Країна відтанцювала свій останній зірковий танок. Поволі вщухають пристрасті, що вирували безпосередньо на паркеті, та щемливі до відчайдушного зойку історії, котрі бентежили чутливі душі порядних домогосподарок, ситих міщан, вічно заклопотаних селян, навіть сильних світу цього. Без відповіді, як завжди, залишилось одвічне питання: чи існує справедливість?! Пару Могилевська-Яма воно мучитиме ще досить довго, хоча народ своє слово сказав. Що ж, особисте уявлення артиста про всенародну любов до його персони не завжди, на жаль, відповідає дійсності.

 

Якщо абстрагуватися від перемог і поразок, яких, власне, не було, то без перебільшення можна сказати, що ми стали свідками лебединої пісні «Танців із зірками». Більш злагоджених дій операторів, режисерів, звукорежисерів і решти задіяних у цьому глобальному проекті працівників наш знімальний процес ще не бачив і не демонстрував. Професіоналізм, винахідливість, ентузіазм та відчайдушність продюсерів проекту були щиро винагороджені не підкупленою, а щирою любов’ю телеглядачів, що вилилась у нечувані досі рейтинги. Навіть я, іроніст і скептик, на мить засумував, що «Танців-4» не буде, а потім опам’ятався, збагнувши, що в нашій країні суцільних заслужених артистів зіркових особистостей більше – нуль!

 

Пишу ці рядки і розумію, що краса здатна будь-кого розчулити і налаштувати на солодко-приязний тон, тому не стану порушувати цей рідкісний стан власної душі і продовжу в тій самій тональності. Новий канал, вдало осідлавши «коника» телевізійної розважалки, тримається в сідлі впевнено, навіть зухвало. На окремі компліменти заслуговує кожна програма з недільного розважального блоку, починаючи від епатажної «Шоу-манії», закінчуючи радянською, в хорошому сенсі, програмою «Аналіз крові». Діма Коляденко все більше стає схожим на пристаркуватого монгола, що само по собі й не дивно, адже в світі мода на монголоїдну расу, а модник Діма повинен бути в авангарді. Загальний тон «Шоу-манії» особисто мені імпонує, говорити про шоу-бізнес можна і треба саме так і саме вустами такого ведучого. Дозволю лише не погодитись із необхідністю в програмі коментарів від незрозумілої істоти московського походження Сергія Звєрєва. Ні, я не проти, хай би воно пукало, але десь там на північних просторах своєї батьківщини, бо насправді виходить, що ми вкотре самі просимо «москвічєй»: ну обгадьте нас, будь ласочка, познущайтеся з нас, бо ми від того ловимо нечуваний кайф.

 

Абсолютно інша за настроєм і ставленням до свого програма «Аналіз крові». Вона справді нагадує мені радянські програми у стилі «От всей души», коли до героїв сюжетів ставилися з надзвичайною шаною, за кадром звучав добре поставлений голос, а ведучий не був на передньому плані. «Аналіз крові» посідає осібне місце на Новому, і поки що йому вдається утримувати баланс здорового глузду між перченою полуничкою «Шоуманії» та «Ексклюзиву».

 

Загалом можна констатувати факт, що наше телебачення існує у фазі закінчених циклів. Танцями розбивають чутливі серця, потім ексклюзивно досліджують природу слабкості духу та тіла і, зрештою, роблять аналіз крові, а коли все в порядку – пряма дорога на фабрику зірок! А там – дивись, і нова лебедина пісня з’явиться…