своє бачення визначення Патріотичного кіно. І все ж – бажаю удачі тим людям у списку, що справді фахівці, й читатимуть, якщо їх оберуть», – написала вона в коментарях на сторінці «Детектора медіа» на Facebook.

Та й не всі члени конкурсної комісії прийшли на відбір – через роботу не змогли прийти Роман Балаян і Вячеслав Криштофович. Чому ж до складу конкурсної комісії не обрали людей, які точно фізично могли прийти на конкурс? Тим паче, що пан Балаян і пан Криштовочич були висунуті організаціями, які мали ще по одному представнику в конкурсній комісії (ГО «Індустріальний телевізійний комітет» і ГО «Розвиток заради майбутнього»).

22 травня стало відомо, хто саме вирішуватиме, яким фільмам патріотичного спрямування надавати державну фінансову підтримку. У підсумку другого засідання конкурсної комісії було обрано 10 членів Експертної ради при Мінкульті:

1. Володимир Войтенко – кінокритик, чинний член експертної комісії Держкіно, висунутий Асоціацією cприяння розвитку кінематографа в Україні «Дивись українське!» та громадською організацією «Творче об’єднання документалістів “Вавилон 13”»;
2. Андрій Дончик – режисер, чинний голова експертної комісії Держкіно, висунутий Асоціацією cприяння розвитку кінематографа в Україні «Дивись українське!»;
3. Людмила Горделадзе – керівниця кінотеатру «Жовтень», чинний член експертної комісії Держкіно; висунута громадською організацією «Українська кіноакадемія»;
4. Олена Касавіна – режисерка-мультиплікаторка, висунута громадською спілкою «Українська анімаційна асоціація»;
5. Роман Мартиненко – керівник дистриб’юторської компанії MMD, висунутий громадською організацією «Фонд “Молодість”»;
6. Ольга Пантелеймонова – генеральна директорка ТОВ «Стар медіа» (міжнародна група компаній Star Media), висунута асоціацією «Українська кіноасоціація»;
7. Володимир Яценко – продюсер, керівник продакшну LimeLite, висунутий громадською спілкою «Асоціація кіноіндустрії України»;
8. Євген Буцан – директор юридичного департаменту «Медіа Групи Україна», висунутий всеукраїнською громадською організацією «Незалежна асоціація телерадіомовників»;
9. Анатолій Максимчук – заступник генерального директора медіа групи StarLightMedia, висунутий громадською організацією «Об’єднання захисників надбань та відродження українського кіномистецтва»;
10. Вікторія Ярмощук – керівниця медіаконсалтингової компанії MRM (Film.ua Group), радниця міністра культури, висунута асоціацією «Українська кіноасоціація».

Троє з них – Володимир Войтенко, Людмила Горделадзе, Андрій Дончик – є чинними членами іншої експертної комісії, яка обирає переможців на пітчингах Держкіно (а пан Дончик ще й очолює цю комісію). З минулого року й дотепер Держкіно не проводить нових пітчингів, адже має бути сформована нова Рада з державної підтримки кінематографії, відповідно до нового закону. Незважаючи на призупинення пітчингів, теперішній склад експертної комісії Держкіно продовжує передивлятися готові фільми та рекомендувати Держкіно – прийняти чи не прийняти їх (щоправда, жодного разу комісія не радила не приймати). Також комісія продовжує погоджувати зміни в проектах, які знаходяться у виробництві (терміни закінчення проектів, заміни членів знімальної групи, кошторисів тощо).

Андрій Дончик під час конкурсу в Експертну раду Мінкульту сказав, що хоче тут працювати, бо з досвіду роботи в комісії Держкіно вже знає, які виробники створюють свої фільми чесно, а які – нечесно і неякісно. Хотілося б, щоб пан Дончик поділився цими знаннями з іншими, зокрема із журналістами, адже ці фільми знімаються повністю або частково державним коштом. Однак поки що відкритості й публічності експертна комісія Держкіно виявляти не хотіла.

Колега пана Дончика Володимир Войтенко через роботу не зміг прийти на конкурс. Особисто мені було б цікаво почути його тлумачення терміну «патріотичне кіно» (це питання ставили чи не кожному претенденту в експерти). Також цікава думка пана Войтенка про таку вимогу до «патріотичних» кінопроектів: наявність попереднього договору з дистриб’ютором на не менше ніж 80 копій з показом у будні з 19-ї до 23-ї. Це питання поставили іншому кандидату – Людмилі Горделадзе. Особисто я б конкретизувала запитання: чи вдалося їй як дистриб’ютору українського фільму «Зрадник» (переможця пітчингу Держкіно) так розписати цю стрічку в кінотеатрах?

Пощастило стати експертом з «патріотичного кіно» ще й Володимиру Яценку – продюсеру, який цього року випустить свій повнометражний дебют «Дике поле». 22 травня для нього видалося взагалі дуже вдалим днем, бо він ще й виграв у лотерею, ставши експертом і в Українському культурному фонді. Пан Яценко також є головою Громадської ради при Держкіно, відповідно входить до складу колегії Держкіно. Також він входить до експертної комісії з оцінки проектів на здобуття гранта Президента в галузі кіно та до робочих груп, які розробляють підзаконні акти до нового закону про кінематографію та розробляли положення про конкурс «патріотичного кіно».

На додачу до десяти членів Експертної ради, обраних конкурсною комісією, трьох експертів запропонували міністерства – культури, молоді й спорту та оборони. Мінкульт делегував до комісії генеральну продюсерку Одеського міжнародного кінофестивалю Юлію Сінькевич, Мінмолодьспорт – директора Індустріального телевізійного комітету Ігоря Коволя, Міноборони – начальницю Центральної телерадіостудії Міноборони, підполковника Яну Холодну.

Чому саме ці міністерства? Чіткого пояснення ніхто не давав. В інтерв’ю на каналі «Еспресо» міністр культури Євген Нищук сказав: «Міноборони знімає кіно». Я надіслала до Міністерства молоді та спорту і Міністерства оборони запити на інформацію щодо виготовлених за кошти або на замовлення міністерства фільмів (телевізійних, документальних, анімаційних, для кінотеатрального прокату) впродовж 2014-2018 років. В обох міністерствах мені відповіли, що фільмів вони не виробляли і не замовляли…

«Конфлікт інтересів»

Голосуючи «проти» того чи іншого кандидата, члени конкурсної комісії часто пояснювали своє рішення тим, що кандидат збирається подавати свої кіно- чи телепроекти на сам пітчинг. Втім, вони голосували часто «за» тих кандидатів, які збираються брати участь у пітчингу. Пояснюючи свою підтримку кандидатури Людмили Горделадзе, член конкурсної комісії Сергій Неретін припустився фактажної помилки, сказавши, що кінотеатр «Жовтень» прокатує всі нові українські стрічки. Насправді кінотеатр «Жовтень» не прокатував, зокрема, фільмів «Час хризантем» і «Жива».

Чи мають право обрані експерти в майбутньому подавати свої проекти на пітчинг? Мають. Чи можуть вони за них голосувати? Ні. Експерт має написати заяву, вказавши на наявний конфлікт інтересів, і не оцінювати проект своєї компанії.

Отже, Володимир Яценко не має оцінювати проекти таких компаній, якщо вони будуть подані на конкурс: ТОВ «Лайм лайт студія», ТОВ «Лаймове світло», ТОВ «Лайм лайт» і ТОВ «Відженсі»( в останньому він один зі співзасновників). Напевно, він також має утриматися від оцінки проектів компаній, які входять до складу громадської спілки «Асоціація кіноіндустрії України», яка його висунула на конкурс: «Ессе продакшн хаус», «Пронто фільм», «ТОУ», «Фемілі сінема».

Ольга Пантелеймонова має утриматися від голосування за проекти компаній Star Media, Kristi Films. Вікторія Ярмощук – Film.ua Group (Kinorob, Animagrad та інших). Євген Буцан – «Медіа Групи Україна» і, напевно, проектів з контрактами на показ на каналах групи. Анатолій Максимчук – медіагрупи StarLightMedia і, як у попередньому випадку, проектів з контрактами на показ на каналах групи.

Романові Мартиненку, певно, варто утриматися від оцінки проектів, з якими він як дистриб’ютор укладе попередній договір на показ не менше ніж на 80 екранах. Ігорю Ковалю – від оцінки проектів телеканалів, які входять до складу Індустріального телевізійного комітету. Володимиру Войтенку – від оцінки проектів Асоціації сприяння розвитку кінематографа в Україні «Дивись українське!» і творчого об’єднання документалістів «Вавилон 13», які його висунули в експерти (а в останньому він виступає одним із засновників юридичної особи).

Усі експерти не мають брати участь у голосуванні за проекти, в реалізації яких вони будуть задіяні в будь-якій ролі.

У положенні про Експертну раду, написано: «члени Експертної ради призначаються строком на два роки». Чи означає це, що в наступні роки кошти на кіно так само розподілятимуться між Мінкультом і Держкіно? Питання для мене відкрите.

Які фільми обиратимуть?

Коли з’явилося положення про сам конкурс проектів, багато хто помітив неприхований інтерес телеканалів. Це яскраво проявилося у двох пунктах:

1. «Кіносценарій – на перші 12 серій фільму подається детальний сценарій, на всі інші – детальний синопсис». Тобто автори положення навіть не допускали думки, що кіносценарій – це не обов’язково сценарій саме серіалу.

2. «Копія попереднього договору з одним із дистриб’юторів. Подається для кінопроектів, орієнтованих для показу у кінотеатрах. У попередньому договорі обов’язково зазначається, що показ фільму здійснюватиметься протягом першого тижня не менше ніж на 80 екранах, не менше одного разу на день з 19:00 до 23:00 (у будні дні) та з 12:00 до 23:00 (у вихідні дні)». Представники кінопрокатної мережі, з якими я спілкувалася, зазначили, що слот 19:00–23:00 – телевізійний, а якби пункт прописували представники кінотеатрів, то зазначили б 18:00–22:00.

Хто ж входив до робочої групи, яка напрацювала ці вимоги до «патріотичних» проектів? Міністерство культури у відповідь на мій запит надало перелік цих осіб. Увагу привертає те, що п’ятеро осіб з робочої групи увійшли згодом до Експертної ради фільмів патріотичного спрямування, а двоє – до конкурсної комісії, яка обирала експертів. Це диво, іншого пояснення у мене немає.

Та повернімося до норми про попередній договір з дистриб’ютором. Проблема не в самому договорі. По-перше, він попередній і його можна розірвати, по-друге, в самому договорі з дистриб’ютором немає нічого поганого. Недолік – у часі показу з 19-ї до 23-ї години. Гадаю, автори норми хотіли як краще, бо нині часто кінотеатри ставлять українські фільми на ранкові сеанси в будні дні, на які ніхто не йде. Але автори забули подумати про фільми (й мультфільми) для дітей, які логічно, особливо під час канікул, показувати якраз у будні дні на ранкових і денних сеансах, а не після 19:00. Ще один недолік – вимога «не менше ніж на 80 екранах». Від цього насамперед постраждають автори ігрового авторського (фестивального, артхаусного) кіно та неігрового. В Україні дуже мало дистриб’юторів. І ще менше тих, які регулярно прокатують українське кіно (їх троє: UFD, B&H, MMD). Інші прокатують українські фільми дуже рідко й не зможуть гарантувати такий розпис фільму на етапі сценарію. Ну й ніхто не дасть гарантій того, що навіть дуже гарний сценарій у підсумку стане гарним фільмом і кінотеатри погодяться поставити його на кращі сеанси.

Таким чином, конкурс «патріотичних фільмів» фактично перетворюється на конкурс фільмів для широкої глядацької аудиторії. Тому не виключаю, що автори фестивального кіно та неігрових фільмів зараз підуть підписувати договори не з дистриб’юторами, а з загальнонаціональними телеканалами, яких в Україні в рази більше, ніж кінодистриб’юторів.

Також я не виключаю, що на пітчингу «патріотичних фільмів» Мінкульту ми побачимо переможців попередніх пітчингів Держкіно, з якими відомство ще не уклало контрактів. Адже Держкіно цього року не отримало всієї бюджетної суми, на яку розраховувало, та не змогло укласти всі заплановані контракти.

У наказі Мінкульту про проведення конкурсного відбору не вказано, в яких пропорціях фінансуватимуться подані проекти (мабуть, дуже поспішали і забули це вказати), але на сайті Мінкульту таке роз’яснення є. Обсяг фінансування серіалів і повнометражних фільмів з держбюджету передбачено саме такий, який прописано в законі «Про державну підтримку кінематографії»: просвітницькі фільми (патріотичного спрямування) – до 100% кошторисної вартості проекту; ігрові, анімаційні та інші фільми  (патріотичного спрямування) – до 80% кошторисної вартості проекту; телевізійні фільми й серіали  (патріотичного спрямування) – до 50% кошторисної вартості проекту.

Отже, пітчинг Мінкульту фактично повністю дублює пітчинги Держкіно, які мали цього року запрацювати за новою процедурою (виділення державних коштів і на кіно, і на серіали), відповідно до нового закону, з новою Радою з державної підтримки кінематографії. Але міністр культури у відповідь на моє запитання раніше відкидав припущення про можливе дублювання пітчингів.

У положенні про конкурс зазначено: «Сума коштів, передбачених Мінкультури у Державному бюджеті України на виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування, розподіляється між кінопроектами, які посіли найвищі місця у рейтингу, з огляду на орієнтовний обсяг державної фінансової підтримки фільму, зазначений суб’єктом кінематографії у заявці». Як саме будуть розподілятися 500 млн грн між серіалами й фільмами для кінопрокату, у положенні не сказано. А отже, будь-які раніше озвучені міністром культури пропорції є лише його власними думками. Тож якщо все буде чесно й прозоро і якщо, наприклад, якість запропонованих серіалів виявиться низькою, то вони можуть взагалі не отримати фінансування.

У положеннях про конкурс та Експертну раду не прописано, як і хто має діяти у випадку, якщо переможець конкурсу захоче змінити склад знімальної групи, телеканал чи дистриб’ютора, термін виробництва чи бюджет.

Сам пітчинг «патріотичних фільмів» проводиться в стислі строки. 11 травня Мінкульт оголосив про початок прийому документів для конкурсу кінопроектів. Спершу дедлайном вказали 3 червня, але згодом прийом заявок продовжили до 11 червня. Потім у членів Експертної ради буде 20 днів на ознайомлення з усіма проектами. Очікується, що їхня кількість сягне 200-300.

Мінкульт не виправив помилку попередніх конкурсів Держкіно і не зробив оцінку всіх проектів відкритою – у першому турі експерти оцінюють проекти дистанційно. У заявках, які мають бути опублікувані на сайті Мінкульту, не буде прописано синопсису (короткого опису проекту), тому про зміст фільму всім зацікавленим, хто не є членами Експертної ради, доведеться здогадуватися з назви. Проекти, які пройдуть до другого туру мають презентуватися перед експертами на відкритому засіданні, яке буде мати онлайн-трансляцію. У положенні не вказано, що на другому засіданні мають право бути присутніми представники ЗМІ. Гадаю, що це просто помикла і Мінкульт пустить на конкурс усіх представників мас-медіа. Тим паче, що якість онлайн-трансляцій заходів Мінкульту, на жаль, поступається якістю онлайн-трансляцій пітчингів Держкіно. Сподіваюся, що для пітчингу міністерство організує великий зал у якомусь зі столичних кінотеатрів, як це робить Держкіно, аби конкурсанти могли гідно презентувати візуальну частину свого проекту.

***

Нагадаємо, що минулого року під час підготовки до другого читання держбюджету на 2018 рік у бюджеті з’явилася нова бюджетна програма Міністерства культури – «виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування». У 2018 році на неї виділено 500 млн грн. Детальніше про те, що це за програма та як Мінкульт планує розпоряджатися цими коштами, – читайте в матеріалі Олесі Анастасьєвої «Патріотичне кіно: що, як і навіщо?».

26 лютого стало відомо, що членам колегії Міністерства культури запропонували на засіданні колегії 27 лютого розглянути проект Рекомендацій щодо оцінки фільмів патріотичного спрямування. Копію документа, запропонованого до розгляду, оприлюднив «Детектор медіа». 27 лютого члени колегії Міністерства культури висловили невдоволення запропонованим Міністерство формулюванням «патріотичного кіно».

11 травня Мінкульт оголосив про початок прийому документів для конкурсу кінопроектів.name="_GoBack">