Формальний баланс
Ведуча художніх програм Національної радіокомпанії України Ніна Герасименко вважає, що телеканали НТН та ICTV зробили сюжети про конфлікт у Дитячій школі мистецтв №8 із порушенням стандартів. Про це йдеться в її відкритому листі на адресу «Детектор медіа».
Занепокоєння ведучої викликали сюжети каналів за 9 жовтня «У Києві голодує вчителька дитячої школи мистецтв» («Надзвичайні новини», ICTV) та «Конфлікт між викладачами та керівництвом столичної школи мистецтв» («Свідок», НТН). У сюжетах ішлося про вчительку народного співу, яка третій день голодує в школі, бо їй не дають ключів від кабінету. На думку пані Герасименко, сюжети, які вийшли на різних каналах, подібні й «однобокі», містили неточності, а подеколи некоректно подавали події зі школи.
Наводимо лист пані Герасименко повністю:
«Шановна "Детектор медіа"!
Звернутися до вас із цим відкритим листом мене змусила ситуація, яка складається навколо столичної Дитячої школи мистецтв № 8, що у Святошинському районі. Точніше - інцидент, який штучно намагаються створити журналісти, планомірно подаючи негативний образ закладу протягом останніх двох місяців. Дивно, чи не так? Однак - не настільки, якщо уважно розібратися у цій справі.
На початку жовтня на українських телеканалах ІСTV та НТН в ефір вийшов практично ідентичний сюжет. У ньому йшлося про вчительку народного співу, яка третій день голодує в школі, бо їй не дають ключів від кабінету (сюжет ICTV, сюжет НТН).
Із відеоматеріалів у пересічного глядача складалося чітке переконання: директор-деспот всіляко знущається над бідним педагогом, страждають маленькі вихованці (у сюжеті є коментар 7-8-літньої дівчинки Даші), обурений тато школярки, невдоволені ситуацією вчителі. Як сказав би герой відомого дитячого мультику: "Кочмар!".
Цей сюжет скопіпастили кілька популярних сайтів, серед яких, до речі, і "Газета по-українськи", газета "Факти" тощо. Та й я особисто, якби не знала реального стану речей, і сама не просто повірила, а й стала б на захист скривдженої - винятково через цехову солідарність.
Однак за уважнішого перегляду впадає в око те, що сюжети, які вийшли на різних каналах, які практично не пересікаються ані за глядацькою аудиторією, ані за контентом - практично однакові. Один і той же нібито скривджений педагог, одна й та ж дівчинка, що займається в холодному коридорі і коментує на камеру, один і той же батько, який висловлює позицію нібито багатьох. Далі - більше. Журналіст сюжету на ІСTV Тетяна Кругова в стендапі дозволяє собі заявляти (чи, правильніше сказати, робити висновки за глядача): "У школі процвітає корупція", "З ситуацією розберуться відповідні органи" та інші.
І при цьому в матеріалі - жодного (!) коментаря іншої, альтернативної сторони: вчителів, батьків чи дітей, які б засвідчували свою позицію, аргументувавши її. Хоча задля дотримання основних принципів журналістської діяльності - принципу збалансованості й неупередженості подачі інформації - вони ОБОВ'ЯЗКОВО (!) мають бути.
І такий однобокий сюжет виходить в ефір у прайм-тайм, щоб його "хавали" пересічні глядачі загальнонаціонального каналу. Цікаво, що перед тим, як поставити матеріал у випуск, із матеріалом обов'язково (це апріорі) ознайомлюються перший випусковий редактор, шеф-редактор новин та ведучий. І якщо навіть допустити, що кореспондентка могла припуститися помилок через свою недосвідченість, або ж бажання поспекулювати "смаженими фактами", то що рухало вельмишановними досвідченими колегами, які заплющили очі не просто на огріхи - на перекручення фактів, довільне трактування, висмикування фраз із контексту тощо?
Про такі деталі, як те, що знімальні групи обоз каналів з'явилися до школи без попередження, самовільно, порушивши тим самим навчальний процес, і всіляко провокували присутніх - слід говорити окремо. Як і про те, що на лист педагогічного колективу до генерального директора телеканалу ІСTV Олександра Богуцького, в якому вчителі наводили факти упередженої зйомки та просили спростувати інформацію про школу, вельмишановний Олександр Миколайович не відповів: "не царское это дело...", одним словом.
У матеріалі Марії Прозорової в "Комсомольской правде" викладач Софія Жекова розповідає: "Я работаю в школе 7-й год. За это время я выпустила более двухсот учеников...". Цікаво, що в школі мистецтв ЗАГАЛОМ 500 учнів. І в кожного педагога на спеціальності в середньому 3-5 учнів. Про таку кількість учнів, принаймні, зазначено в документах навчальної частини школи, з яким я ознайомилася. А отже, якщо такі числа помножити на 7 років, які пані вчителька працює в школі, то маємо 21 або 35 відповідно. Однак - це не понад 200 учнів, про які вона говорить! І якщо педагог могла оговоритися (назвемо це так), то чому журналіст сама не перевірила факти? Це прямий обов'язок кореспондента, який пишучи матеріал ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ перевіряти ДОСТОВІРНІСТЬ фактів!
І насамкінець. Я дуже добре знаю цю школу. Моя донька третій рік ходить сюди на навчання гри на фортепіано, і з чотирьох років музична - це те місце, куди вона біжить у будь-яку пору року і за будь-якого стану здоров'я. Тому я буваю тут практично щодня. І добре знаю колектив навчального закладу, служителів мистецтва ще тієї, старої гвардії. Саме від них я і дізналася випадково про існування цих сюжетів і про те, що так звана акція протесту пані Софії Жекової тривала не три дні, як було сказано в сюжеті, а не більше трьох (доки були журналісти) годин. "Що ж це робиться", - розводили руками поважні педагоги, розповідаючи, як вони намагалися пояснити журналістам реальний стан речей, але жодне їхнє слово в ефір чомусь так і не потрапило.
Що ж це робиться? - спробувала з'ясувати і я. І вималювалася цікава ситуація, коли ведеться хитромудра гра амбіцій, за якими стоять гроші і влада. Це, власне, той симбіоз, який ні перед чим не зупиниться. Які задля своєї мети згодні переступити і використати всіх і все, аби досягти власних мети і цілей. І в цю гру, самі того не підозрюючи, втягнуті й журналісти. А оскільки сучасне інформаційне суспільство надто стрімке, їм не вистачає часу докопатися до істини, тому вони слухняно ретранслюють картинку, яку їм створюють. Забуваючи при цьому, що призначення журналістики - передусім, служити ПРАВДІ.
Ніна Герасименко,
ведуча художніх програм НРКУ,
кандидат філологічних наук».
«Детектор медіа» звернулася по коментарі на телеканали НТН та ICTV. Протягом тижня в прес-службі ICTV не відгукнулися на наші запитання. А от головний редактор і ведучий програми «Свідок» каналу НТН Олексій Стеценко відповів, що вважає звинувачення в упередженості безпідставними. На його думку, журналісти програми виконували свою роботу фахово.
«Сталася подія, яка містила в собі конфлікт. Є його учасники: вчителька Софія Жекова, її учениця Дарина, батько учениці Михайло, колега Жекової вчитель Анатолій Семенчов, керівництво та частина колективу школи в особі директора Валерія Федченка, цілого гурту членів педагогічного колективу та людини, що виконує роль охоронця на дверях», - зазначив пан Стеценко.
За його словами, є низка фактів, про які й ідеться в сюжеті: «Вчительку на роботу не пустили? - Так. Учениця в коридорі займалася? - Так. Її батько незадоволений? - Так. Колега ображеної вчительки незадоволений станом речей у школі? - Так. Директор школи відповів на звинувачення? - Так. Члени колективу, які його підтримують, висловлювалися? - Так. Журналістів до школи не пустили? - Так. Усі перераховані вище учасники конфлікту висловили свої позиції? - Так».
А оцінюючи лист Ніни Герасименко, головний редактор «Свідка» зазначив: «Те, що доньці пані Герасименко дуже подобається відвідувати Київську дитячу школу мистецтв №8, не дає їй права зневажати проблеми інших учнів і викладачів. Щось мені підказує, думка пані Ніни була б діаметрально протилежною, якби саме її дитина змушена була займатися в коридорі».
На думку «Детектор медіа», як видно із сюжетів, баланс формально було дотримано. Однак лист Ніни Герасименко засвідчив, що подібні конфліктні ситуації потребують детальнішого з'ясування обставин для повноти картини. Журналістам, крім подання коментарів протилежних сторін, необхідно було поцікавитися думкою інших зацікавлених та обізнаних у ситуації, в даному випадку - інших вчителів або батьків учнів. А якщо вони відмовилися від коментарів - поінформувати про це глядачів.