Трипільські граблі

24 Лютого 2009
16117
24 Лютого 2009
06:26

Трипільські граблі

16117
Що ми хочемо довести собі і світові, культивуючи псевдоісторію?
Трипільські граблі
Протягом останніх років – зі зрозумілих, напевне, причин, через які все національне стало висококон’юнктурним – посилилася увага ЗМІ до трипільської культури й усього, що пов’язане з нею. Іноді навіть складається враження, що трипільська культура – то і є історія України, й окрім неї, нічого цікавого в тій історії не було.
 
Культура ця (чи навіть цивілізація) – то справді визначне явище світової історії. І той факт, що її пам’ятки розташовані на теренах України, саме на українців покладає місію їхніх хранителів та популяризаторів. Сама по собі присутність трипільської теми в українських ЗМІ не викликала б і не мала б викликати жодних застережень та заперечень, якби не надто специфічні форми цієї присутності.
 
Перший канал Національного радіо є одним із лідерів у висвітленні трипільської теми. І от минулої неділі, 15 лютого, гостем щотижневої програми Валентини Давиденко був Юрій Шилов. Ведуча представила його як академіка, всесвітньо знаного вченого та не менш ніж автора нової теорії розвитку людства.
 
Тож поки що зупинімося тут. От що, зокрема, повідомляє про гостя програми сайт: «Шилов пытался защитить докторскую диссертацию сначала в Киевском институте археологии, а затем – на кафедре археологии исторического факультета МГУ, но оба раза его работа не была принята к рассмотрению. После неудачных попыток стать доктором исторических наук, Шилов называет себя академиком Украинской международной Академии оригинальных идей и академиком Православной Русской академии или просто народным академиком». Можна по-різному ставитися до громадських організацій, що звуть себе академіями. От тільки слово «академік» завжди викликає в аудиторії єдину асоціацію – з Національною академією наук України. Навіть щодо академіків галузевих академій завжди вживається уточнення: «академік Академії медичних наук», «академік Академії педагогічних наук» тощо. Представляти члена будь-якої академії, окрім НАНУ, самим лише словом «академік» – свідомо вводити слухачів в оману. А чи може професійний журналіст запрошувати на ефір багаторічного завідувача кафедри навчального закладу з неоднозначною репутацією, яким є МАУП, і подавати його виступ як істину в останній інстанції?
 
Але ходімо далі. Недільна радіопрограма Валентини Давиденко була досить типовою щодо висвітлення питання трипільської культури в неспеціалізованих ЗМІ, де історії та культурі бажано мати присмак сенсаційності. Типовими були й багато тез, що пролунали в ній. «Детектор медіа» – не те місце, де є сенс сперечатися з тими тезами по суті, тож лише позначмо їх. Насправді вчені далеко не так рішуче, як Шилов, ототожнюють сьогоднішніх українців зі стародавніми трипільцями. Насправді вони не так упевнені в тому, що трипільська культура була прабатьківщиною всієї світової цивілізації, й зокрема індоєвропейської. Насправді вони вважають ґенезу сучасних індоєвропейських мов незрівнянно складнішою, ніж просте відгалужування нових і нових дочірніх мов від материнської – «праукраїнської». Насправді до індоєвропейських мов належать не лише слов’янські, індоарійські та іранські, а й переважна більшість європейських мов – германські, романські, кельтські, балтійські, грецькі, вірменська.
 
Щоб краще уявити, про що йдеться, наведімо деякі ідеї з виступу Шилова. Європейські культури гинуть, бо вони відмовилися від коріння (мабуть, праукраїнського?), перетворилися на культури споживання, культури «Макдональдсів». Запорозькі (Шилов називав їх «запорізькими» – напевне, з Запорізької області?) козаки зберігали світогляд та традиції трипільців. Докласове суспільство було весною людства, рабовласництво – літом цивілізації, феодалізм – осінню, а капіталізм – зимою. І тепер ми живемо на початку нової весни. Так і хотілося почути слово «соціалізм», але ні – жодної назви цій новій весні Шилов не дав. Це, втім, не завадило академікові заявити, що досі була теорія Маркса, яка пояснювала розвиток людської цивілізації, а тепер настали часи теорії Шилова. У докласовому суспільстві, за Шиловим, була природна ієрархія – така сама, як і в мавп та інших тварин, а за рабовласницького суспільства виникла ієрархія соціальна, яка є штучною. (Я зрозумів це так: соціум, якщо не взагалі перетворення мавпи на людину – то річ препаскудна.) А тепер людство знову повертатиметься до природної ієрархії.
 
Досить? Ні, не можна обійти стороною ще два твердження. Отже, вчені багатьох провідних європейських країн визнали Україну прабатьківщиною людства. А слов’янські вчені вже не мають сумнівів щодо справжності Велесової книги й визнають її за видатну пам’ятку історії. Тут, щоправда, до редакції додзвонився слухач, який поставив єдине за всю програму не компліментарне запитання: мовляв, ви повсякчас кажете про слов’ян – і тут само повсякчас повторюєте: Росія, Україна, Білорусь. То хіба ж поляки, словаки, чехи, болгари – не слов’яни? Щось дуже радянське, на думку слухача, звучало в цих тезах. Шилов, не вагаючись, відповів: мовляв, так, поляки, словаки та інші – теж слов’яни, але з їхніми вченими, як і взагалі з західними колегами, він (учений зі світовим ім’ям!) майже не спілкувався.
 
Інший радіослухач спитав про «найдавнішу столицю світу» – Дамаск. Шилов відповів: «Там (де це – там? – Б.Б.) є Триполі, є Хауюпі, а в нас є Трипілля та Халеп’я». Мовляв, спорідненість, спільна генеза з єдиного індоєвропейського (дякувати, що хоч не мавп’ячого) коріння просто-таки впадає в око. І це вже було неприховане шарлатанство. Бо хоч би яким академіком був Шилов, він не може не знати: назва ліванського міста Триполі – грецька, грецькою «Триполіс» – це «три міста» або «потрійне, триєдине місто». Зовсім те саме, що й «три поля», чи не так? Із таким самим успіхом поляки можуть стверджувати, що в них теж є Труймясто, й вони теж – нащадки фінікійців. А коли в Білорусі є Брест й у Франції є Брест? Франко-білорусі-бхай-бхай? На яку аудиторію, власне, розраховували Шилов та Давиденко?
 
Спроби будувати далекосяжні теорії на фонетичному збігові топонімів або етнонімів уже практикувалися, й досить широко, в перші роки незалежності: «Ісус Христос був галилеянин, тобто галичанин», або ж: «У прадавній Італії жили етруски, тобто руські, українці» (дещо подібне можна зустріти й у Шилова). Тоді ці спроби не набули популярності серед громадськості й швидко зійшли на такий маргінес, що їх і не чути стало. І не дарма: надто вже очевидним було надмірно вільне поводження з фактами та науковими законами. То що ж, знову настав час отаких теорій?
 
Але добре: погодьмося, що Україна таки є колискою як не світової, то європейської цивілізації. І що тепер із цим робити? Невже Європа, з огляду на це, мусить оголосити Україну «пра-пра-прабабусею континенту» й узяти перестарілу родичку на утримання? Чи сказати, як колись Тарапунька Штепселеві: «Тепер ти будеш гордитися, а я буду обідати»? Чим, власне, українці мусять пишатися? Невже тим, що зоряні часи їхньої Батьківщини залишилися в давньому-прадавньому минулому?
 
Утім, один висновок усе ж напрошується. Що робити? Сидіти й чекати. Людство ж бо повертається до весни, до коріння, а коріння те уособлює собою Україна – Аратта!
 
На межі 1980-х – 1990-х років у середовищі патріотично налаштованих інтелектуалів набуло помітного поширення переконання: українська історія є надто бідною на перемоги та славетні сторінки, надто трагічною – тому треба створити міф про Україну, підмінити історію міфологією. І не має значення, якою мірою ця міфологія збігатиметься з реальним перебігом історичних подій – головне, щоб вона надихала українців на повагу до своєї Батьківщини та вселяла в них гордість за неї. От і почали у ЗМІ лунати теорії про те, що Адам та Єва були українцями, про прадавніх укрів, які буцімто першими у світі підкували коня та винайшли колесо.
 
Результат виявився таким, яким лише й міг бути. Гордості за Батьківщину ті міфи аж ніяк не додали. Але натомість дали купу козирів до рук апологетів «триєдинонеподільної Росії» – мовляв, Україна як така, її окремішність від загальноросійської історії та культури є таким самим міфом, як і прадавні укри. Мовляв, Україну вигадали чи то поляки, чи то німці, чи то австрійці, чи то євреї, які переселилися з Польщі й розмовляли мішаною польсько-російською мовою, примушуючи так само розмовляти «південноросійських» селян. А ще ті міфи спонукали багато кого з пересічних українців засумніватися: якщо під виглядом історії так пропагують вочевидь вигадані міфи – може, справжньої історії України не існує? Може, більше нема чим заповнити історичну порожнечу? Результат виявився протилежним тому, на який сподівалися, – аж до тієї міри, що виникала підозра: чи не були ті «прадавні укри» провокацією російських «єдинонеподільників»?
 
Отак має вийти й тепер: популяризація засобами масової інформації відверто штучних історичних побудов лише дискредитуватиме українську ідею, лише вселятиме у свідомість громадян скепсис щодо будь-яких тлумачень української історії, відмінних від традиційно-російсько-радянських. Це стосуватиметься не тільки дуже віддалених від нас у часі подій. Це ставитиме під сумнів і спадковість від Київської Русі, й майже поголівну письменність українців у добу Хмельниччини, й активну, на відміну від Росії, суспільну роль жінок в Україні, й розвиненість, як для того часу, української економіки. І тяглість зв’язків України з Європою, й позитивна оцінка діяльності Івана Мазепи, й спроби переглянути радянський погляд на УПА, – все це наштовхуватиметься на суспільне відторгнення. «Брешуть, як і про прадавніх укрів», – от як вважатимуть українці. То, може, недаремно той самий Шилов так часто оперує термінами «слов’яни» та «православні» (хай навіть і зве він православними аж ніяк не християн східного обряду), ведучи мову про їхню буцімто нерозривну історичну, культурну та ментальну єдність, якщо не тотожність?
 
Можливо, не даремно всі подібні міфи зводяться до однієї-єдиної ідеологеми: Україна належить Сходові, тоді як Захід – або «ворожий», або «безрідно-космополітичний», або «загниває».
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
16117
Читайте також
13.10.2009 15:08
Борис Бахтєєв
, для «Детектор медіа»
34 915
06.08.2009 12:30
Борис Бахтєєв
для «Детектор медіа»
14 664
26.06.2009 11:12
Борис Бахтєєв
, для «Детектор медіа»
24 302
06.06.2009 09:27
Борис Бахтєєв
, для «Детектор медіа»
37 523
06.05.2009 17:31
Галя Койнаш, Zaxid.net
9 883
06.05.2009 16:05
Алексей Фурман, ReklaMaster.com
25 380
Коментарі
14
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Валерій
5777 дн. тому
Російською я процитував Рибакова. "Прямими" нащадками вони бути не можуть, бо після того територіями України прокотилася хвиля інших народів. Але це не означає, що трипільці по собі нічого не лишили в українцях. Про те пише і Сергій Сегеда і Михайло Відейко. До речі, моє зауваження віносно картинки зникло, - але від того той горщик не став "трипільським" :)
Лінгвіст
5777 дн. тому
Валерію, ви самі уважно читали вашу цитату з Рибакова? А то якось дуже хвацько ви ототожнюєте "українських пращурів" з культурою, яка "вписується в рамки майбутньої прабатьківщини слов"ян". Ареали культур співпадають - але ніхто досі не довів, що трипільці були індоєвропейцями. А ви з них зробили прямих предків українців. Це маячня.
Валерій
5778 дн. тому
А ніхто і не стверджує, що трипільці - це українці. Ви свого пра-пра-пра-діда, з великою вірогідністю, навіть на фото не бачили і не знаєте чим він займався і як його звали. Але від того кількість його генів у вашій ДНК не зменшилося і він не перестав бути вашим пращуром. Так і трипільці. Вони лишили після себе і відповідні гени, і хліборобство, і ткацтво, і архітектуру. Читайте Рибакова «Язычество древних славян» - і буде вам щастя. В результате широкого расселения индоевропейцев в неолите значительная часть будущей славянской прародины оказалась заселенной южными индоевропейскими земледельческими племенами. В начале энеолита, к середине IV тысячелетия до н. э., когда еще существовала индоевропейская языковая общность, картина была такова: в центральной части прежней линейно-ленточной культуры как продолжение ее формируются интересные культуры накольчатой керамики и лен-дельская (внутри восточной части накольчатой). На востоке формируется трипольская культура, в значительной мере вписывающаяся в рамки будущей прародины славян. К этому времени лингвисты уже определенно говорят о "языковых предках протославян", размещая их в юго-восточной зоне индоевропейской общности. Отмечается связь славянских языков с хеттским, армянским и индийским, а также с дако-мизийским (не фракийским). Из этого делается очень важный вывод: "Языковые предки "протославян" в составе ДЮВЗ (древнейшей юго-восточной зоны индоевропейского языкового единства)... могли на этом этапе своего языкового развития находиться только среди носителей ТК (трипольской культуры) ее среднего этапа". Применительно к той условной территории, которую мы должны держать в поле зрения, дело обстоит так: западнее Вислы сосуществуют накольчатая и лендельская земледельческие культуры, а восточнее Вислы - трипольская, тоже земледельческая культура, часть которой признается лингвистами родственной славянам.
АНТИшило
5778 дн. тому
шило на мило. ні псевдо археологам!!!!! За класичну науку!!!!! Трипільці не українці! після них на Україні перебувало стільки етносів, що просто жах (читайте антрополога Хведіра Вовка), трипільці прийшла культура. наслідуючи західну традицію деякі українські діячі намагаються притягнути за вуха пращурів, як кельти для сучасних французів, щоб сформувати нову матрицю патріотичної історії. Просто сміх, особливо коли знаєш, що президент фактично потворствує "чорним" археологам, які б'ють площадки на трипільських поселеннях залишаючи після себе сміття та руйнуючи загальнонаціональне надбання дійсно світового масштабу, як прикладу землеробської культури енеолітично-ранньобронзового віку
Валерій
5778 дн. тому
Про журналістів - "в точку" (доказ - ця "стаття"). Про Шилова - не погоджуюсь. Він викладає свої думки логічно і послідовно, на відміну від "казкаря" Канигіна, який може заперечувати сам собі на наступній сторінці. Про Т.Пассек мені відомо. Як і про Бориса Рибакова. Але чи була б така увага до неолітичної і енеолітичної доби без популяризації Шиловим? Про Ющенка - ні слова, він сам був повним "нулем" в темі до знайомства з Шиловим, Гайдамакою, Поліщуком, Лазоренко, покійним Платоновим... "Енциклопедія" з`явилася саме на хвилі наростання інтересу до Трипілля.
Досвічений читач історичної літератури
5778 дн. тому
Про Залізняка та УР-1 нічого не знаю, сперечатися не буду. Але приписувати заслугу Шилову у пропаганді Трипілля у світі смішно. По-перше згадана вами Кукутень є у румунів, які теж її вивчають і популяризують у світі. Одним з перших і найвідоміших вітчизняних дослідників Трипілля була Тетяна Пассек, не лише написала кілька десятків наукових праць, зокрема французською, але і виступала з доповідями на конференціях за кордоном. Узагальнюючи тему, можна стверджувати, що наші журналісти фактично невігласи у науковій тематиці, а науково-популярна новелістика в нашіх ЗМІ фактично відсутня, бо це не вигідно власникам та менеджерам ЗМІ - грошей на цьому не заробиш. На цьому місці і знаходять запит на свою нісенітницю всілякі шилови з канигіними - як гадалки з екстрасенсами у непевні часи. Втім, Шилову можна подякувати хіба за одне - що сприяв приїзду Кіфішина у Камяну могилу.
Валерій
5779 дн. тому
За Залізняка красно дякую! Це справді гігант думки і батько української історії! Тільки про його маячню на УР-1 чомусь Ви не згадуєте, а вона цілком у дусі перлів Табачника та групи "ідеологів" Медведчука по "викуванню" української "політичної нації". А заслуга Шилова, що він привернув увагу до Трипілля, бо так би цей історичний пласт і лишився одним рядком в підручниках історії, "як хліборобські племена, що колись населяли українські землі". До речі, а що трапилося з паном Толочко, що він став таким прихильником Трипілля, що навіть під його редакцією (з боку української групи авторів) у Ватикані була презентована книжка про Трипілля-Кукутень. А там - зовсім інше, - на відміну від того, що він та Залізняк тут, в Україні, сповідують ;)
Досвічений читач історичної літератури
5779 дн. тому
Валерію -- Бахтеєв правий у тому, що журналістка УР-1 вчинила непрофесійно, або просто пропіарила Шилова. Беручись за таку тематику не можна бути невігласом: Шилов хоч і вчений, але через свої фантазії не є визнаним авторитетом - ні в світі, ні у нас. Один з реальних авторитетів-трипільцезнавців Михайло Відейко (для тих, хто не знає - серед них також Рижов, Шмаглій, Мицик, Бурдо тощо) коли побачив у вже віддрукованому сигнальному примірнику 2томного видання світового рівня "Енциклопедії Трипільскої цивілізації" нишком запхану туди статтю Шилова - ледь не отримав інфаркт. Архелогоги Шилова зневажають - і до чого тут табачник!? ---- А Володимиру раджу зайти до "Наукової думки" на Європейській площі - науково-популярних видань про справжній, а не видуманий україногенез існує не один десяток. Хоча б Леоніда Залізняка почитайте.
Шилов
5779 дн. тому
БОРЯ, СПАСИБО ЗА ПИАР! С МЕНЯ БУТЫЛКА!
Валерій
5779 дн. тому
Пану Бахтєєву раджу почитати академіка від історії Бориса Рибакова, а не полковника від історії Діму Сабачніка-Табачніка. Або. Ну хоча б. - Михайла Відейка. Про двотомне видання Платонова (під редакцією того ж Відейка) "Енциклопедія Трипільської Цивілілзації" я промовчу - там "букф многа, асіліть тяжєло".
Шилов
5779 дн. тому
Статтю Б.Бахтєєва зроблено за приципом "напівправди (що гірше брехні)". До того ж ця напівправда - поверхова, формальна. Вона плутається у змісті проблеми, не досягаючи суті. Правда про міжнародне визнання пріоритету історії України: "Программа Всеславянского Собора", принятая VII Всеславянским Съездом в Праге 2-5.06.1998 (Вс. Соб. - М., 1998, с. 81 и др.); Cucuteni - Trypillia a creat Civilization of Old Europe. - Rome, Vatican, 2008, p. 67-70 etc.; Ю.А.Шилов. Основы славянской цивилизации. - М., 2008, 784 с. Про захист Ю.О.Шиловим дисертацій, відносини з фахівцями Академій наук України й Росії, отримання звань академіка в цих країнах та США - див.: Ю.А.Шилов. Край ушедших лет. - К., 2004, 234 с. Тут же - бібліографія "за" і "проти".
Володимир
5779 дн. тому
З одного боку Ісус Христос - галичанин, з другого боку українці зявились у якомусь 15 чи 16 столітті. Невже в Україні немає істориків, які могли б написати цікаву і більш-менш правдиву давню історію України. Звичайно, трипільці, як і давні єгиптяни чи кельти чи етруски не є прямими пращурами сучасних народів. Але в усьому світі, крім України прадавня історія дає підстави нашим сучасникам гордитися своїм минулим. У нас же кажуть трипільці це не українці, і все.
Сергій Грабовський
5779 дн. тому
Одне зауваження - далеко не "все національне" стало висококон"юнктурним. Он у видавництві "Дніпро" 5 років лежить двотомник Євгена Маланюка - поета і філософа вочевидь незручного для хоружівської публіки, не кажучи вже про інших. Стоїть фактично й видання Енциклопедії сучасної України. Немає грошей, як завжди. Іншими словами, на справді інтелектуальний продукт насправді моди немає.
Ваня
5779 дн. тому
Да Шилов же маньяк. Это можно по ноткам в голосе и отсутствие логики в речи. Я не силен в теории, которую он отстаивает, но те, кто с ним работал или пересекался на конференция в один голос твердят - агрессивный псих :)). Ничего личного :)
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду