Відомий продюсер Філіп Бобер підписав договір про співпрацю з українським продюсером Олегом Коханом
Всесвітньо відомий продюсер Філіп Бобер підписав договір з українським продюсером Олегом Коханом (кінокомпанія SOTA Cinema Group) про співпрацю в дебютному режисерському проекті американської художниці іранського походження Ширін Нешат «Літо 1953» (драма, сценарій: Ширін Нешат, Сюзанна Мерієн, продюсери: Сюзанна Мерієн, Філіп Бобер, Олег Кохан). Уперше Україна виступить партнером Німеччини, Франції й Австрії у виробництві й просуванні художнього фільму. Бюджет фільму: 4.7 мільйона $.
«Для мене співпраця з Україною – можливість побачити й відчути новий ринок, – відзначив Філіп Бобер під час приїзду в Київ. А довіру до українського партнера підтверджує факт підписання договору про подальшу співпрацю до завершення монтажу картини».
Для української ж компанії, на думку Олега Кохана – це величезний досвід міжнародного партнерства й інтеграція у світовий кінобізнес. По-друге, це тестування на відповідність нашої законодавчої бази європейським стандартам, ефективність яких перевірена багаторічною практикою. Плюс відмінна можливість довести свій рівень професіоналізму.
Зірка сучасно відео-арту Ширін Нешат у режисерському дебюті вперше представить на великому екрані державний переворот в Ірані 1953. Це головна історична подія, що підсилила релігійний фанатизм у всьому регіоні. Орієнтована скоріше на західні цінності художниця, роботи якої виставляються в найпрестижніших галереях світу, не змогла упокоритися із прийнятими в її країні гнобленням прав жінок й «невірних», репресіями, владою емоцій над розумом.
Фільм знято за романом «Жінки без чоловіків» Шахрнуш Парсипур, яку було двічі ув'язнено за дисидентські погляди. Події в фільмі відбуваються в 1953 році в Ірані. На тлі військового путчу, за яким стояли активні дії агентів ЦРУ й британської розвідки, чотири жінки з різних соціальних груп намагаються змінити свої долі.
Філіп Бобер, продюсер (The Coproduction Office)
В 1987 році в Парижі, Берліні й Копенгагені відкрив продюсерську компанію The Coproduction Office. Стартом кар'єри Філіпа Бобера стало фінансування й просування фільму «Європа» Ларса фон Трієра (приз журі в Каннах 1991). В 1992 році було засновано дистрибуційне відділення компанії, що дістало права на фільми Трієра «Епідемія», «Королівство» й інші. Фільми Бобера як правило починають свою фестивальну долю в Каннах або Венеції. Бобер працює з дуже обраними режисерами, які представляють еліту світового кіномистецтва. Він фактично дав поштовх для всесвітнього визнання Ларса фон Трієра, Нанни Моретті, Роя Андерсона, Лоу Йе, Ульріха Зайдля.
Олег Кохан, продюсер (кинокомпания SOTA Cinema Group)
SOTA Cinema Group – одна з перших кінокомпаній, яка успішно реалізували нову для України продюсерську схему кіновиробництва. Першим масштабним кінопроектом компанії став фільм класика кінематографа Кіри Муратової «Два в одному», (нагороди: «Ніка» як кращий фільм СНД і Балтії 2007 року; «Білий слон» й «Золоте яблуко» за кращу режисуру), світова прем'єра якого відбулася в Нью-Йорку, а національна – у Києві в 2007 році. Співпраця з Кірою Муратовою продовжилася короткометражною стрічкою «Лялька», прем'єра якої зараз готується, і повнометражним художнім фільмом «Мелодія для катеринки», зйомки якого завершені в лютому 2008 року. Завершуються роботи монтажно-тонувального періоду нового фільму Романа Балаяна «Райські пташки», а світова й національна прем'єри картини заплановані на другу половину 2008 року. У березні cтартував україно-польський проект: кінокомпанія SOTA Cinema Group й «Студія документальних і художніх фільмів» (Польща) почали роботу над фільмом всесвітньо відомого режисера Кшиштофа Зануссі «Серце на долоні» з Богданом Ступкою в головній ролі. Знімальний період займе 60 днів, а прем'єра картини запланована на початок 2009 року у двох країнах одночасно.
Ширін Нешат – режисер. Американська художниця іранського походження (з 1974 року живе й працює в Нью-Йорку). Народилася в Ірані, у місті Казвін в 1957 році. Закінчивши школу, переїхала в США, де вивчала історію мистецтва в Каліфорнійському Університеті в Берклі. Революційні події 1979 року перешкодили поверненню Нешат на батьківщину, і тільки в 1990 році вона знову виявилася в Ірані, де за ці роки відбулися кардинальні зміни. Поїздка багато в чому визначила характер її творчості, надихнула на створення добутків, що зачіпають проблеми мусульманського суспільства. У фотографічних серіях «Unveiling» («Викриття», 1993) і «Women Of Allah» («Жінки Аллаха», 1994-1997) Нешат передає своє неоднозначне відношення до ідеології фемінізму й Ісламу. Художниця визнає свою зачарованість Сходом, але не приховує внутрішньої відстороненості від нього. В 1996 році Нешат почала експериментувати в галузі кіно. Трилогія відео-інсталяцій у формі подвійних відео-проекцій розвиває теми її ранніх фотографічних робіт. Три фільми «Turbulent» («Неспокійний», 1998), «Rapture» («Захват», 1999) і «Fervor» («Пристрасть», 2000) сфокусовані на протиставленні чоловічої й жіночої ролей в ісламському суспільстві. В 1999 році вийшов фільм Нешат «Soliloquy» («Монолог»). «Turbulent» приніс авторові міжнародну премію на Венеційській Бієнале й міжнародну популярність.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
