Українські журналісти та силовики домовилися створити робочу групу і розробити інструкції для вирішення проблеми ідентифікації представників ЗМІ під час масових заходів. Хоча міжнародний досвід свідчить, що відсутність ідентифікації не може бути причиною обмеження доступу журналістів на подію. Про це йшлося на круглому столі в Національній спілці журналістів, де обговорювали проблему безкарності та порушення прав журналістів. Захід відбувся 23 листопада в рамках відзначення Міжнародного дня проти безкарності відразу після Маршу українських журналістів.

Голова Національної спілки журналістів Ігор Лубченко, відкриваючи круглий стіл, запропонував кожну смерть журналіста пов'язувати із журналістською діяльністю, допоки інше не доведено в суді. А загалом учасники круглого столу неодноразово нарікали на дії міліції по відношенню до журналістів. Докори сипалися й на адресу самих журналістів, які дуже неохоче подають скарги на такі дії силовиків.

За словами керівника студії медіапроектів «Вартові демократії» Ігоря Чайки, 2011 року збільшилася кількість випадків, коли силовики під час мирних акцій протесту перешкоджають журналістам виконувати свої обов'язки, інколи навіть застосовують проти них силу, ламають відео- і фототехніку. Його слова підтвердив координатор Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» Єгор Соболєв, який вважає, що вибачень за такі дії замало, потрібне адекватне покарання.

Ігор Чайка

Керівник-аналітик юридичного бюро для журналістів Київської незалежної медіа-профспілки Юка Гаврилова презентувала результати моніторингу порушень прав журналістів за 2011-й і декілька попередніх років. Найбільший відсоток порушень - це перешкоджання журналістській діяльності, застосування фізичної сили та цензура. 2011 року до переліку порушень додався пункт про відмову в доступі до публічної інформації.

Юка Гаврилова

Нещодавно призначений начальник управління зв'язків з громадськістю МВС Володимир Поліщук вважає, що без журналістів Україні не вдасться побудувати демократичне суспільство. Він нагадав, що згідно з наказом міністра внутрішніх справ усі злочини проти представників ЗМІ відразу беруться на контроль головним слідчим управлінням. Пан Поліщук представив присутнім статистику скоєння злочинів проти журналістів. Зокрема, цього року зафіксовано 107 кримінальних справ, серед яких і замахи на вбивство, і зґвалтування, і грабежі. Але тільки 2% цих справ порушуються за ст. 171 Кримінального кодексу України про перешкоджання професійній діяльності журналістів, бо слідчі не вбачали в цих злочинах ознак такого перешкоджання.

Володимир Поліщук

Представник «Репортерів без кордонів» в Україні Оксана Романюк запропонувала представникам МВС спільно з журналістами створити робочу групу і розробити інструкції, які не тільки допоможуть у роботі, а й мирно врегулюють конфлікт між силовиками і медійниками. За її словами, не завадять і тренінги для міліції і журналістів.

Пропозиція створити робочу групу з правоохоронців і журналістів для вирішення проблеми ідентифікації представників ЗМІ є досить важливою, вважає заступник генерального секретаря Міжнародної федерації журналістів Олівер Мані-Кьорль. На його думку, те, що хтось видає себе за журналістів не є серйозною проблемою, бо це все одно не дає права їх бити чи конфісковувати їхні мобільні телефони. «Поліцейський не має права арештовувати мирного демонстранта, ким би він не був», - зазначив він.

За словами пана Мані-Кьорля, в Британії поліція дозволяє доступ до події всім журналістам, які представляють пресову картку, яка офіційно визнана їхнім відомством. Водночас відсутність ідентифікації не може бути причиною обмеження доступу журналістів на подію.

Єгор Соболєв, Ігор Лубченко, Олівер Мані-Кьорль, Остап Кривдик

На думку вашого автора, оглядача «Детектор медіа» Світлани Остапи, тренінги - це один зі шляхів покращення ситуації, але він дуже довгий. Достатньо одного наказу керівництва, який би розтлумачував важливість журналістської праці для суспільства, і в якому б зазначалося, що журналістів при виконанні службових обов'язків, які не порушують громадський порядок, чіпати не можна. Крім того, потрібно не просто розробити службову інструкцію, а й оприлюднити її на сайті - хоча б ту частину, що стосується ЗМІ.

Однак головний редактор інформаційного агентства «Поряд з вами» Олена Білозерська вважає, що міліціонер порушуватиме навіть накази, якщо знатиме, що будь-яку його протиправну дію прикриє керівництво.

Причина зневажливого ставлення до журналістів криється у владі, переконаний голова комітету КНМП Юрій Луканов. «Якщо влада використовує МВС, прокуратуру проти самих громадян, то дуже важко вирішити проблеми правовим шляхом. Але це не означає, що ми не повинні подавати заяви про порушення своїх професійних прав», - сказав він.

Марш українських журналістів проти безкарності

У тому, що медійники не повинні стати заручниками гри у гарні стосунки з міліцією, впевнений і виконавчий секретар Незалежної медіа-профспілки Сергій Гузь. «Ми повинні активно позиватися до міліції, а не окремих міліціонерів. Коли відомство виплатить декілька разів чималенькі суми морального відшкодування, тоді й роз'яснить, як ставитися до журналістської праці», - запропонував він. Крім того, на його думку, варто відродити групи швидкого реагування, які б оперативно допомагали журналістам у конфліктних ситуаціях.

Аби нагадати про нерозкриті справи, у яких фігурують журналісти, всі матеріали круглого столу передадуть до Генеральної прокуратури України.

Перед тим, як зібратися на круглий стіл, понад 50 українських журналістів зібралися на Марш проти безкарності та передали президенту Віктору Януковичу петицію з вимогою розслідувати злочини проти своїх колег. Петицію зачитали біля Адміністрації президента та віддали Денисові Іванеску, керівникові Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації президента. Надалі планується передати петицію до Генеральної прокуратури України та Міністерства внутрішніх справ України.

Учасники маршу передають петицію президенту

По завершенні круглого столу в НСЖУ учасники Маршу проти безкарності передали ще одну спеціальну петицію до посольства Білорусі на підтримку своїх колег.

Учасники маршу передають петицію посольству Білорусі

Петицію забрав представник білоруського посольства

Перший Міжнародний день проти безкарності 23 листопада відзначали і в Лондоні. Там міжнародна правозахисна організація «Артикль 19» провела акції мовчання під посольствами України, Білорусі та Росії. «Артикль 19» закликав владу України, Білорусі та Росії покарати винних у вбивствах і зникненнях журналістів.

Фото Павла Довганя