Питання, винесене в заголовок, мучило вашого оглядача цілий тиждень. Вперше воно зринуло, коли в понеділок доблесні телевізійники показали відкриття Світового газетного конгресу. У вечірньому блоці новин на ICTV, Новому та «1+1» цей сюжет про центральну подію року для медіа було змонтовано так, що складалося враження: Україна - просто взірець для наслідування в царині свободи слова. Принаймні з промови президента WAN-IFRA Джейкоба Метью, в якій він казав, що приїхав за свободою слова, можна було зрозуміти саме це. Одразу після цього синхрону пішов фрагмент виступу Віктора Януковича, саме той (хто б сумнівався!), де президент уважно читає з листочка слова про те, що відсутність свободи слова в Україні - це результат стереотипів, які треба долати.

Репортаж про непересічну подію вийшов оптимістично-бравурним, як звіт колгоспників перед обласним начальством. Про акцію «Стоп цензурі!», відео якої одразу ж виринуло в інтернеті (включно з кадрами побиття двох учасниць) і яким скористалися лише на ТВі у програмі «Сьогодні про головне», жоден із провладних каналів адекватно не розповів. Про якийсь сором, хоч би й професійний, тут говорити не випадає. Зазначимо, що крім ТВі, більш-менш зрозумілу інформацію про неї могли отримати лише глядачі 5-го та 24-го каналів.

Запитання переслідувало й наступного дня, коли загальнонаціональні канали країни відгукнулися на блискавичне відкриття 11-ї сесії Верховної Ради шостого скликання. 19 хвилин - це безсумнівний рекорд для тривалості пленарного засідання. Телеканал «Рада», налаштований на пряму трансляцію події в сесійній залі на весь день, спритність народних депутатів буквально заскочила, тож довелося терміново міняти всю сітку. Натомість іншим телеканалам бліц-кріг депутатів видався, мабуть, милістю божою. Адже замість сушити голови в монтажній, мудруючи, як би його увібгати в трихвилинний сюжет основні віхи пленарного засідання, парламентські кореспонденти швиденько записали синхрони кількох депутатів від більшості та опозиції, вмонтувавши їх у картинку «роботи» сесії на тлі розкішних солісток Національного хору імені Верьовки. Тож сюжети про відкриття сесії вийшли ідентичними увечері 4 вересня у «Вікнах» СТБ, «Фактах» ICTV та «ТСН» («1+1»). Скрізь фігурували синхрони голови парламентської фракції ПР Олександра Єфремова, який схвалив таку оперативну роботу парламенту, та представника об'єднаної опозиції Арсенія Яценюка, котрий із тієї самої трибуни, що й його опонент, урочисто заявив про похорон «цієї Верховної Ради». Журналісти «Вікон», вочевидь, знічев'я, записали ще коментарі народних депутатів Олега Зарубинського (блок Литвина) та Андрія Шкіля (БЮТ). Перший скидався на першокласника зі своїм портфельчиком, продемонстрованим на підтвердження того, що в нього купа роботи над документами в комітеті. Другий розгублено знизував плечима, резюмувавши враження від стрімкого перебігу засідання: «Такого ще не було!».

Марно я вдивлялася в обличчя депутатів, шукаючи на них щось схоже на докори сумління перед платниками податків (вони ж - роботодавці-виборці). 19 хвилин засідання замість повноцінного робочого дня - це ж класичний прогул за трудовим законодавством! За що ж тоді їм платять чималеньку зарплатню разом із матеріальною допомогою та оздоровчими? За прогули?

Цим питанням переймалася й Ілона Довгань у програмі ТВі «Сьогодні про головне» вже 6 вересня, того дня, коли депутати все-таки зібралися на пленарне засідання, аби обговорити закон про мирні зібрання та ринок землі. Проте запрошені до студії представники законодавчої гілки влади, зокрема Андрій Кожемякін, на пальцях довели, що робота на округах - надзвичайно важлива складова їхньої діяльності. Ну, це можна зрозуміти: в переддень парламентських виборів кожний день «у полі» - на вагу золота. Попри те, що голова Верховної Ради щиро закликав підопічних не займатися передвиборною агітацією.

Ще один сюжет вівторка, що його подали всі новинні ресурси, вразив своєю загадковістю. Йдеться про зустріч знаного українського письменника Андрія Куркова з прем'єр-міністром Миколою Азаровим. З чиєї ініціативи ця зустріч відбулася чи бодай з якої нагоди (може, це якось пов'язано з прийдешнім Форумом видавців у Львові?), лишилося за кадром і у «Фактах», і в «ТСН», і в «Подіях» на «Україні». В око впало те, що на кожному зі згаданих каналів зробили акцент на різних шматках цієї непересічної пригоди. Скажімо, на ICTV в підводці розповіли, як приємно вражений письменник якістю доріг після повернення з відрядження. В самому ж міні-репортажі про зустріч першої особи з інтелігенцією подали синхрон Миколи Азарова, котрий похвалився збільшенням накладів українських книжок у півтора рази, але водночас поремствував на превалювання російськомовної продукції на Петрівці. Тим часом, вочевидь, пряма мова Андрія Куркова аж так не зацікавила журналістів, що вони обмежилися скоромовним переказом слів письменника.

У вечірніх «Подіях» натомість таки дали синхрон візаві Азарова, але лише в контексті згадки про фонд Рината Ахметова, завдяки якому Україна представлена на книжковій виставці в Німеччині. Ну, і обіцянки прем'єр-міністра всіляко сприяти українському книговиданню теж подали.

Тим часом у ТСН того вечора з усієї зустрічі митця й чиновника вартим уваги знайшли обіцянку Миколи Азарова збільшити фінансування телеканалу «Культура» та скарги Андрія Куркова на те, що бюрократи не дають йому зареєструвати агенцію з просування української книги за кордоном.

Такі аж надто розмаїті тлумачення цієї зустрічі без краваток влади й інтелігенції на різних каналах викликали певні запитання. Приміром, хто кого більше піарив - прем'єр письменника чи навпаки? Позаяк Андрій Курков уже давно не просто літератор, а бренд, виникає підозра, що хтось із політтехнологів порадив панові Азарову використати всесвітньовідоме в гуманітарному середовищі ім'я з цілком прагматичною метою: продемонструвати не лише економічні, але й духовні інтереси влади. Оскільки ж єдиного припису щодо акцентів телевізійники, вочевидь, не отримали, то й використали різні фрагменти запису кожен на свій розсуд або в інтересах різних медіавласників.

Топовою темою тижня, втім, виявилася валютна лихоманка. Розпочалася вона з тривожних повідомлень у вівторок і завершилася щойно в неділю, в підсумкових тижневиках і ток-шоу. Щоправда, звернулися до теми падіння гривні 4 вересня не всі. Скажімо, канали холдингу Starlightmedia її благополучно оминули. Натомість у «Подіях» та в «Часі. Підсумках дня» на 5-му валютну лихоманку висвітлили досить докладно.

Журналісти «України» підійшли до свого завдання досить сумлінно. На початку сюжету повідомили про те, що гривня подешевшала на 5 копійок, підкресливши, що на такий рівень вона падала рівно три роки тому, в розпал світової фінансової кризи. Відтак проводити паралель між подіями трирічної давнини й неминучістю кризи прийдешньої не став би лише абсолютний аутист. Потому показали обмінні пункти в Києві, де «чорного вівторка» зникла інвалюта, і спритних вуличних ділків, які моментально нагріли руки на коливанні курсу. До коментування запросили фінансового аналітика. Останній у своєму синхроні надзвичайно по-філософськи зазначив, що до цього явища (падіння/злету гривні) треба звикати, бо в нас завжди перед виборами спостерігаються коливання курсу гривні до долара.

Рубрика під промовистою назвою «Осінній гривнепад» у «Часі. Підсумках дня» на 5-му вирізнялася з-поміж інших сюжетів на цю тему адекватним коментарем президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка. Він чи не єдиний (згодом, у програмі «РесПубліка» на тому ж каналі, його дещо перефразував Віктор Пинзеник) наголосив, що девальвація гривні - цілком природній процес. Бо коли імпорт утричі перевищує експорт, то це вже становить 30% девальвації. Проте головною думкою банкіра про причини неймовірної залежності цін на внутрішньому ринку від заокеанської валюти стало озвучення ним тези про цілковито ненормальну бівалютність країни. Ага, осяяло глядача, он воно що! Ну, а коли Олександр Сугоняко як про щось конче необхідне заявив, що країні треба провести процес... дедоларизації, тут у глядача як полуда з очей спала. «Дедоларизація» - слово, звісно, неоковирне, але воно означає всього-на-всього, що Україні давно час відмовитися від реальної присутності на внутрішньому ринку розрахунків у чужоземній валюті. Насамкінець свого виступу в програмі пан Сугоняко констатував сумний і водночас дещо оптимістичний факт: друга хвиля кризи неминуча, але Нацбанк може виправити ситуацію, бо має золотовалютні резерви.

Як з'ясувалося згодом у «Фактах тижня» на ICTV, голова НБУ Сергій Арбузов теж вважає доларизацію української економіки чимось неприйнятним. У своєму ексклюзивному інтерв'ю Оксані Соколовій (о боже, чим же вони його привабили, що цей цілковито закритий чоловік приходить виключно на цю програму та ще й розмовляє природною українською мовою? - Авт.) один із найкращих, за рейтингом впливової агенції, банкірів Європи заявив, що українці вважають долари цінним папером. І звідси - всі наші проблеми. А от якщо ті самі недовірливі українці почнуть купувати цінні папери у вигляді казначейських зобов'язань із купоном у 9% замість доларів, то в нашої економіки поменшає проблем. А взагалі, підтримав головний банкір країни думку Олександра Сугоняка про те, що уряд, маючи золотовалютні резерви, може відіграти девальвацію назад, Нацбанк цілком може стримати гривню на потрібному рівні. Адже має на те 30 млрд золотовалютних резервів! Винуватцями ж тимчасової девальвації назвав три комерційні банки, яким перед цим дали шалені кошти на рефінансування в гривнях, а вони, падлюки, взяли та й викинули на ринок свої ліквідні кошти, аби купити неймовірну кількість доларів.

При цьому головний банкір країни не назвав цих банків, пообіцявши розібратися й покарати саме їх. Головний банкір країни при цьому наголосив, що платіжний баланс країни та інфляція - на нулі, тож узятися девальвації просто немає звідки. Щоправда, однією з версій тимчасової девальвації в устах Сергія Арбузова був загальнонаціональний вихідний у США в понеділок. Вони там, виявляється, відзначали День праці, і всі банки були зачинені. Що, на думку чиновників та провладних аналітиків, теж стало однією з причин тимчасового падіння гривні.

Цю думку, поруч із тим, що страйк «Люфтганзи», яка перевозить доларову готівку, вплинув на падіння гривні, озвучив у «ТСН. Тижні» віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко,

Тим часом у суботу о 12.00 на каналі ТВі розпочалася пряма трансляція мітингу щодо свободи слова. Вона тривала майже чотири години й припинилася о 16-й. Під кінець мітингу Микола Княжицький вийняв ключі й усі, хто мав ключі від квартири, почали дзвонити в ті самі маленькі дзвоники...

Фото - www.newsru.ua