In English

Із 24 лютого «Детектор медіа» моніторить український сегмент соцмереж і кремлівські медіа та щоденно документує хроніку російської дезінформації про війну Росії проти України. Нещодавно ми почали робити також регулярні огляди. Читайте останні з них: 1–8 лютого, 9–28 лютого, 1–14 березня, 14–21 березня, підсумковий текст за десять місяців, а також огляд найбезглуздіших фейків за рік великої війни.

Із 23 по 30 березня 2023 року «Детектор медіа» зафіксував понад п’ятдесят російських дезінформаційних вкидів. Протягом цього часу пропагандисти запевняли, що в Росії живеться дуже добре, українці сповідують сатанізм, а українська мова штучна. Також пропагандисти стверджували, що великим організаціям, як-от ООН, начхати на долі «людей Донбасу».

Цього тижня аналітикині й аналітики «Детектора медіа» зафіксували фейк про сайт, який буцімто «вигадує» українську мову. У повідомленнях ішлося, що українці створили «спеціальний сайт» під назвою «Словотвір», на якому вигадують нові лексеми до української мови. Мовляв, це свідчення того, що мова «штучна». До публікацій додавали скриншот із «прикладами вигаданих слів». 

Проєкт «Словотвір» справді існує, однак не вигадує нові слова: за допомогою інструментів сайта можна підібрати питомі українські відповідники до слів іншомовного походження. Якщо обрати слово «лимон», як зробили пропагандисти, ресурс просто запропонує кілька українських аналогів: кислина, цитрина, аломий, кидра або кидро. 

Агітпроп уже не вперше натякає на «штучність» української мови, яка начебто  походить від російської чи взагалі є «діалектом». У такий спосіб Москва прагне ментально об’єднати українців із росіянами, мовляв, у нас єдині мова, традиції та звичаї, тож усі ледь не «кровні брати й сестри». 

Насправді сучасна українська мова пройшла довгий процес становлення й не була штучно вигадана та насаджена українцям. Вона сформувалася ще до 1798 року, коли був написаний перший твір сучасною українською розмовною мовою — перші три частини «Енеїди» Івана Котляревського. 

Також цього тижня в інфопросторі з'явився меседж, нібито Раді Безпеки ООН «начхати на страждання жителів Донбасу», адже вона відмовилася допустити на своє засідання представницю окупаційної влади Донеччини, «омбудсманку» Дар’ю Морозову. Російський агітпроп поширив меседжі про байдужість Заходу та конкретно Організації Об’єднаних Націй до ситуації на Луганщині й Донеччині. Нібито в ООН не хочуть слухати «інформацію з перших уст про катастрофічну гуманітарну ситуацію на Донбасі». 

Відмова Ради безпеки ООН допустити на засідання «омбудсманку» окупованої частини Донеччини не має нічого спільного з «русофобією» чи тим паче «відмовою Заходу дізнатися про проблеми» жителів тимчасово окупованих Росією українських територій. Рада Безпеки ООН 17 березня проголосувала проти участі в засіданні представниці окупаційної влади тому, що ніякої «омбудсманки» загарбаних територій Донеччини легітимно не існує. Це фіктивна посада фіктивного російського окупаційного утворення. Насправді саме Росія відповідальна за гуманітарну ситуацію на тимчасово окупованих територіях України. Адже саме Росія розпочала війну, вбиває військових і цивільних, перешкоджає розслідуванню злочинів проти мирного населення тощо. При цьому Кремль систематично створює видимість захисника мирних людей, зокрема дітей, і демонізує Україну. 

Крім цього, пропагандисти поширювали маніпуляції, що на Заході «підтвердили», ніби жителі Донеччини та Луганщини не хочуть бути у складі України. Автори повідомлень посилаються на матеріал британського видання «The Spectator», у якому начебто наведено чіткі докази політичних поглядів людей із Луганщини та Донеччини.

У виданні «The Spectator» справді опублікували авторську колонку Овена Метьюза із заголовком «Через рік: чим закінчиться війна в Україні?». Проте там немає жодних доказів, адже автор наводить свої думки. Крім того, матеріал містить фактологічні помилки й численні маніпуляції. Одним із ключових показників, за яким Метьюз «визначив» так зване бажання жителів Донеччини та Луганщини не жити у складі України, — це його власні спостереження, не підкріплені жодними фактами. В авторській колонці він написав, що його репортажі після 2014 року показали, як на Донеччині й Луганщині лишилися тільки «більш-менш однорідно налаштовані антиукраїнці». І додав, що подальшу деокупацію територій місцеві начебто сприймуть як «загарбницьку війну». Аналогічну брехню росіяни поширюють про всі окуповані території. Поки українці їх не звільняють.

«Як добре живеться в Росії» — пропагандисти запустили дезінформаційну кампанію, намагаючись деморалізувати українців і викликати паніку. У телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, поширили повідомлення про «високі ціни» на продовольчі товари в Україні. Буцімто в Україні зашкалюють ціни на продукти, тож слід швидше «здаватися Росії, бо там усе дешевше» та краще економічне становище. Автори повідомлень також прикріплюють фото цінників з українських супермаркетів, порівнюючи їх із російськими. Фотографії справжніх українських цінників збирають під приводом «флешмобу». 

Проте достеменно невідомо, чи російські цінники справжні та чи їх не підробили. Саме через Росію в Україні та світі зростають ціни на продукти. Через окупацію частини півдня України, де аграріям не дають змоги повноцінно працювати, а також через блокування «зернового коридору», світ зіткнувся з черговою кризою. Внутрішніх запасів в Україні не вистачає. А імпортні товари коштують дорожче, тож у магазинах справді спостерігається зростання цін. Однак ціни зросли не лише в Україні, а й в інших країнах Європи. 

Натомість теза про стабільну російську економіку — неправдива. За даними Світового банку, Міжнародного валютного фонду й Організації економічного співробітництва та розвитку, 2022 рік став негативним для російської економіки. За оцінками експертів, у 2022 році показник валового внутрішнього продукту Росії впав щонайменше на 2,2% за найкращим сценарієм і до 3,9% — за найгіршим. Економіка Росії скорочуватиметься й у 2023 році. Очікується, що ВВП скоротиться на 5,6% або на 3,3% за даними організацій.

Поширюючи такі меседжі, пропагандисти хочуть підживити наратив, начебто Україна непридатна для життя через відсутність електроенергії чи високі ціни на комунальні послуги та продовольчі товари. Автори повідомлень намагаються посіяти паніку серед українців, викликати відчуття, що «нічого не зміниться». 

Наприкінці тижня у проросійських телеграм-каналах з’явився фейк, нібито українець отримав «сповіщення про смерть свого сина» на рекламному буклеті від Міністерства оборони. Мовляв, рекламний буклет використали як офіційний документ і на його зворотному боці написали всю необхідну інформацію. Як доказ автори повідомлень додавали до публікацій відео. 

Проте «документ» на відео явно не справжній. Наприклад, печатку Міноборони з кодом «12345678», яку використали в «документі», автори повідомлень взяли з рекламного шаблону виробника печаток і штампів. За зазначеною у фейковому сповіщенні адресою справді розташований житловий будинок — багатоповерхівка, але номер квартири отримувача на бланку не вказано, тож «документ» навіть не надійшов би до нього. Також у «звернені» припустилися орфографічних помилок, зокрема, написали «Днипро» замість «Дніпро». 

Зеленський «захопив церковну владу в Україні», — стверджував агітпроп на тлі новин про закінчення дії Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та Українською Православною церквою Московського патріархату. Представники УПЦ МП мали залишити лавру, проте священнослужителі відмовилися виконувати рішення Мінкульту. За версією агітпропу, Зеленський почав останній «наступ на православ’я». Мовляв, «напад» на Києво-Печерську лавру та виселення священників свідчить про «сатаністські погляди української влади». 

Україна «не захоплює» Києво-Печерську лавру, адже це завжди була державна власність. У 2013 році уряд Азарова передав приміщення лаври в оренду Московському патріархату. Однак у 2022 році спеціальна комісія виявила, що УПЦ МП порушує умови договору. Наприклад, на території лаври велося незаконне будівництво та реконструкція історичних пам’яток. Російська пропаганда ж намагається переконати свою паству, що дії України суперечать релігійним канонам, а тому варто мобілізуватися й зі зброєю рятувати «канонічну православну церкву».