На думку журналістів Бі-б-сі, процес укладення та ратифікації Угоди з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України провів нову лінію протистояння у суспільстві. А на війні, хай і політичній, як на війні. Сторони не гребують жодними засобами заради тактичних перемог, забуваючи про стратегічну перспективу виборів 2012 та 2015 рр. Йдеться про черговий наступ на свободу слова.

Ухвалення «харківських угод» провело ще одну, практично невидиму лінію фронту - на провідних українських телеканалах зросла частка якщо не прямої цензури, то відверто маніпулятивних прийомів. Щоб зрозуміти це, було досить ознайомитися з підсумковими новинами за 24 - 25 квітня.

«Інтер» тримає марку

Автори ТК неодноразово писали про особливі взаємини «Інтера» з Тимошенко. Це вже, мабуть, не закінчиться, доки Тимошенко не піде з політики, або доки в «Інтера» не зміняться господарі.

Отже, перший сюжет підсумкових недільних «Подробиць тижня» за 25 квітня відкривався у показному об'єктивно-полемічному ключі «"Харьковский пакт": Сдача суверенитета или спасение экономики?». Ведучий одразу позначив полярні точки зору як на перший погляд рівноцінні:

«Олег ПАНЮТА, ведущий: Стодолларовая скидка на газ и Черноморский флот в Крыму еще на 25 лет. Во вторник президенты Украины и России подписали исторические для обеих стран соглашения. Москва готова снизить цену на голубое топливо. А Киев - оставить в Севастополе флот до 42 года. Согласно предварительным подсчетам, цена вопроса составляет сорок миллиардов долларов. По мнению российской прессы - такое предложение слишком уж щедрое. По мнению украинской оппозиции - ради этих денег представители власти пожертвовали суверенитетом страны и нарушили Конституцию. Жаркие споры о харьковских договоренностях не утихают вот уже который день. И неизбежно эта тема вызовет ожесточенные дискуссии в украинском парламенте уже во вторник».

А далі пішло-поїхало. Спочатку зустріч Януковича та Медвєдєва у Харкові назвали «новою віхою у відносинах двох країн». Газову угоду за допомогою синхронів президентів та голови НАК «Нафтогаз України» представили як головний засіб порятунку економіки й добробуту людей:

«Евгений БАКУЛИН, председатель правления "Нафтогаза": "Если бы не было этого дополнительного контракта, то цена на газ для населения увеличилась бы в восемь раз, для ТЭК - в четыре раза, для промышленности - в полтора раза. Мы прекрасно понимаем, что это полнейший коллапс. Потому что промышленность просто остановится - повышение сегодня в полтора раза для промышленности нереально. Что тогда остается? Повышать цены для населения дальше? В пятнадцать раз? Тогда людям будет не за что платить даже за хлеб».

У проміжному підсумку, який зробила журналіст, опозиційні політики виглядали повними придурками, які тільки шкодять власній країні:

«Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: "Минус тридцать плюс двадцать пять" - это также показатель смены климата на границе Украины и России. После межгосударственных заморозков президенты зафиксировали резкое потепление. Причем договоренности и новые цены вступят в силу уже с 1 апреля - при условии своевременной ратификации парламентариями обеих стран. С ратификацией Киев и Москва решили не мешкать. Парламентское одобрение в Верховной раде и Государственной думе решили провести одновременно - в будущий вторник. На это намерение бурными протестами отреагировала украинская оппозиция».

Далі глядачі могли побачити «нарізку» з окремих реплік Ющенко, Тимошенко, Яценюка і Тягнибока. Причому репліки Тимошенко, Ющенка й Тягнибока звучать практично однаково, незважаючи на різні політичні ніші, які вони займають. У стороннього глядача могло скластися враження, що між цими трьома жодної різниці, хоч це не відповідає дійсності.

Ще цікавіше повелися з Яценюком і Ющенком. Після їхніх слів журналісти починають «розбір польотів». Яценюк заявив про порушення Конституції, а такого насправді немає: ось на підтвердження цитата з Основного закону і репліка Голови ВР Литвина.

Газова угода - це зрада? Так от сам Ющенко стверджує, що Україну в складне становище поставила сама ж Тимошенко, підписавши невигідні газові контракти в січні 2009 р. Екс-президент каже, що нові угоди невигідні? Так Янукович же заявляє і про 40 мільярдів вигоди в цілому, і про фактичну оренду в Севастополі в розмірі 1,2 млрд доларів, які Україна отримає через знижку на газ. При тому глядачу нагадують, що Ющенко - це екс-президент (2005 - 2010 рр.), тобто людина, яка програла Януковичу з рахунком 5% на 35% ще в першому турі, то ж і ціна його слів порівняно з Януковичем відповідна.

Яценюк заявляє про необхідність референдуму? Так Янукович готовий, йому тільки треба час, щоби втримати країну і соціальний захист населення на плаву.

Одним словом, Яценюк і Ющенко «втемну» чи, навпаки, «всвітлу» дали кілька вправних пасів владі, замість того щоб критикувати угоди по суті. А «Інтер» лише їх вдало використав.

На закріплення теми абсолютної вигідності харківських угод для України «Інтер» подав два вилизаних сюжети: інтерв'ю з прем'єр-міністром Миколою Азаровим та репортаж Андрія Цаплієнка з Севастополя про те, що без ЧМФ у місті навіть діти народжуватися не будуть (в оригіналі: «Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Местные критики "харьковских соглашений" в меньшинстве. Впрочем, даже они признают - присутствие военных другого государства улучшает здесь, по крайней мере, демографическую ситуацию»).

Закрили тему харківських домовленостей «порізаним» інтерв'ю Єврокомісара з питань розширення Штефана Шюле. З нього випливало, що Європа повністю підтримує кроки Януковича:

«Олег ПАНЮТА, ведущий: Господин еврокомиссар, Украина заявила о своем внеблоковом статусе, но на территории Украины есть военные базы иностранных государств, может ли измениться отношение Евросоюза к Украине, особенно в свете недавних подписанных договоренностей между Украиной и Россией по Черноморскому флоту.

Штефан ФЮЛЕ: "Любые решения по этому вопросу зависит исключительно от украинцев. Это суверенное право Украины"».

Насправді, як з'ясувалося пізніше, пан Фюле вкрай негативно оцінив підписання газових угод: «Що стосується газу, то угода буде оцінена ЄС як така, що спрямована проти безпеки постачання, проти принципів передбачуваності та прозорості, а також проти потреб забезпечення відновлення та модернізації ГТС». Очевидно, він міг сказати щось подібне і в своєму інтерв'ю, але на телеканалі Фірташа ця позиція не мала жодних шансів на життя.

Висновок після перегляду «Інтера» напрошувався один: опозиція займається підривною діяльністю і прагне посварити два «братніх народи». Бо більше нічого не вміє. Для чиїхось вух це буде музикою. А комусь нагадає похмурий 2004 рік. Справа смаку.

ICTV: псевдоФакти, або Свобода слова в обмін на труби

Телеканал Пінчука «порадував». На його тлі «Інтер» виглядав не стільки слабко, скільки більш витончено та професійно. Можливо, в такій кострубатій провладній пропаганді журналісти ICTV висловили свій прихований протест проти дій нової влади?

Навряд, бо, як з'ясувалося через кілька днів, Віктор Пінчук просто мусив «прогинатися» під президентом і «нахиляти» канал, доки російський прем'єр-міністр Володимир Путін не дав добро на повернення старих квот на експорт труб до Росії. Це втримає бізнес-групу Пінчука на плаву. Залишається тільки гадати, як міцно на «трубному» гачку висітиме медіахолдинг Пінчука і чи не перевершить він у результаті в цензурі та маніпуляціях «Інтер». Хоча, можливо, Пінчуку не буде так уже огидно це робити, бо він завжди декларував свою підтримку Януковичу.

Отже, по суті.

Заспів про угоди на ICTV в програмі Оксани Соколової «Факти тижня» (25 квітня) був найлояльнішим серед інших телеканалів. Подальші коментарі кореспондента нагадували брежнєвські часи:

«Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Історичний поворот. Цього тижня Віктор Янукович і Дмитро Медведєв підписали документи, які змінять українсько-російську реальність на чверть століття. Росія надала нам небувалу знижку у ціні на газ, Україна продовжила терміну перебування російського флоту у Криму на 25 років. Сенсаційна угода, завізована під час зустрічі Президентів у Харків. Звідти повернувся Олександр Візгін.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: На півдня Харків став центром європейської політики. На підготовку зустрічі найвищого рівня, було трохи більше тижня з моменту, коли стало відомо, що саме у головному місті української оборонки зустрінуться Віктор Янукович і Дмитро Медведєв. До візиту двох Президентів Харків готувався не на жарт. На центральних вулицях помили тротуари, оновили фасади будинків, і навіть стерли пил з рекламних лайт-боксів. Все заради шанованих гостей...

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Угоди такого масштабу стосунки двох країн не знали з часів підписання великого договору Леонідом Кучмою та Борисом Єльциним 1997. Саме й тоді було визначено, що Чорноморський флот Росії базуватиметься в Криму до 2017 року. Орендна плата - 97 мільйонів доларів на рік йшла в залік українських газових боргів, накопичених в перші роки незалежності. В Харкові Чорноморському флоту в Криму дали новий строк - до 2042 року».

Далі в етері «Фактів» глядачів вирішили нагодувати величезним «отруйним бутербродом»: небажану інформацію чи позицію розміщують між масивами інформації, які її спростовують чи дискредитують її носіїв.

Одразу після першого сюжету йде інтерв'ю Азарова, в якому навіть питання ведучої перегукувалися з «інтерівськими тезами» (проте без жодного натяку на полемічність). Більше того, в одному моменті Соколова повторила акцент на «потребах населення і зростанні тарифів», щоб Азаров міг детально спростувати зростання тарифів і наголосити, що «страна получила возможность использовать вот тот мощный ресурс инвестиционный, который заключен в этих соглашениях, это порядка 40 миллиардов долларов. Это больше чем все иностранные инвестиции полученные Украиной за все 19 лет независимости».

Після інтерв'ю - розлогий маніпулятивний сюжет про акції протесту опозиції. Знову використано два нібито критичні паси Яценюка для утвердження думки - харківські договори конституційні та надають Україні величезні переваги. Під слова відомого «українофіла» Жириновського притягнуто за вуха коментар журналіста, мовляв, Росія хотіла більшого, а отримала набагато менше:

«Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Володимир Жириновський теж вважає, що Москва могла б отримати більше, оскільки втратила 40 мільярдів доларів.

Володимир ЖИРИНОВСЬКИЙ, віце-спікер Держдуми Росії: "Я предлагаю Крым в аренду, Крым в аренду, в аренду. Мы будем направлять туда на отдых наших людей, на отдых. А деньги будут идти в компенсацию потерь при более низкой цене на газ"».

Після цього ще одна маніпуляція, жертвою якої несвідомо став Генсек НАТО Расмуссен, а співучасником - директор НІСД Єрмолаєв. Ішлося про питання інтеграції до НАТО. Расмуссен мав на увазі нинішні відносини з Україною, а журналіст та експерт грубо і безпідставно спроектували його слова на майбутнє.

«Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Плюс, це (угода по флоту. - Авт.) певна гарантія від вступу України до НАТО. Що правда, генеральний секретар альянсу цього тижня сказав, що угода не завадить Україні в майбутньому стати членом НАТО.

Андерс Фог РАСМУССЕН, генеральний секретар НАТО: "Це двостороння угода, і вона не вплине на наші стосунки як з Росією так і з Україною".

Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Національного інституту стратегічних досліджень: "Мене дивує те, що наші партнери в Євросоюзі, наші партнери по НАТО більш толерантно віднеслися до цієї ситуації, і фактично пояснюють на пальцях нам, що таке суверенітет"».

Остаточно розставити крапки над «і» щодо марних зусиль опозиції зірвати харківські угоди мало інтерв'ю глави Адміністрації президента Сергія Льовочкіна. І він блискуче з цим завданням упорався. На додачу, він відвів від себе підозри у здачі газових інтересів України заради Фірташа і порекламував себе як умілого організатора і майже архітектора справжніх реформ, який працює, поки Азаров займається поточними справами:

«Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Скажіть, Віктор Янукович сказав таку фразу, що ми з Медведєвим шукали інші шляхи, щоб не зачіпати ГТС. Тобто, це була позиція, що в обмін на зниження ціни ми не маємо чіпати українську газотранспортну систему?

СЕРГІЙ ЛЬОВОЧКІН: "Президент України послідовно відстоює позицію, що газотранспортна система України має бути державною. Тому будь-які перемовини на базі того, що право власності Україна втрачає на будь-який об'єкт - вони приречені були з початку самого. Так само касається і питання російського флоту. Адже тут ключове слово, ще раз я підкреслюю, це оренда, оренда української військової бази російським Чорноморським флотом. Україна має власність на всі абсолютно споруди, на всі приміщення і на все, що знаходиться на території бази. А Росія орендує і платить за це дуже високу ціну"...

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Скажіть, от візит Дмитра Медведєва, він припав на перші 50 днів президентства Януковича. На, що вистачило цього часу, ви вважаєте, головним чином?

СЕРГІЙ ЛЬОВОЧКІН: "Безумовно вдалося стабілізувати політичну ситуацію, вдалося сформувати парламент, парламентську коаліцію, вдалося сформувати ефективний уряд, який зараз ефективно працює з парламентом і діє з парламентом, і дійсно має там підтримку. Зараз гармоні дії всіх гілок влади, вибудовується вертикаль влади, наводиться елементарний порядок. Друге, - це зовнішньо-політичні аспекти. Я вважаю, що зовнішня політика українська завдяки Президенту Віктору Януковичу стане більш стабільною, прогнозованою, більш ефективною. Ми маємо кращі контакти з Європейським союзом, безумовно й прорив на рівні відносин між Україною і Сполученими Штатами Америки. І абсолютно стратегічні нові ефективні відносити з Російською Федерацією. Зовнішньополітичні вектори таким чином враховують всі національні інтереси України. Стабілізація фінансової ситуації, безумовна перемога зменшення ціни на імпортований газ, який є величезною складовою українського імпорту".

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: І насамкінець, а яка все-таки амбіція до ста днів?

СЕРГІЙ ЛЬОВОЧКІН: "До ста днів Президент, також я б зарахував створення і початок роботи над системними реформами. Це економічний Комітет, це Комітет судової реформи, це Комітет з боротьби з корупцією, це пріоритети в діяльності нового Президента. І безумовно, до ста днів це доведення вже створене й раніше програми Віктора Януковича кардинальних економічних реформ в Україні. Це створення національних проектів, це програма ефективного медичного обслуговування людей, і це ефективна освіта. Це реформи, які мають зробити Україну сучасною, ефективною європейською країною"».

Але цього здалося редакторам і власникам ICTV замало. Третім представником влади в ефірі цієї ж програми був міністр ПЕК Юрій Бойко. Він ще раз повторив тези про вигідність угод і про «жахливе становище», в якому опинилася Україна через Тимошенко.

Все відбулося без жодного натяку на збалансування чи надання альтернативної точки зору про харківські угоди. Аналіз було просто підмінено пропагандою на користь влади. Як писали колись у темниках: «Коментар з теми відсутній». Очевидно, за цим зразком і готувалися «Факти» 25 квітня.

Завершився цей фарс псевдофактів сюжетом про те, як Віктор Янукович «відродив давню традицію суботників». Що він «відроджував», якщо жоден із його попередників цього не згортав і не скасовував? Чи, може, на ICTV забули, як висвітлювали походи Ющенка на суботники в «Мистецький Арсенал» і висаджування ялинок на Банковій? Навіщо було вже так зализувати?

Висновки такі: ICTV показав не просто приклад, як треба «прогинатися» під владою. Було справжнє враження, що досить збалансовані «Факти» переламали через коліно, та ще й так, що журналісти вирішили отримати від цього задоволення. За наказом власників, звісно. Поява стількох представників групи «Росукренерго» в одному випуску новин на ICTV до цього часу була можлива лише на «Інтері». До використання таких маніпулятивних технологій теж опускався лише «Інтер». Не хотілося в найближчому майбутньому бачити такий собі «поділ праці»: «Інтер» - як інструмент витонченого маніпулювання, ICTV - як канал грубої пропаганди.

ТРК «Україна»: лояльно, але зухвало

У порівнянні з ICTV та «Інтером» підсумкові «События» на «Україні» виглядали більш-менш пристойно і збалансовано. Опозиційних точок зору було більше, та й журналісти робили окремі самостійні критичні оцінки. Фінал - демонстрація цілком реальних протиріч всередині опозиції, яка намагається протестувати проти харківських угод:

«Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Не удалось получить только гарантии российской стороны по загрузке наших транзитных газопроводов. Россия хорошо выучила январский урок 2008 года и сконцентрировалась на строительстве обходных маршрутов. Но эти проекты долгосрочные и весьма дорогостоящие. Так что у Украины есть шанс остаться партнером. Что касается финансовой стороны вопроса, то сэкономить за десять лет нам удастся ни много, ни мало, а миллиардов сорок - в долларах.

Константин БОРОДИН, руководитель Департамента нефти и газа Минтопэнерго: "Эти деньги остались у предприятий, которые потратили либо на модернизацию, снижение энергозатрат, повышение эффективности, расширение производства, повышение зарплат. Эти деньги остались у нашего населения, у наших людей, которым не поднялась цена коммунальных услуг".

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Но похоже, что разговоры об инвестициях в бюджете и объемах производства украинскую оппозицию заставляют скучать. Совсем другое дело - предательство родины. Именно сдачей национальных интересов, угрозой суверенитету и назовут подписанные в Харькове соглашения.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: "Це вже той етап, на якому не можна спускати Януковичу такі вчинки. Це не просто зрада. Це початок системної руйнації незалежності нашої держави".

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Для Виктора Ющенко газ всегда был дурно пахнущей субстанцией. В свое время, отбивая от нападок Тимошенко, бывший президент использовал не самые литературные выражения. Теперь в унисон с экс-премьером повторяет: родина в опасности.

Виктор ЮЩЕНКО, Президент Украины, 2005 - 2010 гг.: "Саме святе, яке є в кожної нації, з чого починається кожна нація, - це з почуття власної незалежності і розбудови незалежної суверенної держави. Якщо ви програли безпекову політик, ви програли все: газ, солому, молоко, м'ясо, вугілля, метал. Ми все програли".

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Но несмотря на столь завидное единство во взглядах, на массовые акции протеста, на которые зовет народ Тимошенко, Ющенко не пойдет. Мол, все они будут проплаченными, а этого он не любит. Но свою политическую силу на бой, судя по всему, благословил. По крайней мере, в субботу к Верховной Раде "Наша Украина" пришла. Оппозиция собиралась на внеочередную сессию - обговорить вопрос по Черноморскому флоту. Но пришлось проводить митинг у стен парламента. Обещают не допустить ратификацию соглашения по Черноморскому флоту во вторник, гарантируя заблокировать трибуну. Но к подобным действиям украинскому парламенту не привыкать»

В суботньому ефірі про опозиційний мітинг під стінами Верховної Ради також дрібний, але помітний укол нинішній верхівці:

«Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Сегодня под стенами парламента, по данным милиции, собрались порядка трех тысяч симпатиков оппозиции. Политики их призывают защищать родину иносказательно.

Анатолий ГРИЦЕНКО, народный депутат Украины, фракция НУНС: "Знаєте цей анекдот: "Куме, ви за незалежність України "Мерседеса" віддали б?" - "Віддав би". "Куме, віддали б за незалежність України мільйон доларів?" - "Віддав би". "А кабанчика віддали б?" - "Ні, бо він у мене є". Так от, настав час віддати кабанчика".

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Сторонников коалиции почти втрое меньше.

Николай ТОМЕНКО: "Сьогодні вони запросили ПТУшників..."

Виктор, сторонник коалиции: "Ми не ПТУшники, ми студенти".

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: В оппозиции заверяют: во вторник их людей здесь будет гораздо больше, и если надо - эти люди в парламент войдут и кого нужно на руках оттуда вынесут. В Партии регионов отвечают: готовы к любому развитию событий».

Висновок: Ринат Ахметов з командою тримають руку на пульсі своїх медіа-активів. А ті, як чутливий барометр, реагують на найменшу зміну у стосунках власника з новим президентом. Вони навчилися робити правильні натяки й акценти. Хвалити, де потрібно, і кусати, коли скажуть. Можливо, це такий донецький варіант «керованої демократії» в дії.

Фрондуючі «Плюси»

Два перші сюжети в «ТСН. Тиждень» на «1+1» про наслідки підписання харківських угод взагалі вразили різноманітністю альтернативних владній точок зору (Тимошенко, Грищенко, Ющенко), які не виглядали вирваними з контексту і мали вигляд завершених думок. Більше того, було подано навіть думку російського експерта, який прямо заявляв про геополітичний виграш Росії:

«Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Але поки економісти та фінансисти змагаються на рахівницях, свій зиск і отримала розварена вітчизняна опозиція. Вона твердить: йде пряме порушення Конституції, що забороняє іноземні бази в Україні. Військова газова тема стала несподіваним козирем проти влади.

Віктор ЮЩЕНКО, Президент України (2005 - 2010 рр): "Не одна влада не додумувалася до таких рішень - сформувати бартер між безпековим питанням з акцептом колонізації на 25 років. А це, можна сказати, назавжди. І питанням, яке стосується якогось газу. Та соломою будемо палити. Але здавати свій суверенітет, свою незалежність".

Анатолій ГРИЩЕНКО, народний депутат України, голова комітету з питань нацбезпеки: "Є спроба зафіксувати в законі позаблоковий статус. І це звужує можливості наступних керівників держави приймати рішення".

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: "По-перше ми втрачаємо територію рідної держави. По-друге ми обмежуємо наш суверенітет. По-третє, якщо це стане реальністю, то Янукович розколе Україну так, як ніхто ніколи її не розривав на два шматки".

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Вони знову під одними гаслами і знову збирають кількатисячні мітинги. Та в Росії цього невдоволення харківськими домовленостями ніби і не чують. Тут говорять про історичність моменту. І перемогу.

Олександр АРБАТОВ, директор Центру міжнародної безпеки Інституту світової економіки: "Снят вопрос о вступлении Украины в НАТО. Вопреки возражениям России. Поскольку там остается флот, постольку этот вопрос с повестки дня устраняется"».

Далі був сюжет про суперечку між Україною та Росією з приводу майна. Висновок експертів та журналістів знову не на користь влади:

«Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Росіяни нічого підписувати і нині не хочуть. Однак і далі тиснуть. А заяви про конфліктне майно чомусь з'являються напередодні складних для України переговорів щодо ціни на газ.

Віталій КУЛІК, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства: "Росіяни розглядають загалом ці претензії, майнові так звані претензії - 300 об'єктів, як елемент газових переговорів".

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Адвокат Сергій Коз'яков у цивільному кодексі України знайшов бомбу уповільненої дії. У статті йдеться - якщо на території об'єкта нерухомості 10 років господарює один власник, він уже має на неї права. А багатьма об'єктами на які претендують росіяни в Україні вони і керують.

Сергій КОЗЬЯКОВ, адвокат: "Через 7 месяцев они могут претендовать на то, чтобы оформить права собственности на эти объекты. Но в любом случае они должны будут с документами доказывающими, что у них есть право приобретать по сроку давности пойти в суд".

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Майновий двобій між Росією та Україною йде 5 років. Рахунок наразі маловтішний - 13-8 на користь Росії».

Висновок: ситуація на «Плюсах» дуже схожа на ту, що в ТРК «Україна». Тож поки що новини «Плюсів» більш-менш збалансовані.

5 канал: острів свободи?

Зі стандартами збалансованої подачі інформації впорався лише 5 канал. Зокрема, 24 квітня в сюжеті про мітинг опозиції під парламентом слово отримали і влада, й опозиція.

В неділю 25 квітня глядач на 5-му каналі міг нарешті ознайомитися з повним набором аргументів і контраргументів. Треба зазначити, що на 5-му окремо підкреслили: відповідальність за ці угоди несе й опозиція, представники якої 5 років до цього були при владі, але не зробили нічого, щоб нейтралізувати цю загрозу.

«Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Де Віктор Янукович - там сенсація. Це вже зрозуміла світова преса. У ранг, що його український Президент з власної ініціативи під час ядерного саміту у Вашингтоні не обговорював тільки лінивий. "Файненшл таймс", "Вашинтон пост", "Таймс", "Волл стріт жорнал" а також багато польських, російських, грузинських видань зараз стурбовано пишуть про Чорноморський флот Росії. Із розчерка пера Віктора Янкуовича залишений в Криму до середини століття. Навіть за різних оцінок цієї події трактування єдине - Росія суттєво зміцнила свої позиції в регіоні.

Суть харківських домовленостей Віктора Януковича та Дмитра Медведєва зводиться до того, що Росія дає Україні знижку на газ в обмін на те, що її флот залишатиметься в Севастополі до 2042-го року. І Росія обіцяє платити за своє перебування у Криму. За 10 років Україна має виграти не менше 35-ти мільярдів доларів. А цього, як кажуть у Росії, цілком вистачило б для будівництва нової військової бази. Зниження ціни газу дозволить збалансувати бюджет, отримати наступний транш кредиту МВФ, розпочати реформи і не підвищувати принаймні цього року вартість житлово-комунальних послуг. Такі найсильніші аргументи української влади.

Опозиція ж переконана - Янукович не мав права вирішувати долю поколінь, залишаючи у Криму постійний фактор дестабілізації. Насправді ж на думку опозиції, на догоду олігархам, які фінансували його виборчу кампанію, і тепер не мають жодного стимулу зменшувати енергоємність виробництва і шукати альтернативних джерел енергії.

Звісно, є питання і до нинішньої опозиції, яка 5 років, перебуваючи при владі, мало зробила щоб Севастополь став українським, а не ментально російським містом.

Довести свою ефективність як опозиції ці політичні сили можуть у Верховній Раді. Без ратифікації якою харківські угоди не запрацюють».

Далі було подано репліку екс-голови СБУ Валентина Наливайченка, як людини, що може висловити фахову думку щодо загроз національній безпеці. Його економічні контраргументи збалансовували слова Януковича про вигоду. Взагалі присутність Азарова та Януковича було збалансовано репліками Тимошенко, Яценюка і Гриценка.

Дискусія щодо конституційності угод не була грою в піддавки на користь влади: журналісти отримали коментарі Ющенка - з одного боку, і голови Конституційного суду Стрижака та глави МЗС Грищенка - з іншого. І потім за допомогою Литвина навіть спробували вийти на стримано оптимістичний прогноз для противників угод:

«Олександр АРГАТ, кореспондент: У вівторок противники харківських угод пообіцяли зібрати значно більший мітинг. До Києва мають приїхати і депутати Львівської та Тернопільської облрад. Одразу після пролонгації базування російського флоту ті ухвалили рішення про невизнання цих угод та закликали парламент почати процедуру імпічменту. Підтримав ці ініціативи та закликав до опору і колишній Президент Віктор Ющенко. Цього тижня стало відомо, Конституційний суд відмовився відповісти на його запитання, чи дозволяє Конституція перебування Чорноморського флоту після 2017-го року.

Андрій СТРИЖАК, голова Конституційного суду: "Для того, чтобы оно было рассмотрено Конституционным судом для этого нужны правовые обоснования. В необходимости толкования. К сожалению Президент и его команда и народные депутаты направив представление, не указали почему в этом случае нужно толковать именно эту норму. Какая практическая необходимость".

Віктор ЮЩЕНКО, Президент України (2005-2010): "На жаль, немає у нас судової системи. Ми програли те, що є святим для кожної нації. У нас немає Гаранта Конституції, у нас немає конституційного органу, який її захистить".

Олександр АРГАТ, кореспондент: Українська Конституція у статті 17-й загальних засад забороняє розташування на українській території іноземних військових баз. І цю норму не можуть самостійно змінити навіть 300 депутатів. Лише в перехідних положеннях, тобто у частині, яка давала відповідь на нагальні питання державотворення у 1996-му році є дозвіл на тимчасову оренду чинних баз. Адже тоді Чорноморський флот ще навіть не був розподілений між Україною та Росією.

Віктор ЮЩЕНКО, Президент України (2005 - 2010): "Для чого перехідні положення? Перехід від не держави до держави. Перехід від неукраїнської до української держави. Скажіть мені будь ласка, скільки ми років збираємося творити українську державу? Невже ми сьогодні знаходимося в перехідному етапі? Невже ми не маємо суверенної держави? Сплутане грішне з праведним".

Олександр АРГАТ, кореспондент: Втім саме перехідними положеннями обґрунтовує законність підписаної в Харкові угоди міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Тож поняття тимчасове, за логікою нинішнього глави МЗС, можна безкінечно розтягувати в часі.

Костянтин ГРИЩЕНКО, міністр закордонних справ: "В самому тексті базових угод існує положення про те, що вони можуть бути продовжені за згодою сторін, вірніше можуть бути продовжені, якщо жодна зі сторін заздалегідь не повідомить мінімум за один рік про своє рішення не продовжувати".

Олександр АРГАТ, кореспондент: А поки влада та опозиція готуються до дня ратифікації угоди, або її зриву, спікер вже придумав, як можна і знижку отримати і суверенітет зберегти.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: "Якщо вже бути абсолютно прагматично цинічним, тоді можна сказати: ви сьогодні говорите, що це зрада національних інтересів. Відбудуться через 5 років президентські вибори, люди вас оберуть, тоді переглядайте ці угоди газові і інші переглядайте"».

Після цього 5 канал наважився показати сюжет про події навколо ДТП за участю машини із супроводу Януковича (коли той саме поспішав на зустріч із Медвєдєвим), що завершилася загибеллю людини і брехнею з боку влади з метою заховати кінці у воду.

Висновок: якщо дивитися 5 канал після «Інтера» чи ICTV, могло скластися враження, що йдеться про різні країни. Насправді ж, причина в різних підходах до висвітлення подій та різній мірі гнучкості щодо принципів у власників та журналістів. 5 канал утримує на висоті планку об'єктивності. Але чи зможе 5 канал і його власник дозволити собі таку розкіш, про яку забули потужніші телеканали та олігархи? І як довго?

Отже, який висновок з усього цього можна зробити? Тепер стає очевидним, що команда Януковича розглядає опозицію та ЗМІ виключно як фікцію, яку можна демонструвати іноземним урядам на доказ демократичності режиму і свободи слова. За цим фасадом відбуватиметься прискорена «реставрація» жорсткої цензури, темників і системи покарань справжніх опозиціонерів та заохочення маріонеткової опозиції. Якщо це вдасться, останнє реальне завоювання 2004 року - відносно вільні вибори - по суті перестануть бути виборами взагалі. Проблема для влади буде в тому, що без таких виборів суспільна напруга шукатиме виходу за допомогою все менш мирних механізмів.

Ілюстрація - www.peremeny.ru