Перемогло гарне кіно
Якщо новорічне вітання Президента скидалося на послання до нації, то різдвяне було вже не таким протокольним, а відтак і менш формальним. Президент був у вишиванці на тлі вертепу та юних колядників. Картинка просто ідилічна, правда, нічого спільного із реальним життям вона не мала. Та це пусте. На Різдво всі вірять у казку, мабуть у неї вірить і наш Президент.
«Інтер», керований залізною леді, – канал над усіма каналами, який в минулому році подарував Україні «Головні новини» та перекупленого «головного» ведучого, – на новоріччя облажався по самі помідори, як то кажуть. Започатковані колишнім «Інтером» новорічні мюзикли захоплювали і сповнювали гордістю за наших, які теж щось могли. «Новорічна казка», котру «Інтер» презентував у новорічну ніч і повторив на різдвяні свята, стала демонстрацією бездарності, безпорадності та несмаку. Починаючи з самого сценарію (діалоги, монологи тощо) і закінчуючи жахливими декораціями і непрофесійною операторською роботою. Неякісним було все: звук, світло, постановка кадру. Рятувала, як завжди, Сердючка зі своєю мамою, уявіть цю «казку» без цих колоритних персонажів, і зрозумієте, що говорити взагалі нема про що.
Що справді вдається нинішньому «Інтеру» – так це документальні фільми, вони без сумніву цікаві, змістовні, почасти актуальні, іноді навіть претендують на певну художню цінність. Та й зазвичай зашорена в кадрі ведуча Ганна Гомонай під час святкових ефірів дещо змінилася. Вона виглядала досить органічною, розкутою, навіть романтичною. Російська мова стала справді російською, а погляд не відстороненим, як це було раніше. Можливо, насправді у Різдво відбуваються дива...
Не особливо потішили і «Смішні пісні» на «1+1». Ідея цікава, інтригуюча, багатообіцяюча, а от реалізація вийшла за формулою «зліпили, що змогли». Найголовніше – задіяні всі зірки, дарма що вони давно вже набили всім оскому. А шкода, поле для творчої фантазії було досить широке.
Прикольним було «Новорічне карооке» на М1. Найбільший прикол – живий спів українських топових виконавців, що відверто стібалися та випендрювалися, компенсуючи таким чином свої слабенькі вокальні можливості. Дуже шкода було «традиційників» – Зіброва, Кудлай та інших, яких можливо і запросили виключно заради приколу, хоча вони старалися співати чесно та не справили на молодих колег ніякого враження.
Усе крутішим стає «ТВ Таблоїд» на Новому каналі – своєрідний «вінегрет» героїв та подій. Іронічна, стьобна, зухвала манера ведучих дає їм можливість і право переступати через надумані табу і кепкувати із сильних світу цього, таким чином нагадуючи їм, що вони теж – у першу чергу звичайні люди.
Ну от, здається, і всі враження. Святковості було багато, справжнього свята, на жаль, мало, а виграли ті канали, що зробили у новорічні та різдвяні свята ставку на гарне кіно.






