Те, що на вітчизняному телебаченні свобода слова не вартує іржавої копійки, здається, зрозуміли навіть затяті оптимісти, які донедавна ще втішалися найбільшим досягненням революції кольору помаранча. Клони «великої» свободи Шустера згодом не тільки розмножились, а й відверто деградували (згадаймо експерименти «Інтера» з політиками-ведучими), які вщент зневолювали гарну ідею та благі, як то кажуть, наміри. Інакше ніж словесним проносом усі ці зібрання вгодованих державних дядьків та тіток назвати важко.

 

Програма Савіка Шустера стала відвертим рупором Юлії Тимошенко, котра переконана, що все добре і вже зовсім скоро стане ще краще. Одне питаннячко, щоправда, залишається відкритим: а коли те супер-пупер завтра нарешті настане? У відповідь – чарівна усмішка, та й чи можна таке запитувати у жінки, яка врятувала націю від замерзання? Шустер, як правдивий інтелігент, подібних запитань уникає. І правильно чинить, бо пані Тимошенко може образитись – і що тоді, як рейтинги робити? Та й печальний приклад уже маємо, на шустрівську свободу неабияк образилася пані Інна Б. і більше в неї, мабуть, не вступить, бо відтепер любитиме і вступатиме виключно у спецсвободу «Інтера».

 

Іронічне ток-шоу Романа Чайки «5 копійок» – теж щось на кшталт усіх «свобод», от лише дивитися його останнім часом усе цікавіше. Можливо, тому що автори проекту намагаються запрошувати до участі не надто «затасканих» героїв, хоча і тут є свої кумири – приміром, колоритний в усіх сенсах, окрім світоглядних, Геннадій Москаль. Остання програма Чайки, як, зрештою, і багато попередніх, грішила гучною заявкою: «Чи дотерпите до чергових виборів?», та скотилася на далекі манівці «Кого слід карати?». Чайка прагнув крові, народ у студії виявився толерантнішим і гуманнішим. Та це я так, мимовільно, зачепився, бо загалом ведучий задає правильний тон і витримує досить високий градус полеміки від початку до кінця, намагаючись все ж дотиснути візаві і почути бодай щось, схоже на конкретику, а не лише «завтра буде краще, ніж сьогодні, лишень оберіть нас красивих».

 

Шоу «5 копійок» не вражає студійним дизайном, та елемент гри, дотепні репортажі роблять його не нудотним, а навпаки. Зрештою, чия «свобода» дорожча – вирішує все одно глядач. Утім, судячи з останньої полеміки в «5 копійок», народу не до захисту ображеної гідності, він поволі звикає до такого стану і це, мабуть, найстрашніше. А між тим марафон «свобод» триває, бо шоу в цьому випадку понад усе, навіть коли ціна йому 5 копійок.