Дивно, але факт: після того, як різного штибу політичні ток-шоу вирушили на заслужені в почесному герці канікули, наше телевізійне життя втратило свою найпікантнішу перчинку. Відразу стало сумно, прісно, «без нерву». Влітку дивитись телевізор можна лише із скляночкою гарного віски з льодом, бо інакше можна втратити відчуття часу, його ритм і зміст… Так само, як це вже давно сталося з Надією Баззів та її програмою «Аудієнція» на Першому Національному.

Те, що пані Базів любить своє недорозвинене дітище, заколихане «охами-вздохами», ясно; незрозуміло лише, за які такі чесноти любить і терпить цей примітив Перший канал. Якщо пані Базів – одна з «найзірковіших» ведучих каналу, без обличчя якої він утратить у рейтингах, то, можливо, варто запропонувати цій милій лагідній жіночці створити щось інше? Бо, даруйте, випуск «Аудієнції» з танцівником Владом Ямою, в якій акцент робився на його вмінні носити фрак, виглядала злою насмішкою над тими, хто змусив себе дивитись цю так звану «елітарну» програму.

Перший національний – смугастий, як наше життя. За чорною смугою раптом з’являється біла, непретензійна й ненав’язлива. Я завжди щиро радію, коли на якомусь каналі зустрічаю програми про духовність, бо саме її катастрофічно бракує в усіх сферах нашого життя. Стараюсь дивитись «Благовісник» на Першому. Небайдужість, щирість і обізнаність творців цієї програми мене захоплює. Виявляється, можна зробити патріотичну програму й без вишиванок та рушників, без надмірного пафосу й закликів. Слід лише мати гаряче серце й холодний розум, а не навпаки, як це найчастіше буває з українцями. Сюжет про великого композитора, киянина Артемія Веделя був не лише змістовним і трепетним, але й інформативним. Ця програма існує в телепросторі досить давно, і жодного разу не збилась на манівці… але, здається, жодного разу й не привернула уваги тих, хто визначає значимість і популярність. Воно і зрозуміло: «не гламурненько!»…

Коли вже говоримо про Перший канал, варто згадати живі трансляції фестивалю «Слов’янський базар». Такого брутального, зухвалого й цинічного перебивання рекламою виступів виконавців, здається, ще не знало телебачення. Люди, що проводили цю «новаторську» трансляцію, продемонстрували повну зневагу до глядача. Звісно, вибачатись за таке ніхто не буде: канал заробляв «бабло», яке перемогло в нас уже не лише зло, але й здоровий глузд. Та все ж такі експерименти балів державному каналу не додають.

Знаковою була також трансляція каналом ТОНІС всесвітньої екологічної акції «Жива земля». Виступи світових зірок і показ соціальних роликів, що попереджають людство про можливість екологічної катастрофи, вражали. Шкода, що така акція не зацікавила жоден із каналів першого ешелону, хоча їх також можна зрозуміти – адже там виступали комеді-клабівці…

Не перестає по-доброму дивувати проект «Диваки» на тому ж ТОНІСі. Цікаво, дотепно, професійно. Григорій Вагапов намагається всіляко копіювати свого попередника, і інколи це йому навіть удається. Та я думаю, що раціональніше було б виробляти власну манеру ведення, адже потенціал є!