Те, що він представлятиме Росію, – не дивно, а патріотично. Хай Україна голосує за Росію, а Росія – за Україну.”

На прес-конференції Руслана зізналася, що Євробачення було її мрією ще з 1997 року. Більше сорока концертів, які вона провела у своєму турі по всій Україні, співпраця з лондонським „зубром” Пітером Гебріелом додали впевненості співачці.

В Україні, за словами президента НТКУ Олександра Савенка, претендентів було лише двоє, точніше, дві претендентки – Ані Лорак та Руслана. (Дивно, що інші талановиті виконавці, як, наприклад, гурт „Океан Ельзи”, навіть не потрапили до списку претендентів. У Росії претендентів було четверо, окрім Вєрки на Євробачення рвалися Анастасія Стоцька, група „Smash” та, знову ж таки, українки з „ВІА Гри”. І, знову ж таки, хто саме обирав претенденток? У пресі щодо цього була дуже різна інформація – починаючи від тверджень, що Лорак і Руслана отримали запрошення від самого Євробачення! – „ТК”).

Олександр Савенко повідомив, що як такого національного конкурсу, на якому би визначилися виконавці, гідні представляти Україну на Євробаченні, не було: „Треба було б зробити хорошу відбіркову програму, щоб підготуватися, як це заведено у цивілізованому світі, та часу для цього вже нема. Пісенний конкурс наступного року треба розкручувати вже сьогодні”. (Тобто, знову повторюється ситуація минулого року – дивіться минулорічні публікації „Детектор медіа”). До того ж, за словами Савенка, матеріальний бік у цій справі – не останній камінь спотикання. Тож, мовляв, Художня рада НТКУ вирішила, що найбільше чинників співпало на користь Руслани: це й імідж, і мелодика, і офіційний платиновий диск співачки, і, до того ж, грандіозні та численні промоакції Руслани.

Точну суму витрат на підготовку та участь у конкурсі ані Руслана, ані пан Савенко назвати не захотіли, стверджуючи, що буде використано спонсорські та власні гроші Руслани, а бюджетних чи політичних залучено не буде. Савенко каже, що й бюджетні кошти НТКУ також не будуть залучені, адже у кошторисі компанії видатки на конкурс не передбачено. За словами О.Савенка, будуть залучені кошти, які Національна телекомпанія заробила на рекламних та комерційних послугах.

Довідка „Детектор медіа”:

У 2004 році дещо зміниться формат Євробачення. А саме, відтепер Конкурс складатиметься з двох частин – півфіналу та гранд-фіналу. Це зроблено з метою залучення до Конкурсу якомога більшої кількості країн. Цього року у Євробаченні візьмуть участь 36 країн, 24 з яких стануть учасниками гранд-фіналу. 14 з них уже відомі – це Туреччина як країна-організатор, чотири країни, які традиційно роблять найбільші внески до бюджету Конкурсу, – Франція, Іспанія, Велика Британія та Німеччина, а також дев`ять країн, які набрали найвищі бали у Конкурсі минулого року, – Австрія, Бельгія, Ірландія, Ісландія, Норвегія, Польща, Румунія, Росія, Швеція. Ще десять країн, в тому числі і Україна, потраплять до фіналу Конкурсу за результатами півфіналу – Албанія, Андорра, Бєларусь, Боснія-Герцеговина, Хорватія, Кіпр, Данія, Естонія, Фінляндія, Македонія, Греція, Ізраїль, Латвія, Литва, Мальта, Монако, Нідерланди, Португалія, Сербія і Чорногорія, Словенія, Швейцарія.

Нагадаємо, що активну участь у Євробаченні Україна бере вдруге. До участі у конкурсі допускаються країни, телекомпанії яких є членами Європейської мовної спілки. В Україні членом ЄМС є лише НТКУ, яка подала до Європейської мовної спілки офіційну заявку на участь у Конкурсі у 2002 році. Тобто, під час Євробачення-2002 у Талліні Україна була пасивним учасником, НТКУ транслювала Конкурс, однак свого співака не представляла. Минулого року Україна як пасивний учасник попереднього року автоматично отримала право активної участі на 48-му пісенному конкурсі Євробачення, який відбувся 24 травня 2003 року у Ризі. Олександр Пономарьов, з піснею "Hasta la Vista", зайняв 14 місце серед 26 учасників.

Читайте також:

Цього року Україну на Євробаченні представлятиме співачка Руслана

Олександр Пономарьов сприймає свою участь у „Євробаченні-2003” як затратну місію?

Україна на Євробаченні – підсумовуючи сказане

„Україна на Євробаченні-2003: аста з лавістою бєйбі. До того ж – двадцять разів”