«Понюхайте цей сир, — пропонує мені телеведучий Олексій Душка. — А тепер оцей. Відчуваєте різницю?». Нюхаю: другий справді пахне пряженим молоком, а перший — у кращому випадку маргарином. З’ясовуємо, що перший зразок — ніякий не сир, а звичайний «сирний продукт». Отакої! Програма «Життя без обману» — це не «ТСН», але теж вражає. Далі на знімальному майданчику — суцільні «фокуси»: що тільки з тим сиром не робили: нюхали, розривали, терли на хліб, закладали в мікрохвильову піч — «перевіряли на міцність» як могли.

Незабаром вийде новий сезон сімейного шоу «Життя без обману», тож зйомки вже йдуть повним ходом. За робочим процесом випуску, присвяченого якості сиру, я й стежила — тож тепер знаю, що справжній якісний сир під впливом високої температури максимально розтікається, а не тримається гумовою купкою на хлібі, що він має трішечки розтягуватися, коли його рвеш. І взагалі, якщо від сиру тхне ацетоном — це, очевидно, якась «підстава». Звісно, я далеко не єдиний свідок студійних алхімічних трюків Олексія Душки. До таїнства обирання сиру долучилися зіркові головні герої даного випуску — сім’я телеведучого Геннадія Попенка та сім’я абсолютної чемпіонки світу з пауерліфтингу Анни Куркуріної. Компанія зібралася прекрасна, та я впевнена, що зніматися в проекті вони вирішили явно не через холодильник, який традиційно вручатимуть наприкінці програми команді, яка найкраще впорається з завданням вибрати продукти.

«Наша родина — не сказати що схиблена на правильному харчуванні, ми не сильно акцентуємо на цьому увагу, — зізнається Попенко, поки його донечка Богдана в перерві між зйомками допитливо обстежує драбини майданчика. — Але якщо є можливість взяти щось у бабусь, щось домашнє, ми беремо. Проте ми ж розуміємо, що від магазину в наш час нікуди не втекти. А звертаючись до нього, потрібно отримати максимальну користь та мінімальну шкоду. Та як ми бачимо з цієї програми, найчастіше буває навпаки: максимальна шкода й мінімальна користь. У нас дитина, і ми, наприклад, використовуємо дитяче харчування. В нас, звісно, є своя йогуртниця, ми самі робимо закваски. Та все одно часто не вистачає часу, тому прибігаємо до масмаркету дитячого харчування. Але ось поговорили з Льошею і тепер думаємо зістрибувати з цього, тому що з’ясувалося, що дитяче харчування, взагалі-то, набагато гірше, ніж звичайна молочка. Тож мені здається, що це дуже важлива програма».

Анна Куркуріна також зізнається, що деякими фактами, якими поділився Олексій Душка, була вражена: «Я не знала, что нужно учитывать столько нюансов при покупке еды! В принципе, я всегда выбираю продукты по наитию или по доверию к людям. У кого там бабушка в деревне — привезите мне творог. Как-то так. Сейчас я покупаю все в магазине, поэтому мне проще сказать продавщице, которая меня знает уже несколько лет, чтобы дала мне хороший сыр. Я даже не читаю, что там на этикетке! А теперь начну читать! Раньше я даже очки с собой не брала, смотрела чисто так: внешний вид хороший — и ладно».

Тим часом Душка на досягнутому не зупиняється — продовжує, наче факір, діставати з «телевізійної чарівної скриньки» все нові й нові факти про сири та про махінації, до яких вдаються виробники продуктів.

«Хотілося б, щоби глядачі могли за допомогою моїх порад прийти в супермаркет і обрати: “Так, це я беру, бо мені в нього запах молочний, а цей не візьму — бо ацетоном від нього попахує”. Адже багато хто тільки на ціну дивиться. Ми намагаємося максимально стискати об’єм інформації в програмі, говорити лише про головне. Тому що, звісно, можна розбирати всі тридцять компонентів окремого продукту…. Але ми розуміємо, що ці тридцять компонентів — цілком нормальні, та їх застосували, щоби, зберігаючи прийнятну якість, здешевити продукт. А людина читає: “Аннато! Боже мій, що це таке?”. А це натуральний барвник, у якому нічого поганого немає», — каже Олексій Душка.

Та насправді найбільша проблема, на думку Олексія, полягає навіть не у виборі конкретного продукту, а в загальній культурі харчування, яку, вважає Душка, українцям слід кардинально змінити.

— Ми думаємо, що правильно — це купити сто кіло сиру з пліснявою. Але ж навіть французи, які його придумали, їдять його потрішку. А ми такі — «по-багатому». Треба себе перевчити — до іншої споживчої культури. Краще взяти менше якогось продукту, але більш якісного. От рецепт вам дам: берете молоду нідерландську Гауду — вона дорога, близько 350 грн. за кілограм. Але беріть усього 50 грамів. Повірте, вам відріжуть навіть 20 і 10 грамів. Просто візьміть цей сир — малесенький шматочок — не на хліб, не на масло, а просто покладіть на язик і потримайте дві хвилинки. Ви відчуєте такий вибух молочного смаку! Нам усім треба для себе чітко розділити: є продукти задоволення, а є продукти для того, щоб набити кентюх. От сири, шоколад — це десертні продукти, ними не треба нажиратися. Те саме стосується й вина, й коньяку — їх треба смакувати.

— А ви в програмі не думали досліджувати й алкогольні напої?

— Це цікава тема, ми думаємо над нею, але для нас важливо, аби це не виглядало як «пропаганда алкоголю». Ми ж не хочемо розповідати людям, що алкоголь — це круто. От особисто мені достатньо ста грамів вина на вечір, щоб я відчував себе пристойно. Чесно кажучи, зовсім не розумію, коли люди випивають літр вина, літр горілки — вони ж смаку не відчувають! Це для чого? Ми якось спілкувалися з головним сомельє України, й він каже так: «Треба пити те, що вам подобається. Але треба не жерти, а пити, смакувати!».

— Тобто ваш головний рецепт здорового харчування — все в міру?

— Так. Чомусь наші люди звикли набивати холодильники їжею, яка там хтозна скільки лежить потім. Навіщо складати оте все? Купуй стільки, скільки з’їси, потім купиш свіженьке. Зараз мені деякі скажуть: «То ви не готували на всю сім’ю, дітям…» То, може, й дітей треба привчати до іншої культури харчування? А то мені інколи пишуть повідомлення: «Я чула, що сіль має подорожчати, як думаєте, мені купити мішок солі?» Куди? Навіщо? Що ви з нею робитимете? Засолювати щось будете? Хіба що себе — так ви ж не Ленін! От дивіться на мене — оцей піджак ще півроку тому на мені не сходився, а тепер, дивіться, оп! (Олексій легко застібає піджак. — ДМ) Мінус дев’ять кілограмів! А секрет ось у чому: треба сформулювати свої харчові вподобання та зрозуміти, що інколи треба брати дорожчі продукти, але брати їх менше. Хочете — скуштуйте ту шоколадку, але не обіжріться якоюсь-там шоколадною підміною.

— То ви можете й програму схуднення власну продавати!

— Мені інколи навіть пишуть: «Що ви порадите, аби схуднути?» Пропоную робити, як я. Я ж кожною своєю фотографією раджу просто їсти потроху й якісну їжу. Ні, це важко.

До речі, на знімальному майданчику, ніби спеціально для мене, стільки спеціалістів зі схуднення. От Анна Куркуріна, яка вже стільки років у спортзалах «створює нові тіла» дівчатам, теж має свої рецепти, які насправді дуже близькі й до порад Олексія: треба змінювати принцип харчування. Тільки в порадах спортсменки, звісно, є ще один обов’язковий пункт — тренування!

— Я всем своим девочкам для похудения тоже советую есть творог, который у меня является основой рациона. Кстати, есть у меня подружка, которая путешествует по разным странам, много всего пробует, узнает. Я ей как-то призналась, что по наитию запрещаю всем своим девочкам есть продукты, на которых написано 0 % жирности. А она говорит: «Ань, я была на заводах, где производят обезжиренный творог. Там же вода в емкости, в которой крутится деревянное весло, и туда бросают все ферменты, эмульгаторы, сгустители… Там нет молока!» Я обалдела! А она еще говорит: «Аня, чтобы ты знала, вот это деревянное весло, которое колбасит всю эту массу, к концу процесса растворяется!» Дерево растворяется в химикатах! А девочки это едят, надеясь на результат. Им лень пойти на тренировку, лень перестроить свое питание — им проще купить продукт, на котором написано 0 % жирности. Ведущий меня спрашивал: «Аня, как вы относитесь к обезжиренным продуктам?» Я говорю: «А как я могу относиться к дереву без древесины?».

— Кстати, а вы по девочкам, которых обучаете, видите результат правильного питания? Вы же, наверное, можете отличить, где заслуга спорта, а где — рациона?

— Если посмотреть по моей фитнес-группе, видео которой я выкладываю каждую неделю в соцсети, то можно увидеть, как женщины меняются со временем. Конечно, о некоторых мне пишут: «А че вон та как пять лет назад выглядела, так и сейчас?» Так она мне честно говорит: «Аня, я питания не придерживаюсь. Я прихожу получить удовольствие, и мое тело не болит». То есть у каждого свой стимул. Те, кто действительно хотят похудеть, будут, поверьте мне, придерживаться питания, ходить на тренировки. И это самый быстрый и самый эффективный подход. Причем эти девочки не просто худеют, но еще и приобретают красивое тело. А посмотреть на тех, которые не на правильный рацион переходят, а просто голодают ради похудения — так они обезвоженные, у них некрасивая кожа, их сразу видно.

Сподіваюся, ви вловили суть найкращого рецепту схуднення від Олексія Душки та Анни Куркуріної? Не дякуйте! Просто швидше біжіть до холодильника й викидайте з нього все, що не свіже, і знежирені продукти — в першу чергу. А потім біжіть назад: із кухні до телевізора (до речі, ось вам і тренування невеличке) та сідайте дивитися «Життя без обману». Там ще багато корисних порад дають. Приміром, Геннадій Попенко озвучив чудову ідею для стартапу в Україні: здивувався, як то може бути, що українські виробники дурять покупців, пишучи на етикетці сирного продукту «сир».

«Дивно, чому досі немає громадських організацій, які на цьому можуть реально заробляти! — каже Геннадій. — Можна ж подавати величезні позови й вигравати, бо все абсолютно легко — в лабораторіях — можна довести. Це, до речі, класний стартап в українських реаліях. Інша справа — ті, хто виробляють усе це. Ким треба бути, на яку угоду з власною совістю, якщо вона є, треба іти, щоб випускати ці продукти».

Але, в принципі, відповідальність за якісне харчування, як вважає Попенко, все одно порівну розділена між виробниками, державою та, звісно, самими покупцями: «Людина, яка щось купує, має розуміти: ми живемо в дивовижний час можливостей, коли ти можеш поїхати куди завгодно, здобути будь-яку освіту, розпочати якийсь бізнес, але, з іншого боку, тебе можуть надурити хто і як завгодно. Ніхто, крім тебе, про тебе не подбає. Те, що держава допускає право на існування таких фірм, звісно, на голову не налазить».

На захист неідеального Всесвіту, в якому існують такі нахабні фірми та не дуже суворі органи контролю, можу сказати, що зате існує програма «Життя без обману», яка з нового сезону продовжить навчати глядачів харчуватися з користю та з радістю. До речі, на нас чекають нововведення. Відтепер у проекті з’явиться спеціальне маркування: Олексій Душка «нагороджуватиме» продукти різних виробників зеленою, жовтою чи червоною позначкою. Думаю, що ви здогадалися: зелене маркування — на якісних (частіше вони дорожчі) продуктах, жовте — на тих, що ідеально балансують між прийнятними ціною та якістю, та червоне — на тих, які в супермаркетах краще обходити іншими рядами.

А ще в «Житті без обману» з’явиться так звана народна дегустація. «Ми пропонуємо людям складати свій рейтинг продуктів, — розповідає про нововведення Олексій Душка. — Тому що раніше ми складали тільки свій власний рейтинг, який базувався на результатах експертизи. І, звісно, на смак майже неможливо відчути, чи є в продукті якісь зайві компоненти, рослинні жири або додаткова хімія. А людям все одно цікаво відчути смак, колір. Тож буде в нас ще й народна дегустація, а в деяких програмах буде дегустація від вузьких спеціалістів. Сьогодні, наприклад, ми знімаємо сир, то підготували дегустацію фромажора — це така “страшна” людина, як сомельє у винних справах. Вчора ми куштували сири, які привезли, і вона ділилася своїми враженнями: “Цей пахне оцтом, а цей — із нотками соди”. Цікаво було дивитися, як людина, звикла пробувати сири вищої якості, пробує продукти масмаркету. Та все ж таки три сири з п’яти, які ми привезли до неї на дегустацію, ми виділили. Це хороший результат!»

До речі, за результатами вже декількох проведених народних дегустацій з’ясувалося, що більшість людей усе ж таки ведуться на підсилювачі смаку, емульгатори та іншу хімічну магію. Але на це Олексій Душка дивиться цілком позитивно: «Це означає, що нашій програмі є про що розповідати. Якщо ви надто сильно відчуваєте смак, такого в природі бути не може».

Фото: Павло Шевчук