Оля Фреймут не здається. Після кількох невдач із телевізійними проєктами вона однаково продовжує запускати чергові. Звісно, у соцмережах. Там, на відміну від тєліка, можна експериментувати скільки завгодно: ваш бюджет – ваші проблеми.

Екскурс для тих, хто не стежив за життєвим та творчим шляхом ведучої останні кілька років. У 2018 на «Новому каналі» запустилося шоу «Оля», за форматом американського «лейт найту» Елен Дедженерес. Напевне, це був найгучніший провал цього каналу. Немалі гроші на купівлю формату, хороша промокампанія програми, очікування і тотальне розчарування. «Оля» закрилася невдовзі після запуску – дешевше було звернути такий дорогий проєкт, ніж отримувати низькі рейтинги.

Здавалося б, про що взагалі вони думали? Шоу з основною ставкою на почуття гумору робити навколо ведучої з тотальною його відсутністю. Можливо, розрахунок був на її безпосередність, але вона працює лише разом із співведучими, які вміють жартувати. Саме так було у «Підйомі».

У 2019 Фреймут з‘являється на «Інтері» у шоу «Роман з Ольгою» і воно теж дуже швидко прикрилося. Але вже з більшими репутаційними втратами. Здавалося б, усе чудово задумано. Цей формат передбачає, що запрошуються гості, особисте життя яких пісочиться на «всю вуліцу». До того ж, теми підбиралися вкрай резонансні. Як-то чайлдфрі або трансгендерність. Утім, автори та ведучі передали куті меду й перетворили це все на вкрай огидне видовище. Герої, які обрали життя без дітей, стали справжньою мішенню. Їх не просто почали засуджувати, а змішали з лайном.

Доволі скандальним став випуск, в який запросили тренерку Ірину Тернову. Після ефіру вона написала у соцмережах про те, що її надурили, бо тему озвучували одну, а по факту усе вийшло інакше. «Я не трансгендер! Мене кликали на передачу з темою "Мужні жінки та жіночні чоловіки". Справжню тему я дізналася на знімальному майданчику. Те, що я схожа на чоловіка, не означає, що я трансгендерний чоловік, як це намагалися зобразити в передачі. Непрофесіоналізм або перегони за рейтингом будь-якою ціною».

Цей випадок викликав справжнє обурення у коментарях. А після подальших дуже схожих випадків, продюсерам стало зрозуміло, що навіть любителі трешу не хочуть дивитися на таке знущання над людьми.

До того ж, цинічна поведінка ведучої різко контрастувала з тим іміджем, який вона собі формує – милої, душевної жіночки з нібито бажанням усім навколо допомогти і засюсюкати до смерті. Камера, як відомо, добре відчуває фальш і якщо вже хочеться бути тією, ким не є, необхідно мати неабиякі акторські здібності. А їх наша героїня позбавлена, як і вже згаданого почуття гумору.

Взагалі, такі контрасти рідко вдається приховати. Зокрема і тому, що люди, які до них вдаються, часто доходять до карикатурності, намагаючись приховати справжнє обличчя. Згадайте російську балерину Анастасію Волочкову на початку її кар‘єри публічної людини. Вона, намагаючись здатися небесним янголом, розмовляла якоюсь дикою патетичною мовою. Розповідала, що їсть листочки салату і ледь не росу з квітів. Що ми бачимо зараз? Справжня Волочкова – це жінка у постійному шпагаті з явно нездоровим способом життя і постійним бажанням влізти у скандали.

Пані Фреймут на зорі телевізійної діяльності в ранковому шоу «Підйом», активно промотувала секс лишень після шлюбу. Мало того, що ця історія, м‘яко кажучи, архаїчна, так ще і сама популяризаторка її не сповідувала в реальному житті. Згодом у різних інтерв‘ю вона розповідала, що не просто не берегла свою квіточку для того єдиного, а і завагітніла взагалі без усякого шлюбу. Та ще і пішла від партнера, народивши доньку вже поза стосунками. Що є не просто абсолютно нормальним явищем, а навіть викликає повагу. Бо не кожна жінка має сміливість зробити такий крок, якщо розуміє, що сімейне життя намальовується таке собі. Але замість стати прикладом для інших, Оля навіщось почала агітувати за дичину, яку сама «мала на увазі».

Після обох прикрих телевізійних невдач, Фреймут зачаїлася в інстаграмі, в якому непогано почувалася – нині у неї 669 тисяч підписників. Там вона схопилася за вже знайому тему етикету. Але із притаманним їй фріковим відтінком. Поради Олі почали розходитися на цитати й активно висміюватися. Наприклад, таке: «Справжній пані ніколи не холодно і вона не хоче їсти. І в туалет вона також не хоче. Якщо вона хоче їсти, то десь вже дома, щоб ніхто не бачив. Мене, наприклад, мама ще зі школи, коли ми жили дуже небагато, годувала зранку манкою, щоб коли я, приходячи на день народження до своїх подруг, нічого не їла».

Або ж про здоров‘я. Оля радила не розповідати людям фізіологічних подробиць про себе, що наче і правильно. Але пораду однаково підняли на кпини. «Якщо вам хтось і скаже: “Олю, що з тобою, ти захворіла?”, то кажіть їм краще, що у вас анемія, аритмія чи просто депресія. Це звучить гарно і робить вас загадковою справжньою леді». Про те, що «депресія» звучить гарно і загадково нехай скажуть люди з клінічною депресією, яка загадкова настільки, що нерідко закінчується суїцидом. Леді з анемією, думаю, теж мають що додати у зовсім неелегантних виразах.

Попри це Фреймут таки продовжила свої інста-уроки вишуканих манер і, дещо відбалансувавши градус дичини, таки зібрала докупи свою цільову аудиторію. Останнім часом у неї з‘явилася фішечка – фраза «Ні-ні-ні». Вона змальовує ситуацію, пропонує шлях вирішення і одразу крутить пальцем, промовляючи: «Ні, ні, ні». Мовляв, стопе, дівчатка, так ви ледями не станете. А станете, якщо зробите, як я кажу. Поради ці стосувалися одягу, поводження за столом, зі свекрухою, колишніми, теперішніми і ще багато чого іншого.

Ніша виявилася досить вдалою, аби розширятися. А куди ж це робити, як не в ютуб? Так ми і дійшли до першого випуску шоу «Ні ні ні». Поки рано говорити про якісь успіхи – канал Фреймут далеко не такий популярний, як інстаграм. Роликів ще мало і набирають вони по 5, 10, 14 тисяч переглядів. На одному – 45. Перший випуск нового проєкту за добу набрав 12 тисяч переглядів.

Судячи з усього, ведуча запрошуватиме відомих людей і розповідатиме їм, під яким кутом варто тримати чашку з чаєм. Першим, кого спіткала така доля, став репер і блогер Kyivstoner. Протягом 21 хвилини він вчився поводитися за столом: правильно сідати, мостити серветку, втирати рота і кликати офіціанта. Альберт разом із глядачами дізнавалися, що робити з ліктями та мізинчиком. І, чорт забирай, як же поводитися з круасанами, аби з тебе не реготали по всьому Монмартру.

Разом із тим, гість теж спробував навчити Олю новому. Наприклад евфемізму «прикинуть х**й к носу», який означає «сісти й подумати». Ведуча виявилася здібною ученицею і миттю втямила, що «ось цією штучкою по носі» – означає «спало на думку». Також вона закріпила знання таких слів і фраз як «нашифрував», «на умняке» та «раздуплиться».

У цій розмові Фреймут мала вигляд якогось симбіозу вже дуже літньої бабуськи з наївною дівчиною часів Богдана Хмельницького. Тобто, максимально дивно. Але, знаючи схильність Олі до викаблучування, радше фальшиво. І саме цей момент, вочевидь, відштовхує багатьох потенційних глядачів. Бо саме дика нещирість заводить нашу героїню у глухий кут. Людям, які хочуть це все сприймати серйозно, не вистачить нервів. А любителям стібанутися бракує справжнього цирку, як із манкою та депресією.

До того ж, мукою є постійне вживання Олею пестливих слів: «Стежте, щоб все у вас було охайно – від ніжок до маківки. Голівонька має бути помитою», «Якщо зустріч приватна, дивимося в зону оченят та на уста», «Відкриваємо долоньки, на вказівний пальчик вмощуємо виделку, вмощуємо ніж. Стискаємо ручки в кулачки»». А поки ви стискаєте ручки у кулачки, вам порадять тримати підборіддя паралельно до підлоги.

Від усього цього стає ніяково та трішки сумно. Бо ж насправді ідея класна. Правила етикету – це перш за все зручність і впевненість. Це повторює кожен другий блогер, який спеціалізується на такій темі. Говорить це і Фреймут. Потрапивши до якоїсь рафінованої тусівки, на прийом, у пристойне товариство снобів – ви почуватиметеся не останнім рагулем, а людиною, яка тримає руки під правильним кутом. Це досить корисні знання, навіть якщо будете користуватися ними за нагоди. Проте навіть така класична штука як етикет – змінюється і трансформується.

У наш час, коли стюардеси роблять революцію і починають виходити в рейси без підборів, якось дивно втирати жінкам, що вони мусять навіть у спеку одягати панчохи. Бо такий протокол офіційних зустрічей. Схожі моменти поступово відходять і слідувати їм – це якраз несмак та вульгарність. А часом – вже й порушення прав людей, бо в такі часи ми живемо. І нерозуміння цього свідчить про глибоку провінційність і виключеність із актуальних процесів. Вивчити правила етикету й брати на себе відповідальність навчати інших – це половина справи. Інша – постійно стежити за змінами в темі та пояснювати, чому, приміром, зараз кросівки можна одягти туди, куди ще 10 років не можна було. Або як одягатися у різні види театру. Бо так можна і на якийсь «Гогольфест» у дрескоді «black tie» та діамантах припертися. Уваги до вас точно буде більше, ніж до вистави.

Важко сказати, чи стане проєкт «НіНіНі» успішним. З одного боку – хотілося б. Але ведучій для цього явно варто припинити ці скажені пошуки власного я. Навряд образ «фріка» та «леді» можна якось ефективно поєднати. Або ти веселиш публіку придуркуватістю, або даєш корисну інформацію. Для першого варіанту в Олі значно більше напрацювань і здібностей. Щоб якісно втілити другий – необхідна просто гігантська робота над собою. Бо публіка вже знає, що ані вихованням, ані тактовністю пані Фреймут не славиться. Тому найкращим виходом буде просто взяти на роботу редактора, який чи яка насправді розуміється на етикеті, живе не в минулому столітті та контролюватиме усі фо па ведучої. Або вирізатиме їх на монтажі. Бо зараз виходить як у Шевченка:

«Добре заходились

По німецькому показу

І заговорили

Так, що й німець не второпа,

Учитель великий,

А не те, щоб прості люде».

Фото: скриншоти