Те, що відбувається нині на Першому національному, скидається вже навіть не на совєцький паноптикум, а радше на середньовічний бестіарій - фантастичне збіговисько монстрів, які вилізли з безнадійно застарілих уявлень морально спорохнявілих топ-менеджерів про успішний телепродукт. До речі, чи не час уже перейменувати цей канал на щось більш для нього адекватне, приміром, Перший сомнамбулічний? Чи Перший монструозний? А може, ще краще - Перший совковий?

І якщо у випадку з комерційними каналами їхні менеджери принаймні можуть виправдовувати сповзання у суцільний ширвжиток або ж «оптимізацією» витрат, або ж тим, що рейтинг - понад усе, у випадку з державним каналом подібні виправдання не проходять. Адже будь яка держава має забезпечити принаймні державноцентричну редакційну політику власного каналу, яка б базувалася на адекватних часові форматах. Що й робить, наприклад, на своїх державних каналах російська влада.

Що ж до українського Першого національного, то треба було дуже постаратися, аби колишній чи не єдиний прихисток україномовного глядача перетворився на виставку непотребу, зібраного невідомо з яких засіків. У цих останніх до слушного часу зберігалися десятирічної давнини випуски «Кривого дзеркала», «...шутки» (перше слово залежить від сезону - зими, весни, літа чи зими, а під час новорічних свят вона, та «шутка», відповідно, «Новогодняя»!), всіляких бенефісів російських гумористів, яких на батьківщині вже ніхто не дивиться... А також незліченна кількість фільмів про Велику вітчизняну війну (боронь Боже, не про Другу світову!), які крутять щодня в денному слоті. І ще - старих, знову ж таки радянських фільмів, що їх тріумфально оголосили досі невідомими загалові шедеврами й, закупивши цілу тонну цього нафталіну, почали з настанням нового року крутити на цьому ж таки стражденному каналі.

Приміром, за тиждень, що минув від православного Різдва до Маланки, себто так званого старого Нового року, програма Першого національного нічим, за винятком хіба що програм Михайла Поплавського «Наша пісня», «Крок до зірок» та «Шеф-кухар країни», проекту «Фольк-мюзік», старого ювілейного концерту Оксани Білозір, а також різдвяних богослужінь 7 січня та фільму-концерту Івана Поповича 10 січня, не видала своєї належності до українського телепростору. Проте й ці програми йшли аж ніяк не в праймовому, а в денних слотах. Ну, а в вечірніх праймах в ефірі Першого національного махровим цвітом буяла совкова ностальгія - від уже згаданих бенефісів Гальцева з Воробей та концерту Клари Новікової - до триденної трансляції старого інтерівського проекту «Место встречи» з Ольгою Сумською та Миколою Басковим. Із «новинок», які поповнили безцінну скарбничку досягнень людського духу в царині шоу-бізнесу на Першому, можна назвати «Крим-фест» 8 січня - концерт із конферансом усюдисущого Максима Галкіна та Максима Аверіна, відомого глядачеві «Глухаря». Ну, й упродовж усього тижня на цьому каналі панували його незаперечні зірки - Ян Табачник і Дмитро Гордон.

Коли глядач, стомлений не лише нарзаном, але й нескінченним миготінням одних і тих самих московських облич на всіх українських каналах, у вечірній прайм-тайм перемикався на Перший, аби почути бодай щось своє, він міг подумати одне з двох: або ж на державному каналі стався якийсь переворот і владу захопили російськомовні марсіани, або ж його телеприймач просто перестав ловити українське телебачення.

Якщо в такий спосіб топ-менеджмент Першого намагався підняти рейтинги новорічного телеперегляду, можна його привітати - платники податків, на які теоретично існує український телеканал із найбільшим покриттям, просто перестали його дивитися після шостої вечора. Якби не спортивні телетрансляції - біатлон та хокей, які йдуть у передпраймі й таки являють собою чистий ексклюзив, від нього давно б відвернулися навіть фанати спорту. Спортивних програм у національному телеефірі все-таки гостро бракує.

Запитання до тих, хто змушує керівництво Першого національного діяти таким чином, в автора одне-єдине: за кого ви нас маєте? Чи останнє слово слід розуміти в його, сказати б, первинно-анекдотичному сенсі? Ну, якщо так, тоді з контентом на Першому все гаразд. Дурних хахлів «мають», уже навіть не приховуючи задоволення від процесу. Респект вам, «наглядачі» за панами Бенкендорфом та Арфушем! Ви за два з невеликим гаком роки домоглися того, чого не вдалося зробити за кілька десятиліть підцензурного існування УТ радянським можновладцям, а саме - цілковито знищити саме поняття про українське телебачення як національний продукт.

Тим часом інші загальнонаціональні канали впродовж минулого тижня спроквола приходили до тями після новорічних гульбищ і навіть почали видавати випуски новин. Хоча, мабуть, якби не Верховна Рада, що засідала 10 й 11 січня, глядач був би приреченим на відьомський шабаш у вигляді новорічних «вогників» до самого недільного вечора.

Та й енергійна «бранка №1», себто Юлія Тимошенко, теж не дала телевізійникам спочивати перед моніторами в новорічній летаргії. 8 січня незламна борчиня з усесвітнім злом в особі Віктора Януковича оголосила про початок власної акції громадянської непокори. Сюжет про те, як Юлія Володимирівна відмовилася від будь-якої співпраці зі слідчими та прокуратурою, досить повно подав «Репортер» на Новому каналі. Окрім власне інформації про початок акції, редактори програми подали синхрон адвоката Тимошенко Сергія Власенка з його прес-конференції в Харкові. Саме там він оприлюднив відкритий лист Юлії Володимирівни до Віктора Федоровича.

Тим часом «Факти» ICTV топовою темою зробили проблеми пасажирів компанії «Аеросвіт». Затримки та масове скасування рейсів цієї авіакомпанії почалися ще в грудні, й тоді ж усі новинні ресурси повідомляли: компанія почала процедуру банкрутства. Тож кадри з аеропорту «Бориспіль», хай і напрочуд яскраві (ну, нечасто в нас таке побачиш), 8 січня нічого нового до інформації про проблеми найбільшого міжнародного перевізника на теренах України не додали. Ну, хіба що нарешті журналісти оприлюднили давно відомий факт про власника авіахолдингу, куди входить «Аеросвіт» - Ігоря Коломойського. Додам, що «Факти» продовжили дослідження цієї теми до кінця тижня, але що саме стоїть за фінансовим крахом «Аеросвіту» та інших авіаперевізників, точніше, чиї інтереси на кону або ж чи йдеться про переділ власності українських олігархів і на чию користь, журналісти глядачеві не розповіли.

Про те, що ніч із 8 на 9 січня Юлія Тимошенко провела в душовій, а не в палаті лікарні «Укралізниці», повідомили в середу всі новинні програми. «Вікна», «Факти» та «Репортер» одностайно і з великою часткою симпатії до ув'язненого екс-прем'єра переповіли всі перипетії акції непокори, яку розпочала Юлія Володимирівна. А ще - показали репортажі з вулиці Банкової, куди під Адміністрацію президента прийшли лідери ОО «Батьківщина» Олександр Турчинов та Арсеній Яценюк, аби передати Віктору Федоровичу відкритого листа від Юлії Володимирівни. Не оминули увагою й протилежну сторону, подавши синхрони представників ДПтСУ. Останні таврували екс-прем'єра за її ініціативу, називаючи оголошення акції непокори примхою. Мета цієї «примхи», за версією тюремників, «затягування процесу по ЄЕСУ та спроба забезпечити комфортні умови перебування в ув'язненні».

Ще одна новина в «Репортері» - про те, як до акваріуму київського торговельного центру «Океан плаза» запустили на потіху публіки акулу з пошкодженим носом - мала продовження в репортажі Тетяни Коваленко в ТСН на «1+1». Але якщо кореспонденти Нового зробили акцент на «нелюдських», чи то пак «не акулячих» умовах для велетенської рибини на прізвисько Біг Джон і залучили до коментарів голову організації SOS Тамару Тарнавську, то на «Плюсах» пішли іншим шляхом. Тут подали синхрон власника акули, який запевнив: ніс Біг Джон пошкодив, злякавшися фотоспалаху на митниці та вдарившись із переляку об скло акваріуму. Ну, а заступник головного державного інспектора охорони довкілля Києва Володимир Боровик узагалі заявив Тетяні Коваленко: «На хвості я нічого не побачив, я обдивився її добре - вона непогано себе почуває. Годують її, дай Боже кожному, щоб так годували». Ну, як кажуть, і дякувати акулячому Богові за те.

Четвер, 10 січня, стало днем провалу голосування у Верховній Раді за креатуру Віктора Януковича на посаду голови Нацбанку Ігоря Соркіна. Першими про те, що регіонали не змогли набрати голосів навіть за відставку Сергія Арбузова, сповістили «Вікна» на СТБ. Ольга Червакова, з притаманною їй іронією, розповіла, як напередодні представники найбільшої фракції у ВР божилися, що вони мають конституційну більшість за кандидатуру Соркіна, і на пленарне засідання прибули навіть «на милицях та в ластах». Але, як показав розвиток подій у сесійній залі, регіонали не зібрали навіть простої більшості в питанні за відставку Арбузова.

Проте вже наступний день, останній у цій сесії нового скликання, викликав велике розчарування тієї-таки Ольги Червакової. Парламентський кореспондент «Вікон» не приховувала емоцій, розповідаючи, як усе-таки регіонали протягли кандидатуру президента на посаду голови НБУ - за допомогою ганебного й до болю знайомого «кнопкодавства». Кадри з рукою Чечетова («оцените красоту игры!»), що дає команду до синхронного голосування ПР та її сателітам у ВР, обійшли того вечора всі новинні програми. Так і хотілося запитати в опозиції: « І за це ви боролися?».

Спробу відповіді на це німе запитання глядач міг отримати у «Репортері» того ж вечора. Тут подали синхрон Олега Тягнибока, який заявив, що опозиція не визнає голосування за Ігоря Соркіна. У тій-таки програмі показали й кадри, де Андрій Іллєнко під час обговорення кандидатури нового глави НБУ з високої трибуни озвучив інформацію про те, що члени родини пана Соркіна працюють у «Газпромі», тобто - проти незалежної України. Проте, як відомо, це не справило на гоп-компанію Михайла Чечетова жодного враження.

«Факти» в контексті розповіді про останній день першої сесії ВР VII скликання не обійшли увагою ні перекинуту в запалі боротьби опозиції з «піаністами» ялинку біля трибуни, ані «жіночий бунт» із вимогами Олександри Кужель до генпрокурора захищати права ув'язнених жінок, зокрема - Юлії Тимошенко. Вечірній випуск «Фактів» не обійшовся й без «паркету» - сюжету про представлення колективу Нацбанку нового керівника. Микола Азаров, як повелося за дивною традицією останніх років, урочисто вручив Ігореві Соркіну величезний букет червоних троянд і висловив надію на подолання новим керівником головного фінансового регулятора країни всіх викликів та збереження ним курсу на стабільність. Принагідно хотілося б зауважити - чиновники-мужики з розкішними букетами символів кохання, та ще й в інтер'єрах офіційних установ, виглядають настільки дико, що варто було б їх вітати з новими посадами чимось менш «метросексуальним», вибачте на слові. Ну, не знаю, кортики дарувати там, чи шаблі якісь декоративні... Все-таки троянди більше пасують жінкам!

«Подробности» («Інтер») у п'ятницю приділили багато уваги новому скандалу навколо Юлії Тимошенко - викладеній у мережу нібито її телефонної розмови з чоловіком на Різдво. Редактори програми не полінувалися розшифрувати особливо скандальне місце розмови й подати його в письмовому вигляді на екрані поряд із портретом ув'язненої. Синхрон адвоката Юлії Володимирівни про те, що це все - підлі інсинуації, на тлі такого аудіовізуального доказу пролунав досить непереконливо.

13 січня, в дивне свято старого Нового року, з новорічної летаргії вийшла програма «ТСН. Тиждень». Алла Мазур разом зі Стасом Ясинським узяли бика за роги, розпочавши випуск сюжетом «Метеоалхіміки». Ніде правди діти, стан української метеорології, точніше, технічне оснащення Гідрометцентру, викликає тихий жах в усіх, хто про це знає. Зауважу, що ТСН уже вдруге за півроку намагається привернути увагу до проблем українських віщунів погоди. Але порівняно з червнем, коли вийшов перший розлогий сюжет про Гідрометцентр, тут нічого не змінилося. Хоча, як випливає з синхрону ректора Одеського екологічного університету, де випускають синоптиків, метеорологія має велике майбутнє, адже в світі дедалі більшає кількість метеозалежних людей. Стас Ясинський не полінувався проілюструвати це «світле майбутнє», точніше, для декого вже й теперішнє, розповіддю про успішну діяльність одного метеосайту. Виявляється, його працівникам, які для своїх прогнозів нічтоже сумняшеся купують дані зі станцій спостереження Українського гідрометцентру, цей сайт приносить дуже непогані доходи. Ну, а синоптикам державним лишається хіба що мріяти про нову техніку, молоді кадри й гідну зарплатню, бо держава чомусь про такий стратегічний напрямок геть забула.

Під завісу тижня на ТВі вийшла програма «Сьогодні. Дайджест». Серед іншого привернув увагу сюжет Анастасії Станко про те, як працювали народні депутати в офіційні робочі для всієї держави дні 2, 3 та 4 січня. Спроби кореспондента потрапити до приймалень нардепів Олександра Онищенка, Ксенії Ляпіної, Дмитра Андрієвського, Вадима Колесниченка та Віталія Чудновського успіхом не увінчалися. Ніхто з них на роботу цими днями не вийшов. Натомість івано-франківський нардеп від «Свободи» Олександр Сич та київський бютівець Віталій Ярема від людей на Мальдівах чи на Маямщині не ховалися й роботу з виборцями вели. Найбільше потішив синхрон літньої мешканки столиці, яка на запитання кореспондента, чому не працюють народні депутати, відповіла: «Та, похмеляються... На Мальдівах десь, мабуть!»

До речі, в тижневику «Сьогодні. Дайджест», який, мабуть, покликаний замінити «Підсумки з Вахтангом Кіпіані», спробували все-таки розібратися, що стоїть за банкрутством «Аеросвіту». Принаймні, в контексті нечуваного досі скасування рейсів та негараздів пасажирів, тут пролунала теза: процедура банкрутства потрібна компанії, щоб відновити платоспроможність. Хоча подробиць процесу на ТВі, так само, як і зацікавлених у ньому сторін, вочевидь, теж не знають.

До речі, «перший опозиційний» минулого тижня продемонстрував чергове переформатування. Скажімо, 8 січня в ефір повернулася оновлена (збільшено хронометраж та запроваджено інститут експертів) програма розслідувань у царині держзакупівель «Тендер ньюс» із ведучою Наталею Седлецькою. Ну, а в четвер, 10 січня, замість авторської програми «Вечір з Миколою Княжицьким» вийшла «Гра в слова і не тільки» з Іриною Славінською та Віталієм Гайдукевичем. Ці явища - предмет для окремого аналізу, тож далі буде...

Ну, а Перший національний завершив різдвяно-маланчин тиждень уже звичним dance macabre (фр. - танок смерті) на кістках українського незалежного телепростору. Тут увечері 13-го транслювати черговий вечір російського гумору. Коментарів, гадаю, більш ніж досить...

Фото - zadorka.ru