Здебільшого життя і мистецтво розділяють певні межі. Для мистецтва характерна гра, умовність; життя ж, навпаки, покладається на реальність, справжність... Якщо телебачення розглядати, як щось приблизно подібне на мистецтво, то нескладно зауважити, що воно все частіше вдається до гри, підміняючи нею реальне життя. Звідси, мабуть, і така дурна популярність усіх без винятку реаліті-шоу. Телебачення вперто розмиває кордони між реальністю та, умовно кажучи, мистецтвом, змушуючи таким чином людей «грати» у власному побуті. Кажуть, на Заході вже відчули негативні наслідки впливу реаліті-шоу на психіку телеглядача, особливо молодого, а також безпосередньо на самих героїв і на їх наслідково-поведінкові вчинки. У нас до подібного прозріння ще далеко. Тому молодь продовжує захоплюватись вкінець здеградованими неробами із «Дому-2».

Подібне стало масово траплятися навіть у таких на перший погляд добропорядних шоу, як «Звана вечеря» – зефірно-нудотна тягомотина в образах із елементами призабутої радянської самодіяльності, представленої на каналі СТБ. Завжди, коли потрапляю на чергове кулінарне шоу, пригадую древній афоризм, де все навпаки: що менше якісного хліба, то більше видовищ найрізноманітнішого ґатунку. Видовищ, на жаль, досить посередніх, ніби й реальних, але все одно таких, де учасників змушують ставати блазнями.

Щось говорити про «вечерю» в українській версії не випадає; зрештою, і нема потреби, адже вона є вже звичним для нас відбитком російського «раритету», за винятком хіба що україномовного ведучого, про якого теж нема чого сказати. На його місці міг бути будь-хто інший.

Зізнаюся, що намагався чесно подивитися весь тижневий цикл «вечерь», але не витримав. Стало прикро за улюблений канал і соромно за дорослих людей, що так містечково себе позиціонують. Та нещодавно натрапив на «цікаву» добірку гостей і став спостерігати. Особливо заінтригувала, скажімо так, «пікантна» трійця у складі відомої співачки Олі Юнакової, травесті-діви Данни та... на цьому місці я перехопив подих, бо третім був так званий метросексуал Стас. До тієї програми метросексуалів я уявляв собі дещо інакше, а саме як модників! Наш же герой, навпаки, весь тиждень носив одну й ту саму футболку! А ще за метросексуалами утвердилась слава інтелектуалів, чого аж ніяк не можна сказати про Стаса, бо він вдавав, що не знає української і переклав слово «панянка» як тітка. Вийшло справді смішно, правда стало трошки шкода метросексуалів – державну мову слід учити, особливо якщо претендуєш на щось оригінальне.

І, нарешті, остання нестиковка із метросексуальністю – це якась нездорова ворожість до жіноцтва: діставалось від нашого метросексуала навіть бідосі Данні, хоча вона щось між тим і цим. Та справжня нелюбов Стаса до ніжної половини людства була спрямована на милу Олю Юнакову, яка чомусь надто серйозно і творчо поставилась до звичайної гри під назвою «Звана вечеря». Стас, мов завченим текстом, відверто знущався та ображав жінку, називав її «старенькою», «тіткою», радив співати на похоронах і погрожував послати, незрозуміло за які провини.

Особисто у мене склалося враження, що метросексуала було спеціально ангажовано, аби ображати єдину героїню. Якщо це була іміджева фішка, то вийшла вона невдалою і надто злою, а шоу ж позиціонується як дружня вечеря. Можливо, така неадекватна, явно знущальна поведінка одного з учасників і зробила програмі шалений рейтинг, та чи побільшає після неї охочих, особливо з-поміж публічних людей, до участі у програмі, де тебе у власній оселі за твою гостинність і щирість обзиватимуть старою бабою... Невільно замислишся, а чи варто запрошувати на вечерю подібних метросексуалів?

Невже СТБ піймався на гачок дешевої миттєвої популярності за рахунок неприхованого хамства. Дуже не хочеться у це вірити, бо в цього каналу зовсім інша місія, принаймні, так було досі. Не перестає дивувати, чому хороші, інтелектуальні канали не бажають утримувати високу планку і опускаються до площадних жартів, приміром серіал «Леся і Рома» на IСTV деградував на очах. Із національного сучасного комедійного шоу він перетворився на банальні замальовки із матюками. Не виключаю, що на черговому «Телетріумфі» «Леся і Рома» одержать спеціальну нагороду за розвиток і збагачення української мови, і ми довго гадатимемо, це гра чи реальність.