Перший заступник голови Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко, коментуючи дозвіл Нацрадою вести програми будь-якою мовою, зазначила, що відтепер ті телерадіокомпанії, які відчувають свою соціальну відповідальність за побудову громадянського суспільства, спробують дотримати баланс і вийдуть на процентне співвідношення російського і українського контенту 50/50. Про це парламентар сказала в коментарі УНН.

«Головним цензором і головним визначником, якою мовою вести мовлення телерадіокомпанії, тепер буде глядач, а не держава і не політики. Що стосується ради (Національної ради з питань телебачення та радіомовлення - ред.), вона не могла вчинити інакше. Це вимога нового закону про засади мовної політики в Україні, який якраз і передбачає вибір мови телерадіокомпаніями самостійно, в залежності від побажань аудиторій. Фактично всі телерадіокомпанії будуть розмовляти зі своїм глядачем і слухачам тією мовою, якою зручніше більшості їх аудиторії», - зазначила народний депутат.

Олена Бондаренко зауважила, що раніше були обмеження: мовні квоти передбачали не менше 75% української мови, і до 25% дозволялася мова регіональних меншин. За її словами, те що компанії обходили цю норму, вони фактично порушували закон, а тому знаходилися під загрозою покарання: «Але насправді порахувати відсотковість передбачуваного раніше законом необхідного українського контенту - дуже важко», - сказала парламентар.

Олена Бондаренко також зазначила, що більша частина телевізійного або музичного на радіостанціях продукту мають закордонні коріння, і не тому, що так їм хочеться, а тому, що, на жаль, Україна за обсягами свого продакшну не витягує весь теле- і радіоефір.

Крім того, на думку першого заступника голови профільного Комітету ВР, на таких регіональних телекомпаніях як, наприклад, у Севастополі, або у Донецькій чи Одеській областях можливий перехід більше в російськомовне мовлення, що визначено інтересами, традиціями та мовою спілкування на цих територіях.

«Що стосується мов інших нацменшин, то були інциденти з тим, що з мовлення місцевих телерадіокомпаній за минулі 3-5 років ці мови зникли. Тепер у них є шанс отримати мовлення тією мовою, якою вони хочуть», - резюмувала вона.

Нагадаємо, Національна рада вилучила графу про мови з ліцензійної документації. Відповідний наказ підписав голова регуляторного органу Володимир Манжосов 20 серпня. Документи було підготовлено у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про засади державної мовної політики», а також зважаючи на неодноразові звернення суб'єктів господарювання.

«Детектор медіа»