Увечері 3 грудня у Єревані відбувся фінал дитячого конкурсу «Євробачення-2011». Перемогу святкував грузинський дівочий квінтет «Кенді» з піснею Candy Music. Це була друга перемога представників Грузії за дев'ять років проведення конкурсу.

Друге місце посіла Речел із Нідерландів, третє й четверте поділили Лідія Заблоцька з Білорусі та Катя Рябова з Росії, п'ятою фінішувала вірменка Даліта.

Українка Крісталл посіла одинадцяте місце серед тринадцяти учасників. Вона здобула 42 бали. Щоправда, за традицією, всім учасникам дитячого конкурсу перед оголошенням результатів виставили по 12 балів - цього разу це зробили від імені Австралії. Тож «чистий» вилов Крісталл становить 30 балів. От хто їй їх дав. По 1 балу - Болгарія, Литва, Македонія та Молдова; 2 бали - Білорусь, Нідерланди та Швеція; 3 бали - Бельгія; 5 балів - Вірменія та Росія; 7 балів - Грузія. Латвія не дала жодного балу.

Від України отримали: 1 бал - Аманда Башмакова з Латвії; 2 бали - Фемке з Бельгії; 3 бали - Іван Іванов із Болгарії; 4 бали - Ерік Рапп зі Швеції; 5 балів - Речел із Нідерландів; 6 балів - «Кенді» з Грузії; 7 балів - Леріка з Молдови; 8 балів - Катя Рябова з Росії; 10 балів - Даліта з Вірменії; 12 балів - Лідія Заблоцька з Білорусі. Пауліна Скрабіте з Литви та Доріян Длака з Македонії балів від України не отримали. Чи був такий результат виявом сусідського голосування, сказати важко, але певною мірою, мабуть, так.

Причому наразі невідомо, хто більше грішив на сусідське голосування - українські глядачі чи журі. Хто входив до національного журі, глядачам так і не сказали.

Македонія, як і годиться, віддала перше місце Болгарії, а Нідерланди та Бельгія обмінялися першими місцями.

Голосування цього року було за змішаною системою - 50% результату давало журі кожної з країн-учасниць, інші 50% - глядачі. Новація полягала в тому, що глядачі могли голосувати лише після останнього конкурсного виступу, й тривало голосування 15 хвилин. Глядачів заохочували до смс-голосування тим, що в такий спосіб вони підтримують благодійницьку організацію World Vision, яка вперше виявила себе під час землетрусу у Вірменії 1988 року.

Що стало характерною рисою цьогорічного конкурсу, то це його дорослість. Серед конкурсантів не було «ой яких миленьких карапузиків». Відповідними були й пісні, що пролунали; практично про всі з них можна сказати: прибери зображення - й не зрозумієш, що то співають не дорослі. Навіть яскравих підліткових - за мелодією, а не за текстами - пісень не було. Переможна пісня не загубилася б і привернула б до себе увагу й на дорослому «Євробаченні». Дещо більше дитячого, чи, радше, підліткового було в одязі й зачісках деяких конкурсантів. Утім, костюми тих самих «Кенді» більше нагадували дещо гротескну стилізацію під дитячі.

Вели конкурс у Єревані теж цілком дорослі хлопець (чи, радше, молодий чоловік) і дівчина. Вели так, як вели б доросле «Євробачення» - без жодних «сюсі-пусі», без жодних учительських інтонацій та іншого підлаштовування «під дітей».

Судячи з картинки, конкурс було чудово організовано. От тільки яке змістове навантаження несли заставки перед виступами конкурсантів, зрозуміти було нелегко. Навіщо після виступу перших п'яти конкурсантів було давати нарізки з усіх виступів - судячи з усього, на репетиціях, і при тому деякі учасники співали, деякі радісно вигукували, щойно завершивши пісню, деякі просто були на сцені, а лунали інструментальні фрагменти пісень - от навіщо було це робити, теж залишилося загадкою. Утім, нарізки під час голосування були дуже вдалими, оскільки містили найбільш виграшні моменти кожної пісні.

Під час голосування виступили учасниця дитячого «Євробачення» 2005 року, а нині шведська зірка Моллі Санден, найуспішніша представниця Вірменії на великому «Євробаченні» Сірушо та переможець минулорічного дитячого «Євробачення» Владімір Арзуманян.

Сталася під час конкурсу й драма: якраз у Єревані в македонського учасника почав ламатися голос. Організатори пішли йому назустріч, навіть дозволили змінити тональність пісні, але це не врятувало його від передостаннього місця.

Усі конкурсанти співали мовами своїх країн, за трьома винятками: білоруска співала російською (втім, однією з державних мов Білорусі), українка та молдованка другу половину своїх пісень співали англійською. У переможній пісні грузинок фраза candy music у приспіві була єдиними негрузинськими словами. Беззаперечних суперхітів цього разу не було; загальний рівень видавався більш-менш рівним і досить добротним.

Росіянка й білоруска були єдиними, хто дещо випадав із загального дорослого дискурсу. Навіть не сказати, чим саме. Можливо, це було моє суб'єктивне сприйняття, але їхні номери нагадували виступи на академконцерті випускного класу музичної школи, де головне - показати, як діти вміють співати дорослу музику. Якась неприхована старанність, як кажуть російською - «прилежание», були у виступах росіянки та білоруски. Судячи з результатів, саме це багатьом і сподобалося.

Виступ Крісталл... Чесно кажучи, я чекав від нього набагато більшого. Річ навіть не в тім, що на початку пісні співачка надто очевидно не могла потрапити в ноти. Сама по собі пісня є досить запальною, й у фіналі національного відбору це відчувалося, відчувалася енергія пісні. У Єревані нічого подібного не було. Надто вже механічно співала українка.

Невідомо навіщо другу половину пісні переклали англійською мовою. Що було зовсім не виправдано й зіпсувало звучання. Коли у фіналі національного відбору Крісталл чітко, обігруючи кожний склад, співала, ніби карбувала: «Єв-ро-па!», хотілося їй підспівувати. У Єревані ж... Англійською, хоч як намагайся й хоч як натягуй, а Europe у три чітких склади, та ще й із наголосом на другому з них, не проспіваєш. От і вийшло, що ключова музична фраза пісні, її кульмінація виявилася навіть не змазаною, а геть розмазаною, мов манна каша. Вона зникла. І пісня одразу ж зблякла, втратила родзинку.

«Ідеологічно правильний» текст теж не вистрілив і вистрілити не міг. По-перше, далеко не всі глядачі зрозуміли його. По-друге ж, це для нас заклик «Європа!» є актуальним. Ну, може, ще для Грузії з Македонією. Що для росіян із білорусами, що для бельгійців-болгар-голландців-латишів-литовців-шведів у ньому немає нічого особливого. Ну, Європа, то й Європа, всі й без того знають, що Європа - теж мені, Америку відкрили.

Головне ж - склалося враження, що дівчину просто заганяли, а пісню зарепетирували. Пісня перестала приносити задоволення виконавиці. Що робила на сцені Крісталл - то це відпрацьовувала. Завчені рухи, поставлені кроки й жести, натренована, але холодна посмішка, постійна залученість до акробатичних управ підтанцьовки... Не було й натяку на щирість і безпосередність. Була... чи не втома? На тлі грузинок та голландки, що просто тобі через край випромінювали життєрадісність і, здавалося, насолоджувалися власним співом, на тлі харизматичної молдованки Крісталл сильно програвала.

Зрозуміло: автори постановки прагнули вразити публіку шоу. А вийшло, що шоу з'їло пісню, й усі старання тільки зіпсували результат. Перестаралися, одне слово.

Вів українську трансляцію, як і завжди, Тімур Мірошниченко. Вів, як і завжди, професійно: повідомляв про все важливе й не заважав (ну, майже не заважав) зайвими теревенями. Аж тут сталася халепа: тільки-но розпочалося оголошення результатів голосування, як із українським коментатором зник зв'язок. На допомогу прийшла Тетяна Манжос. І все теж було чудово (хіба що окрім того, що вона так і не змогла впоратися зі словом «республіка» в місцевому відмінку), аж раптом зв'язок відновився. І зголоднілий за коментуванням Мірошниченко просто накинувся на глядачів, прагнучи компенсувати декілька хвилин вимушеного мовчання. Він забивав собою все, що можна було забити, дослівно перекладав довгі вітання речників із господарями, а в кадрі тим часом уже було щось інше, яке Мірошниченко теж перекладав, але вже потім, та ще й від себе чимало додавав. Каша вийшла ще та.

Господарі вигадали визначення для кожної країни. Росія в них була «країною матрьошок», Латвія - «країною маленьких казкових будиночків», Молдова - «країною гостинності», Болгарія - «країною золотих пісків», Литва - «країною симфонії». Коли в ефірі з'явився Мірошниченко, цього вже було не чути - вдалося лише вловити, що Бельгія - то «країна шоколаду», а Македонія - «країна якоїсь там культури». А як цікаво ж було би почути все!

Залишається додати, що трансляцію обірвали, так і не дозволивши дослухати виконувану за традицією на біс переможну пісню, а оголошене в анонсах інтерв'ю з переможцями протягом п'ятнадцяти хвилин в ефір так і не вийшло - ну а потім розпочався плановий «Мегалот».

Ілюстрація - www.liveinternet.ru