Коли б наші політики були з дитинства привчені до читання, вони обов’язково натрапили б на одну східну мудрість, яка стверджує, що все сказане всує – дурість. 

Телевізія – взагалі своєрідний рентген, котрий одразу показує сутність людини, точніше, її єство. Може, саме тому при кожній слушній нагоді я з цікавістю психотерапевта дивлюся «живі» прес-конференції політичної «еліти», що транслює 5 канал, без жодних коментарів і тлумачень. 

У вівторок, 18 вересня, через символічний телевізійний рентген пройшла найпалкіша зірка Партії регіонів Інна Богословська, яка, як завжди, виголосила полум’яний, викривальний монолог, присвячений Україні-Юлі, як співається в одній дешевенькій пісеньці, що саме зараз лунає зі всіх електроприладів. 

Одразу скажу: жіноча солідарність – це міф, вигаданий жінками. Згоден, критикувати Тимошенко-політика слід, а от опускатися до базарних пересудів її як жінки – Інні Богословській, найінтелігентнішій і найшляхетнішій пані, що вечеряє вишуканими оселедцями, якось не до лиця. 

Товаришка Богословська звинуватила Україну-Юлю в усіх земних гріхах, навіть у тому, що досі не знайдено життя на Марсі. Реакція присутніх журналістів від почутого була дивна – нікому невідомі юні представники третьої влади притихли і ледь спромоглися на два недолугих запитання. Товаришка Інна зрозуміла, що передала страві дьогтю, і спробувала порушити мертву тишу, що запала після її гнівної промови, але діалогу так і не вийшло. 

Чого бажала Інна Богословська, яка вже не вперше викриває «підступності» Юлі (досить тільки згадати участь обох жінок-політиків у прямоефірних виборчих теледебатах різних років)? Здається, що, як і завжди до цього, – поквитатися з Тимошенко. Якщо так, то можна точно спрогнозувати – знову все вийде навпаки, адже українці завжди омиють облитого брудом, а на додачу ще й зроблять його героєм.  

Взагалі, я захоплююсь Інною Богословською, Наталією Вітренко, Юлією Тимошенко, бо без них комедійний серіал «Україна у виборах» ніколи не мав би таких високих рейтингів, як зараз. На місті Президента, я би присвоїв цим трьом характерним актрисам звання народних. А що, хіба вони даремно так відчайдушно грають свої завчені ролі? 

Не дивно, що за всіма цими розкладами прикрашені «Шанс»-«Караоке» на «1+1» видаються справжнім шедевром. Сказати тут нічого, бо творча група і далі їде на священній (поки що) корові старої популярності. Нова фішка – виступ зірок перед засвіткою конкурентів нічого не додає і нічого не втрачає. Як завжди, радують природна безпосередність Кузьми і, в хорошому сенсі, пафосність Могилевської. Дратують доморощені стилісти та інша челядь, що намагаються з усіх сил переплюнути «панів». 

Гарне враження залишилося від програми «ТСН. Підсумки» («1+1») 16-го вересня, в оновленій студії та з новою телеведучою Аллою Мазур. Уперше цей канал наважився надати сухим новинам ознак світськості. Програма вийшла динамічна, з актуальними бліц-інтерв’ю, цікавими власними журналістськими розслідуваннями та закордонними репортажами. 

Дещо в новому і незвичному амплуа виступила і завжди стримана й безпристрасна Алла Мазур. Відмова від звичного сидіння за столом дозволила їй почуватися розкутіше, жіночніше. Інколи вона трохи губилася від постійного руху в кадрі, але такі живі моменти лише додавали новинам людяності. Ну а те, що в першій програмі підсумкові (а не новинно-подієві інтерв’ю з політичними vip-персонами) не завжди були «по зубах» Аллі, – то це, будемо сподіватися, лише справа часу. 

Вкотре розчарувало в новому сезоні те, що наші канали скуповують російський утиль типу «Женских историй Оксаны Пушкиной» (ТОНІС) чи «Намедни». Програми дійсно гідні, та, як кажуть в Одесі, «скоко можна».  

А коли зовсім чесно, то стає незатишно від думки про те, чим розважатимемося холодними вечорами, коли наші політики закінчать дебатувати одне одного. Правда, на підході нова національна забава «Танці-3». Словом, усе майже так, як у пісні мудрої Сердючки: «Танцюєм і голосуєм! Гоп! Гоп! Гоп!»