Експериментальне за форматом і участю експертів у ролі ведучих ток-шоу стартувало на ТВі у кінці минулого року. Дебютні випуски проекту з правником і засновницею сайту «Інфопорн» Тетяною Монтян, бізнесменом і головою обласної організації «Фронт змін» Ігорем Ліскі, а також шоуменом Андрієм Грищенком ТК оцінила скептично. З того часу канал удосконалював майстерність ведучих, програма змінила назву з «Рабіндранаттагор» на «Альбертейнштейн», однак яскравим явищем українського ТБ не стала. Попри дотепний формат і свіже альтернативне звучання, продукту часом бракує виваженості й часто - лоску. Чому - ТК з'ясувала під час розмови з редактором проекту Юрієм Сніжком.

Франкенштейн-«Альбертейнштейн»

- Пане Юрію, як розроблявся формат програми? Досвід яких проектів враховували?

- Формат дещо схожий на проект російського «Первого канала» «Прожекторперісхілтон», лише нас не такою мірою цікавить розважальна складова.

Спочатку ми планували щотижневе іронічне економічне шоу. Однак уже під час перших трактів стало зрозуміло, що проблематика проекту виходить за межі суто економіки. Така в нас країна: економіка зав'язана на політиці і без політики існувати не може, а політичні аспекти поєднані з соціальною складовою. І ми розширили формат: беремо найтенденційніші теми тижня, а ведучі аналізують їх ізсередини процесів, що відбуваються.

Ідея належить Наталі Катеринчук (заступник генерального директора ТВі. - ТК ), і вона є її куратором. Радимося з Наталею постійно - щодо тематики, ідейних моментів.

- Чому зупинилися саме на цій трійці: Тетяна Монтян, Ігор Ліскі та Андрій Грищенко?

- За нашим задумом, ведучі мають бути фахівцями у суспільно значущих царинах - політиці, економіці, правовій сфері. Ми усвідомлювали обсяг роботи, обумовлений відсутню в таких експертів знань щодо специфіки ТБ. Однак ідея полягала в тому, щоб залучити фахівців, які не просто знаються на важливих для суспільства процесах, але й беруть у них участь.

Ми трактували чимало людей, але багато хто відмовився через політичну складову. В них виникали побоювання щодо проблем із бізнесом, якщо вони виступатимуть в ефірі з абсолютно відвертими й не відстороненими коментарями. Наприклад, правники казали, що в них можуть виникнути труднощі з клієнтами.

Зрештою, ми зупинилися на Тетяні Монтян, яка має власну думку щодо правових процесів, володіє інсайдерською інформацією з «коридорів влади» і може оцінити її з точки зору права.

Другий ведучий - Ігор Ліскі, бізнесмен.

- І політик.

- І політик, так. Але перш за все він бізнесмен, бо політиком він став пізніше. Ліскі - це людина, яка вчилася і починала свій бізнес у Європі. Він намагається працювати тут на європейських засадах і може пояснити глядачеві, як ті чи інші нововведення позначаться на економіці країни й на умовах праці в окремих галузях.

Модератором виступає Андрій Грищенко: людина з народу, він прагне розібратися в тому, що взагалі відбувається в цій країні, а експерти Монтян і Ліскі мають йому це роз'яснити.

Ці люди нічого не приховують. Вони абсолютно відкриті і не бояться ризикувати. Хоча, наприклад, в Ігоря Ліскі тепер почалися проблеми з бізнесом. Я не хочу сказати, що саме через участь у програмі - можливо, через політичну діяльність. Але нині на його бізнес чиниться дуже великий тиск. Тому побоювання претендентів на крісла ведучих були не такими вже й безпідставними.

- Як велася підготовка програми?

- Оскільки обличчя проекту не є професійними ведучими, найбільше часу пішло на те, щоб адаптувати їхній досвід до стандартів роботи у студії.

Тетяна досить швидко «увійшла у формат», бо в неї дуже великий досвід телевізійний. В Ігоря цей процес тривав місяці зо два. Андрій Грищенко більш-менш швидко адаптувався, але тут була інша проблема: він мав підтягти знання у сфері політики й економіки, щоби підтримувати бесіду в студії.

Загалом, до початку ефірів ми трактувалися місяці зо два. Зйомки велися двічі-тричі на тиждень, щоби ведучі почувалися у студії невимушено. Процес удосконалення всіх трьох триває.

- Чи займалися з ведучими викладачі або тренери?

- З ними займалися фахівці з каналу. Наприклад, Ігоря протягом кількох тижнів навчали азів професії телеведучого: ставили вимову і таке інше.

Тут ще треба розуміти, що «Альбертейнштейн» - це далеко не основна їхня робота, вони мають велике фахове навантаження. В Тетяни дуже велика судова практика. В Ігоря дуже багато справ по бізнесу, він мотається між Лондоном, Києвом і Луганськом.

Довго займатися і тренуватися часу не було, всі навички здобувалися в процесі. Тепер, у порівнянні з першим ефірами, бачимо позитивні зрушення. Перші програми вдавалися з третього-четвертого дубля. Писали години три, а потім переписували :). А тепер ведучі почуваються вже такими монстрами, що з першого дубля все виходить. Часом навіть доводиться нагадувати, що вони ще не стали суперзірками і мають ретельніше готувалися за темами.

- Кому спало на думку назвати проект спочатку «Рабіндранаттагор», а потім - «Альбертейнштейн»?

- У випадку з «Перісхілтон» автори зізнаються, що назва мала підкреслити несмак, який нині панує і на тлі якого вони роблять програму. Ми ж були такою мірою зайняті процесом трактів і всього іншого, що на назву просто не вистачало часу, і шукали її в режимі цейтноту.

Хто саме придумав «Рабіндранаттагор», я точно не знаю. Якщо не помиляюся, це наш програмний директор Сергій Дем'янчук. «Альбертейнштейн» - ідея колективна. Альберт Енштейн - це людина, яка, з одного боку, була великим дотепником, а з іншого боку, глибоко зналася на процесах, що відбуваються у світі, пригадаймо ту ж теорію відносності. Гадаю, на «Альбертейнштейні» вже й зупинимося. Адже міняти постійно назву програми не є добре.

- Хто займався розробкою стилю програми та ведучих?

- Стиль студії, заставки програми і решта - спільний продукт редакції, промовідділу і дизайнерів каналу. Також із нами співпрацює компанія Oggi, яка надає одяг для ведучих. Стиль різний: у Андрія - неформальний, у Ігоря й Тетяни - діловий. При цьому Ігор більш поміркований, як і належить бути економісту. В Тетяни ж більший люфт: вона може робити політичні припущення, привносити емоційне забарвлення тощо.

Теорія авторитетності

- Чи розглядався на початку варіант серйозного ток-шоу, а не дещо пародійного варіанту цього жанру?

- Не розглядався. З самого початку сенс програми був у тому, щоб не навантажувати глядача. Адже ті ж серйозні економічні проекти не є рейтинговими: глядач не може їх тривалий час дивитися. Все залежить від аудиторії програми: ми орієнтувалися на ширший загал.

- Чи не шкодуєте, що не розпочали одразу з прямих ефірів? :)

- В жодному разі. Перш за все, це технічно складно. Наші потужності й так працюють на 110 відсотків технічного потенціалу каналу. Тому відразу передбачалося, що програма виходитиме в запису. Врахуйте, що ще ж ведучі непрофесійні, і саджати їх у прямий ефір - самогубство. Можливо, в новому сезоні і з'являться такі варіанти. Але поки що ми хочемо, щоб вони спрацювалися в нинішньому форматі.

- Які запити і яке коло інтересів глядача має задовольнити «Альбертейнштейн»?

- Аудиторію каналу - глядачі віком 18-54 у містах із населенням «50 тисяч плюс». Це активні люди, які займаються власним бізнесом, мають активну громадянську позицію і хочуть щось змінити в країні.

Наш формат дає ведучим можливість говорити більш відверто, висловлювати свою власну позицію і власну думку стосовно того, що відбувається - не озираючись на такі професійні стандарти, як баланс думок у форматі новин. Тобто йдеться про суто власні позиції ведучих стосовно подій у країні.

- Що є поняття «об'єктивність» у площині вашої програми?

- Наші ведучі незаангажовані. Це не програма опозиційної спрямованості, це наша спільна «колонка» фахівців, які працюють у цій країні і добре собі уявляють, що відбувається в реальному житті. Їхні думки, можливо, в чомусь суб'єктивні, але це справді власні думки, а не меседжі людей чи угрупувань, які за ними стоять.

- Яким чином визначається проблематика програми? Адже сенсації в нашій країні трапляються мало не щодня, а в студії проекту йдеться про три-чотири аспекти.

- По-перше, це має бути подія, яка сьогодні чи пізніше вплине на повсякденне життя людей у країні. Також, оскільки формат інформаційно-розважальний, нас цікавлять події, що межують із інфотейнментом: аби був привід для сатири в ефірі.

Програма має зорієнтувати глядачів у процесах, що відбуваються в країні та впливають на їхнє життя, роботу чи власний бізнес. Ми виходимо з простого: сталося щось надзвичайне, Кабмін ухвалив важливе рішення... Ми вже звикли до того, що такі рішення приймають кулуарно, у мало кому відомий спосіб. Для цього в нас є Тетяна Монтян, яка володіє інсайдерською інформацією і може коментувати мотиви тих чи інших підкилимових справ. Ми прагнемо допомагати українському бізнесу, керуючись правом здобувати та аналізувати інформацію.

- Як відбувається розробка тем?

- Я обираю теми, які можуть бути цікаві, та обговорюю їх із ведучими. Вони пропонують, що саме можуть розповісти цікавого щодо тієї чи іншої ситуації. В пріоритеті лишаємо питання, які ведучі можуть доповнити і розвинути. Обговорення ведеться в основному у фейсбуку, а також у режимі листування й телефонного спілкування. Ведучі дуже зайняті і часто перебувають не в Києві.

Завершуємо обговорення нерідко за філіжанкою кави: збираємося в день запису ефіру і за годину-дві обговорюємо теми.

Синхрони готуються протягом тижня, нам і новини допомагають у цьому. Ведучі теж беруть участь у виборі синхрону, головний критерій - аби цікаво було дискутувати.

Цитати політиків - це такі штуки, за які можуть чіплятися ведучі під час дискусії. Як тільки Андрій відчуває, що треба змінити тему чи поставити логічну крапку, він одразу ж пропонує колегам черговий синхрон.

- Коли, зазвичай, пишете програму?

- Намагаємося робити це в п'ятницю або суботу. Перевагу надаємо суботі, щоб більший обсяг інформації взяти, щоб вона не застаріла. Деколи наші ведучі коментують події «з листа», позаяк вони відбуваються на момент запису програми.

Королі телеколонки

- Чи мають, за задумом програми, ведучі суворо дотримуватися своїх ролей: юриста, бізнесмена та «людини з народу»?

- Це не стільки ролі, скільки справжня їхня сутність!

У принципі, табу щодо амплуа не існує: кожен може говорити не лише як економіст чи як бізнесмен. І часто-густо наші ведучі відходять від цього та висловлюють суто людські міркування та думки.

Насправді, вони дуже здружилися на цій програмі: суто по-людськи, одне одного розуміють з півслова. В цьому сенсі прогрес є.

- У лютому 2011 року Тетяну Монтян у студії на деякий час замінила Юлія Балюк. Як ви оцінюєте внесок Юлії у розвиток проекту?

- В нас немає ніяких претензій до Юлії, вона дуже добре спрацювала. Йдеться про ротацію: Юлія на деякий час просто підмінила Тетяну Монтян. Вона відразу без трактів вийшла в ефір, з корабля на бал. Виходячи з цього, думаю, що вона не зіпсувала каші.

Також до основного складу періодично залучаємо Дмитра Крикуна - замість Тетяни або Ігоря. В нього взагалі мультимедійна роль, позаяк Дмитро є і журналістом, і добре освіченим економістом. У нього теж багато своїх проектів, у тому числі і медійних, і громадських.

Надалі, можливо, розширюватимемо штат ведучих програми. Це можуть бути не лише журналісти. Перш за все ми орієнтуємося на цікавих людей не з медійного середовища. Аби вони тільки не боялися працювати в такому форматі.

Сам формат проекту теж удосконалюватимемо. Зокрема, розглядаємо можливість запровадити рубрики з окремими ведучими, плануємо запрошувати гостей.

- Як сприймають ваші експерименти глядачі? Що пишуть? :)

- Різне. Сам формат сприймається на ура. Критика стосується того, що ведучі не є професіоналами у цій справі. Враховуємо ці побажання, і можливо, залучатимемо й нових учасників. Власне, ротації в постійному складі вже почалися. По-перше, бувають моменти, коли ведучі не можуть брати участі в записуванні програми через завантаженість власними справами. По-друге, намагаємося вводити в програму свіжу кров.

Також глядачі радять робити програму ще жорсткішою. На початку були побоювання, що нас звинувачуватимуть у незбалансованості, заангажованості. Але нам, навпаки, глядачі пишуть: «Молодці! Треба ще жорсткіше!».

- Чи задоволене керівництво програмою та її показниками?

- Звісно, керівництво прагне, щоби рейтинги були більші. На становлення програми нам дали рік: формат експериментальний, ведучі експериментальні, все експериментальне. :)

Жорсткої планки щодо рейтингів немає. І стабільності щодо показників також: усе залежить від того, наскільки насиченим був тиждень. У нас на каналі взагалі про рейтинги казати не доводиться, позаяк ситуація складна - зі включеннями по регіонах, частотами тощо.

Керівництво в програму вірить і відзначає в ній позитивну динаміку.

- Яким чином проект доповнює інші ЗМІ в аналізі чи обговоренні суспільно важливих подій?

- Наші ведучі висловлюють не лише свої відверті і фахові думки, а спостереження безпосередніх учасників процесів. Ми не відчуваємо браку інсайдерської інформації.

- У чому саме конкуруєте з проектами «Прожектроперісхілтон» і «Шустер live»? :)

- У Савіка Шустера класичне ток-шоу, ми ж просто не маємо потужностей задля таких масштабів і від початку орієнтовані на інший формат.

«Прожектроперісхілтон» як конкурентів не розглядаємо. Тут ідеться про певну схожість, можливо, в форматі.

Ми зайняли окрему нішу. «Альбертейнштейн» орієнтований на аудиторію, яка хоче почути думки людей, яким вона може довіряти.

Довідка ТК

Юрій Сніжко народився 5 серпня 1969 року в Києві. В 1995-му закінчив Інститут журналістики . Кар'єру тележурналіста розпочав у 1995 році у ньюзрумі «ТБ Табачук».

У 1996 та 1997-му був головним спеціалістом прес-служби Міністерства економіки України.

Працював на посаді редактора та випускового редактора у кількох телекомпаніях: ЮТАР (1997-2002), «Гравіс» (2002), ТРК «Ера» (2002-2003), ТРК «Експрес-інформ» (2003), НТН (2004-2007), Перший діловий (2009-2010). У 2003-2004-му був журналістом програми Олексія Мустафіна «Післязавтра» (телеканал «Інтер»).

З липня 2010-го працює на телеканалі ТВі випусковим редактором програм «Альбертейнштейн» та «Сьогодні. Підсумки».

Фото Володимира Герасимова