ершого червня в представництві Світового банку в Україні відбувся фінал конкурсу «Кожен рік - рік лісів», який проводили «Детектор медіа» та програма ENPI-FLEG («Правозастосування та управління в лісовому секторі») в Україні. Захід зібрав журналістів із Київщини, Львівщини, Чернівеччини, Рівненщини, Івано-Франківщини, Дніпропетровщини. Їх вітали лісівники, фахівці програми ENPI-FLEG, представники «Детектор медіа» та Світового банку.

На адресу конкурсу надійшло понад 100 робіт. У фінал вийшли 26 матеріалів від 21 учасника. Нагадаємо, що за умовами конкурсу дозволялося надавати необмежену кількість окремих робіт (за умови висвітлення в них різних тем) або серій матеріалів. Перевага надавалася аналітичним матеріалам.

З роботами фіналістів можна ознайомитися на сайті «Детектор медіа». З повним переліком допущених до конкурсу робіт - на національному сайті програми ENPI-FLEG в Україні: www.fleg.org.ua.

За кожну роботу, що потрапила до фіналу, автори отримали гонорари. Авторів чотирьох найкращих робіт було нагороджено почесними дипломами та преміями.

Дмитро Гнап: «Проблема нашої країни в тому, що після журналістського розслідування «герої» корупційних скандалів залишаються на своїх місцях»

Нагадаємо: найкращі роботи визначалися за сумою балів, виставлених шістьма незалежними експертами - членами журі за надані роботи. Оцінювалися відповідність теми матеріалу темі конкурсу, дотримання автором світових журналістських стандартів та доступність викладу для пересічного читача-глядача-слухача.

Найвищі суму балів набрала добірка матеріалів (стаття й телесюжет) Дмитра Гнапа про корупційний скандал в Держагентстві лісових ресурсів. Математичні підрахунки показали, що й на другому місці опинився той-таки Дмитро Гнап. Так журі оцінило його серію з трьох телесюжетів, у яких ідеться про те, йдеться про  зловживання службовим положенням  вищими керівниками агентства лісових ресурсів з приводу відведення лісів в трьох регіонах України під мисливські угіддя - зони відпочинку для «кращих людей країни». Обидві роботи значно «відірвалися» в рейтингу від інших.

Усі роботи Дмитра виконано як журналістські розслідування. Цей жанр (і не лише в лісовій тематиці) є одним із найскладніших, позаяк він поєднує інформаційні й аналітичні методи роботи, вимагає від журналіста розуміння теми, прискіпливості, допитливості, мужності й рішучості.

Юрій Рибачук, редактор відділу «Культура та суспільство» газети «Комментарии», член журі конкурсу: «Тема, пов'язана з лісом, на жаль, сумна. Для неї дуже підходить жанр журналістського розслідування. Хотів би особливо відзначити старання авторів, які намагалися всіляко знайти правду».

Інна Кузнецова, головний редактор київського бюро «Радіо Свобода», член журі конкурсу, висловила сподівання, що наступні конкурси з лісової тематики зберуть значно більшу кількість матеріалів саме з регіонів, і саме журналістських розслідувань, близьких за якістю до робот Дмитра Гнапа.

Інна Кузнецова і Юрій Рибачук

Дмитро Гнап, розказуючи про свою роботу, нагадав присутнім один із принципів справжніх новин - квінтесенцію міжнародних стандартів журналістики: «Новини - це те, що хтось хотів би приховати, все інше - звичайнісінька реклама».

«Я надзвичайно поважаю лісівників, - сказав Дмитро. - Під час роботи над своїми матеріалами я побував не менш ніж у половині областей України, спілкувався з доброю сотнею працівників цієї галузі. Знаю, яка в них нелегка, інколи ризикована, але така потрібна країні, природі, людям праця. Вони не просили мене писати та знімати про свої здобутки - результати праці самі за себе скажуть. Натомість вони просили викривати негаразди галузі, просили писати правду, бо тільки так можна виправити ситуацію і в підсумку поставити все на свої місця, дати людям можливість працювати чесно й отримувати гідну плату за свою роботу».

Дмитро Гнап

«Тому, на мою думку, важливо не змагатися, хто найкраще похвалить лісову галузь, а говорити про найболючіші проблеми лісової галузі, - сказав переможець. - Проблема нашої країни в тому, що після журналістського розслідування герої корупційних скандалів залишаються на своїх місцях. Так відбулось і з моєю статтею. Після журналістського розслідування були ініційовані перевірки правоохоронними органами. Держфінінспекція 1,5 місяці трусила Державне лісове агентство. Висновок інспекції підтвердив усі факти, наведені в розслідуванні. Цей висновок було передано в МВС, Генпрокуратуру та у відділ економічної контррозвідки СБУ. Результат - керівництво лісового відомства так само на своїх місцях. Більш того: на одному з телеканалів стала виходити джинсова програма про ліс, поплачена агентством, швидше за все, державним коштом».

«Я за те, щоб журналісти продовжували робити якісні журналістські розслідування, а активісти природоохоронних громадських організацій доносили результати до всіх зацікавлених сторін, і щоб громадськість тиснула на владу» - зауважив Дмитро.

Лісова охорона не спить

Третє місце посіла серія репортажів про проблеми охорони лісу, що виходила в програмі «Лісовими стежками». В репортажах автор програми й журналіст служби новин Рівненської ОДТРК Юрій Шаманський намагався розібратися з проблемою незаконних рубок та незареєстрованих пилорам Рівненщини.

 Юрій Шаманський

Ліс - для людей

Четверте місце посіла львівська журналістка Наталія Горбань зі статтею «За парканом паркан», що вийшла в газеті «Ратуша». Наталка підняла тему контролю за так званим довгостроковим тимчасовим користуванням лісом. За цією схемою ліси часто випадають із-під контролю державних органів та стають недоступними для простих смертних, які десятиліттями збирали в цих лісах гриби та ягоди чи відпочивали.

Наталія Горбань отримує нагороду від Юлії Зелінської з «Детектор медіа»

Вірний захисник

Тему доступу місцевих жителів до лісу вже другий рік веде на своєму блозі на сайті «Українська правда» й минулорічна переможниця конкурсу Ірина Федорів. Вона разом із однодумцям захищає ліс на межі Києва та селища Коцюбинського. За рік, що минув, Ірина мала чимало зустрічей із високопосадовцями. Усі в один голос обіцяють допомогу. Але поки що один за одним тривають суди, на яких дерибанщики намагаються довести своє право чхати на права громади. «Я без надії сподіваюсь, що до судового засідання, яке має відбутися 12 червня, буде підписано указ про надання Біличанському лісу статусу Національного парку. У цьому питанні мені допомагає дуже велика кількість людей», - розповіла Ірина.

Ірина Федорів і Дмитро Гнап

Пишіть правду, і ліс вам віддячить

Позитивні тенденції цьогорічного конкурсу зауважив Віктор Мауер, професор лісогосподарського факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України: «Хочу зазначити покращення якості конкурсних робіт порівняно з минулорічними. Якість вбачаю в тому, що з'явилися не тільки журналістські, але й наукові статті. Розширився діапазон проблем».

На думку члена журі, консультанта програми ENPI-FLEG журналіста Олега Листопада, в лісовій журналістиці нині бракує аналітичних матеріалів. Матеріалів, які би давали прогнози, показували можливий вихід із ситуації. Матеріалів, які би стали базою для подальшої роботи лісоводів, природоохоронців, законотворців.

 Олег Листопад

«Нещодавно програма FLEG провела опитування щодо прозорості та публічності серед журналістів та прес-служб державної агенції лісових ресурсів. Результат опитування (www.fleg.org.ua) показав, що лісовий сектор залишається закритим (хоча чесно зазначу, що це більшою мірою думка журналістів) і тема залишається незрозумілою для журналістів. Всі опитувані писали, що тема дуже складна, тому так мало про ліс пишуть. Всі "лісосіки" перекласти доступною для читача мовою дуже складно. До того ж журналісти живуть переважно в містах, а ліс десь далеко. Тому більшість матеріалів, що отримують резонанс, стосуються проблем приміських лісів, а за бортом залишаються дуже вагомі теми.

У нас чотири переможці. Але насправді всі учасники, чиї роботи потрапили у фінал - переможці. Якщо поглянути на загальний рейтинг, там близько десяти робіт із відставанням в один-два бали від тих, що отримали головні призи.

Сподіваюся, що знайомство з темою лісу для конкурсантів не випадкове, не одноразове. Адже є теми, про які варто писати й писати», - зазначив Олег Листопад.

Програма ENPI-FLEG надає підтримку урядам країн - учасниць програми, громадянському суспільству та приватному сектору в розробленні раціональних та сталих методів ведення лісового господарства, включаючи запобігання незаконній діяльності в лісовому секторі. Країни - учасниці програми - Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Росія та Україна. Програма фінансується Європейським Союзом та Австрійською співпрацею для розвитку. Виконавці програми: Світовий банк, Міжнародна спілка охорони природи, Всесвітній фонд природи.

Фото Павла Довганя