У Криму насамперед переслідують іноземних журналістів

15 Березня 2014
5118
15 Березня 2014
13:49

У Криму насамперед переслідують іноземних журналістів

5118
У Криму насамперед переслідують іноземних журналістів

Під час випуску ток-шоу «Шустер live» 14 березня в ефірі Першого національного кримські журналісти та голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповіли про умови роботи ЗМІ на території півострова.

 

Їхнє включення відбулося зі студії кримськотатарського каналу ATR. Окрім пана Чубарова, до глядачів звернулися Голова Кримської асоціації вільних журналістів Лілія Буджурова та журналістка «Центру журналістських розслідувань» Тетяна Курманова.

 

Лілія Буджурова нагадала, що останнім часом в Криму на журналістів оголошено «справжнє полювання - зі слідкуванням, радіоперехватами, нападами тощо».

 

Розповідаючи про відключення українських телеканалів та радіостанцій у Криму пані Буджурова зазначила, що мовлять російські канали «при допомозі абсолютно піратських способів» - передатчиків, що належать приватній телекомпанії «Чорноморська», яку також було відключено від ефіру.

 

За словами голови Кримської асоціації вільних журналістів, навіть прес-центр у Сімферополі охороняють силовики, які пропускають до нього представників ЗМІ на свій розсуд.

 

«З 28 лютого будівля Держкомтелерадіокомпанії «Крим» охороняється озброєними людьми. І через стрій цих озброєних людей журналісти потрапляють у так званий «відкритий прес-центр». Не всіх, правда, пускають. Доводиться інколи скандалити, щоб у цей прес-центр відкрито пройти», - зазначила пані Буджурова.

 

За її словами, випадки нападу на журналістів фіксуються щодня. При цьому силовики погрожують журналістам тортурами та викрадають їх. «Французького журналіста Canal+ Девіда Жеоффріона кілька годин тримали в заручниках, та вимагали привезти матеріали, які він відзняв. Лише після цього його відпустили», - розповіла Лілія Буджурова. Вона наголосила, що в основному випадки переслідування спрямовані на іноземних журналістів - норвезьких, британських, італійських, французьких. «У них забирають техніку, їм не дають працювати, на них нападають», - зазначила Голова Кримської асоціації вільних журналістів.

 

З нею погодилася Тетяна Курманова: «Найбільше нападів на іноземних журналістів. Вони стверджують, що подібного ставлення не бачили ніде, ні в одній гарячій точці». Також пані Курманова додала: «Дуже складно доводиться журналістам українських телеканалів, яких перевіряють просто за місцем прописки. (Силовики реагують. - ТК), коли бачать будь-яку камеру чи зйомки на телефон, як було з журна остом Андрієм Каніщевим. І в такому випадку неодмінно трапляється агресія».

 

Крім того, зазначила пані Курманова, переслідують і кримських журналістів, яким ні до кого звернутися по допомогу: «Я знаю достеменно, що зараз усіх кримських журналістів «відпрацьовують». Їх прослуховують. Погрожували й «Центру журналістських розслідувань» - зокрема, чоловік, який представився позивним, що відслідковував знімальну групу «Інтера» 8-го березня, обіцяючи різноманітні тортури в інквізиторських традиціях». Також вона додала: «Ті правоохоронці, які раніше працювали в СБУ, зараз займаються тим, що відслідковують розмови і роботу не тільки не лише іноземних, а й кримських журналістів».

 

За її словами, складнощі розпочалися з 27 лютого, моменту захоплення Верховної Ради Криму. «З цього моменту почалася особлива робота ЗМІ за нового режиму. Вже 1 березня редакцію нашого «Центру журналістських розслідувань», що розташована в Будинку профспілок навпроти Верховної Ради, було захоплено - розбито шибки, захопили наших співробітників. Вони звинуватили в нас в за ангажованості та проводили в нашому приміщенні прес-конференцію, закликаючи до відкритості», - нагадала пані Курманова.

 

«При цьому кримська влада вдає, що обстановка в Криму спокійна», - нагадала пані Буджурова нещодавню заяву призначеного депутатами захопленої Верховної Ради Криму, його самопроголошеного прем'єра Сергія Аксьонова.

 

Натомість, як розповіла Лілія Буджурова, обстановка наскільки небезпечна, що вона не радить київським колегам їхати до Криму, «оскільки журналістам тут загрожує викрадення, побиття, конфіскація апаратури, погрози щодо тортур».

 

 

Рефат Чубаров додав: «Ми зараз перебуваємо в ситуації, коли жодна людина не відчуває себе захищеною ти більше якщо її точка зору відмінна від точки зору людей, які здійснили путч в Криму, але за якими стоїть дуже велика сила». Як приклад кричущого порушення прав громадян вів навів випадок, коли до Криму не пустили навіть помічника генерального секретаря ООН з прав людини Івана Шимановича.

 

Глава Меджлісу переконаний: журналісти мають детально фіксувати всі обставини порушення прав представників ЗМІ й громадян.

 

«Зараз ми маємо робити, те, що можемо робити. Ми повинні говорити правду, доки нам не створять непереборні обставини. Також ми повинні детально фіксувати всі порушення, - сказав пан Чубаров. - Кожний крок порушень потрібно фіксувати, доводити до міжнародних організацій, і потім вони обов`язково дійдуть до суду. Головне зараз не втягнути дуже великі маси людей в ту ситуацію, коли їхні права будуть порушуватися масово фізично й щодня. Адже зловмисники можуть намагатися приховати свої наміри шляхом зіткнення великих груп людей. Потрібно кожний крок порушень фіксувати, доводити до відома міжнародних організацій. І ми це робимо. Ми домовилися з помічником генерального секретаря Іваном Шимановичем, фіксуємо кожний крок порушення. Так робить чимало журналістів, і щодня Організації Об`єднаних Націй усе це кладеться на стіл» (цитату подано у скороченому варіанті).

 

Нагадаємо, Інститут масової інформації (ІМІ) з початку російської окупації Криму зафіксував щонайменше 62 випадки грубих порушень свободи слова на півострові. Невідомі силовики, які розмовляють російською та не називають себе, переслідують і українських, й іноземних кореспондентів. 

 

Спілка журналістів Росії (СРЖ), Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та Незалежна медіапрофспілка України (НМПУ) започаткували гарячу лінію реагування на порушення прав журналістів у Криму.

 

«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5118
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду