Дитяче «Євробачення»: півфінал задля галочки

26 Липня 2011
21078
26 Липня 2011
09:15

Дитяче «Євробачення»: півфінал задля галочки

21078
Що хотів сказати Перший національний звітом про півфінал національного відбору – 2011? Адже під гучною назвою в ефір вийшла ... нарізка з виступів 64 учасників, кожен із яких тривав в ефірі лише кілька секунд
Дитяче «Євробачення»: півфінал задля галочки

Ні, хоч що кажіть, а визначити ставлення нинішнього керівництва НТКУ до конкурсів «Євробачення» неможливо. Може, є в тому якісь логіка чи закономірність, але надто вже прихованими є вони - й не віднайдеш.

 

Ще свіжим у пам'яті є національний відбір на «велике» «Євробачення», що дуже нагадував марлезонський балет, аж поки на найцікавішому місці раптом не взяв кількамісячну перерву; декілька заздалегідь оголошених проміжних етапів відбирання було просто скасовано, й усіх претендентів звели одразу у фіналі.

 

З національним відбором на дитячий (а насправді, за термінологією Європейської телерадіомовної спілки, junior - юніорський) конкурс «Євробачення» все вийшло зовсім не так. Суботнього вечора 23 липня було показано фрагменти кастингу, а недільного ранку 24 липня анонси запрошували глядачів на програму з гучною назвою «Національний відбір ДПКЄ-2011. Півфінал». Дещо бентежив, щоправда, факт: на оце от ДПКЄ було відведено рівно годину ефірного часу. Малувато якось.

 

Ще більше збентежив інший факт: як повідомляє сайт Першого національного телеканалу, півфінал національного відбору відбувся ще 11 червня. Саме так, півтора місяці тому. То навіщо треба було так довго маринувати ексклюзивний продукт, який гарантовано заохотить чималу кількість глядачів, і підтягувати його якраз до сезону масових відпусток? Як казав один редактор, «якісний матеріал має вилежатися»? А навіщо було пускати його в ефір недільного ранку о п'ять хвилин на десяту, коли чимало потенційних глядачів ще сплять?

 

Та біс із ним. Що ж ховалося під цим гучним анонсом? А ховалося малозрозуміле дійство, яке могло викликати в глядачів які завгодно почуття, тільки не захоплення й не зацікавленість. Протягом години ефірного часу було показано виступи... аж шістдесяти чотирьох півфіналістів. Як це може бути, коли, за правилами юніорського «Євробачення», конкурсна пісня має тривати не менш ніж 2 хвилини п'ятнадцять секунд і не більш ніж дві хвилини сорок п'ять секунд? Як до цього хронометражу змогли ще втиснути виступи гостей - найпершого українського учасника юніорського «Євробачення» 2006 року Назара Слюсарчука, арт-студії «Парадіз», гурту «Емоушн» та Матіаса?

 

А все дуже просто: конкурсні виступи продемонстрували у вигляді нарізки. Фрагмент кожного виступу тривав декілька секунд - ото й усе. Гадаєте, з тих фрагментів можна було здобути враження про конкурсантів та їхні пісні? Можна було визначити, хто подобається, а хто не дуже, визначити своїх власних фаворитів? Можна було бодай просто запам'ятати учасників? Тим більше що конкурсантів ніхто не оголошував, а про їхні імена можна було дізнатися лише з субтитрів, що на секунду-другу з'являлися в кутку екрану.

 

Гадаєте, це видовище могло бути для когось цікавим?

 

Оголошення переможців - тих, хто вийшов до фіналу - наприкінці ефіру ясності аж ніяк не додало: члени журі просто зачитали список фіналістів. Пригадати, хто з них є хто й хто що співав, не змогла б, напевне, людина з найфеноменальнішою у світі пам'яттю. А зачитували теж цікаво: прізвище - ім'я, ніби йшлося про якусь винятково формальну процедуру в офіційній установі. Так і гадалося, що от-от хтось вигукне: «У дві шеренги шикуйсь! Струнко!»

 

Журі півфіналу було таким: Валід Арфуш, Влад Багінський, Ігор Захаренко, Олексій Матіас, Наталія Валевська, Тетяна Манжос, Інна Сахненко. Камера раз-у-раз показувала стіл журі: Арфуш завжди виглядав так, ніби насолоджується кожною піснею; Матіас «підтанцьовував» кожній пісні - іноді, щоправда, виходило це в нього надто вже механічно, ніби виконання обов'язку.

 

Утім, як і на національному відборі «великого» «Євробачення», треба віддати належне: журі поводилося так, щоб заохочувати конкурсантів. Нарізку з конкурсних виступів було розбито на блоки по п'ять пісень, після кожного блоку його учасники коротко ділилися враженнями. Чимало хто підкреслював: «Журі аплодувало», «Журі посміхалося», «Моя пісня сподобалася журі». Оця доброзичливість, хай навіть і показна, є гідною наслідування.

 

Ведучими були Тімур Мірошниченко (субтитри завжди вперто пишуть його ім'я саме так, Тімур - тож і ми писатимемо так само), Ліза Арфуш та Аліна Піддубна. Функція ведучих вичерпувалася тим, що в перервах між блоками вони з'являлися й вели між собою розмови. Саме таким чином глядачам розповіли про історію юніорських («дитячих») конкурсів «Євробачення», про правила їхнього проведення, про Вірменію - хазяйку цьогорічного конкурсу.

 

Як ведучі це робили? Те, що в Україні, слідом за Росією, прижився термін «дитяче Євробачення» (а не «юніорське»), наклало відбиток на все, що відбувалося. От і ведучі грали свої ролі: Мірошниченко - мудрого вчителя, Арфуш - шкільної суперстар, Піддубна - сумлінної відмінниці. Треба зазначити, подеколи всі вони нещадно перегравали.

 

А ще було дивно чути, як люди, що от-от отримають паспорти, повсякчас казали самі про себе: «Діти... діти...». Хто ще пам'ятає себе в такому віці, погодиться: нічого неприроднішого бути вже не може. Вразила нарізка кадрів про приготування до фіналу в Артеку: на загальних планах «дітей» - співаків і танцюристів, але не у сценічних костюмах - було неможливо відрізнити від молодих, але «дорослих» операторів та постановників. Але таким уже є в нас формат «дитячого» конкурсу: дорослі дядьки й тітки дурнувато посміхаються п'ятнадцятирічним «дітлахам» і кажуть їм: «Сюсі-пусі». Звісно ж, якби конкурс офіційно звався юніорським, нічого подібного бути б не могло.

 

Цікавою була нарізка виступів представників України на конкурсах юніорського «Євробачення». Перші двоє - 2006 та 2007 років - справді виконували юніорські, підліткові пісні. А потім пішов конвеєр імені палацу піонерів...

 

За правилами, встановленими Європейською телерадіомовною спілкою, бути авторами пісень або брати участь у їхньому написанні неодмінно мають люди віком від 10 до 15. Судячи з пісень, які лунали, в це не так уже й легко повірити. Всі останні конкурси (та й перелік країн, представники яких візьмуть участь у нинішньому) вимальовують одну й ту саму тенденцію: у пострадянських країнах (Україна, Білорусь, Вірменія, Грузія, Росія) та ще в Македонії й Сербії «дитяче» «Євробачення» поставлено на потік, на конвеєр, тоді як інші європейські країни беруть участь не в кожному конкурсі. З цього, звісно ж, безпосередньо нічого не випливає, але ж... сумніватися ніхто не забороняв.

 

Якими ж були пісні? Дивно (а виходячи з дискурсу дитячого конкурсу, може, й не дивно), що практично не було справжніх підліткових пісень. Були пісні типово-радянсько-дитячі, були пісні «квазідорослі» (тобто, «дорослі» за мелодією й аранжуванням, але з підкреслено інфантильними текстами), були пісні патріотичні та етнографічні. Останніх було навіть надміру. Коли в дитячому конкурсі повсякчас лунає: «Україна... Рідна Україна... Село... Хата... Карпати... Рідна Україна» (а в одній пісні пролунало навіть слово «держава»!), це вже відсилає безпосередньо до радянського дитячо-пісенного стандарту.

 

Півфінал дитячого «Євробачення» змусив пригадати нещодавно бачену в метро футболку з текстом: «Спасибо, дорогой Бог - за пиво, женщин & футбол». Далеко не верх дотепності, звісно ж, але тоді спало на думку: а чи можливе щось таке українською мовою? Якась така футболка з україномовним легковажним написом? Та ні, ура-патріоти сприйняли б це як святотатство, як наругу над українською мовою й узагалі над Україною! Хіба що: «Дякую тобі, Боже, що не москаль».

 

Національний відбір на юніорське «Євробачення» став наочною ілюстрацією: на превеликий жаль, от уже двадцять (двадцять!) років наявний в українському інформаційному полі, умовно кажучи, патріотичний дискурс так і не може вийти за межі історії, політики та етнографії. Так і блукає в цих трьох соснах. Публічне вживання української мови «просто так», безвідносно до героїчного (тяжкого) минулого, й досі видається чимось коли й не неможливим, то вже точно недоречним, моветоном.

 

Тож діти не винні. Вже ціле покоління виросло в цьому інформаційному полі, з пелюшок усмоктавши враження про глибоку ідеологічність української мови й відчуття, що вживати її в легковажному контексті - ледь не святотатство.

 

Цьогорічний юніорський конкурс має обов'язкову вимогу: всі учасники муситимуть співати державними мовами своїх країн. Тож і всі півфіналісти співали українською. От звідси й прагнення до неодмінно глибоко-патріотичних, «ідеологічно правильних» текстів, які на ділі виходять натужно-патріотичними, штучно-патріотичними. «Насуплені брови, серйознії очі».

 

Ще характерна деталь: ділячись ураженнями від виступів, конкурсанти здебільшого (відсотків щонайменше на сімдесят) розмовляли так само українською, хоча приїхали з різних регіонів. Дорослі члени журі розмовляли винятково російською.

 

Як уже стало заведено на національних відборах, замість оголошеної кількості у п'ятнадцять фіналістів до фіналу відібрали двадцятьох конкурсантів.

 

...А все ж таки, що хотів сказати Перший національний таким звітом про півфінал національного відбору? Чи справді він хотів когось зацікавити - або лише відбути номер? Отакі от творчі пошуки, що затягнулися - чи не свідчать вони не лише про те, що керівництво НТКУ й досі не вирішило, яке місце відвести конкурсам «Євробачення» у власній мовленнєвій сітці, а й про те, що з концепціями в НТКУ взагалі поки що не склалося?

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
21078
Читайте також
05.12.2011 17:13
Борис Бахтеев
для «Детектор медіа»
7 391
Коментарі
17
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Крипленд
4661 дн. тому
Бахтєєв, сколько тебе у.е. отвалили за такое гомно?
enot
4664 дн. тому
Конченый какой то набор злобных слов.Достали карлики.Хватит на нормальный проект гнать.Ничего сами не могут сделать вот и бесятся.
Александр Иванов (Киев)
4666 дн. тому
Хорошо, что хоть коллеги правильно все "просекли" с єтой заметкой! Явная заказуха мочиловы! Смотрите сами. О том, что отобрано именно 64 ребенка, знали только сопричастные профи. Дело в том, что родители одного ребенка отказались. А ведь об этом в программе даже и слова не сказали! Смотрите сами ".. було показано виступи... аж шістдесяти чотирьох півфіналістів".Откуда автор это узнал? Почему он указал точную цифру? И как это его, любимого, угораздило обнаружить в воскресенье утром полуфинал, если в субботу вечером был полноценный видеоотчет из регионов. Вот там - действительно руззудись душа для критики! И куча брака по свету, и куча брака по склейкам - снималось то все это в регионах очень куцо, вообще без ПТС-ки. Но нет! Автор про региональную часть молчит. А от полуфинал - мочит. Почему? Да все просто - ему заказчик точно указал, что смотреть и кого мочить. А то он такой прилежный в воскресенье утром проснулся и решил именно полуфинал посмотреть, а? Да и потом, неужели не ясно, что основные шоу - прямые трансляции из Ялты - еще впереди. Вот и подождал бы. А вдруг там будет много гэгов, в прямом то эфире. Вот и замочил бы в едином порыве все это. Но ведь не это ему было нужно! И не судьба "несчастных детей" его волнует. А тупое выполнение заказа. Можно запросто вычислить и заказчика. Кому выгодно обгадить именно видеоотчет о полуфинале? Заметьте, не регионалку, не финал, а именно полуфинал? Только тому, кто чем-то ущемлен именно в этом материале. Коллеги! Заказчика - на мыло!!!! А уж об имени автора-киллера я вообще молчу... Хотя, для него все это, видимо, шикарная реклама, блин... Вот ведь в чем основная какашка... А то, "дети", "творчество", "высокие идеалы", СТЫДНО! ГАНЬБА по украински...
Светлана
4666 дн. тому
Очень не понравилась статья, это уже не телекритика, а телекритиканство. Так же смотрела Дневники и очень понравились, за не очень большой период эфирного времени, смогли очень полно рассказать о всём что происходило? как на региональных отборах так и на полуфинале. Не было тут формального отношения ни капельки, каждый ребёнок, а все очень талантливые, очень разные, смог получить свои минутки славы, не только показали их творчество, но и предоставили возможность поделится впечатлениями. Было видно, как горели глазки, как они были довольны своими выступлениями и каждому было важно как реагировало жюри и спасибо жюри, что они не формально отнеслись, не сидели как мумии, а живо реагировали на то что происходило на сцене. Не знаю как автору статьи, но мне передача помогла оценить уровень подготовки и определить для себя лидеров, будет очень интересно смотреть финал в «Артеке», а Первому Национальному нужно сказать СПАСИБО!!!
Патриот
4666 дн. тому
Борис Бахтеев вы {CENSORED}:) ваше время с Загороднюк прошло...
Паня
4666 дн. тому
Знов якась гидота на добру дитячу програму пише.Тьфу на нього!Сказав як у лужу перднув,невіглас.
Валентин
4666 дн. тому
Больное воображение ненавистника всего доброго и хорошего из стадии нарыва перешло в стадию помойного выпада.Ужас.
Сухов
4666 дн. тому
вот рожа продажная! так ненавидеть родной Украинский телеканал.Тупая ,длинючая,антиукраинская и анти народная стьатья в лучших традициях мудизма.
Самвел
4666 дн. тому
Бахтеев решил сбить на пиво .бугага.Вот это клоун с картонным мечем.Да как он смеет так гадить на единственную нормальную идею посвященную детям?Вот глупый человек.так самого себя унизить ради какого то фантика зеленого.Ведь там же ДЕТИ !!!!!!!
МЕЧЕНОСИЦА
4666 дн. тому
Борис Бахтєєв, Вы что , с Луны к нам свалились? Кто вас принял на работу в эту газету? Срочно уволить отдел кадров и таких посмешищь как Вы. Поучитесь критики у Сергея Соседова! А ВАША СТАТЬЯ - ЛИШЬ "ТЯФКАНЬЕ" НА ПЕРШИЙ НАЦ.КАНАЛ. НУ НИЧЕГО,СОБАКИ ЛАЮТ, КАРАВАН ИДЕТ. А может Вы обделенный жизнью человек? Столько зависти к Арфушу, Матиасу... Да Вы еще поучитесь у них так "механически" махать руками! Сочувствую Вам, видать, Ваши руки, выросшие снизу за спиной, так махать не могут...
Оля-утка
4667 дн. тому
а сколько нужноопказыватькадог -по два часа?Несколько секунд вполне достаточно для первого представления зрителям.Автор домахался не зря видать ,что то ему не дает покоя на Первом.
еще не пенсионер
4667 дн. тому
я не знаю какой национальности автор,но по моему той.Я например точно знаю,чтомой ребенок в 8 утра уже проснулся.А что касается других,то это явно шлимазлы.Время выбрано было как раз такое,чтбы ребенок завтракая мог отправиться к воде загорать.если конечно он не даун и не спит до обеда
Джокер
4667 дн. тому
Еще одна заказная статья тех,кто мечтает развалить достижения телеканала.А когдапо вашему показывать детскую программу?в три часа ночи ?это что-повод просто оаехатьна проект ?Не к чему придраться**???Покажите\.какой телеканал создавал доселе что то лучшее и вообще по серъезному задумывался о развитии детей с помощью телевидения а не их уничтожения посредством рекламы алкоголя и табака\.насилия и навязывания ужаса и страха перед всем и перед вся и всех.Стыдно,господажурналисты так грубо и цинично за небольшую плату уничтожать своими графоманскими статьями самое лучшее что есть на сегодняшний день в Украине.
Александр Иванов (Киеве)
4667 дн. тому
Господа! О чем вы! Да скажите спасибо, что такому бесплатному тусняку посвящен целый ЧАС эфирного времени? Вы о чем? Организацию это события хоть кто то проплатил кроме нищей НТКУ? У него что, была "сотня спонсоров"? Или мы должны смотреть только "суппер-миллиардные" шоу? Это с одной стороны. А с другой - если бы этому длинному утомительному заунывному концерту было бы отдано, скажем 3 часа, что, там было бы что смотреть? Ясное дело, что из 300 детей сначала отобрали 60. А затем 20 повезли в Ялту. Ну и что в том плохого, что отбор 20 сократили до часа? Зритель что, выдержал бы 3 часа нудного пения непрофессиональных детей? Да переключил бы уже на 10-й минуте. Так что динамичный видеоотчет для таких концертов - это самое то. Я вообще удивляюсь, как это Бенкендорф отдал под такой средненькое событие целый час воскресного эфира. А вот финал - те 20 лучших - это уже может быть похоже на шоу. Так что не морочьте голову, господа критики! Нужно хоть немного разбираться в технологии "телесмотрения", чтобы браться критиковать профессионалов!
f
4667 дн. тому
Бред полнейший, автора на мыло !
sea
4667 дн. тому
ботота детектед
Наталия
4667 дн. тому
по вашим статьям видно,что к певому национальному у вас особое внимание-все у этого канала не так ,и жюри не такое, и Матиас не так подтанцовывает и детей выбрали больше,чем надо.Но вопреки вашим статьям канал в этом году стал интереснее.Я его раньше не любила смотреть-не интересно было,а сейчас часто смотрю.Я смотрела и дневники и нарезки выступлений-все нормально смотрится,общее впечатление составляется даже из нарезок-теплая,дружеская атмосфера отбора.Очень надеюсь,что первый национальный будет транслировать и гала-концерт детского евровидения из Артека-будет хороший зрелищный концерт,и посмотрю его с большим удовольствием чем читать ваши "заумные статьи"(кому они интересны ваши каракули- лучше сами помогите сделать что-то интереснее-это будет дело,а так одна болтовня лишь бы байты заполнять в иртернете)
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду