Завтра, 30 червня, Держкіно оголосить переможців Десятого пітчингу. У переддень оголошення результатів «Детектор медіа» закінчує публікувати хроніку пітчингу та пропонує вашій увазі розповідь про четвертий день конкурсу. У четвертий день пітчингу Експертна комісія Держкіно розглянула 41 проект у категорії «Неігрові національні фільми», серед яких лише одна короткометражка, решта – повний метр (категорія документального кіно стала рекордною за кількістю запропонованих до розгляду проектів). Всі вони разом претендують на 92,5 млн грн. державної підтримки.

Загальною тенденцією четвертого презентаційного дня стали стрічки про мистецтво (серед них – велика кількість фільмів, так чи інакше пов’язаних із кінематографом) та бурхливі обговорення бюджетів. Крім того, день відзначився дискусіями про етику і навіть редакційну політику одного з українських загальнонаціональних каналів.

Один із поданих на конкурс документальних проектів про кінематограф – «З України до Голівуду» режисера Станіслава Сукненка (виробник – «Фреш Продакшн Ю Ей», продюсери – Олег Щербина, Юлія Чернявська). Фільм розповідає про вплив українців на американську культуру та кіноіндустрію. На екрані – актори, режисери, сценаристи та композитори, які були відомими в Голівуді в різні часи і залишили слід у його історії. Експерти жартома спитали в команди, що презентувала проект, чи вистачить їй заявленого бюджету, аби викупити права на використання архівних відео у американських фондів. Загальний бюджет стрічки про «наших у Голівуді» – 3,5 млн грн., творці очікують від держави трохи менше – 2,9 млн грн.

Українець, який назавжди змінив історію світового кіно, став головним героєм документальної стрічки «Одержимість» режисерки Світлани Соколенко (виробник – ТОВ «70 мм», продюсер – Андрій Зажарський). Інженер і засновник компанії «Фільмотехнік» Анатолій Кокуш, під керівництвом якого було розроблено унікальне обладнання для зйомок, став двічі лауреатом інженерно-технічної нагороди Американської кіноакадемії «Оскар» у 2006 році. На стрічку про видатного українця творці планують витратити 3 млн грн., стільки ж просять у держави.

Продовження освітнього циклу про український кінематограф «Десята муза в Україні. Фільм четвертий» запропонувала до розгляду експертної комісії кіностудія «Кінематографіст» (продюсер – Світлана Степаненко). Режисер Сергій Тримбач наголосив на важливості цього проекту, адже бачить абсолютне невігластво студентів кінофакультетів у цій галузі. Четверта частина антології українського кіно розповість глядачеві про повоєнний період. Творці фільму сподіваються отримати 1,8 млн грн., таким же є і бюджет стрічки.

Не оминули українські документалісти й тему війни, АТО і Донбасу. Режисер Корній Грицюк запропонував до розгляду свій проект «Київ-Війна» – про життєві історії пасажирів нічного потягу 126К з Києва до Донбасу. За задумкою автора фільму, йому та оператору знадобиться десять поїздок, протягом яких вони задаватимуть запитання пересічним людям про те, як вплинула і впливає на них війна в Україні. Корній Грицюк розповів, що вже розмовляв (але без камери) з пасажирами потягу і вважає результат дуже цікавим: люди легко йдуть на контакт і щиро розповідають про свої проблеми. Команда сподівається на 400 тис грн. фінансової підтримки від держави, таким є і загальний бюджет майбутньої стрічки.

Ще одне відлуння війни – у документальній роботі режисера Остапа Костюка, попередня стрічка «Жива ватра» якого взяла декілька міжнародних премій і стала двічі лауреатом національної премії «Золота дзиґа – 2017», а також мала успіх в українському прокаті. Нова робота Костюка «Забавка» (виробник – ТОВ «Кіносаунд», продюсери – Артем Мостовий, Остап Костюк) – про реабілітацію ветеранів АТО, які створили спілку і планують влаштувати перфоманс у Львові (забавку), головним персонажем якої стане велика маріонетка. На виробництво свого фільму режисер просить від держави 3,3 млн грн.

Серед документальних стрічок є й історичні. Наприклад, «Скарби нації» Акіма Галімова (виробник – «ТЕТ-продакшн», продюсери – Олександр Ткаченко, Вікторія Лєзіна, Володимир Андріюк) – третя частина історичного проекту «Україна. Повернення своєї історії» команди «1+1», що поєднує в собі елементи розслідування та наукового дослідження. Творці сподіваються на фінансову підтримку держави (майже 2 млн грн. при загальному бюджеті 3,8 млн грн.), адже вважають, що «Скарби нації» – це великий внесок не лише в історію України, а й у світову.

В експертів не виникло запитань до фільму, але виникли – до інформаційної політики каналу «1+1» та сюжетів ТСН про розподіл Держкіно державних коштів на підтримку кіно. Вікторія Лєзіна відповіла на закиди члена відбіркової комісії Віталія Докаленка, що готова обговорювати цю тему окремо, а не під час презентації проекту.

Найбільше запитань членів експертної комісії цього дня стосувалося бюджетів стрічок. На їхню думку, кошти, що планують витратити продюсери на виробництво своїх фільмів, часто є більшими, ніж потрібно. Дехто з продюсерів зміг аргументувати значний кошторис необхідністю художньої реконструкції події, дехто – додаванням анімації. Та експерт Віталій Докаленко щоразу стверджував, що все це можна зробити значно дешевше. Як правило, продюсери захищалися дещо кволо.

Запитання до загального бюджету та до суми, очікуваної від Держкіно, виникли, наприклад, під час презентації єдиної короткометражної документалки – «Давид. Свято довжиною в життя» Сергія Волкова (виробник – ТОВ «Кіностудія "Кінематографіст"», продюсер – Світлана Степаненко). Фільм присвячено відомому українському режисеру-мультиплікатору Давиду Черкаському. Експерти зазначили, що за ті кошти, які команда планує витратити на створення стрічки, а це 3,7 млн грн., можна зняти два повнометражних 52-хвилинних фільми, а не один 26-хвилинний. Здається, аргументи про коштовну анімацію членів комісії не переконали.

Команда проекту «Київський стоунхендж» режисерки Анастасії Матешко (виробник – ТОВ «Пронто Фільм», продюсер – Максим Асадчий, ведучий – Анатолій Матешко), що називає свою роботу фільмом-сенсацією, пояснила бюджет в 5 млн грн. запланованим використанням великої кількості спецефектів, художньої реконструкції подій і експедиціями до Індії, Британії, Німеччини та Франції. Документальна стрічка розповість про вагому для української історії археологічну знахідку в колишній садибі Трубецьких у Києві.

Виникли у експертів запитання й етичного характеру. У проекті «Гідра» режисера Рама Девінені за сценарієм Тараса Ткаченка (виробник – ТОВ «МПЦ «Фор-пост», продюсер – Олександр Дріз) йдеться про наркотичний трафік з України до Європи, зокрема із зони АТО. У кадрах, запропонованих для перегляду, – синхрони журналістки Інни Золотухіної, де вона розповідає про вбивство українськими військовими волонтера Андрія Галущенка, який розслідував справу про наркотрафік. Голова Держкіно Пилип Іллєнко запитав у сценариста Тараса Ткаченка, чи є доцільним показувати злочини української армії, що не є доведеними в суді, і чи немає небезпеки перетворити потенційно цікавий фільм на інструмент «зовсім іншої гри», враховуючи наявність у кадрі публічних осіб, які беруть активну участь у суспільно-політичних процесах в Україні. Тарас Ткаченко апелював, що збирається розслідувати історію наркотрафіку із зони АТО, але не намагатиметься навмисно «підсмажувати факти», роздувати провокацію та дискредитувати українську армію.

За словами продюсера, фільм «Гідра» уже на етапі сценарію відібрано на фестиваль IDFA (Амстердам), згоду на показ стрічки підтвердили компанії Netflix та Amazon. Творці сподіваються на 3,1 млн грн. державної підтримки, загальний бюджет складає 3,8 млн грн.

Повний перелік неігрових національних стрічок, презентованих у четвертий день Десятого пітчингу Держкіно, доступний за посиланням.

Нагадаємо, компанія «Інспірейшн філмз» із документальною стрічкою «Світ без ідей. Історія Паризької комуни» Олексія Левченка (продюсер – Світлана Зіновьєва) відмовилася від участі у пітчингу.

***

Читайте на «Детекторі медіа» подробиці першого, другого, третього та п’ятого днів Десятого пітчингу.

Як проходив другий тур Дев’ятого пітчингу Держкіно –  тут, тут, тут і тут. Про переможців Дев’ятого пітчингу – за посиланням.

Детальніше про восьмий пітчинг – тут, тут і тут.

Фото: Campaign